Гла́зовський краєзна́вчий музе́й — заклад культури в місті Глазові, Удмуртія.
Глазовський краєзнавчий музей | |
---|---|
58°08′23″ пн. ш. 52°39′56″ сх. д. / 58.13972° пн. ш. 52.66556° сх. д. | |
Тип | музей краєзнавчий d і пам'ятка архітектури[d] |
Статус спадщини | d[1] |
Країна | Росія |
Розташування | Росія, Удмуртія, 427620, м.Глазов, вул. , 13 |
Засновано | в серпні 1918 року |
Режим роботи | пн-пт 8:00-19:00, сб-нд 10:00-19:00 |
Вартість | 8-15 руб. |
Фонд | 35884 експонатів |
Відвідувачі | 80 000 осіб[2] |
Директор | Кислова Надія Миколаївна |
Сайт | glazovmuseum.ru |
Глазовський краєзнавчий музей (Росія) | |
Глазовський краєзнавчий музей у Вікісховищі |
Історія
Вперше думка про заснування в місті музею виникла ще навесні 1917 року, і 13-14 червня на засіданні з'їзду інтелігенції вперше про це було оголошено. Вже в серпні 1918 року такий музей був організований. Він знаходився спочатку в по . До 1920 року музей мав статус музейної секції при позашкільному відділі Повітового відділу народної освіти. Основу колекції складали археологічні експонати. Завідувачем секції була Агафонова Віра Іванівна, колишня вчителька жіночої гімназії. 9 вересня 1920 року затвердив положення про Глазовський музей. 6 листопада він отримав статус екскурсійно-виставкового відділення при Повітовому відділу народної освіти. Завідувачем відділення була Єжова Анна Іванівна, вчителька Парезької школи. Музей знаходився в будинку колишнього царського чиновника, прокурора міста М. С. Чешкова (на розі сучасних вулиць та , нині не існує).
В січні 1925 року на базі відділення був відкритий музей «Місцевого краю». Завідувачем музею була Наговіцина Анна Іванівна (колишня Єжова). Музей складався з 5 відділів: художнього, етнографічного, економічного, відділу природи та історико-археологічного. Штат працівників — 2 особи — завідувач та сторож. Музей був відкритий тричі на тиждень і безкоштовно. Того ж року новим завідувачем була призначена Горбушина Н. П., з 1926 року — І.Бельтюкова, в 1930-ті роки — В.Чиркова. В 1934 році музею був виділений 1 поверх Будинку вотської культури по , 33. В музеї була створена постійна експозиція, яка освітлювала 2 теми: Удмуртія при капіталізмі та соціалізмі. В 1938 році завідувачем музею став А. К. Івшин, керівник гуртка при Будинку піонерів.
У 1941 році приміщення музею було передано під військовий шпиталь, а експонати законсервовані. Вони та майно були передані на склад райвиконкому, після чого втрачені. В травні 1946 року було дозволено відкрити новий районний краєзнавчий музей. Завідувачем лишився А. К. Івшин, який почав роботу по відновленню експонатів. Так як приміщення для музею не було виділено, експонати спочатку складались в церковній сторожці. Згідно з постановою міськвиконкому від 10 березня 1952 року музею було надано будівлю колишнього , яке не підходила для цих потреб. 1954 року інспектор з Міністерства державного контролю РРФСР після огляду стану музею, ліквідував його як такого, який не має умов для розвитку.
Відновлення музею пройшло 1963 року, коли рішенням міськвиконкому було дозволено відкрити народний краєзнавчий музей. Урочисте відкриття пройшло 2 липня, працював він тричі на тиждень, експонати розміщувались в 4 залах. Розпорядженням Ради міністрів Удмуртської АРСР від 25 листопада 1968 року на базі музею від відкритий філіал республіканського краєзнавчого музею з виділенням необхідних штатів та коштів. Філіал був відкритий 25 січня 1969 року. В 1983–1985 роках музеєм керував , який здійснив найбільший внесок в розвиток установи. Він записував розповіді старожилів, працював з архівами, вів переписки, збирав фотографії, публікував матеріал в місцевій газеті, видав 2 книги «Глазовські знахідки» (1971) та «Глазов. Історичний нарис» (1980).
1984 року згідно з постановою міськвиконкому від 9 жовтня музею була виділена частина будівлі площею 500 м² по , 13, де він розташовується і сьогодні. Цей будинок є архітектурною пам'яткою, збудований 1898 року як жіноча Олександрівська гімназія. 1985 року помирає Буня М. І., новим завідувачем призначена Коробейникова Ольга Миколаївна. В 1992 році наказом Міністерства культури Удмуртії від 12 жовтня Глазовський філіал був виділений в окрему установу Глазовський історико-краєзнавчий музей. 1 серпня 1993 року згідно з наказом Міністерства культури Удмуртії при музеї відкрився філіал просто неба «Іднакар», який з 1997 року має статус історико-культурного музею-заповідника. 2000 року згідно з постановою Уряду Удмуртії від 23 листопада заповідник був виділений в окрему установу. З 2011 року музей має сучасну назву.
Діяльність
Музей пропонує перегляд як постійних експозицій, так і туристичні маршрути по місту. На власному сайті для віртуального перегляду залів.
Фонди
На сьогодні музей має фонд з 35884 експонатів, з них основного фонду 28590. Найбільш цінними та унікальними є колекції:
- монети, медалі та значки 1750–1976 років — 330
- сарафани, сорочки, паски, хустки, рушники, скатертини кінця XIX-початку XX століть — 33
- сорочки нижні та верхні, жіночі та дівочі, кафтани, нагрудники, фартухи, дівочі шапки (так'я, кашпу), прикраси (камалі) кінця XIX-початку XX століть — 65
- марки поштові 1920–1990 років — 1712
Експозиції
Музей пропонує 4 експозиції:
- Всесвіт та людина, яка 2009 року перемогла в конкурсі «Науковий музей XXI століття» фонду «Династія» Д.Зиміна. На кошти був придбаний рухомий астрономічний комплекс та проекційну систему для демонстрацій
- Глазов дорадянський включає в себе 4 зали: археологічний, етнографічний, історичний та присвячений діду Петра Чайковського, одному з перший городничих міста П. Ф. Чайковському
- Справа життя про ВАТ , основне містотвірне підприємство
- Театр дав мені життя про народно артистку СРСР Ольгу Кніппер-Чехову
Видавнича справа
Музей займається видавництвом власної продукції:
- буклет «Ласкаво просимо в Глазов», 2001
- книга «Справжнє „Несправжнього“ міста», 2003
- сувенірна збірка віршів Флора Васильєва «Вірю в сонце та світанку», 2004
- книга «Гарячий лід», 2004
- книга «Справа життя», 2006
- набір листівок «Страви удмуртської кухні», 2007
- буклет-путівник по музею, 2008
- набір листівок «Справжнє „Несправжнього“ міста», 2008
- книга «Гарячий лід», доповнена та перевидана, 2010
Посилання
- На сайті Музеї Росії [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Постановление Совета Министров Удмуртской АССР № 362 от 05.12.1979
- https://www.glazovmuseum.ru/o-muzee
