Герман Шмітц (нім. Hermann Schmitz; 2 січня 1882, Ельберфельд — 16 січня 1946 Дрезден) — німецький історик мистецтва, директор Бібліотеки мистецтв в Берліні.
Герман Шмітц | |
---|---|
нім. Hermann Schmitz | |
Народився | 2 січня 1882[1] Ельберфельд, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх |
Помер | 16 січня 1946[2] (64 роки) Дрезден, Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина |
Діяльність | мистецтвознавець |
Посада | d |
Герман Шмітц у Вікісховищі |
Біографія
Герман Шмітц народився в католицькій сім'ї в Вестфалії. Його батьком був адвокат Альфонс Шмітц (1818—1889), а матір'ю — Елізабет (1851—1882). Після закінчення гімназії в Ельберфельді, Герман вивчав історію мистецтва в Марбурзі (1901), Мюнхені (1901—1902), Берліні (1902—1903), Базелі (1903—1904) і Мюнстері (1904—1905); в Мюнстері ж він 1905 року отримав докторський ступінь (під керівництвом Германа Еренберґа). 1 квітня 1904 року Шмітц почав свою кар'єру як науковий співробітник у Бібліотеці мистецтв в Берліні. 1905 року він став науковим співробітником в «Kunstgewerbemuseum» (під керівництвом Юліуса Лессінґа), а з 1 квітня 1908 року помічником директора Отто фон Фалке. 1 липня 1918 року Шмітц був призначений професором-куратором.
1918 року Шмітц залишився осторонь від Листопадової революції — він в основному відкидав ідеї, висловлені Арбейтратом фюр-Кунстом, в тому числі і принцип державного фінансування сучасного мистецтва. Незважаючи на це, 1919 року, Герман Шмітц був призначений куратором новоствореного музею в берлінському Міському палаці. 1921 року палац став місцем для розміщення Музею прикладного мистецтва. 1926 року Шмітц опублікував перший історичний і культурний огляд пруських королівських палаців — особливо в Берліні і в Потсдамі. Герд Песккен відгукнувся про працю Шмітца як про «майстерну».
Шмітц відкидав модні архітектурні тенденції свого часу — такі як арт деко або неоготичний експресіонізм — вважаючи їх недоречними в державному секторі. Кілька разів він публічно виступав проти Міністерства науки, мистецтва і освіти за фінансування реалізації об'єктів, що створювалися в рамках нових художніх течій.
В результаті серії суперечок з політиками і бюрократами Веймарської республіки, 31 січня 1928 року Шмітц подав у відставку з посади куратора — він зробив це в знак протесту, відмовившись від пенсії і написавши брошуру під назвою «Революція розуму! Прусська культурна політика і національна спільнота з 9 листопада 1918 року» (опублікована 1931 року). Після закінчення музейної кар'єри — з лютого 1928 року по жовтень 1930 року — Шмітц працював в антикварному відділі берлінської компанії «Margraf & Co.».
Після приходу до влади націонал-соціалістів, яких Шмітц підтримував, 1 липня 1933 він був призначений виконуючим обов'язки директора Державної художньої бібліотеки — Шмітц став наступником Курта Глейзера, звільненого націонал-соціалістами; влітку 1934 року Герман Шмітц став постійним директором. На початку липня 1934 року бібліотека мала покинути своє приміщення, щоб звільнити місце для майбутнього розширення Головного управління імперської безпеки. Бібліотека була знову відкрита на новому місці в січні 1936 року; Шмітц був відправлений у відставку 1 січня 1942 року. Герман Шмітц був евакуйований в Дрезден в кінці Другої світової війни — там він пережив повітряний наліт, який відбувся 13 лютого 1945 року. На початку 1946 року, в Дрездені ж, Шмітц і помер від голоду і хвороб.
Праці
- Die mittelalterliche Malerei in Soest. Beitrag zur Geschichte des Naturgefühls in der deutschen Kunst. Dissertation Münster 1905 (mit Lebenslauf).
- Druckfassung Die mittelalterliche Malerei in Soest. Zur Geschichte des Naturgefühls in der deutschen Kunst (= Beiträge zur westfälischen Kunstgeschichte 3). Coppenrath, Münster 1906 (посилання).
