Олександра Андріївна Глаголєва-Аркадьєва (нар. 16 (28) лютого 1884, Товарково, нині Тульської області, СРСР — 30 жовтня 1945, Москва, СРСР) — доктор фізико-математичних наук (1935); перша російська жінка-фізик, що отримала світову популярність в науковому співтоваристві; одна з перших жінок — професорок Московського університету. Дружина фізика Володимира Костянтиновича Аркадьєва.
Глаголєва-Аркадьєва Олександра Андріївна | |
---|---|
Народилася | 16 (28) лютого 1884 d, d, Тульська губернія, Російська імперія[1] |
Померла | 30 жовтня 1945[1](61 рік) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | фізик, викладачка університету |
Alma mater | Московські вищі жіночі курси |
Галузь | фізика[2] |
Заклад | МДУ d d |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Глаголєва-Аркадьєва Олександра Андріївна у Вікісховищі |
Біографія
Рано проявила інтерес до навчання. Закінчила фізико-математичний факультет Московських вищих жіночих курсів в 1910 році та залишилася працювати там же асистенткою на кафедрі фізики.
У 1914-18 роках працювала в рентгенологічному кабінеті при військовому госпіталі.
З 1918 року після об'єднання Московських вищих жіночих курсів з Московським університетом, викладала в університеті.
У 1919 році вийшла заміж за вченого фізика Володимира Костянтиновича Аркадьєва, в лабораторії якого працювала.
З 1930 року — професор Московського університету і . Засновниця і завідувачка (з 1932 року) кафедрою загальної фізики для природничих факультетів Московського університету.
У 1939 році Олександра Андріївна через хворобу залишила педагогічну роботу.
Похована на Новодівичому кладовищі.
Наукова робота
У 1916 році О. А. Глаголєва-Аркадьєва сконструювала прилад для вимірювання глибини залягання куль і осколків снарядів у поранених — рентгеностереометр.
У 1922 році побудувала нове джерело електромагнітних хвиль — так званий масовий випромінювач, який являє собою посудину з алюмінієвою тирсою, зваженою у в'язкому маслі. Тирса, що є рухомими вібраторами Герца, при пропущенні через неї електричної іскри випромінює електромагнітні хвилі.
У 1923 році завдяки малим розмірам вібраторів Глаголєвій-Аркадьєвій вдалося отримати хвилі довжиною від 5 см до 82 мкм, які заповнили проміжок на шкалі електромагнітних хвиль між спектрами інфрачервоних і радіохвиль. За допомогою свого винаходу в 1923 році вона першою у світі отримала найбільш короткі радіохвилі з довжиною, що дорівнюють довжині теплових хвиль.
Це важливе відкриття довело єдність світлових і електромагнітних хвиль і принесло Глаголєвій-Аркадьєвій широку популярність і визнання в наукових колах СРСР і світу.
Спираючись на дослідження за попередні 25 років, Глаголєва-Аркадьєва зробила повну класифікацію та оформлення термінології електромагнітних хвиль, розбивши шкалу на частини: низькочастотні хвилі, радіохвилі, ультра-радіохвилі, ІЧ-промені, світлові промені, УФ-промені, рентгенівські промені, гамма промені, виконавши побудову єдиної шкали електромагнітних хвиль.
Твори
- Собрание трудов, М.- Л., 1948
Примітки
- Глаголева-Аркадьева Александра Андреевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
Література
- [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ed/Glagoleva-book.pdf[недоступне посилання з Июнь 2018] А. А. Глаголєва-Аркадьєва.][недоступне посилання з Сентябрь 2019] Глава з історичного довідника про кафедру загальної фізики. М .: Фізичний факультет МГУ. 2005. С.60-65
- А. А. Глаголєва-Аркадьєва. 120 років від дня народження. Стаття в газеті «Радянський фізик» № 5 (41), 2004.
- Храмов, Ю. А. Глаголєва-Аркадьєва Олександра Андріївна // фізики: Біографічний довідник / Под ред. А. І. Ахієзера . — Изд. 2-е, испр. і доп. — М. : Наука, 1983. — С. 86. — 400 с. — 200 000 прим. — ББК 22.3гя2 . — УДК 53 (G) .
- Волкова К. А., Олександра Андріївна Глаголєва-Аркадьєва (1884—1945). — М., 1947.
