Герман Штеннер (нім. Hermann Stenner; 12 березня 1891, Білефельд — 5 грудня 1914, Ілова, нині Польща) — німецький художник і графік.
Герман Штеннер | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 березня 1891[1][2][3] Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1] | |||
Смерть | 5 грудня 1914[1][3] (23 роки) | |||
Ілув, Ґміна Ілув, Сохачевський повіт | ||||
Країна | Королівство Пруссія | |||
Навчання | Мюнхенська академія мистецтв і d | |||
Діяльність | художник, графічний дизайнер, графік | |||
Напрямок | експресіонізм | |||
Вчитель | d | |||
Учасник | Перша світова війна | |||
Роботи в колекції | d | |||
| ||||
Герман Штеннер у Вікісховищі | ||||
Життя і творчість
Народився уродині художника Гуго Штеннера. Вже під час навчання в реальному училищі писав копії робіт старих майстрів. У 1908 році вступає до Школи прикладного мистецтва в Білефельді. З квітня 1909 року до Мюнхенської академії витончених мистецтв, в класі Генріха Кніра. Літо молодий художник проводить в художньому училищі Ганса фон Гаєка в Дахау, де робить значні успіхи в оволодінні прийомами живопису. Пізніше Кніра і фон Гаєр рекомендують Штернеру продовжити свою освіту в Штутгарті, у професора Крістіана Лангенбергера. В кінці березня 1910 року приїжджає в Штутгарт і вступає до Вюртемберзької Королівської академії мистецтв, в клас Лангенберг. Тут вже в жовтні 1911 року Штеннер переходить в клас Адольфа Гельцеля, що мав зовсім інші погляди на художню творчість, ніж всі попередні вчителі Штеннера. Молодий художник натхненно сприйняв цей «новий стиль», що зробив величезний вплив на ранню його творчість. Влітку 1912 року він разом з Гельцелем здійснює тривалу навчальну поїздку в гористий регіон Моншау, де пише полотна в футуристичному і імпресіоністичному стилях, а також створює значну кількість малюнків. В серпні 1912 він проводить спільно зі своїм другом, істориком мистецтв Гансом Гільдебрандтом і його дружиною Лілі, чотири тижні в Парижі.
У 1913 році Штеннер отримує запрошення взяти участь у «Першій німецькій виставці експресіонізму» в Дрездені. У 1913 році він — разом з художниками й — отримує замовлення на розписи будівлі, де проводилась Кельнська профспілкова виставка 1914 року. Виконаний ними модерністський центральний фриз викликав найрізноманітнішу реакцію — від безумовного схвалення до повного неприйняття.
З початком Першої світової війни Штеннер, як О. Шлеммер, іде добровольцем на фронт. Потрапивши спочатку зі своїм 119-м Вюртемберзьким гренадерським полком «Королева Ольга» на Західний фронт, уже в листопаді того ж року був відправлений на Східний фронт, в Сілезію. Вбитий раннім ранком 5 грудня 1914 року під час боїв біля містечка Ілова.
За своє недовге (близько 5 років) творче життя Г. Штеннер залишив значний слід в модерністському мистецтві початку XX сторіччя. Він є автором приблизно 280 полотен і понад 1500 графічних робіт, що характеризують поступовий перехід майстра від імпресіоністичного стилю до експресіонізму (в першу чергу під впливом робіт В. Кандинського та пізніше — А. Гельцеля. Від 2015 року у рідному місті художника, на віллі Вебер був відкритий музей Германа Штеннера (нім. Museum Hermann-Stenner-Haus).
Галерея
- Кав'ярня на озері Аммерзее (1911)
- Сидяча гола (1911)
- Воскресіння
- Натюрморт з квітами (1912)
- Дві жінки на вулиці (1913)
- Св. Себастьян (1914)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118617710 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hermann Stenner
- The Fine Art Archive — 2003.
Література
- Jutta Hülsewig-Johnen, Nicole Peterlein Hermann Stenner — Aquarelle und Zeichnungen. Hrsg .: Freundeskreis Hermann Stenner e. V., Prestel Verlag, München, 2010. — . (нім.)
- Hermann Stenner 1891—1914. Von Bielefeld nach Meersburg — Ein Maler an der Schwelle zur Moderne. Ausstellungskatalog Schloss Achberg 2007. — . (нім.)
- Karin von Maur, Markus Pöhlmann Der Maler Hermann Stenner im Spiegel seiner Korrespondenz. Briefe 1909—1914. Prestel Verlag, München 2006. — . (нім.)
- Jutta Hülsewig-Johnen, Christiane Reipschläger Hermann Stenner — Werkverzeichnis der Gemälde. herausgegeben vom Freundeskreis Hermann Stenner e. V., (2. Auflage, 2005). — . (нім.)
- Hölzel und sein Kreis Der Beitrag Stuttgarts zur Malerei des 20. Jahrhunderts, Eröffnungsausstellung des Württembergischen Kunstvereins Stuttgart im wiederaufgebauten Kunstgebäude am Schlossplatz, Stuttgart 1961. (нім.)
- Friederike Weimar Verglühte Träume: Werke junger Künstler — Opfer des Ersten Weltkriegs. Benno Berneis, Hans Fuglsang, Franz Henseler, Wilhelm Morgner, Franz Nölken, Otto Soltau, Hermann Stenner und Albert Weisgerber. Herausgegeben von Helga Gutbrod. Gebr. Mann Verlag / Deutscher Verlag für Kunstwissenschaft. — Berlin 2014 . (нім.)
- David Riedel' '«Noch einen Sommer intensives Schaffen» — Hermann Stenners Werk vor dem Ersten Weltkrieg, in: Sie starben jung! Künstler und Dichter, Ideen und Ideale vor dem Ersten Weltkrieg, herausgegeben von Friederike Weimar und Burcu Dogramaci, Gebrüder Mann Verlag, Berlin 2014. — . (нім.)
Посилання
- Hermann Stenner [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
German Shtenner nim Hermann Stenner 12 bereznya 1891 Bilefeld 5 grudnya 1914 Ilova nini Polsha nimeckij hudozhnik i grafik German ShtennerNarodzhennya12 bereznya 1891 1891 03 12 1 2 3 Bilefeld Detmold Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 1 Smert5 grudnya 1914 1914 12 05 1 3 23 roki Iluv Gmina Iluv Sohachevskij povitKrayina Korolivstvo PrussiyaNavchannyaMyunhenska akademiya mistectv i dDiyalnisthudozhnik grafichnij dizajner grafikNapryamokekspresionizmVchiteldUchasnikPersha svitova vijnaRoboti v kolekciyid German Shtenner u VikishovishiZhittya i tvorchistNarodivsya urodini hudozhnika Gugo Shtennera Vzhe pid chas navchannya v realnomu uchilishi pisav kopiyi robit starih majstriv U 1908 roci vstupaye do Shkoli prikladnogo mistectva v Bilefeldi Z kvitnya 1909 roku do Myunhenskoyi akademiyi vitonchenih mistectv v klasi Genriha Knira Lito molodij hudozhnik provodit v hudozhnomu uchilishi Gansa fon Gayeka v Dahau de robit znachni uspihi v ovolodinni prijomami zhivopisu Piznishe Knira i fon Gayer rekomenduyut Shterneru prodovzhiti svoyu osvitu v Shtutgarti u profesora Kristiana Langenbergera V kinci bereznya 1910 roku priyizhdzhaye v Shtutgart i vstupaye do Vyurtemberzkoyi Korolivskoyi akademiyi mistectv v klas Langenberg Tut vzhe v zhovtni 1911 roku Shtenner perehodit v klas Adolfa Gelcelya sho mav zovsim inshi poglyadi na hudozhnyu tvorchist nizh vsi poperedni vchiteli Shtennera Molodij hudozhnik nathnenno sprijnyav cej novij stil sho zrobiv velicheznij vpliv na rannyu jogo tvorchist Vlitku 1912 roku vin razom z Gelcelem zdijsnyuye trivalu navchalnu poyizdku v goristij region Monshau de pishe polotna v futuristichnomu i impresionistichnomu stilyah a takozh stvoryuye znachnu kilkist malyunkiv V serpni 1912 vin provodit spilno zi svoyim drugom istorikom mistectv Gansom Gildebrandtom i jogo druzhinoyu Lili chotiri tizhni v Parizhi U 1913 roci Shtenner otrimuye zaproshennya vzyati uchast u Pershij nimeckij vistavci ekspresionizmu v Drezdeni U 1913 roci vin razom z hudozhnikami j otrimuye zamovlennya na rozpisi budivli de provodilas Kelnska profspilkova vistavka 1914 roku Vikonanij nimi modernistskij centralnij friz viklikav najriznomanitnishu reakciyu vid bezumovnogo shvalennya do povnogo neprijnyattya Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Shtenner yak O Shlemmer ide dobrovolcem na front Potrapivshi spochatku zi svoyim 119 m Vyurtemberzkim grenaderskim polkom Koroleva Olga na Zahidnij front uzhe v listopadi togo zh roku buv vidpravlenij na Shidnij front v Sileziyu Vbitij rannim rankom 5 grudnya 1914 roku pid chas boyiv bilya mistechka Ilova Za svoye nedovge blizko 5 rokiv tvorche zhittya G Shtenner zalishiv znachnij slid v modernistskomu mistectvi pochatku XX storichchya Vin ye avtorom priblizno 280 poloten i ponad 1500 grafichnih robit sho harakterizuyut postupovij perehid majstra vid impresionistichnogo stilyu do ekspresionizmu v pershu chergu pid vplivom robit V Kandinskogo ta piznishe A Gelcelya Vid 2015 roku u ridnomu misti hudozhnika na villi Veber buv vidkritij muzej Germana Shtennera nim Museum Hermann Stenner Haus GalereyaKav yarnya na ozeri Ammerzee 1911 Sidyacha gola 1911 Voskresinnya Natyurmort z kvitami 1912 Dvi zhinki na vulici 1913 Sv Sebastyan 1914 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118617710 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hermann Stenner d Track Q17299517 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166LiteraturaJutta Hulsewig Johnen Nicole Peterlein Hermann Stenner Aquarelle und Zeichnungen Hrsg Freundeskreis Hermann Stenner e V Prestel Verlag Munchen 2010 ISBN 978 3 7913 6149 9 nim Hermann Stenner 1891 1914 Von Bielefeld nach Meersburg Ein Maler an der Schwelle zur Moderne Ausstellungskatalog Schloss Achberg 2007 ISBN 3 9809999 5 5 nim Karin von Maur Markus Pohlmann Der Maler Hermann Stenner im Spiegel seiner Korrespondenz Briefe 1909 1914 Prestel Verlag Munchen 2006 ISBN 3 7913 3731 9 nim Jutta Hulsewig Johnen Christiane Reipschlager Hermann Stenner Werkverzeichnis der Gemalde herausgegeben vom Freundeskreis Hermann Stenner e V 2 Auflage 2005 ISBN 3 00 015755 7 nim Holzel und sein Kreis Der Beitrag Stuttgarts zur Malerei des 20 Jahrhunderts Eroffnungsausstellung des Wurttembergischen Kunstvereins Stuttgart im wiederaufgebauten Kunstgebaude am Schlossplatz Stuttgart 1961 nim Friederike Weimar Vergluhte Traume Werke junger Kunstler Opfer des Ersten Weltkriegs Benno Berneis Hans Fuglsang Franz Henseler Wilhelm Morgner Franz Nolken Otto Soltau Hermann Stenner und Albert Weisgerber Herausgegeben von Helga Gutbrod Gebr Mann Verlag Deutscher Verlag fur Kunstwissenschaft Berlin 2014 ISBN 978 3 7861 2712 3 nim David Riedel Noch einen Sommer intensives Schaffen Hermann Stenners Werk vor dem Ersten Weltkrieg in Sie starben jung Kunstler und Dichter Ideen und Ideale vor dem Ersten Weltkrieg herausgegeben von Friederike Weimar und Burcu Dogramaci Gebruder Mann Verlag Berlin 2014 ISBN 978 3 7861 2704 8 nim PosilannyaHermann Stenner 27 bereznya 2022 u Wayback Machine nim