Гермей I Сотер (Рятівник) (*Ἑρμαῖος ὁ Σωτήρ, д/н —бл. 70 до н. е.) — останній індо-грецький цар у Паропамісадах у 90 до н. е.—70 до н. е. роках.
Гермей I | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | бл. 70 до н. е. Олександрія Кавказька |
Діяльність | монарх |
Титул | цар |
Посада | король |
Термін | 90—70 роки до н.е. |
Попередник | Нікій I |
Наступник | ліквідовано |
Рід | Євтидеміди |
У шлюбі з | Калліопа |
|
Життєпис
Про його походження відсутні відомості, висловлюються думки щодо напівварварського роду Гермея (можливо, з парфян, саків або массагетів). Зумів посісти трон завдяки шлюбу на доньці царя Філоксена I. Стосовно часу існують розбіжності: більшість вчених схильні вважати період 90—70 роки до н. е. Втім, є версія, що володарювання приходяться на 95—80 роки до н. е. (тобто після смерті Філоксена I).
Тривалий час зумів зберігати мир в своєму царстві, ведуючи торгівлю з індо-грецькими царями в Гандхарі та вождями юечжі в Бактрії та Согдіані. Можливо вів війни з царями Амінтою I та Епандером. Є думка, що Гермея мав союзницькі стосунки з китайськими імператорами з династії Хань: за однією спирався на підтримку останніх для протистояння юечжі, за іншою юечжі як союзники (або васали) китайців повалили близько 70 року до н. е. Гермея I у відповідь на вбивство імператорських посланців. За ще однією версією Гермей уклав династичний союз з юечжі, помер своєю смертю, після чого який вождь юечжі як родич індо-грецького царя став володарем Паропамісадів.
Крім того, цей цар підтримував буддизм. Є повідомлення, що в цей час в столиці царства Олександрії Кавказькій були численні буддійські ченці, що розмовляли давньогрецькою мовою
Карбував срібні тетрадрахми 3 типів: зображення Гермея I у шоломі або діадемі, на зворотньому боці — Зевса (в аттичному стилі); спільне зображення з дружиною Калліопою, на зворотньому боці — вершника; напис Сотер з Зевсом або вершником. На бронзових монетах представлено бога Зевса-Мітри.
Джерела
- William W. Tarn: The Greeks in Bactria and India. 2. Auflage. Cambridge University Press, Cambridge 1951, S. 337—343.
- A. F. P. Hulsewé, and M. A. N. Loewe, China in Central Asia, the Early Stage: 125 B.C.-A.D. 23 Leiden: E. J. Brill. 1979.
- Senior, «The Indo-Greek and Indo-Scythian king sequences in the second and first centuries BC», ONS 2004 Supplement.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гермей I |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Germej I Soter Ryativnik Ἑrmaῖos ὁ Swthr d n bl 70 do n e ostannij indo greckij car u Paropamisadah u 90 do n e 70 do n e rokah Germej INarodivsyanevidomoPomerbl 70 do n e Oleksandriya KavkazkaDiyalnistmonarhTitulcarPosadakorolTermin90 70 roki do n e PoperednikNikij INastupniklikvidovanoRidYevtidemidiU shlyubi zKalliopa Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPro jogo pohodzhennya vidsutni vidomosti vislovlyuyutsya dumki shodo napivvarvarskogo rodu Germeya mozhlivo z parfyan sakiv abo massagetiv Zumiv posisti tron zavdyaki shlyubu na donci carya Filoksena I Stosovno chasu isnuyut rozbizhnosti bilshist vchenih shilni vvazhati period 90 70 roki do n e Vtim ye versiya sho volodaryuvannya prihodyatsya na 95 80 roki do n e tobto pislya smerti Filoksena I Trivalij chas zumiv zberigati mir v svoyemu carstvi veduyuchi torgivlyu z indo greckimi caryami v Gandhari ta vozhdyami yuechzhi v Baktriyi ta Sogdiani Mozhlivo viv vijni z caryami Amintoyu I ta Epanderom Ye dumka sho Germeya mav soyuznicki stosunki z kitajskimi imperatorami z dinastiyi Han za odniyeyu spiravsya na pidtrimku ostannih dlya protistoyannya yuechzhi za inshoyu yuechzhi yak soyuzniki abo vasali kitajciv povalili blizko 70 roku do n e Germeya I u vidpovid na vbivstvo imperatorskih poslanciv Za she odniyeyu versiyeyu Germej uklav dinastichnij soyuz z yuechzhi pomer svoyeyu smertyu pislya chogo yakij vozhd yuechzhi yak rodich indo greckogo carya stav volodarem Paropamisadiv Krim togo cej car pidtrimuvav buddizm Ye povidomlennya sho v cej chas v stolici carstva Oleksandriyi Kavkazkij buli chislenni buddijski chenci sho rozmovlyali davnogreckoyu movoyu Karbuvav sribni tetradrahmi 3 tipiv zobrazhennya Germeya I u sholomi abo diademi na zvorotnomu boci Zevsa v attichnomu stili spilne zobrazhennya z druzhinoyu Kalliopoyu na zvorotnomu boci vershnika napis Soter z Zevsom abo vershnikom Na bronzovih monetah predstavleno boga Zevsa Mitri DzherelaWilliam W Tarn The Greeks in Bactria and India 2 Auflage Cambridge University Press Cambridge 1951 S 337 343 A F P Hulsewe and M A N Loewe China in Central Asia the Early Stage 125 B C A D 23 Leiden E J Brill 1979 Senior The Indo Greek and Indo Scythian king sequences in the second and first centuries BC ONS 2004 Supplement Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Germej I