Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Глауберзон Соломон Аронович (17.09.1895 – 21.01.1957) – дерматовенеролог, доктор медичних наук, професор (1935).
| Глауберзон Соломон Аронович | |
|---|---|
| Народився | 17 вересня 1895 Ніжин |
| Помер | 21 січня 1957 (61 рік) |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Життєпис
Народився 17 вересня 1895 р. у м. Ніжин Чернігівської губернії в родині лікарів. Після закінчення у 1920 р. медичного факультету Київського університету працював у психоневрологічному та шкірно-венерологічному інститутах м. Києва, а також у Київському медичному інституті на посаді приват-доцента. У березні 1935 р. С. А. Глауберзон був затверджений на посаді завідувача кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького державного медичного інституту і одночасно отримав вчене звання професора. С. А. Глауберзон – учасник першої Всесоюзної конференції з питань склероми (1936 р.), та першого Всеукраїнського з’їзду дерматовенерологів (1938 р.). Наприкінці 1937 р. С. А. Глауберзон виїхав до Києва, де працював на посаді завідувача шкірної клініки Українського інституту туберкульозу, а також відділу дерматології Київського шкірно-венерологічного інституту. У 1944–1956 рр. займав посаду завідувача шкірного відділення Українського шкірно-венерологічного інституту. Професор С. А. Глауберзон здійснював велику наукову та громадську роботу на посаді члена Президії Українського дерматологічного товариства, члена правління Українського фтизіатричного товариства, члена венерологічної туберкульозної секції вченої медичної ради Міністерства охорони здоров’я УРСР, голови Київського дерматологічного товариства та ін. Пішов із життя С. А. Глауберзон 21 січня 1957 року. Похований на Лук’янівському кладовищі в Києві.
Наукова та лікарська діяльність
Працюючи в Київській центральній поліклініці Червоного хреста, С. А. Глауберзон у 1927 р. вперше в СРСР описав гіпертрофічну гемангіектазію. Цього ж року вчений зробив детальний опис ураження кісток при хронічній виразковій піодермії і вперше ввів у науковий обіг термін Оsteopathia pyogenica, який дістав визнання як в СРСР, так і за кордоном. Пацієнтів з ураженням кісток при хронічній піодермії вчений демонстрував в квітні 1933 року на засіданні дерматовенерологічної секції Київського єдиного науково-медичного товариства. У 1934 р. Глауберзон описав ще два випадки цього захворювання, які полягали в ураженні малогомілкової та великогомілкової кісток по типу остеоперіоститу, однак найбільш ураженим, на його думку, було окістя. Учений висловлював думку про можливий вплив умов військового часу на виникнення цього захворювання. Працюючи у Київському психоневрологічному інституті С. А. Глауберзон широко використовував парафінотерапію при лікуванні шкірних та венеричних захворювань, псоріазу, патологій опорно-рухового апарату. Згодом побачила світ його стаття «Применение парафина при некоторых так называемых нейротрофических и аллергических заболеваниях кожи».
У березні 1935 р. С. А. Глауберзон був затверджений на посаді завідувача кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького державного медичного інституту і одночасно отримав вчене звання професора. Стаціонар, на базі якого була створена клінічна кафедра, не був пристосований для занять зі студентами. Довелося швидкими темпами його перебудовувати. Було створено спеціальну лабораторію з клінічним, бактеріологічним та гістологічним відділами. Вона була забезпечена необхідним інвентарем, реактивами, цінним приладдям. Також створена колекція грибкових культур та гістологічних препаратів. До навчального процесу залучено найдосвідченіших працівників шкірно-венерологічного диспансеру. На базі кафедри було організовано бібліотеку. Науковцями кафедри під керівництвом С. А. Глауберзона досліджувалися професійні захворювання співробітників одного з тваринницьких підприємств Вінниччини. Завдяки зусиллям С. А. Глауберзона на кафедрі шкірних та венеричних хвороб був створений муляжний музей.