- Малов Н. Н. Олександра Андріївна Глаголєва-Аркадьєва (1884—1945) // Успіхи фізичних наук, 1946, т. 29, ст. 1-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Glagolyev U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arkadyev Oleksandra Andriyivna Glagolyeva Arkadyeva nar 16 28 lyutogo 1884 18840228 Tovarkovo nini Tulskoyi oblasti SRSR 30 zhovtnya 1945 Moskva SRSR doktor fiziko matematichnih nauk 1935 persha rosijska zhinka fizik sho otrimala svitovu populyarnist v naukovomu spivtovaristvi odna z pershih zhinok profesorok Moskovskogo universitetu Druzhina fizika Volodimira Kostyantinovicha Arkadyeva Glagolyeva Arkadyeva Oleksandra AndriyivnaNarodilasya16 28 lyutogo 1884 d d Tulska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomerla30 zhovtnya 1945 1945 10 30 1 61 rik Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistfizik vikladachka universitetuAlma materMoskovski vishi zhinochi kursiGaluzfizika 2 ZakladMDU d dNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih nauk Glagolyeva Arkadyeva Oleksandra Andriyivna u VikishovishiBiografiyaRano proyavila interes do navchannya Zakinchila fiziko matematichnij fakultet Moskovskih vishih zhinochih kursiv v 1910 roci ta zalishilasya pracyuvati tam zhe asistentkoyu na kafedri fiziki U 1914 18 rokah pracyuvala v rentgenologichnomu kabineti pri vijskovomu gospitali Z 1918 roku pislya ob yednannya Moskovskih vishih zhinochih kursiv z Moskovskim universitetom vikladala v universiteti U 1919 roci vijshla zamizh za vchenogo fizika Volodimira Kostyantinovicha Arkadyeva v laboratoriyi yakogo pracyuvala Z 1930 roku profesor Moskovskogo universitetu i Zasnovnicya i zaviduvachka z 1932 roku kafedroyu zagalnoyi fiziki dlya prirodnichih fakultetiv Moskovskogo universitetu U 1939 roci Oleksandra Andriyivna cherez hvorobu zalishila pedagogichnu robotu Pohovana na Novodivichomu kladovishi MogilaNaukova robotaU 1916 roci O A Glagolyeva Arkadyeva skonstruyuvala prilad dlya vimiryuvannya glibini zalyagannya kul i oskolkiv snaryadiv u poranenih rentgenostereometr U 1922 roci pobuduvala nove dzherelo elektromagnitnih hvil tak zvanij masovij viprominyuvach yakij yavlyaye soboyu posudinu z alyuminiyevoyu tirsoyu zvazhenoyu u v yazkomu masli Tirsa sho ye ruhomimi vibratorami Gerca pri propushenni cherez neyi elektrichnoyi iskri viprominyuye elektromagnitni hvili U 1923 roci zavdyaki malim rozmiram vibratoriv Glagolyevij Arkadyevij vdalosya otrimati hvili dovzhinoyu vid 5 sm do 82 mkm yaki zapovnili promizhok na shkali elektromagnitnih hvil mizh spektrami infrachervonih i radiohvil Za dopomogoyu svogo vinahodu v 1923 roci vona pershoyu u sviti otrimala najbilsh korotki radiohvili z dovzhinoyu sho dorivnyuyut dovzhini teplovih hvil Ce vazhlive vidkrittya dovelo yednist svitlovih i elektromagnitnih hvil i prineslo Glagolyevij Arkadyevij shiroku populyarnist i viznannya v naukovih kolah SRSR i svitu Spirayuchis na doslidzhennya za poperedni 25 rokiv Glagolyeva Arkadyeva zrobila povnu klasifikaciyu ta oformlennya terminologiyi elektromagnitnih hvil rozbivshi shkalu na chastini nizkochastotni hvili radiohvili ultra radiohvili ICh promeni svitlovi promeni UF promeni rentgenivski promeni gamma promeni vikonavshi pobudovu yedinoyi shkali elektromagnitnih hvil TvoriSobranie trudov M L 1948PrimitkiGlagoleva Arkadeva Aleksandra Andreevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 21 bereznya 2021 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 Literatura https upload wikimedia org wikipedia commons e ed Glagoleva book pdf nedostupne posilannya z Iyun 2018 A A Glagolyeva Arkadyeva nedostupne posilannya z Sentyabr 2019 Glava z istorichnogo dovidnika pro kafedru zagalnoyi fiziki M Fizichnij fakultet MGU 2005 S 60 65 A A Glagolyeva Arkadyeva 120 rokiv vid dnya narodzhennya Stattya v gazeti Radyanskij fizik 5 41 2004 Hramov Yu A Glagolyeva Arkadyeva Oleksandra Andriyivna fiziki Biografichnij dovidnik Pod red A I Ahiyezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 86 400 s 200 000 prim BBK 22 3gya2 UDK 53 G Volkova K A Oleksandra Andriyivna Glagolyeva Arkadyeva 1884 1945 M 1947 Malov N N Oleksandra Andriyivna Glagolyeva Arkadyeva 1884 1945 Uspihi fizichnih nauk 1946 t 29 st 1 2