- Die Glasgemälde des Königlichen Kunstgewerbemuseums in Berlin. Mit einer Einführung in die Geschichte der deutschen Glasmalerei . Bard, Berlin 1913 (посилання).
- Die deutsche Malerei, vom ausgehenden Mittelalter bis zum ende der Renaissance, 1913 (посилання).
- Berliner Baumeister vom Ausgang des achtzehnten Jahrhunderts. Verlag für Kunstwissenschaften, Berlin 1914. (посилання). 2. Auflage Berlin 1925.
Unveränd. Nachdruck der 2. Auflage Gebr. Mann, Berlin 1980, . - Berliner Eisenkunstguß. Festschrift zum fünfzigjährigen Bestehen des Königlichen Kunstgewerbemuseums 1867 bis 1917. Bruckmann, o. O., o. J. [München 1917].
- Bild-Teppiche. Geschichte der Gobelinwirkerei . Verlag für Kunstwissenschaft, Berlin 1919.
- Vor hundert Jahren. Festräume und Wohnzimmer des deutschen Klassizismus und Biedermeier. Verlag für Kunstwissenschaft, Berlin 1920.
- Kunst und Kultur des 18. Jahrhunderts in Deutschland . Bruckmann, München.
- Die Kunst des frühen und hohen Mittelalters in Deutschland. Bruckmann, München 1924.
- Soest und Münster (= Berühmte Kunststätten Band 45). Seemann, Leipzig 1 925.
- Preußische Königsschlösser. Drei Masken, München 1926.
Neuausgabe mit einem Nachwort von Goerd Peschken, Gebr. Mann, Berlin 1999 року, . - Das Möbelwerk. Die Möbelformen vom Altertum bis zur Mitte des 19. Jahrhunderts . E. Wasmuth, Berlin [1926].
Nachdruck Wasmuth, Tübingen 1982, . - Revolution der Gesinnung! Preussische Kulturpolitik und Volksgemeinschaft seit dem 9. November 1918 . Selbstverlag, Neubabelsberg 1931.
- Katalog der Ornamentstichsammlung der Staatlichen Kunstbibliothek zu Berlin. Verlag für Kunstwissenschaft, Berlin 1939.
Nachdruck B. Franklin, New York 1958; HES Publishers, Utrecht 1986.
Література
- Schmitz, Hermann // Gerhard Lüdtke (Hrsg.): Kürschners Deutscher Gelehrten-Kalender. Begründet von Joseph Kürschner. 4. Auflage. De Gruyter, Berlin 1931 OCLC 257208441, S.2617.
- Schmitz, Hermann // Gerhard Lüdtke (Hrsg.): Kürschners Deutscher Gelehrten-Kalender. Begründet von Joseph Kürschner. 6. Auflage. Teil2: LZ. De Gruyter, Berlin 1941 року, OCLC 257208936, S.643.
- Schmitz, Hermann // Der Große Brockhaus, 15. Auflage, Ergänzungsband AZ, Leipzig 1935 S. 671.
- Goerd Peschken: Nachwort // Hermann Schmitz: Preußische Königsschlösser. Gebr. Mann, Berlin 1999 року, , S. 105—108.