Важливим напрямом роботи кафедри було вивчення імунологічних та серологічних реакцій у хворих з шкірними та венеричними захворюваннями. У 1935-1936 рр. на базі Вінницького шкірно-венерологічного диспансеру С. А. Глауберзон спільно з асистентами кафедри проводив дослідження серологічних реакції у хворих з мікозами. Серологічні та бактеріологічні дослідження було проведено у 29 пацієнтів. С. А. Глауберзон отримав позитивні серологічні реакції у хворих з мікозами, коли при відповідній клінічній картині мікроскопічно не вдавалося виявити збудників патології. Під час дослідження вдалося отримати позитивні реакції зв'язування комплементу у хворих з глибокою та поверхневою трихофітією, а також складних для діагностики випадках мікозів, які не піддавалися звичайній терапії. Вчений приходить до висновку, що перенесена грибкова інфекція викликає зміни в організмі, унаслідок яких в одних випадках формується частковий або навіть загальний імунітет, в інших – лише алергізація організму. Проведене дослідження сприяло покращенню діагностики грибкових захворювань. У 1936-1937 рр. з метою вивчення імунологічних реакцій при мікозах на базі кафедри С. А. Глауберзон спільно з асистентами проводив імунізацію піддослідних кролів живими культурами паразитарних грибів. Завданням дослідження було вивчити силу й тривалість реакцій у піддослідних тварин, а також отримати специфічні ділянки ураження на шкірі. Реакція фіксації комплементу й аглютинації під час експерименту давали чітко позитивний результат майже в 100% випадках. Використання імунологічних реакцій розширювало можливості діагностики грибкових захворювань. На основі цих досліджень було встановлено, що мікози не є виключно місцевими захворюваннями, а залучають у процес весь організм з розвитком гуморального імунітету.
С. А. Глауберзон надавав великого значення вивченню алергічних реакції при склеромі. Із цією метою в лабораторії кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького медичного інституту він виготовив антиген із склеромної тканини, який було введено особам зі склеромним процесом та без нього. Поява шкірних реакцій у хворих зі склеромою підтвердила можливість використання цього методу з діагностичною метою. Підсумки цього дослідження С. А. Глауберзон оприлюднив у 1936 р. на першій Всесоюзної конференції з питань склероми. Вивчення цієї проблеми продовжувалось на кафедрі в наступні роки. У 1940 р. С. А. Глауберзон спільно з П. А. Бернасовським опублікував статтю "Материалы к экспериментальному изучению реакций иммунитета при склероме". Автори експериментально встановили, що імунізація кролів живими культурами палички Фріша сприяла утворенню антитіл до цього мікроорганізму в усіх піддослідних тварин. Сироваткою кролів, імунізованих живими культурами бацил Фріша, було отримано всі реакції імунітету (реакції комплементарного зв'язування, аглютинації та преципітації) з антигеном, виготовленим з цих мікроорганізмів. Дослідники спостерігали алергічну реакцію на шкірі вакцинованих тварин під впливом внутрішньошкірної ін'єкції відповідного антигену. Після припинення імунізації кількість антитіл у тварин поступово зменшувалась і на третьому місяці вже не визначалася .
У 1936 р. С. А. Глауберзон досліджував вплив біологічних рідин організму (кров, сеча, сироватка крові та ін.) пацієнтів з шкірними та венеричними захворюваннями на життєдіяльність піддослідних рослин (білий люпин). Результати цих досліджень С. А. Глауберзон разом з асистентом Д. П. Невським виклав у статті «Про фітотоксини», яка була опублікована в журналі «Радянська медицина» (1938). Дослідження показали, що токсичність біологічних рідин змінюється в залежності від стадії захворювання, стану хворого та якості одержаного лікування. Найбільша токсичність біологічних рідин виявлена у хворих на сифіліс у другому періоді хвороби, при третинному та вродженому сифілісі, у хворих на пелагру, вульгарний пемфігус і дерматит Дюринга (при поганому загальному стані), а також пацієнтів зі склеромою та глибокою трихофітією. Учений розробив фітотоксичні індекси різних дерматологічних захворювань в залежності від їх форми та стадії. У 1940 р. С. А. Глауберзон у співавторстві з асистентами Ш. Ю. Трахтенбергом та Є. О. Бліндман опублікував статтю «О норвежской часотке». Автори дійшли висновку, що лікування норвезької корости не відрізняється від звичайної. Відмінність полягає лише в тому, що при норвезькій корості обов’язково необхідно видаляти рогові нашарування, а також призначати хворому загальнозміцнюючу терапію. На базі дерматологічної клініки інституту С. А. Глауберзон спільно з Ш. Ю. Трахтенбергом упродовж 1935–1936 рр. проводив дослідження клінічних проявів та форм туберкульозу шкіри. Для цього, крім власних клінічних спостережень, були використані архіви Вінницького, Бердичівського та Кам’янець-Подільського шкірно-венерологічних диспансерів. Науковці дійшли висновку, що найпоширенішою формою туберкульозу шкіри є звичайна вовчанка; значно рідше зустрічається скрофулодерма та бородавчатий туберкульоз шкіри .
