Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герлен нід Heerlen лімб Heële місто та в Нідерландах Герлен Heerlen d d Координати 50 53 пн ш 5 59 сх д 50 883 пн ш 5 98

Герлен

Герлен

Герлен (нід. Heerlen, лімб. Heële) — місто та в Нідерландах.

Герлен
Heerlen

image

d d
image image

Координати 50°53′ пн. ш. 5°59′ сх. д. / 50.883° пн. ш. 5.983° сх. д. / 50.883; 5.983Координати: 50°53′ пн. ш. 5°59′ сх. д. / 50.883° пн. ш. 5.983° сх. д. / 50.883; 5.983

Країна Нідерланди
Провінція Лімбург
Громада Герлен
Межує з
сусідні нас. пункти
Брюнсюм, Керкраде, d, d, d, Аахен, d, d ?
d d[1]
Площа 45,5 км²
Висота центру 113 м
Населення 89 267  (2010)
Густота населення 1983 осіб/км²
Катойконім нід. Heerlenaar
Міста-побратими Льєж (1955)[2]
Часовий пояс , влітку
Телефонний код 045
Поштовий індекс 6400-6433
Автомобільний код P (Лімбург)
GeoNames 2754651
OSM r406105  ·R
Офіційний сайт heerlen.nl
image
image
Герлен
Герлен (Нідерланди)
image
image
Герлен
Герлен (Лімбург (провінція Нідерландів)|Лімбург)
image Герлен у Вікісховищі
image
Розташування громади Герлен на карті Нідерландів

Географія

Місто Герлен розташоване на південному сході нідерландської провінції Лімбург, це — друге за величиною місто Лімбурга. Площа міста становить 45,5 км². Чисельність населення — 92 542 людини (на 1 січня 2005). Чисельність населення в міській агломерації Герлен — 220 000 осіб.

На північ від Герлена розташована природоохоронна зона «Брюнссюмер Гейде», на схід — нідерландські міста та Керкраде, на південний схід — німецьке місто Аахен.

Історія

Перше поселення на території громади належить до неолітичної Міхельсберзької культури (4400 — 3500 років до н. е..), у цілому нетиповою для Нідерландів. Додає унікальності цій знахідці на горі Схелсберг у Герлені той факт, що це найраніше поселення у країні, що мало зовнішні укріплення (земляний вал). Таким чином, можна зробити висновок, що людина живе на території Герлена вже не менше 6000 років.

image
Вид на «Скляний Палац» та Сінт-Панкратіус

Історія нинішнього Герлена починається з приходу у ці місця на початку 1-го тисячоліття н. е. римлян, які розбили на території громади військовий табір Коріоваллум (Coriovallum) — на перехресті стратегічно важливих доріг на території провінції Германія (захід-схід та північ-південь): Булонь — Кельн та Ксантен — Трір. При сучасних археологічних розкопках у шарах, що належать до того часу, були відриті стіни римських будинків, зроблені численні знахідки. 1940 було були виявлено римські терми. 1977 року на їх основі було відкрито музей.

Після відходу римлян у IV столітті життя у стінах міста завмирає і до Х століття відомостей про Герлен немає. Що належить до Середньовіччя перша письмова згадка про Герлен за 1065 вказує на його приналежність до Льєзького єпископства. 1244 року місто переходить до герцогства Брабант. Під час Нідерландської революції і війни, що почалася за нею (1568–1648) між Іспанією та Сполученими провінціями Герлен кілька разів змінює господарів, поки 1661 року не затверджується за Нідерландами. У період з 1793 по 1814 належить Франції, у 1830–1839 роках — Бельгії, потім остаточно входить до складу королівства Нідерланди. Під час Другої світової війни був окупований німецькими військами (1940–1945).

1874 у районі Герлена були виявлені значні запаси кам'яного вугілля. 1896 року до міста була проведена перша залізнична лінія — на Герцогенрат (Німеччина), після чого почалася планомірна розробка вугільних родовищ (переважно за участю німецького капіталу). Внаслідок цієї діяльності у Герлені та околицях було відкрито кілька шахт, місто перетворилося на успішний промисловий центр. Після того, як внаслідок нової енергетичної політики нідерландського уряду відбувся перехід нідерландської промисловості з вугілля на природний газ і нафту, були закриті у 60-70-і роки ХХ століття всі шахти Герлена, і місто втратило до 1/3 своїх робочих місць.

У нинішньому вигляді місто Герлен утворене 1982 року, після об'єднання власне міста Герлен та містечка .

Пам'ятки

  • музей «Римські терми»
  • Національний гірничий музей
  • «Скляний Палац» (Glaspaleis), архітектор (1935)
  • Церква Св. Панкратія (XII ст.)
  • замок Терворм (XV ст.)

Шахти Герлена

  • «Ораньє Нассау І» (1899–1974)
  • «Ораньє Нассау ІІІ» (1917–1973)
  • «Ораньє Нассау ІV» (1927–1966)
  • державна шахта «Емма» (1911–1973).

