Германська лінгвістика — наука, яка досліджує германські мови у їхньому історичному (діахронічному) розвику і так само з точки зору на синхронні функціональні взаємини окремих мовних систем. Її предмет охоплює усі мовні ступені німецької, англійської, північногерманських, голландської, фризької і мертвих (готської, вадальської та ін.) мов. Звичайно германські мови діляться на три основних ступені — давній (до 11-го ст.), середній (11-е — 17-те ст.) і новий (від 17-го ст.). Германські мови досліджуються в різних аспектах (фонетика, орфографія, лексика, граматика, тексти іт.д) і у формах прояву, наприклад у мовно-соціалогічному (розмовна, літературна, професійна мова і т д.) або у мовно-географічному (діалекти, говірки тощо).
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кондрашов Н.А. 1979. История лингвистических учений. Москва.
Посилання
- «Плідне товариство» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 222.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Germanska lingvistika nauka yaka doslidzhuye germanski movi u yihnomu istorichnomu diahronichnomu rozviku i tak samo z tochki zoru na sinhronni funkcionalni vzayemini okremih movnih sistem Yiyi predmet ohoplyuye usi movni stupeni nimeckoyi anglijskoyi pivnichnogermanskih gollandskoyi frizkoyi i mertvih gotskoyi vadalskoyi ta in mov Zvichajno germanski movi dilyatsya na tri osnovnih stupeni davnij do 11 go st serednij 11 e 17 te st i novij vid 17 go st Germanski movi doslidzhuyutsya v riznih aspektah fonetika orfografiya leksika gramatika teksti it d i u formah proyavu napriklad u movno socialogichnomu rozmovna literaturna profesijna mova i t d abo u movno geografichnomu dialekti govirki tosho DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kondrashov N A 1979 Istoriya lingvisticheskih uchenij Moskva Posilannya Plidne tovaristvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 222