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gla zovskij krayezna vchij muze j zaklad kulturi v misti Glazovi Udmurtiya Glazovskij krayeznavchij muzej58 08 23 pn sh 52 39 56 sh d 58 13972 pn sh 52 66556 sh d 58 13972 52 66556Tipmuzej krayeznavchij d i pam yatka arhitekturi d Status spadshinid 1 Krayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Udmurtiya 427620 m Glazov vul 13Zasnovanov serpni 1918 rokuRezhim robotipn pt 8 00 19 00 sb nd 10 00 19 00Vartist8 15 rub Fond35884 eksponativVidviduvachi80 000 osib 2 DirektorKislova Nadiya MikolayivnaSajtglazovmuseum ruGlazovskij krayeznavchij muzej Rosiya Glazovskij krayeznavchij muzej u VikishovishiIstoriyaVpershe dumka pro zasnuvannya v misti muzeyu vinikla she navesni 1917 roku i 13 14 chervnya na zasidanni z yizdu inteligenciyi vpershe pro ce bulo ogolosheno Vzhe v serpni 1918 roku takij muzej buv organizovanij Vin znahodivsya spochatku v po Do 1920 roku muzej mav status muzejnoyi sekciyi pri pozashkilnomu viddili Povitovogo viddilu narodnoyi osviti Osnovu kolekciyi skladali arheologichni eksponati Zaviduvachem sekciyi bula Agafonova Vira Ivanivna kolishnya vchitelka zhinochoyi gimnaziyi 9 veresnya 1920 roku zatverdiv polozhennya pro Glazovskij muzej 6 listopada vin otrimav status ekskursijno vistavkovogo viddilennya pri Povitovomu viddilu narodnoyi osviti Zaviduvachem viddilennya bula Yezhova Anna Ivanivna vchitelka Parezkoyi shkoli Muzej znahodivsya v budinku kolishnogo carskogo chinovnika prokurora mista M S Cheshkova na rozi suchasnih vulic ta nini ne isnuye V sichni 1925 roku na bazi viddilennya buv vidkritij muzej Miscevogo krayu Zaviduvachem muzeyu bula Nagovicina Anna Ivanivna kolishnya Yezhova Muzej skladavsya z 5 viddiliv hudozhnogo etnografichnogo ekonomichnogo viddilu prirodi ta istoriko arheologichnogo Shtat pracivnikiv 2 osobi zaviduvach ta storozh Muzej buv vidkritij trichi na tizhden i bezkoshtovno Togo zh roku novim zaviduvachem bula priznachena Gorbushina N P z 1926 roku I Beltyukova v 1930 ti roki V Chirkova V 1934 roci muzeyu buv vidilenij 1 poverh Budinku votskoyi kulturi po 33 V muzeyi bula stvorena postijna ekspoziciya yaka osvitlyuvala 2 temi Udmurtiya pri kapitalizmi ta socializmi V 1938 roci zaviduvachem muzeyu stav A K Ivshin kerivnik gurtka pri Budinku pioneriv U 1941 roci primishennya muzeyu bulo peredano pid vijskovij shpital a eksponati zakonservovani Voni ta majno buli peredani na sklad rajvikonkomu pislya chogo vtracheni V travni 1946 roku bulo dozvoleno vidkriti novij rajonnij krayeznavchij muzej Zaviduvachem lishivsya A K Ivshin yakij pochav robotu po vidnovlennyu eksponativ Tak yak primishennya dlya muzeyu ne bulo vidileno eksponati spochatku skladalis v cerkovnij storozhci Zgidno z postanovoyu miskvikonkomu vid 10 bereznya 1952 roku muzeyu bulo nadano budivlyu kolishnogo yake ne pidhodila dlya cih potreb 1954 roku inspektor z Ministerstva derzhavnogo kontrolyu RRFSR pislya oglyadu stanu muzeyu likviduvav jogo yak takogo yakij ne maye umov dlya rozvitku Vidnovlennya muzeyu projshlo 1963 roku koli rishennyam miskvikonkomu bulo dozvoleno vidkriti narodnij krayeznavchij muzej Urochiste vidkrittya projshlo 2 lipnya pracyuvav vin trichi na tizhden eksponati rozmishuvalis v 4 zalah Rozporyadzhennyam Radi ministriv Udmurtskoyi ARSR vid 25 listopada 1968 roku na bazi muzeyu vid vidkritij filial respublikanskogo krayeznavchogo muzeyu