У 1937 р. С. А. Глауберзон описав зв’язок оперізуючого герпесу з вітряною віспою, але заперечував тотожність цих захворювань. Він наголошував на біологічній спорідненості збудників названих хвороб. С. А. Глауберзон на підставі експериментальних даних та клінічних спостережень установив, що вхідними воротами для вірусу оперізуючого герпесу є шкіра. Вчений був учасником першої Всесоюзної конференції з питань склероми (1936 р.), на якій виступив з доповіддю «Про алергічні реакції при склеромі». Працюючи у дерматологічній клініці Вінницького державного медичного інституту, С. А. Глауберзон спостерігав 14 випадків еризипелоїду. Він відзначав зв’язок цього захворювання зі свинячою бешихою, оскільки клінічні прояви еризипелоїду з’являлися переважно після контакту людей зі свійськими тваринами. Він підкреслював важливість диференціації свинячої бешихи від звичайної бешихи та флегмони, розробив методи діагностики та лікування цього захворювання. С. А. Глауберзон – учасник першого Всеукраїнського з’їзду дерматовенерологів (1938 р.), на якому виступив з доповіддю «О лечении псориаза метиленовой синькою». Вчений рекомендував застосовувати внутрішньовенне введення 1% водного розчину водного метиленової синьки в стаціонарних умовах у хворих на псоріаз із свіжими дифузними висипаннями, при ретельному спостереженні за загальним станом хворого. С. А. Глауберзон вперше описав ураження кісток при хронічній піодермії, вперше в СРСР опублікував наукові праці, присвячені веруциформній епідермодисплазії, сирингомі, пілосебоцистоматозу, гіпертрофічній ґемангіектазії та ін. Велику наукову цінність мали його рецензії на збірники і монографії вітчизняних та зарубіжних вчених. Упродовж життя вчений опублікував понад 80 наукових праць.
Праці
- Глауберзон С. А. Парафинотерапия в дерматологии / С. А. Глауберзон, А. Р. Киричинский, Е. Н. Кичина // Вестник советской венерологии и дерматологии. – 1934. – № 5. – С. 415–421.
- Глауберзон С. А. Сирингома [Характеристика и генезис болезни] / С. А. Глауберзон // Советский вестник венерологии и дерматологии. – 1936. – № 6. – С. 557–562.
- Глауберзон С. А. Помилки сифілідології / С. А. Глауберзон // Радянська медицина. – 1937. – № 3. – С. 65–72.
- Глауберзон С. А. Об аллергических реакциях при склероме / С. А. Глауберзон // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1937. – № 1. – С. 69–72.
- Глауберзон С. А. Про фітотоксини / С. А. Глауберзон, Д. П. Невський // Радянська медицина. – 1938. – № 2. – С. 72–80.
- Глауберзон С. А. Про зв’язок зони з варицелою / С. А. Глауберзон, Ш. Е. Трахтенберг // Праці Вінницького державного медичного інституту. – 1938. – Т. 1. – С. 72–76.
- Глауберзон С. А. О серологических реакциях у дерматомикотиков / С. А. Глауберзон, Е. О. Блиндман // Вестник венерологии и дерматологии. – 1938. – № 1. – С. 50–54.
