Гарольд Ділос Бебкок (англ. Harold Delos Babcock; 24 січня 1882 — 8 квітня 1968) — американський астроном, член Національної АН США (1933).
Гарольд Ділос Бебкок | |
---|---|
англ. Harold Delos Babcock | |
Народився | 24 січня 1882[1][2] Едгертон |
Помер | 8 квітня 1968[1][2] (86 років) Пасадіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США |
Країна | США |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Університет Каліфорнії (Берклі) Університет Каліфорнії |
Заклад | Обсерваторія Маунт-Вілсон |
Членство | Лондонське королівське товариство[3] Американське астрономічне товариство[3] AAAS[3] Американське фізичне товариство[3] Національна академія наук США |
Нагороди | |
Гарольд Ділос Бебкок у Вікісховищі |
Біографічні відомості
Родився в Еджертоні (штат Вісконсин). У 1907 році закінчив Каліфорнійський університет, Берклі. У 1905—1906 роках працював у цьому університеті, в 1906—1908 роках — в Бюро стандартів, упродовж 1909—1948 років — в обсерваторії Маунт-Вілсон.
Основні наукові роботи присвячені сонячним і пов'язаним з ними лабораторним дослідженням. У фізичній лабораторії обсерваторії Маунт-Вілсон виконав ряд робіт з ефекту Зеємана у зв'язку з вивченням магнітного поля Сонця, інтерферометрічним методом отримав дуже точні довжини хвиль багатьох ліній, що служили стандартами при вимірюваннях сонячного спектру. У 1928 році опублікував фундаментальні таблиці ліній сонячного спектру, що з'явилися продовженням відомих таблиць Г. Роуланда в ультрафіолетовій та інфрачервоній області спектру (до 2935 і 13 495 Ǻ), ототожнив нові лінії і виправив багато ототожнень Роуланда. Разом з Г. В. Бебкоком удосконалив методику вимірювання магнітного поля Сонця. У 1952 вони створили магнітограф — прилад, що вимірює з точністю до 1 Гс магнітне поле по всьому диску Сонця шляхом його сканування з високим просторовим розділенням. Дуже точно визначив довжини хвиль ліній випромінювання нічного неба; проведені ним вимірювання смуг молекул кисню дозволили В. Ф. Жиоку і Г. Л. Джонстону відкрити рідкісні ізотопи кисню 17O і 18O. Виготовив разом з Г. В. Бебкоком дифракційні ґрати великих розмірів і високої якості. Цими ґратами оснащені спектрографи куде 100- і 200-дюймових телескопів обсерваторій Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар.
Премія Американської асоціації сприяння розвитку науки (1929), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1953).
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- NNDB — 2002.
Посилання
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garold Dilos Bebkok angl Harold Delos Babcock 24 sichnya 1882 8 kvitnya 1968 amerikanskij astronom chlen Nacionalnoyi AN SShA 1933 Garold Dilos Bebkokangl Harold Delos BabcockNarodivsya24 sichnya 1882 1882 01 24 1 2 EdgertonPomer8 kvitnya 1968 1968 04 08 1 2 86 rokiv Pasadina okr L Andzheles Kaliforniya SShAKrayina SShADiyalnistastronomAlma materUniversitet Kaliforniyi Berkli Universitet KaliforniyiZakladObservatoriya Maunt VilsonChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 3 Amerikanske astronomichne tovaristvo 3 AAAS 3 Amerikanske fizichne tovaristvo 3 Nacionalna akademiya nauk SShANagorodimedal Ketrin Bryus 1953 Garold Dilos Bebkok u VikishovishiBiografichni vidomostiRodivsya v Edzhertoni shtat Viskonsin U 1907 roci zakinchiv Kalifornijskij universitet Berkli U 1905 1906 rokah pracyuvav u comu universiteti v 1906 1908 rokah v Byuro standartiv uprodovzh 1909 1948 rokiv v observatoriyi Maunt Vilson Osnovni naukovi roboti prisvyacheni sonyachnim i pov yazanim z nimi laboratornim doslidzhennyam U fizichnij laboratoriyi observatoriyi Maunt Vilson vikonav ryad robit z efektu Zeyemana u zv yazku z vivchennyam magnitnogo polya Soncya interferometrichnim metodom otrimav duzhe tochni dovzhini hvil bagatoh linij sho sluzhili standartami pri vimiryuvannyah sonyachnogo spektru U 1928 roci opublikuvav fundamentalni tablici linij sonyachnogo spektru sho z yavilisya prodovzhennyam vidomih tablic G Roulanda v ultrafioletovij ta infrachervonij oblasti spektru do 2935 i 13 495 Ǻ ototozhniv novi liniyi i vipraviv bagato ototozhnen Roulanda Razom z G V Bebkokom udoskonaliv metodiku vimiryuvannya magnitnogo polya Soncya U 1952 voni stvorili magnitograf prilad sho vimiryuye z tochnistyu do 1 Gs magnitne pole po vsomu disku Soncya shlyahom jogo skanuvannya z visokim prostorovim rozdilennyam Duzhe tochno viznachiv dovzhini hvil linij viprominyuvannya nichnogo neba provedeni nim vimiryuvannya smug molekul kisnyu dozvolili V F Zhioku i G L Dzhonstonu vidkriti ridkisni izotopi kisnyu 17O i 18O Vigotoviv razom z G V Bebkokom difrakcijni grati velikih rozmiriv i visokoyi yakosti Cimi gratami osnasheni spektrografi kude 100 i 200 dyujmovih teleskopiv observatorij Maunt Vilson i Maunt Palomar Premiya Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki 1929 medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1953 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 NNDB 2002 d Track Q1373513PosilannyaAstronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine ros