- Joachim Brand: Gleichgeschaltet und ausquartiert. Die Kunstbibliothek 1933—1945 // Jörn Grabowski, Petra Winter (Hrsg.): Zwischen Politik und Kunst. Die Staatlichen Museen zu Berlin in der Zeit des Nationalsozialismus (= Schriften zur Geschichte der Berliner Museen 2). Böhlau, Köln ua 2013, , S. 233—251 mit Abb. 52 (фото-портрет).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- Peter Betthausen, Peter H. Feist, Christiane Fork. [1] — Springer-Verlag, 2007. — С. 49. — . Архівовано з джерела 10 травня 2018
Посилання
- Schmitz, Hermann 1882- [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] // WorldCat, OCLC Online Computer Library Center, Inc.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu German Shmitc nim Hermann Schmitz 2 sichnya 1882 Elberfeld 16 sichnya 1946 Drezden nimeckij istorik mistectva direktor Biblioteki mistectv v Berlini German Shmitcnim Hermann SchmitzNarodivsya2 sichnya 1882 1882 01 02 1 Elberfeld Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimeckij RajhPomer16 sichnya 1946 1946 01 16 2 64 roki Drezden Radyanska zona okupaciyi Nimechchini okupovana soyuznikami Nimechchina NimechchinaDiyalnistmistectvoznavecPosadadirektor muzeyud German Shmitc u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Praci 3 Literatura 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiyared German Shmitc narodivsya v katolickij sim yi v Vestfaliyi Jogo batkom buv advokat Alfons Shmitc 1818 1889 a matir yu Elizabet 1851 1882 Pislya zakinchennya gimnaziyi v Elberfeldi German vivchav istoriyu mistectva v Marburzi 1901 Myunheni 1901 1902 Berlini 1902 1903 Bazeli 1903 1904 i Myunsteri 1904 1905 v Myunsteri zh vin 1905 roku otrimav doktorskij stupin pid kerivnictvom Germana Erenberga 1 kvitnya 1904 roku Shmitc pochav svoyu kar yeru yak naukovij spivrobitnik u Biblioteci mistectv v Berlini 1905 roku vin stav naukovim spivrobitnikom v Kunstgewerbemuseum pid kerivnictvom Yuliusa Lessinga a z 1 kvitnya 1908 roku pomichnikom direktora Otto fon Falke 1 lipnya 1918 roku Shmitc buv priznachenij profesorom kuratorom 1918 roku Shmitc zalishivsya ostoron vid Listopadovoyi revolyuciyi vin v osnovnomu vidkidav ideyi vislovleni Arbejtratom fyur Kunstom v tomu chisli i princip derzhavnogo finansuvannya suchasnogo mistectva Nezvazhayuchi na ce 1919 roku German Shmitc buv priznachenij kuratorom novostvorenogo muzeyu v berlinskomu Miskomu palaci 1921 roku palac stav miscem dlya rozmishennya Muzeyu prikladnogo mistectva 1926 roku Shmitc opublikuvav pershij istorichnij i kulturnij oglyad pruskih korolivskih palaciv osoblivo v Berlini i v Potsdami Gerd Peskken vidguknuvsya pro pracyu Shmitca yak pro majsternu Shmitc vidkidav modni arhitekturni tendenciyi svogo chasu taki yak art deko abo neogotichnij ekspresionizm vvazhayuchi yih nedorechnimi v derzhavnomu sektori Kilka raziv vin publichno vistupav proti Ministerstva nauki mistectva i osviti za finansuvannya realizaciyi ob yektiv sho stvoryuvalisya v ramkah novih hudozhnih techij V rezultati seriyi superechok z politikami i byurokratami Vejmarskoyi respubliki 31 sichnya 1928 roku Shmitc podav u vidstavku z posadi kuratora vin zrobiv ce v znak protestu vidmovivshis vid pensiyi i napisavshi broshuru pid nazvoyu Revolyuciya rozumu Prusska kulturna politika i nacionalna spilnota z 9 listopada 1918 roku opublikovana 1931 roku Pislya zakinchennya muzejnoyi kar yeri z lyutogo 1928 roku po zhovten 1930 roku Shmitc pracyuvav v antikvarnomu viddili berlinskoyi kompaniyi Margraf amp Co Pislya prihodu do vladi nacional socialistiv yakih Shmitc pidtrimuvav 1 lipnya 1933 vin buv priznachenij vikonuyuchim obov yazki direktora Derzhavnoyi hudozhnoyi biblioteki Shmitc stav nastupnikom Kurta Glejzera zvilnenogo nacional socialistami vlitku 1934 roku German Shmitc stav postijnim direktorom Na pochatku lipnya 1934 roku