- Глауберзон С. А. Некоторые данные о туберкулезе кожи / С. А. Глауберзон, Ш. Е. Трахтенберг // Проблемы туберкулеза. – 1939. – № 12. – С. 85–88.
- Глауберзон С. А. Некоторые данные экспериментальной микологии / С. А. Глауберзон, Е. О. Блиндман // Вестник венерологии и дерматологии. – 1939. – № 4. – С. 40–42.
- 1Глауберзон С. А. О норвежской часотке / С. А. Глауберзон, Ш. Е. Трахтенберг, Е. О. Блиндман // Вестник венерологии и дерматологии. – 1940. – № 1. – С. 58–62.
- Глауберзон С. А. Материалы к учению об эризипелоиде / С. А. Глауберзон, Ш. Е. Трахтенберг, П. Г. Каминский // Казанский медицинский журнал. – 1940. – № 1. – С. 58–64.
- Глауберзон С. А. Материалы к экспериментальному изучению реакций иммунитета при склероме / С. А. Глауберзон, П. А. Бернасовский // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1940. – № 1. – С. 5–6.
- Глауберзон С. А. Пилосебоцистоматоз / С. А. Глауберзон // Вестник венерологии и дерматологии. 1940. – № 11. – С. 59–61.
- Глауберзон С. А. Множественная плоская дерматофиброма / С. А. Глауберзон, А. Я. Лебедев // Вестник венерологии и дерматологии – 1951. – № 1. – С. 53–54.
Примітки
- Памяти проф. С. А. Глауберзона // Вестник дерматологии и венерологии. – 1957. – № 4. – С. 63.
- Глауберзон С. А. Клініка за рік набагато зросла / С. А. Глауберзон // Більшовицька правда. – 1935. – 29 червня (№ 148). – С. 3.
- Кокус В. В. Кафедра шкірних та венеричних хвороб Вінницького державного медичного інституту: перші кроки діяльності / В. В. Кокус // Вісник Вінницького національного медичного університету – 2023. – Т. 23, № 3. – С. 528–533.
- Кокус В. В. С. А. Глауберзон – організатор і перший завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького державного медичних інституту, 1935-1937 рр. / В. В. Кокус // Сумські історико-краєзнавчі студії. Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. – Суми, 2023. – С. 70-74.
- Глауберзон С. А. Материалы к учению об эризипелоиде / С. А. Глауберзон, Ш. Е. Трахтенберг, П. Г. Каминский // Казанский медицинский журнал. – 1940. – № 1. – С. 58–64.
Джерела
- Сумські історико-краєзнавчі студії
 | Це незавершена стаття про українського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття потребує більше , аби . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glauberzon Solomon Aronovich 17 09 1895 21 01 1957 dermatovenerolog doktor medichnih nauk profesor 1935 Glauberzon Solomon AronovichNarodivsya17 veresnya 1895 1895 09 17 NizhinPomer21 sichnya 1957 1957 01 21 61 rik Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih naukZhittyepisNarodivsya 17 veresnya 1895 r u m Nizhin Chernigivskoyi guberniyi v rodini likariv Pislya zakinchennya u 1920 r medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu pracyuvav u psihonevrologichnomu ta shkirno venerologichnomu institutah m Kiyeva a takozh u Kiyivskomu medichnomu instituti na posadi privat docenta U berezni 1935 r S A Glauberzon buv zatverdzhenij na posadi zaviduvacha kafedri shkirnih ta venerichnih hvorob Vinnickogo derzhavnogo medichnogo institutu i odnochasno otrimav vchene zvannya profesora S A Glauberzon uchasnik pershoyi Vsesoyuznoyi konferenciyi z pitan skleromi 1936 r ta pershogo Vseukrayinskogo z yizdu dermatovenerologiv 