Примітки

  1. https://www.rijksoverheid.nl/actueel/nieuws/2020/08/28/benoeming-burgemeester-heerlen
  2. https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/heerlen-pays-bas
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2014)

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герлен

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gerlen nid Heerlen limb Heele misto ta v Niderlandah Gerlen Heerlen d d Koordinati 50 53 pn sh 5 59 sh d 50 883 pn sh 5 983 sh d 50 883 5 983 Koordinati 50 53 pn sh 5 59 sh d 50 883 pn sh 5 983 sh d 50 883 5 983 Krayina NiderlandiNiderlandiProvinciya LimburgGromada GerlenMezhuye z susidni nas punktiBryunsyum Kerkrade d d d Aahen d d d d 1 Plosha 45 5 km Visota centru 113 mNaselennya 89 267 2010 Gustota naselennya 1983 osib km Katojkonim nid HeerlenaarMista pobratimi Lyezh 1955 2 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 045Poshtovij indeks 6400 6433Avtomobilnij kod P Limburg GeoNames 2754651OSM r406105 ROficijnij sajt heerlen nlGerlenGerlen Niderlandi GerlenGerlen Limburg provinciya Niderlandiv Limburg Gerlen u VikishovishiRoztashuvannya gromadi Gerlen na karti NiderlandivGeografiyaMisto Gerlen roztashovane na pivdennomu shodi niderlandskoyi provinciyi Limburg ce druge za velichinoyu misto Limburga Plosha mista stanovit 45 5 km Chiselnist naselennya 92 542 lyudini na 1 sichnya 2005 Chiselnist naselennya v miskij aglomeraciyi Gerlen 220 000 osib Na pivnich vid Gerlena roztashovana prirodoohoronna zona Bryunssyumer Gejde na shid niderlandski mista ta Kerkrade na pivdennij shid nimecke misto Aahen IstoriyaPershe poselennya na teritoriyi gromadi nalezhit do neolitichnoyi Mihelsberzkoyi kulturi 4400 3500 rokiv do n e u cilomu netipovoyu dlya Niderlandiv Dodaye unikalnosti cij znahidci na gori Shelsberg u Gerleni toj fakt sho ce najranishe poselennya u krayini sho malo zovnishni ukriplennya zemlyanij val Takim chinom mozhna zrobiti visnovok sho lyudina zhive na teritoriyi Gerlena vzhe ne menshe 6000 rokiv Vid na Sklyanij Palac ta Sint Pankratius Istoriya ninishnogo Gerlena pochinayetsya z prihodu u ci miscya na pochatku 1 go tisyacholittya n e rimlyan yaki rozbili na teritoriyi gromadi vijskovij tabir Koriovallum Coriovallum na perehresti strategichno vazhlivih dorig na teritoriyi provinciyi Germaniya zahid shid ta pivnich pivden Bulon Keln ta Ksanten Trir Pri suchasnih arheologichnih rozkopkah u sharah sho nalezhat do togo chasu buli vidriti stini rimskih budinkiv zrobleni chislenni znahidki 1940 bulo buli viyavleno rimski termi 1977 roku na yih osnovi bulo vidkrito muzej Pislya vidhodu rimlyan u IV stolitti zhittya u stinah mista zavmiraye i do H stolittya vidomostej pro Gerlen nemaye Sho nalezhit do Serednovichchya persha pismova zgadka pro Gerlen za 1065 vkazuye na jogo prinalezhnist do Lyezkogo yepiskopstva 1244 roku misto perehodit do gercogstva Brabant Pid chas Niderlandskoyi revolyuciyi i vijni sho pochalasya za neyu 1568 1648 mizh Ispaniyeyu ta Spoluchenimi provinciyami Gerlen kilka raziv zminyuye gospodariv poki 1661 roku ne zatverdzhuyetsya za Niderlandami U period z 1793 po 1814 nalezhit Franciyi u 1830 1839 rokah Belgiyi potim ostatochno vhodit do skladu korolivstva Niderlandi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv okupovanij nimeckimi vijskami 1940 1945 1874 u rajoni Gerlena buli viyavleni znachni zapasi kam yanogo vugillya 1896 roku do mista bula provedena persha zaliznichna liniya na Gercogenrat Nimechchina pislya chogo pochalasya planomirna rozrobka vugilnih rodovish perevazhno za uchastyu nimeckogo kapitalu Vnaslidok ciyeyi diyalnosti u Gerleni ta okolicyah bulo vidkrito kilka shaht misto peretvorilosya na uspishnij promislovij centr Pislya togo yak vnaslidok novoyi energetichnoyi politiki niderlandskogo uryadu vidbuvsya perehid niderlandskoyi promislovosti z vugillya na prirodnij gaz i naftu buli zakriti u 60 70 i roki HH stolittya vsi shahti Gerlena i misto vtratilo do 1 3 svoyih robochih misc U ninishnomu viglyadi misto Gerlen utvorene 1982 roku pislya ob yednannya vlasne mista Gerlen ta mistechka Pam yatkimuzej Rimski termi Nacionalnij girnichij muzej Sklyanij Palac Glaspaleis arhitektor 1935 Cerkva Sv Pankratiya XII st zamok Tervorm XV st Shahti Gerlena Oranye Nassau I 1899 1974 Oranye Nassau III 1917 1973 Oranye Nassau IV 1927 1966 derzhavna shahta Emma 1911 1973 Primitkihttps www rijksoverheid nl actueel nieuws 2020 08 28 benoeming burgemeester heerlen https www liege be fr vie communale services communaux international jumelages et partenaires heerlen pays bas Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2014 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerlen

Дата публікації:
Топ