Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Гля́дки — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району. Діють бібліотека і фельдшерсько-акушерський пункт.
село Глядки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Тернопільська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1585 |
Населення | 213 |
Територія | 0.970 км² |
Густота населення | 280.41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47251 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Водойми | Серет |
Місцева влада | |
Адреса ради | 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5 |
Карта | |
Глядки | |
Глядки | |
Мапа | |
Глядки у Вікісховищі |
До 2018 року підпорядковувалося Чернихівській сільській раді. Населення — 213 осіб (2014).
З 2018 року увійшло до складу Тернопільської міської громади.
Історія
Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Причина — абсолютно неенциклопедичний стиль, нема посилань на джерела. |
Поблизу Глядок виявлено різночасові археологічні пам'ятки. Найбільше стоянок кам'яної доби — пізнього палеоліту та мезоліту, а також давньоруських поселень XII—XIII ст.
У давні часи захищала село від ворожих нападів неприступна смуга забагнених сіножатей над річкою, а з другого боку — густий, важкопрохідний ліс. З узгір'я можна було бачити всю околицю на кільканадцять кілометрів, і, здається, від слова «глядіти» пішла назва села Глядки. За переказами, поблизу села в 1649 році точилися великі бої між військами гетьмана Хмельницького і поляками, пов'язані з облогою Збаража і боями під Зборовом (село Глядки лежало на Кучманському шляху між Збаражем і Зборовом). Як свідок цих давніх боїв збереглася могила на глядецьких полях, яку називали «Хмелиськом». Про неї були записи у ґрунтово-катастральних книгах. Під час Першої світової війни там знову проходили великі бої, поля були перекопані окопами і переорані гранатами, зникла й могила. Тоді була спалена стара церква Св. Миколая, пам'ятка давньої архітектури, збудована 1764 року з тесаних масивних брусів дерева, в'язаних навхрест, з більшими виступами по кутах, з дерев'яними кілками замість цвяхів. Відбудова знищеного села почалася аж після закінчення війни, силами селян.
У давніших часах громада с. Глядки творила самостійну парафію. Але згодом її прилучили спочатку до парафії с. Висипівці, а відтак — до парафії с. Чернихів. На переломі XIX і XX ст. парохом Чернихова, Глядок і Плесковець був о. Іван Гарматій, який займався також громадською працею. За його часів постала читальня «Просвіти», позичкова каса, крамниця. У 1907 році засновано товариство «Січ». Під час визвольної війни багато глядецької молоді стало в ряди УГА (Г. Карачко не повернувся). Тривалий час у селі не було школи, дітей навчав узимку приватний учитель. У 1890 році відкрили початкову школу. До 1936 року навчання провадилося українською мовою і вчителями були українці. Тоді польська влада перетворила школу на польську і надала вчителя поляка, а в 1939 році збудувала шкільний будинок, бо досі школа приміщувалась у громадському домі разом з іншими установами. У 1922 році побудовано нову церкву і Народний дім. У 1923 році засновано кооперативу «Віра», відновлено читальню «Просвіти». За допомогою односельчан в Америці і лісничого Левандовського село збудувало гарний дім з великою театральною залою та приміщеннями для бібліотеки, кооперативи, молочарні, «Рідної школи», «Сільського господаря» тощо. При читальні працював театральний гурток. В околицях села боротьба ОУН-УПА точилася аж до початку 1950-х років. У лісах було багато криївок, тут неодноразово зупинялись сотні УПА, зокрема «Бурлаки» та «Рубачі». Через підпілля та повстанський рух пройшло 18 вихідців з Глядок, багато людей було виселено та репресовано. За радянських часів Глядки належали до сільради і колгоспу в Чернихові. Сьогодні тут діє початкова школа, клуб, бібліотека, ФАП. Сьогодні Глядки відомі в області підвищеною зацікавленістю до їхніх земель, що лежать на березі Івачівського водосховища та мають чималу рекреаційну цінність.
Релігія
- Церква Святого Миколая (1922, УГКЦ).
Пам'ятники
Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, насипано символічну могилу воякам УПА (1990).
Населення
Частина інформації в цій статті застаріла. |
У 1832 році в селі налічувалось 386 мешканців. У 1880 році — 486 мешканців, з них: 458 греко-католиків, 18 латинників, 10 євреїв. У 1890 — приблизно 714 жителів: 654 греко-католиків, 35 католиків, 25 євреїв. У 1910 — 797 мешканців. У 1931 — 692 жителі. У 2007 році — 258 мешканців та 127 хат.
Примітки
- ГЛЯДКИ | Тернопільська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). Процитовано 12 квітня 2022.