z vidilennyam neobhidnih shtativ ta koshtiv Filial buv vidkritij 25 sichnya 1969 roku V 1983 1985 rokah muzeyem keruvav yakij zdijsniv najbilshij vnesok v rozvitok ustanovi Vin zapisuvav rozpovidi starozhiliv pracyuvav z arhivami viv perepiski zbirav fotografiyi publikuvav material v miscevij gazeti vidav 2 knigi Glazovski znahidki 1971 ta Glazov Istorichnij naris 1980 Zhinocha Oleksandrivska gimnaziya 1984 roku zgidno z postanovoyu miskvikonkomu vid 9 zhovtnya muzeyu bula vidilena chastina budivli plosheyu 500 m po 13 de vin roztashovuyetsya i sogodni Cej budinok ye arhitekturnoyu pam yatkoyu zbudovanij 1898 roku yak zhinocha Oleksandrivska gimnaziya 1985 roku pomiraye Bunya M I novim zaviduvachem priznachena Korobejnikova Olga Mikolayivna V 1992 roci nakazom Ministerstva kulturi Udmurtiyi vid 12 zhovtnya Glazovskij filial buv vidilenij v okremu ustanovu Glazovskij istoriko krayeznavchij muzej 1 serpnya 1993 roku zgidno z nakazom Ministerstva kulturi Udmurtiyi pri muzeyi vidkrivsya filial prosto neba Idnakar yakij z 1997 roku maye status istoriko kulturnogo muzeyu zapovidnika 2000 roku zgidno z postanovoyu Uryadu Udmurtiyi vid 23 listopada zapovidnik buv vidilenij v okremu ustanovu Z 2011 roku muzej maye suchasnu nazvu DiyalnistMuzej proponuye pereglyad yak postijnih ekspozicij tak i turistichni marshruti po mistu Na vlasnomu sajti dlya virtualnogo pereglyadu zaliv Fondi Na sogodni muzej maye fond z 35884 eksponativ z nih osnovnogo fondu 28590 Najbilsh cinnimi ta unikalnimi ye kolekciyi moneti medali ta znachki 1750 1976 rokiv 330 sarafani sorochki paski hustki rushniki skatertini kincya XIX pochatku XX stolit 33 sorochki nizhni ta verhni zhinochi ta divochi kaftani nagrudniki fartuhi divochi shapki tak ya kashpu prikrasi kamali kincya XIX pochatku XX stolit 65 marki poshtovi 1920 1990 rokiv 1712 Ekspoziciyi Muzej proponuye 4 ekspoziciyi Vsesvit ta lyudina yaka 2009 roku peremogla v konkursi Naukovij muzej XXI stolittya fondu Dinastiya D Zimina Na koshti buv pridbanij ruhomij astronomichnij kompleks ta proekcijnu sistemu dlya demonstracij Glazov doradyanskij vklyuchaye v sebe 4 zali arheologichnij etnografichnij istorichnij ta prisvyachenij didu Petra Chajkovskogo odnomu z pershij gorodnichih mista P F Chajkovskomu Sprava zhittya pro VAT osnovne mistotvirne pidpriyemstvo Teatr dav meni zhittya pro narodno artistku SRSR Olgu Knipper Chehovu Vidavnicha sprava Muzej zajmayetsya vidavnictvom vlasnoyi produkciyi buklet Laskavo prosimo v Glazov 2001 kniga Spravzhnye Nespravzhnogo mista 2003 suvenirna zbirka virshiv Flora Vasilyeva Viryu v sonce ta svitanku 2004 kniga Garyachij lid 2004 kniga Sprava zhittya 2006 nabir listivok Stravi udmurtskoyi kuhni 2007 buklet putivnik po muzeyu 2008 nabir listivok Spravzhnye Nespravzhnogo mista 2008 kniga Garyachij lid dopovnena ta perevidana 2010PosilannyaNa sajti Muzeyi Rosiyi 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine Postanovlenie Soveta Ministrov Udmurtskoj ASSR 362 ot 05 12 1979 https www glazovmuseum ru o muzee