Герод, іноді Геронд (грец. Ἡρώδας) (близько 300 — бл. 250 до н. е.) — давньогрецький автор маленьких побутових сценок, що мають назву «міміямби», тобто мімів у ямбах. Ці натуралістичні сценки для одного або двох акторів — міми, написані на «кульгавими» ямбічними віршами (холіямбами) в дусі поета Гіппонакта (V ст. до н. е.). У цьому жанрі (але у прозі) писав ще в V ст. до н. е. сицилієць Софрон.
Герод | ||||
---|---|---|---|---|
грец. Ἡρώδας | ||||
Герод. Фрагмент папірусу з мімом «Учитель» | ||||
Народився | бл. 300 до н.е. Кос, Кос[d], Південні Егейські острови, Греція[2] | |||
Помер | бл. 250 до н.е. Кос, Кос[d], Південні Егейські острови, Греція[3] | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | ||||
Напрямок | ямб | |||
Жанр | d[4] | |||
Magnum opus | «Міми» | |||
| ||||
Герод у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Герод походив, ймовірно з дорійського острову Кос, розташованого біля узбережжя Малої Азії, де відбувається дія його творів. Близько 700 рядків міміямбів знайдено на єгипетському папірусі 1889 в гробниці у Фаюмі і опубліковано в 1891 році. Вісім мімів збереглися майже повністю.
У гумористичних і сатиричних картинках Герод малює вузько-життєві, хатні інтереси маленьких людей: шевця, вчителя, звідника, кумоньки тощо. Досить влучно підмічаючи риси характерів і деталі побутової сфери, він, проте, неспроможний глибоко виявити і узагальнити суть зображуваної дійсності, і його зарисовки тільки дають розрізнені клаптики її. Герод виступає як безсторонній спостерігач життя, який намагається запам'ятати якнайточніше окремі деталі. Він не прагне проникнути в суть зображуваних явищ і характерів і обмежується живими, але досить поверхневими замальовками, що, однак, дозволяють нам познайомитися з різними боками побуту того часу.
Міми
I-й мім передає розмову між двома жінками, одна з яких виступає в ролі звідниці, умовляючи іншу завести під час відсутності чоловіка коханця.
II-й мім пародіює судові промови: власник дому розпусти подає позов проти молодого гульвіси, який увірвався до його закладу і намагався викрасти одну з дівиць.
У III-му вбога мати приводить до вчителя свого ледаря сина, з яким вона не може дати собі ради. У невпинному потоці слів вона скаржиться на поведінку сина та просить вчителя випороти його. Той сумлінно виконує прохання, але, здається, норов сина не виправлений і мати іде скаржитися старому батькові.
IV-й мім зображує двох бідних подруг, які прийшли в храм Асклепія для жертвоприношення, вони обговорюють знамениті твори мистецтва, якими прикрашений храм.
У V-му мімі ревнива господиня з ревнощів збирається випороти свого коханця-раба за невірність.
VI-й діалог настільки ж цікавий та потішний, як і решта. Кердон-швець, маленький лисий чоловічок з добре підвішеним язиком скаржиться на важкі часи, обманює і плазує перед покупцями.
VII-й фрагмент неповний. Починається з того, що господиня пробуджує своїх покоївок, щоб розповісти свій сон. В наступних 100 рядках малюються цікаві сцени та характери.
Український переклад
Перший переклад Герода здійснив Іван Франко у 1913 році.
Див. також
Посилання
- Міміямб // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 47.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- Encyclopædia Britannica
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerod inodi Gerond grec Ἡrwdas blizko 300 bl 250 do n e davnogreckij avtor malenkih pobutovih scenok sho mayut nazvu mimiyambi tobto mimiv u yambah Ci naturalistichni scenki dlya odnogo abo dvoh aktoriv mimi napisani na kulgavimi yambichnimi virshami holiyambami v dusi poeta Gipponakta V st do n e U comu zhanri ale u prozi pisav she v V st do n e siciliyec Sofron Gerodgrec ἩrwdasGerod Fragment papirusu z mimom Uchitel Narodivsyabl 300 do n e Kos Kos d Pivdenni Egejski ostrovi Greciya 2 Pomerbl 250 do n e Kos Kos d Pivdenni Egejski ostrovi Greciya 3 DiyalnistpoetMova tvorivNapryamokyambZhanrd 4 Magnum opus Mimi Gerod u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Gerod pohodiv jmovirno z dorijskogo ostrovu Kos roztashovanogo bilya uzberezhzhya Maloyi Aziyi de vidbuvayetsya diya jogo tvoriv Blizko 700 ryadkiv mimiyambiv znajdeno na yegipetskomu papirusi 1889 v grobnici u Fayumi i opublikovano v 1891 roci Visim mimiv zbereglisya majzhe povnistyu U gumoristichnih i satirichnih kartinkah Gerod malyuye vuzko zhittyevi hatni interesi malenkih lyudej shevcya vchitelya zvidnika kumonki tosho Dosit vluchno pidmichayuchi risi harakteriv i detali pobutovoyi sferi vin prote nespromozhnij gliboko viyaviti i uzagalniti sut zobrazhuvanoyi dijsnosti i jogo zarisovki tilki dayut rozrizneni klaptiki yiyi Gerod vistupaye yak bezstoronnij sposterigach zhittya yakij namagayetsya zapam yatati yaknajtochnishe okremi detali Vin ne pragne proniknuti v sut zobrazhuvanih yavish i harakteriv i obmezhuyetsya zhivimi ale dosit poverhnevimi zamalovkami sho odnak dozvolyayut nam poznajomitisya z riznimi bokami pobutu togo chasu MimiI j mim peredaye rozmovu mizh dvoma zhinkami odna z yakih vistupaye v roli zvidnici umovlyayuchi inshu zavesti pid chas vidsutnosti cholovika kohancya II j mim parodiyuye sudovi promovi vlasnik domu rozpusti podaye pozov proti molodogo gulvisi yakij uvirvavsya do jogo zakladu i namagavsya vikrasti odnu z divic U III mu vboga mati privodit do vchitelya svogo ledarya sina z yakim vona ne mozhe dati sobi radi U nevpinnomu potoci sliv vona skarzhitsya na povedinku sina ta prosit vchitelya viporoti jogo Toj sumlinno vikonuye prohannya ale zdayetsya norov sina ne vipravlenij i mati ide skarzhitisya staromu batkovi IV j mim zobrazhuye dvoh bidnih podrug yaki prijshli v hram Asklepiya dlya zhertvoprinoshennya voni obgovoryuyut znameniti tvori mistectva yakimi prikrashenij hram U V mu mimi revniva gospodinya z revnoshiv zbirayetsya viporoti svogo kohancya raba za nevirnist VI j dialog nastilki zh cikavij ta potishnij yak i reshta Kerdon shvec malenkij lisij cholovichok z dobre pidvishenim yazikom skarzhitsya na vazhki chasi obmanyuye i plazuye pered pokupcyami VII j fragment nepovnij Pochinayetsya z togo sho gospodinya probudzhuye svoyih pokoyivok shob rozpovisti svij son V nastupnih 100 ryadkah malyuyutsya cikavi sceni ta harakteri Ukrayinskij perekladPershij pereklad Geroda zdijsniv Ivan Franko u 1913 roci Div takozhMimi SofronPosilannyaMimiyamb Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 47 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Perseus Digital Library 1987 d Track Q639661