1938 r Naprikinci 1937 r S A Glauberzon viyihav do Kiyeva de pracyuvav na posadi zaviduvacha shkirnoyi kliniki Ukrayinskogo institutu tuberkulozu a takozh viddilu dermatologiyi Kiyivskogo shkirno venerologichnogo institutu U 1944 1956 rr zajmav posadu zaviduvacha shkirnogo viddilennya Ukrayinskogo shkirno venerologichnogo institutu Profesor S A Glauberzon zdijsnyuvav veliku naukovu ta gromadsku robotu na posadi chlena Prezidiyi Ukrayinskogo dermatologichnogo tovaristva chlena pravlinnya Ukrayinskogo ftiziatrichnogo tovaristva chlena venerologichnoyi tuberkuloznoyi sekciyi vchenoyi medichnoyi radi Ministerstva ohoroni zdorov ya URSR golovi Kiyivskogo dermatologichnogo tovaristva ta in Pishov iz zhittya S A Glauberzon 21 sichnya 1957 roku Pohovanij na Luk yanivskomu kladovishi v Kiyevi Naukova ta likarska diyalnistPracyuyuchi v Kiyivskij centralnij poliklinici Chervonogo hresta S A Glauberzon u 1927 r vpershe v SRSR opisav gipertrofichnu gemangiektaziyu Cogo zh roku vchenij zrobiv detalnij opis urazhennya kistok pri hronichnij virazkovij piodermiyi i vpershe vviv u naukovij obig termin Osteopathia pyogenica yakij distav viznannya yak v SRSR tak i za kordonom Paciyentiv z urazhennyam kistok pri hronichnij piodermiyi vchenij demonstruvav v kvitni 1933 roku na zasidanni dermatovenerologichnoyi sekciyi Kiyivskogo yedinogo naukovo medichnogo tovaristva U 1934 r Glauberzon opisav she dva vipadki cogo zahvoryuvannya yaki polyagali v urazhenni malogomilkovoyi ta velikogomilkovoyi kistok po tipu osteoperiostitu odnak najbilsh urazhenim na jogo dumku bulo okistya Uchenij vislovlyuvav dumku pro mozhlivij vpliv umov vijskovogo chasu na viniknennya cogo zahvoryuvannya Pracyuyuchi u Kiyivskomu psihonevrologichnomu instituti S A Glauberzon shiroko vikoristovuvav parafinoterapiyu pri likuvanni shkirnih ta venerichnih zahvoryuvan psoriazu patologij oporno ruhovogo aparatu Zgodom pobachila svit jogo stattya Primenenie parafina pri nekotoryh tak nazyvaemyh nejrotroficheskih i allergicheskih zabolevaniyah kozhi U berezni 1935 r S A Glauberzon buv zatverdzhenij na posadi zaviduvacha kafedri shkirnih ta venerichnih hvorob Vinnickogo derzhavnogo medichnogo institutu i odnochasno otrimav vchene zvannya profesora Stacionar na bazi yakogo bula stvorena klinichna kafedra ne buv pristosovanij dlya zanyat zi studentami Dovelosya shvidkimi tempami jogo perebudovuvati Bulo stvoreno specialnu laboratoriyu z klinichnim bakteriologichnim ta gistologichnim viddilami Vona bula zabezpechena neobhidnim inventarem reaktivami cinnim priladdyam Takozh stvorena kolekciya gribkovih kultur ta gistologichnih preparativ Do navchalnogo procesu zalucheno najdosvidchenishih pracivnikiv shkirno venerologichnogo dispanseru Na bazi kafedri bulo organizovano biblioteku Naukovcyami kafedri pid kerivnictvom S A Glauberzona doslidzhuvalisya profesijni zahvoryuvannya spivrobitnikiv odnogo z tvarinnickih pidpriyemstv Vinnichchini Zavdyaki zusillyam S A Glauberzona na kafedri shkirnih ta venerichnih hvorob buv stvorenij mulyazhnij muzej Vazhlivim napryamom roboti kafedri bulo vivchennya imunologichnih ta serologichnih reakcij u hvorih z shkirnimi ta venerichnimi zahvoryuvannyami U 1935 1936 rr na bazi Vinnickogo shkirno venerologichnogo dispanseru S A Glauberzon spilno z asistentami kafedri provodiv doslidzhennya serologichnih reakciyi u hvorih z mikozami Serologichni ta bakteriologichni doslidzhennya bulo provedeno u 29 paciyentiv S A Glauberzon otrimav pozitivni serologichni reakciyi u hvorih z mikozami koli pri vidpovidnij klinichnij kartini mikroskopichno ne vdavalosya viyaviti zbudnikiv patologiyi Pid chas doslidzhennya vdalosya otrimati pozitivni reakciyi zv yazuvannya komplementu u hvorih z glibokoyu ta poverhnevoyu trihofitiyeyu a takozh skladnih dlya diagnostiki vipadkah mikoziv yaki ne piddavalisya zvichajnij terapiyi Vchenij prihodit do visnovku sho perenesena gribkova infekciya viklikaye zmini v organizmi unaslidok yakih v odnih vipadkah formuyetsya chastkovij abo navit zagalnij imunitet v inshih lishe alergizaciya organizmu Provedene doslidzhennya spriyalo pokrashennyu diagnostiki gribkovih zahvoryuvan U 1936 1937 rr z metoyu vivchennya imunologichnih reakcij pri mikozah na bazi kafedri S A Glauberzon spilno z asistentami provodiv imunizaciyu piddoslidnih kroliv zhivimi kulturami parazitarnih gribiv Zavdannyam doslidzhennya bulo vivchiti silu j trivalist reakcij u piddoslidnih tvarin a takozh otrimati specifichni dilyanki urazhennya na shkiri Reakciya fiksaciyi komplementu j aglyutinaciyi pid chas eksperimentu davali chitko pozitivnij rezultat majzhe v 100 vipadkah Vikoristannya imunologichnih reakcij rozshiryuvalo mozhlivosti diagnostiki gribkovih zahvoryuvan Na osnovi cih doslidzhen bulo vstanovleno sho mikozi ne ye viklyuchno miscevimi zahvoryuvannyami a zaluchayut u proces ves organizm z rozvitkom gumoralnogo imunitetu S A Glauberzon nadavav velikogo znachennya vivchennyu alergichnih reakciyi pri skleromi Iz ciyeyu metoyu v laboratoriyi kafedri shkirnih ta venerichnih hvorob Vinnickogo medichnogo institutu vin vigotoviv antigen iz skleromnoyi tkanini yakij bulo vvedeno osobam zi skleromnim procesom ta bez nogo Poyava shkirnih reakcij u hvorih zi skleromoyu pidtverdila mozhlivist vikoristannya cogo metodu z diagnostichnoyu metoyu Pidsumki cogo doslidzhennya S A Glauberzon oprilyudniv u 1936 r na pershij Vsesoyuznoyi konferenciyi z pitan skleromi Vivchennya ciyeyi problemi prodovzhuvalos na kafedri v nastupni roki U 1940 r S A Glauberzon spilno z P A Bernasovskim opublikuvav stattyu Materialy k eksperimentalnomu izucheniyu reakcij immuniteta pri sklerome Avtori eksperimentalno vstanovili sho imunizaciya kroliv zhivimi kulturami palichki Frisha spriyala utvorennyu antitil do cogo mikroorganizmu v usih piddoslidnih tvarin Sirovatkoyu kroliv imunizovanih zhivimi kulturami bacil Frisha bulo otrimano vsi reakciyi imunitetu reakciyi komplementarnogo zv yazuvannya aglyutinaciyi ta precipitaciyi z antigenom vigotovlenim z cih mikroorganizmiv Doslidniki sposterigali alergichnu reakciyu na shkiri vakcinovanih tvarin pid vplivom vnutrishnoshkirnoyi in yekciyi vidpovidnogo antigenu Pislya pripinennya imunizaciyi kilkist antitil u tvarin postupovo zmenshuvalas i na tretomu misyaci vzhe ne viznachalasya U 1936 r S A Glauberzon doslidzhuvav vpliv biologichnih ridin organizmu krov secha sirovatka krovi ta in paciyentiv z shkirnimi ta venerichnimi zahvoryuvannyami na zhittyediyalnist piddoslidnih roslin bilij lyupin Rezultati cih doslidzhen S A Glauberzon razom z asistentom D P Nevskim viklav u statti Pro fitotoksini yaka bula opublikovana v zhurnali Radyanska medicina 1938 Doslidzhennya pokazali sho toksichnist biologichnih ridin zminyuyetsya v zalezhnosti vid stadiyi zahvoryuvannya stanu hvorogo ta yakosti oderzhanogo likuvannya Najbilsha toksichnist biologichnih ridin viyavlena u hvorih na sifilis u drugomu periodi hvorobi pri tretinnomu ta vrodzhenomu sifilisi u hvorih na pelagru vulgarnij pemfigus i dermatit Dyuringa pri poganomu zagalnomu stani a takozh paciyentiv zi skleromoyu ta glibokoyu trihofitiyeyu Uchenij rozrobiv fitotoksichni indeksi riznih dermatologichnih zahvoryuvan v zalezhnosti vid yih formi ta stadiyi U 1940 r S A Glauberzon u spivavtorstvi z asistentami Sh Yu Trahtenbergom ta Ye O Blindman opublikuvav stattyu O norvezhskoj chasotke Avtori dijshli visnovku sho likuvannya norvezkoyi korosti ne vidriznyayetsya vid zvichajnoyi Vidminnist polyagaye lishe v tomu sho pri norvezkij korosti obov yazkovo neobhidno vidalyati rogovi nasharuvannya a takozh priznachati hvoromu zagalnozmicnyuyuchu terapiyu Na bazi dermatologichnoyi kliniki institutu S A Glauberzon spilno z Sh Yu Trahtenbergom uprodovzh 1935 1936 rr provodiv doslidzhennya klinichnih proyaviv ta form tuberkulozu shkiri Dlya cogo krim vlasnih klinichnih sposterezhen buli vikoristani arhivi Vinnickogo Berdichivskogo ta Kam yanec Podilskogo shkirno venerologichnih dispanseriv Naukovci dijshli visnovku sho najposhirenishoyu formoyu tuberkulozu shkiri ye zvichajna vovchanka znachno ridshe zustrichayetsya skrofuloderma ta borodavchatij tuberkuloz shkiri U 1937 r S A Glauberzon opisav zv yazok operizuyuchogo gerpesu z vitryanoyu vispoyu ale zaperechuvav totozhnist cih zahvoryuvan Vin nagoloshuvav na biologichnij sporidnenosti zbudnikiv nazvanih hvorob S A Glauberzon na pidstavi eksperimentalnih danih ta klinichnih sposterezhen ustanoviv sho vhidnimi vorotami dlya virusu operizuyuchogo gerpesu ye shkira Vchenij buv uchasnikom pershoyi Vsesoyuznoyi konferenciyi z pitan skleromi 1936 r na yakij vistupiv z dopoviddyu Pro alergichni reakciyi pri skleromi Pracyuyuchi u dermatologichnij klinici Vinnickogo derzhavnogo medichnogo institutu S A Glauberzon sposterigav 14 vipadkiv erizipeloyidu Vin vidznachav zv yazok cogo zahvoryuvannya zi svinyachoyu beshihoyu oskilki klinichni proyavi erizipeloyidu z yavlyalisya perevazhno pislya kontaktu lyudej zi svijskimi tvarinami Vin pidkreslyuvav vazhlivist diferenciaciyi svinyachoyi beshihi vid zvichajnoyi beshihi ta flegmoni rozrobiv metodi diagnostiki ta likuvannya cogo zahvoryuvannya S A Glauberzon uchasnik pershogo Vseukrayinskogo z yizdu dermatovenerologiv 1938 r na yakomu vistupiv z dopoviddyu O lechenii psoriaza metilenovoj sinkoyu Vchenij rekomenduvav zastosovuvati vnutrishnovenne vvedennya 1 vodnogo rozchinu vodnogo metilenovoyi sinki v stacionarnih umovah u hvorih na psoriaz iz svizhimi difuznimi visipannyami pri retelnomu sposterezhenni za zagalnim stanom hvorogo S A Glauberzon vpershe opisav urazhennya kistok pri hronichnij piodermiyi vpershe v SRSR opublikuvav naukovi praci prisvyacheni