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni berezen 2016 Glya dki selo v Ukrayini u Ternopilskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Seret na pivnochi rajonu Diyut biblioteka i feldshersko akusherskij punkt selo GlyadkiKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Ternopilska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1585Naselennya 213Teritoriya 0 970 km Gustota naselennya 280 41 osib km Poshtovij indeks 47251Telefonnij kod 380 3540Geografichni daniGeografichni koordinati 49 40 02 pn sh 25 28 23 sh d H G OVodojmi SeretMisceva vladaAdresa radi 46001 m Ternopil vul Listopadova 5KartaGlyadkiGlyadkiMapa Glyadki u Vikishovishi Do 2018 roku pidporyadkovuvalosya Chernihivskij silskij radi Naselennya 213 osib 2014 Z 2018 roku uvijshlo do skladu Ternopilskoyi miskoyi gromadi IstoriyaCej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Prichina absolyutno neenciklopedichnij stil nema posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Poblizu Glyadok viyavleno riznochasovi arheologichni pam yatki Najbilshe stoyanok kam yanoyi dobi piznogo paleolitu ta mezolitu a takozh davnoruskih poselen XII XIII st U davni chasi zahishala selo vid vorozhih napadiv nepristupna smuga zabagnenih sinozhatej nad richkoyu a z drugogo boku gustij vazhkoprohidnij lis Z uzgir ya mozhna bulo bachiti vsyu okolicyu na kilkanadcyat kilometriv i zdayetsya vid slova glyaditi pishla nazva sela Glyadki Za perekazami poblizu sela v 1649 roci tochilisya veliki boyi mizh vijskami getmana Hmelnickogo i polyakami pov yazani z oblogoyu Zbarazha i boyami pid Zborovom selo Glyadki lezhalo na Kuchmanskomu shlyahu mizh Zbarazhem i Zborovom Yak svidok cih davnih boyiv zbereglasya mogila na glyadeckih polyah yaku nazivali Hmeliskom Pro neyi buli zapisi u gruntovo katastralnih knigah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni tam znovu prohodili veliki boyi polya buli perekopani okopami i pereorani granatami znikla j mogila Todi bula spalena stara cerkva Sv Mikolaya pam yatka davnoyi arhitekturi zbudovana 1764 roku z tesanih masivnih brusiv dereva v yazanih navhrest z bilshimi vistupami po kutah z derev yanimi kilkami zamist cvyahiv Vidbudova znishenogo sela pochalasya azh pislya zakinchennya vijni silami selyan U davnishih chasah gromada s Glyadki tvorila samostijnu parafiyu Ale zgodom yiyi priluchili spochatku do parafiyi s Visipivci a vidtak do parafiyi s Chernihiv Na perelomi XIX i XX st parohom Chernihova Glyadok i Pleskovec buv o Ivan Garmatij yakij zajmavsya takozh gromadskoyu praceyu Za jogo chasiv postala chitalnya Prosviti pozichkova kasa kramnicya U 1907 roci zasnovano tovaristvo Sich Pid chas vizvolnoyi vijni bagato glyadeckoyi molodi stalo v ryadi UGA G Karachko ne povernuvsya Trivalij chas u seli ne bulo shkoli ditej navchav uzimku privatnij uchitel U 1890 roci vidkrili pochatkovu shkolu Do 1936 roku navchannya provadilosya ukrayinskoyu movoyu i vchitelyami buli ukrayinci Todi polska vlada peretvorila shkolu na polsku i nadala vchitelya polyaka a v 1939 roci zbuduvala shkilnij budinok bo dosi shkola primishuvalas u gromadskomu domi razom z inshimi ustanovami U 1922 roci pobudovano novu cerkvu i Narodnij dim U 1923 roci zasnovano kooperativu Vira vidnovleno chitalnyu Prosviti Za dopomogoyu odnoselchan v Americi i lisnichogo Levandovskogo selo zbuduvalo garnij dim z velikoyu teatralnoyu zaloyu ta primishennyami dlya biblioteki kooperativi molocharni Ridnoyi shkoli Silskogo gospodarya tosho Pri chitalni pracyuvav teatralnij gurtok V okolicyah sela borotba OUN UPA tochilasya azh do pochatku 1950 h rokiv U lisah bulo bagato kriyivok tut neodnorazovo zupinyalis sotni UPA zokrema Burlaki ta Rubachi Cherez pidpillya ta povstanskij ruh projshlo 18 vihidciv z Glyadok bagato lyudej bulo viseleno ta represovano Za radyanskih chasiv Glyadki nalezhali do silradi i kolgospu v Chernihovi Sogodni tut diye pochatkova shkola klub biblioteka FAP Sogodni Glyadki vidomi v oblasti pidvishenoyu zacikavlenistyu do yihnih zemel sho lezhat na berezi Ivachivskogo vodoshovisha ta mayut chimalu rekreacijnu cinnist ReligiyaCerkva Svyatogo Mikolaya 1922 UGKC Pam yatnikiVstanovleno pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini nasipano simvolichnu mogilu voyakam UPA 1990 NaselennyaChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U 1832 roci v seli nalichuvalos 386 meshkanciv U 1880 roci 486 meshkanciv z nih 458 greko katolikiv 18 latinnikiv 10 yevreyiv U 1890 priblizno 714 zhiteliv 654 greko katolikiv 35 katolikiv 25 yevreyiv U 1910 797 meshkanciv U 1931 692 zhiteli U 2007 roci 258 meshkanciv ta 127 hat PrimitkiGLYaDKI Ternopilska gromada Ternopilska oblast Ternopilshina ukr Procitovano 12 kvitnya 2022 LiteraturaGlyadki u sestrinskih VikiproyektahPortal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Glyadki u Vikishovishi Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi