Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гермоге́н Добронра́він (в миру Костянтин Добронравін, 21 лютого 1820 слобода Московська Слов'янка, Царськосільський повіт, Санкт-Петербурзька губернія - 17 серпня 1893 Санкт-Петербург) — єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Псковський і Порховський.
| Гермоген Добронравін | |
|---|---|
 Гермоген (Добронравин).jpg | |
| Ім'я при народженні | Костянтин Добронравін |
| Народився | 21 лютого 1820 слобода Московська Слов'янка, Царськосільський повіт, Санкт-Петербурзька губернія |
| Помер | 17 серпня 1893 (73 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Діяльність | священик |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна академія |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | православ'я |
| |
Біографія
Син священика Санкт-Петербурзької єпархії. Навчався в Олександро-Невському духовному училищі, потім - в Петербурзькій духовній семінарії (1841) і академії.
Після закінчення академічного курсу 3-м магістром в 1845 році Добронравін був призначений учителем філософії і латинської мови в Московську духовну семінарію.
Отримавши в духовній школі своє прізвище за лагідність, доброту і привітність, Гермоген на все життя зберіг ці якості. На всіх теренах він відрізнявся неухильним виконанням своїх обов'язків. У Московській семінарії він мав позитивний вплив на своїх учнів.
У 1846 році був висвячений на священика до церкви Санкт-Петербурзького Волкового цвинтаря.
У 1854 році він був переведений в книжники та настоятелі церкви 3-ї Санкт-Петербурзької гімназії. У гімназії він викладав до 1869 року і мав репутацію «розумного, доброго і впливового наставника».
Будучи законовчителем, він був членом конференцій Санкт-Петербурзької духовної академії, Академічного Комітету для видання духовно-моральних книг і Комітету духовної цензури.
Зведений в 1864 році в сан протоієрея, Добронравін в 1869 році був призначений наглядачем Олександро-Невського духовного училища.
Чужий до всяких нововведень у викладанні, він вимагав від учнів твердого знання застарілого в главах інших книжників Филаретового Катехізису, але знання виразного з ясним розумінням всіх текстів, заучувати неодмінно слов'янською мовою; кожен текст читав він по книзі і пояснював буквальне значення кожного слова; старі слова в Катехізисі заміняв новими, змінював стару розстановку слів; все це переправляв олівцем у своїй книзі і звелів те ж саме робити дітям в їх книгах. У духовному училищі його уроки за «церковним статутом» були «змістовні і цікаві», і у нього «вчилися не тому, що доводилося мати справу з доглядачем, а тому, що знайомство з предметом відбувалося під керівництвом досвідченого і вправного вчителя»; він на всіх уроках заміняв відсутніх учителів, і в 1872-1873 навчальному році прекрасно підготував учнів до екзамену з російської мови, «ходив сумлінно на кожен урок, просто і зрозуміло повідомляв і роз'яснював правила російської граматики».
Овдовілий в 1854 році, протоієрей Добронравін, влаштувавши долю єдиної доньки 1 вересня 1873 року прийняв чернецтво з ім'ям Гермоген. 8 вересня він був зведений в сан архімандрита, 28 вересня призначений єпископом Виборзьким, вікарієм Санкт-Петербурзької митрополії, і 21 жовтня хіротонізований.
На єпископське служіння Гермоген дивився як на подвиг: «Іду, говорив він при нареченні в єпископа, з твердим наміром цілком віддати свої сили на служіння Богу, невпинно і невсипно стояти на сторожі віри і Церкви, мужньо боротися з її ворогами і навіть бути готовим і постраждати за істину Христову».
З 9 вересня 1876 року - єпископ Ладозький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії.
24 квітня 1882 року одержав самостійну Таврійську єпархію.
9 березня 1885 року було переведено до Львова.
У єпархіях він піклувався про освіту пастви за допомогою духовно-просвітницьких товариств і позабогослужбових бесід, про піклування вдовами і сиротами духовенства і про виховання його дітей. «Це дітище моє», говорив він про Псковське єпархіальне жіноче училище.
Викликаний в 1893 році в Санкт-Петербург для присутності у Св. Синоді, Гермоген захворів на запалення легенів і помер о 4 годині ранку 17 серпня на Синодальному Благовіщенському подвір'ї. Похований в Ісідорівській церкві Олександро-Невської лаври біля правого криласу.
Богословські, історичні роботи і творчість
Гермоген залишив після себе багато науково-літературних праць, частина яких залишилася не надрукованою. Він видав низку посібників з церковної історії та літургіки: «Коротка історія російської церкви», «Нарис історії слов'янських церков», «Нарис історії християнської церкви», «Літургіка, або Вчення про богослужіння православної церкви», що витримало 6 видань, «Про Таїнства православної церкви», «Нарис вчення і богослужіння Вірменської церкви» (його магістерська дисертація) і видав у 1887 році історико-статистичний опис Таврійської єпархії під назвою «Таврійська Єпархія»; збирав матеріали для такого ж опису Псковської єпархії.
Праці
- «Утешение в смерти близких сердцу.» СПб., 1854. М., 1997, 2003;
- «Очерк истории христианской Церкви...: Век I-IX.» СПб., 1866;
- «Краткая история Русской Церкви...: Век X-XIX.» СПб., 1866; Высокопреосв. Филарет, митр. Московский и Коломенский. СПб., 1868;
- «Воспоминания о преосвященном Антонии, архиепископе Воронежском.» СПб., 1869;
- «Георгий, затворник Задонского монастыря.» СПб., 1869; Рос. библ. об-во. СПб., 1869;
- «Очерк истории славянских Церквей.» СПб., 1873;
- «Вечерние беседы отца с детьми о пении при богослужении и о церковной музыке.» СПб., 1876;
- «Справочный листок о церквах и духовенстве епархиального ведомства в С.-Петербургской епархии за 1876 г.» // ЦВ. 1877. № 28. С. 8-11; № 30. С. 13-16; № 32. С. 6-9; № 34. С. 9-10; № 35. С. 7-8; № 36. С. 10-13;
- «Литургика.» СПб., 1881 (То же: О богослужении православной Церкви. Пг., 191615);
- «Минуты пастырского досуга.» СПб., 1882. 2 т.;
- «Таврическая епархия» Псков: тип. Губ. правл., 1887 [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.];
- «О святых таинствах православной Церкви». СПб., 1894;
- «Очерк истории славянских Церквей» 2-е изд. СПб., 1899;
- «Мое прошлое»: Из записок преосвященного Гермогена, еп. Псковского. СПб., 1908;
- «Краткий очерк истории Армянской Церкви. Вероучение Армянской Церкви.» М., 2000. СПб., 2005.
Література
- Галкин А. К. Ермоген. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2008. — Т. XVIII. — С. 653-654. — .(рос.)
- Гермоген, епископ псковский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- "Гермоген Добронравин", В.В. Шереметевский.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Germoge n Dobronra vin v miru Kostyantin Dobronravin 21 lyutogo 1820 sloboda Moskovska Slov yanka Carskosilskij povit Sankt Peterburzka guberniya 17 serpnya 1893 Sankt Peterburg yepiskop Vidomstva pravoslavnogo spovidannya Rosijskoyi imperiyi yepiskop Pskovskij i Porhovskij Germogen DobronravinGermogen Dobronravin jpgIm ya pri narodzhenniKostyantin DobronravinNarodivsya21 lyutogo 1820 1820 02 21 sloboda Moskovska Slov yanka Carskosilskij povit Sankt Peterburzka guberniyaPomer17 serpnya 1893 1893 08 17 73 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaDiyalnistsvyashenikAlma materSankt Peterburzka duhovna akademiyaPosadayepiskopKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin svyashenika Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi Navchavsya v Oleksandro Nevskomu duhovnomu uchilishi potim v Peterburzkij duhovnij seminariyi 1841 i akademiyi Pislya zakinchennya akademichnogo kursu 3 m magistrom v 1845 roci Dobronravin buv priznachenij uchitelem filosofiyi i latinskoyi movi v Moskovsku duhovnu seminariyu Otrimavshi v duhovnij shkoli svoye prizvishe za lagidnist dobrotu i privitnist Germogen na vse zhittya zberig ci yakosti Na vsih terenah vin vidriznyavsya neuhilnim vikonannyam svoyih obov yazkiv U Moskovskij seminariyi vin mav pozitivnij vpliv na svoyih uchniv U 1846 roci buv visvyachenij na svyashenika do cerkvi Sankt Peterburzkogo Volkovogo cvintarya U 1854 roci vin buv perevedenij v knizhniki ta nastoyateli cerkvi 3 yi Sankt Peterburzkoyi gimnaziyi U gimnaziyi vin vikladav do 1869 roku i mav reputaciyu rozumnogo dobrogo i vplivovogo nastavnika Buduchi zakonovchitelem vin buv chlenom konferencij Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi Akademichnogo Komitetu dlya vidannya duhovno moralnih knig i Komitetu duhovnoyi cenzuri Zvedenij v 1864 roci v san protoiyereya Dobronravin v 1869 roci buv priznachenij naglyadachem Oleksandro Nevskogo duhovnogo uchilisha Chuzhij do vsyakih novovveden u vikladanni vin vimagav vid uchniv tverdogo znannya zastarilogo v glavah inshih knizhnikiv Filaretovogo Katehizisu ale znannya viraznogo z yasnim rozuminnyam vsih tekstiv zauchuvati neodminno slov yanskoyu movoyu kozhen tekst chitav vin po knizi i poyasnyuvav bukvalne znachennya kozhnogo slova stari slova v Katehizisi zaminyav novimi zminyuvav staru rozstanovku sliv vse ce perepravlyav olivcem u svoyij knizi i zveliv te zh same robiti dityam v yih knigah U duhovnomu uchilishi jogo uroki za cerkovnim statutom buli zmistovni i cikavi i u nogo vchilisya ne tomu sho dovodilosya mati spravu z doglyadachem a tomu sho znajomstvo z predmetom vidbuvalosya pid kerivnictvom dosvidchenogo i vpravnogo vchitelya vin na vsih urokah zaminyav vidsutnih uchiteliv i v 1872 1873 navchalnomu roci prekrasno pidgotuvav uchniv do ekzamenu z rosijskoyi movi hodiv sumlinno na kozhen urok prosto i zrozumilo povidomlyav i roz yasnyuvav pravila rosijskoyi gramatiki Ovdovilij v 1854 roci protoiyerej Dobronravin vlashtuvavshi dolyu yedinoyi donki 1 veresnya 1873 roku prijnyav chernectvo z im yam Germogen 8 veresnya vin buv zvedenij v san arhimandrita 28 veresnya priznachenij yepiskopom Viborzkim vikariyem Sankt Peterburzkoyi mitropoliyi i 21 zhovtnya hirotonizovanij Na yepiskopske sluzhinnya Germogen divivsya yak na podvig Idu govoriv vin pri narechenni v yepiskopa z tverdim namirom cilkom viddati svoyi sili na sluzhinnya Bogu nevpinno i nevsipno stoyati na storozhi viri i Cerkvi muzhno borotisya z yiyi vorogami i navit buti gotovim i postrazhdati za istinu Hristovu Z 9 veresnya 1876 roku yepiskop Ladozkij vikarij Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi 24 kvitnya 1882 roku oderzhav samostijnu Tavrijsku yeparhiyu 9 bereznya 1885 roku bulo perevedeno do Lvova U yeparhiyah vin pikluvavsya pro osvitu pastvi za dopomogoyu duhovno prosvitnickih tovaristv i pozabogosluzhbovih besid pro pikluvannya vdovami i sirotami duhovenstva i pro vihovannya jogo ditej Ce ditishe moye govoriv vin pro Pskovske yeparhialne zhinoche uchilishe Viklikanij v 1893 roci v Sankt Peterburg dlya prisutnosti u Sv Sinodi Germogen zahvoriv na zapalennya legeniv i pomer o 4 godini ranku 17 serpnya na Sinodalnomu Blagovishenskomu podvir yi Pohovanij v Isidorivskij cerkvi Oleksandro Nevskoyi lavri bilya pravogo krilasu Bogoslovski istorichni roboti i tvorchistGermogen zalishiv pislya sebe bagato naukovo literaturnih prac chastina yakih zalishilasya ne nadrukovanoyu Vin vidav nizku posibnikiv z cerkovnoyi istoriyi ta liturgiki Korotka istoriya rosijskoyi cerkvi Naris istoriyi slov yanskih cerkov Naris istoriyi hristiyanskoyi cerkvi Liturgika abo Vchennya pro bogosluzhinnya pravoslavnoyi cerkvi sho vitrimalo 6 vidan Pro Tayinstva pravoslavnoyi cerkvi Naris vchennya i bogosluzhinnya Virmenskoyi cerkvi jogo magisterska disertaciya i vidav u 1887 roci istoriko statistichnij opis Tavrijskoyi yeparhiyi pid nazvoyu Tavrijska Yeparhiya zbirav materiali dlya takogo zh opisu Pskovskoyi yeparhiyi Praci Uteshenie v smerti blizkih serdcu SPb 1854 M 1997 2003 Ocherk istorii hristianskoj Cerkvi Vek I IX SPb 1866 Kratkaya istoriya Russkoj Cerkvi Vek X XIX SPb 1866 Vysokopreosv Filaret mitr Moskovskij i Kolomenskij SPb 1868 Vospominaniya o preosvyashennom Antonii arhiepiskope Voronezhskom SPb 1869 Georgij zatvornik Zadonskogo monastyrya SPb 1869 Ros bibl ob vo SPb 1869 Ocherk istorii slavyanskih Cerkvej SPb 1873 Vechernie besedy otca s detmi o penii pri bogosluzhenii i o cerkovnoj muzyke SPb 1876 Spravochnyj listok o cerkvah i duhovenstve eparhialnogo vedomstva v S Peterburgskoj eparhii za 1876 g CV 1877 28 S 8 11 30 S 13 16 32 S 6 9 34 S 9 10 35 S 7 8 36 S 10 13 Liturgika SPb 1881 To zhe O bogosluzhenii pravoslavnoj Cerkvi Pg 191615 Minuty pastyrskogo dosuga SPb 1882 2 t Tavricheskaya eparhiya Pskov tip Gub pravl 1887 9 bereznya 2017 u Wayback Machine O svyatyh tainstvah pravoslavnoj Cerkvi SPb 1894 Ocherk istorii slavyanskih Cerkvej 2 e izd SPb 1899 Moe proshloe Iz zapisok preosvyashennogo Germogena ep Pskovskogo SPb 1908 Kratkij ocherk istorii Armyanskoj Cerkvi Verouchenie Armyanskoj Cerkvi M 2000 SPb 2005 LiteraturaGalkin A K Ermogen Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2008 T XVIII S 653 654 ISBN 978 5 89572 032 5 ros Germogen episkop pskovskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Germogen Dobronravin V V Sheremetevskij