veruciformnij epidermodisplaziyi siringomi pilosebocistomatozu gipertrofichnij gemangiektaziyi ta in Veliku naukovu cinnist mali jogo recenziyi na zbirniki i monografiyi vitchiznyanih ta zarubizhnih vchenih Uprodovzh zhittya vchenij opublikuvav ponad 80 naukovih prac PraciGlauberzon S A Parafinoterapiya v dermatologii S A Glauberzon A R Kirichinskij E N Kichina Vestnik sovetskoj venerologii i dermatologii 1934 5 S 415 421 Glauberzon S A Siringoma Harakteristika i genezis bolezni S A Glauberzon Sovetskij vestnik venerologii i dermatologii 1936 6 S 557 562 Glauberzon S A Pomilki sifilidologiyi S A Glauberzon Radyanska medicina 1937 3 S 65 72 Glauberzon S A Ob allergicheskih reakciyah pri sklerome S A Glauberzon Zhurnal ushnyh nosovyh i gorlovyh boleznej 1937 1 S 69 72 Glauberzon S A Pro fitotoksini S A Glauberzon D P Nevskij Radyanska medicina 1938 2 S 72 80 Glauberzon S A Pro zv yazok zoni z variceloyu S A Glauberzon Sh E Trahtenberg Praci Vinnickogo derzhavnogo medichnogo institutu 1938 T 1 S 72 76 Glauberzon S A O serologicheskih reakciyah u dermatomikotikov S A Glauberzon E O Blindman Vestnik venerologii i dermatologii 1938 1 S 50 54 Glauberzon S A Nekotorye dannye o tuberkuleze kozhi S A Glauberzon Sh E Trahtenberg Problemy tuberkuleza 1939 12 S 85 88 Glauberzon S A Nekotorye dannye eksperimentalnoj mikologii S A Glauberzon E O Blindman Vestnik venerologii i dermatologii 1939 4 S 40 42 1Glauberzon S A O norvezhskoj chasotke S A Glauberzon Sh E Trahtenberg E O Blindman Vestnik venerologii i dermatologii 1940 1 S 58 62 Glauberzon S A Materialy k ucheniyu ob erizipeloide S A Glauberzon Sh E Trahtenberg P G Kaminskij Kazanskij medicinskij zhurnal 1940 1 S 58 64 Glauberzon S A Materialy k eksperimentalnomu izucheniyu reakcij immuniteta pri sklerome S A Glauberzon P A Bernasovskij Zhurnal ushnyh nosovyh i gorlovyh boleznej 1940 1 S 5 6 Glauberzon S A Pilosebocistomatoz S A Glauberzon Vestnik venerologii i dermatologii 1940 11 S 59 61 Glauberzon S A Mnozhestvennaya ploskaya dermatofibroma S A Glauberzon A Ya Lebedev Vestnik venerologii i dermatologii 1951 1 S 53 54 PrimitkiPamyati prof S A Glauberzona Vestnik dermatologii i venerologii 1957 4 S 63 Glauberzon S A Klinika za rik nabagato zrosla S A Glauberzon Bilshovicka pravda 1935 29 chervnya 148 S 3 Kokus V V Kafedra shkirnih ta venerichnih hvorob Vinnickogo derzhavnogo medichnogo institutu pershi kroki diyalnosti V V Kokus Visnik Vinnickogo nacionalnogo medichnogo universitetu 2023 T 23 3 S 528 533 Kokus V V S A Glauberzon organizator i pershij zaviduvach kafedri shkirnih ta venerichnih hvorob Vinnickogo derzhavnogo medichnih institutu 1935 1937 rr V V Kokus Sumski istoriko krayeznavchi studiyi Zbirnik materialiv III Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi internet konferenciyi Sumi 2023 S 70 74 Glauberzon S A Materialy k ucheniyu ob erizipeloide S A Glauberzon Sh E Trahtenberg P G Kaminskij Kazanskij medicinskij zhurnal 1940 1 S 58 64 DzherelaSumski istoriko krayeznavchi studiyiCe nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye bilshe posilan na inshi statti abi krashe integruvatisya do enciklopediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan u nayavnomu teksti