biblioteka mala pokinuti svoye primishennya shob zvilniti misce dlya majbutnogo rozshirennya Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki Biblioteka bula znovu vidkrita na novomu misci v sichni 1936 roku Shmitc buv vidpravlenij u vidstavku 1 sichnya 1942 roku German Shmitc buv evakujovanij v Drezden v kinci Drugoyi svitovoyi vijni tam vin perezhiv povitryanij nalit yakij vidbuvsya 13 lyutogo 1945 roku Na pochatku 1946 roku v Drezdeni zh Shmitc i pomer vid golodu i hvorob Pracired Die mittelalterliche Malerei in Soest Beitrag zur Geschichte des Naturgefuhls in der deutschen Kunst Dissertation Munster 1905 mit Lebenslauf Druckfassung Die mittelalterliche Malerei in Soest Zur Geschichte des Naturgefuhls in der deutschen Kunst Beitrage zur westfalischen Kunstgeschichte 3 Coppenrath Munster 1906 posilannya Die Glasgemalde des Koniglichen Kunstgewerbemuseums in Berlin Mit einer Einfuhrung in die Geschichte der deutschen Glasmalerei Bard Berlin 1913 posilannya Die deutsche Malerei vom ausgehenden Mittelalter bis zum ende der Renaissance 1913 3 posilannya Berliner Baumeister vom Ausgang des achtzehnten Jahrhunderts Verlag fur Kunstwissenschaften Berlin 1914 posilannya 2 Auflage Berlin 1925 Unverand Nachdruck der 2 Auflage Gebr Mann Berlin 1980 ISBN 978 3 7861 1272 3 Berliner Eisenkunstguss Festschrift zum funfzigjahrigen Bestehen des Koniglichen Kunstgewerbemuseums 1867 bis 1917 Bruckmann o O o J Munchen 1917 Bild Teppiche Geschichte der Gobelinwirkerei Verlag fur Kunstwissenschaft Berlin 1919 Vor hundert Jahren Festraume und Wohnzimmer des deutschen Klassizismus und Biedermeier Verlag fur Kunstwissenschaft Berlin 1920 Kunst und Kultur des 18 Jahrhunderts in Deutschland Bruckmann Munchen Die Kunst des fruhen und hohen Mittelalters in Deutschland Bruckmann Munchen 1924 Soest und Munster Beruhmte Kunststatten Band 45 Seemann Leipzig 1 925 Preussische Konigsschlosser Drei Masken Munchen 1926 Neuausgabe mit einem Nachwort von Goerd Peschken Gebr Mann Berlin 1999 roku ISBN 3 7861 1849 3 Das Mobelwerk Die Mobelformen vom Altertum bis zur Mitte des 19 Jahrhunderts E Wasmuth Berlin 1926 Nachdruck Wasmuth Tubingen 1982 ISBN 978 3 8030 5022 9 Revolution der Gesinnung Preussische Kulturpolitik und Volksgemeinschaft seit dem 9 November 1918 Selbstverlag Neubabelsberg 1931 Katalog der Ornamentstichsammlung der Staatlichen Kunstbibliothek zu Berlin Verlag fur Kunstwissenschaft Berlin 1939 Nachdruck B Franklin New York 1958 HES Publishers Utrecht 1986 Literaturared Schmitz Hermann Gerhard Ludtke Hrsg Kurschners Deutscher Gelehrten Kalender Begrundet von Joseph Kurschner 4 Auflage De Gruyter Berlin 1931 OCLC 257208441 S 2617 Schmitz Hermann Gerhard Ludtke Hrsg Kurschners Deutscher Gelehrten Kalender Begrundet von Joseph Kurschner 6 Auflage Teil2 LZ De Gruyter Berlin 1941 roku OCLC 257208936 S 643 Schmitz Hermann Der Grosse Brockhaus 15 Auflage Erganzungsband AZ Leipzig 1935 S 671 Goerd Peschken Nachwort Hermann Schmitz Preussische Konigsschlosser Gebr Mann Berlin 1999 roku ISBN 3 7861 1849 3 S 105 108 Joachim Brand Gleichgeschaltet und ausquartiert Die Kunstbibliothek 1933 1945 Jorn Grabowski Petra Winter Hrsg Zwischen Politik und Kunst Die Staatlichen Museen zu Berlin in der Zeit des Nationalsozialismus Schriften zur Geschichte der Berliner Museen 2 Bohlau Koln ua 2013 ISBN 3 412 21047 1 S 233 251 mit Abb 52 foto portret Primitkired Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Biblioteka Kongresu Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Peter Betthausen Peter H Feist Christiane Fork 1 Springer Verlag 2007 S 49 ISBN 9783476052629 Arhivovano z dzherela 10 travnya 2018Posilannyared Schmitz Hermann 1882 Arhivovano 23 veresnya 2016 u Wayback Machine WorldCat OCLC Online Computer Library Center Inc Otrimano z https uk wikipedia org wiki German Shmitc