Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґергард Герцберґ (нім. Gerhard Herzberg; 25 грудня 1904, Гамбург — 3 березня 1999) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів».
Біографія
Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Герцберґа і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта, Геттінгенському і Бристольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим з єврейкою, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор Саскачеванського університету. З 1945 професор Чиказького університету. З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент (1957-63).
Основні роботи
Герцберґ є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії, в тому числі чотиритомної енциклопедії «Молекулярні спектри та молекулярні структури», яку часто називають «Біблією спектроскопіста». Три томи «Молекулярних спектрів та молекулярних структур» були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберґа. Том IV цієї серії, «Константи двоатомних молекул», є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двоатомних молекул. Також він є автором великого числа журнальних публікацій зі спектроскопії.
Основні твори
- Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двоатомних молекул, М., 1949;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двоатомних молекул 1979.
Нобелівська премія
Нобелівська премія з хімії (1971).
Див. також
- 3316 Герцберґ — астероїд, названий на честь вченого.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Херцберг Герхард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #122472969 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Stolperstein dedicated to Gerhard Herzberg — 2010.
- https://carleton.ca/chancellor/past-chancellors/
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/herzberg.html
- . Nobelprize.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)
- . NRC Research Press. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 1 січня 2011.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
 | Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gergard Gercberg nim Gerhard Herzberg 25 grudnya 1904 Gamburg 3 bereznya 1999 kanadskij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi Za vnesok v rozuminnya elektronnoyi strukturi i budovi molekul osoblivo vilnih radikaliv Gergard Gercbergangl Gerhard HerzbergGergard Gercberg London 1952 Gergard Gercberg London 1952Narodivsya25 grudnya 1904 1904 12 25 1 2 Gamburg Nimecka imperiya 4 Pomer3 bereznya 1999 1999 03 03 1 2 94 roki Ottava Kanada 5 Misce prozhivannyaDarmshtadt 6 Krayina Nimechchina KanadaDiyalnistastronom fizik himik vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitet Darmshtadtskij tehnichnij universitet dGaluzFizichna himiyaZakladDarmshtadtskij tehnichnij universitet Kornellskij universitet Chikazkij universitet Bristolskij universitet Gettingenskij universitet d Saskachevanskij universitet Yerkska observatoriyaPosadad 7 Naukovij kerivnikdChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Korolivske tovaristvo Kanadi d Papska akademiya nauk 8 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Ugorska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA d 1980 U shlyubi zdNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 15 bereznya 1951 Lektorska premiya Faradeya 1970 Korolivska medal 1971 Medal Frederika Ajvza 1964 medal Villarda Gibbza 1969 d 1953 Premiya stolittya 1958 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d d 1979 Bejkerivska lekciya 1960 d 1972 d 1985 chlen Korolivskogo tovaristva Kanadi premiya Lajnusa Polinga 1971 d Gergard Gercberg u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Gamburgu v sim yi Albina Gercberga i Eli Biber Rano zalishivshis bez batka vihovuvavsya matir yu yaka dlya utrimannya sim yi pracyuvala pribiralniceyu Navchavsya v tehnologichnomu instituti Darmshtadta Gettingenskomu i Bristolskomu universitetah Vikladav v tehnologichnomu instituti Darmshtadta z 1930 Buduchi odruzhenim z yevrejkoyu v 1935 roci buv zmushenij pokinuti Nimechchinu i pereyihati v Kanadu v 1935 45 profesor Saskachevanskogo universitetu Z 1945 profesor Chikazkogo universitetu Z 1949 kerivnik viddilu teoretichnoyi fiziki Nacionalnoyi naukovo doslidnoyi radi Kanadi Ottava Prezident Kanadskoyi asociaciyi fizikiv 1956 Vice prezident 1957 63 Osnovni robotiGercberg ye avtorom deyakih klasichnih robit u galuzi atomnoyi ta molekulyarnoyi spektroskopiyi v tomu chisli chotiritomnoyi enciklopediyi Molekulyarni spektri ta molekulyarni strukturi yaku chasto nazivayut Bibliyeyu spektroskopista Tri tomi Molekulyarnih spektriv ta molekulyarnih struktur buli perevidani v 1989 roci z dodavannyam chislennih zauvazhen Gercberga Tom IV ciyeyi seriyi Konstanti dvoatomnih molekul ye suto dovidnikom zbirnikom vidomih na 1978 rik spektroskopichnih konstant dvoatomnih molekul Takozh vin ye avtorom velikogo chisla zhurnalnih publikacij zi spektroskopiyi Osnovni tvori Atomni spektri ta budova atomiv M 1948 Molekulyarni spektri ta molekulyarni strukturi I Spektri i budova dvoatomnih molekul M 1949 Molekulyarni spektri ta molekulyarni strukturi II Kolivalni ta obertalni spektri bagatoatomnih molekul M 1949 Molekulyarni spektri ta molekulyarni strukturi III Elektronni spektri ta budova bagatoatomnih molekul M 1969 Molekulyarni spektri ta molekulyarni strukturi IV Konstanti dvoatomnih molekul 1979 Nobelivska premiyaNobelivska premiya z himiyi 1971 Div takozh3316 Gercberg asteroyid nazvanij na chest vchenogo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Hercberg Gerhard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 122472969 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Stolperstein dedicated to Gerhard Herzberg 2010 d Track Q314003d Track Q43650637 https carleton ca chancellor past chancellors http www pas va content accademia en academicians deceased herzberg html Nobelprize org Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2010 Procitovano 27 lipnya 2010 angl NRC Research Press Arhiv originalu za 25 grudnya 2007 Procitovano 1 sichnya 2011 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi