Герлаван Борис Федосійович

Борис Федосійович Герлаван (біл. Барыс Федасеевіч Герлаван; *25 грудня 1937(19371225), село Мартоноша, Новомиргородський район, Кіровоградська область, Україна) — білоруський художник, Заслужений діяч мистецтв Білорусі (1977), Народний художник Білорусі (1990), професор.

Герлаван Борис Федосійович
біл. Барыс Федасеевіч Герлаван
Народження	25 грудня 1937(1937-12-25) (86 років) Мартоноша, Новомиргородський район, Кіровоградська область, Україна
Країна	СРСР→
Навчання	Білоруська державна академія мистецтв
Діяльність	художник
Напрямок	сценографія
Працівник	^d, Національний академічний театр імені Янки Купали і Білоруська державна академія мистецтв
Нагороди	Q101504721? (1992) ^d (1997) Спеціальна премія Президента Республіки Білорусь діячам культури і мистецтва^[d]

Біографія

Працював у Білоруському республіканському театрі юного глядача у 1960—1961 роках. З 1962 року працює в Націанальному театрі Янки Купали. У 1966 році закінчив відділення сценографії Білоруського державного ткатрально-художнього інституту (клас Я. Чамадурова, керівник дипломної роботи П. Маслєнніков). З 1976 року — став головним художником.

у 1985 році Борис Герлаван отримав Державну премію СРСР за оформлення спектаклів «Поріг» (1983) і «Радість» (1984). За оформлення спектакля «Мудромір» у 1988 році художнику була присвоєна Державна премія БРСР

З 1991 року викладає сценографію у Білоруській академії мистецтв. В 1998 році отримав звання професора.

Творчість

Лише на сцені купалівського театру він оформив більше 70 спектаклів. Він є автором сценографії спектаклів і в інших театрах Білорусі, близького та далекого зарубіжжя, лауреат багатьох міжнародних театральних фестивалів. Праці Герлавана вирізняються реалістичністю, образністю і колоритною точністю.

Завдяки своєму таланту, Герлаван при оформленні сценічного простору підіймається до рівня драматурга чи режисера, стає повноправним співавтором драматичного твору. Деколи його сценографія стає одним з найважливіших компонентів спектаклю і визначає його успіх у глядачів. Так було зі спектаклями «Буря» Вільяма Шекспіра, «Розкидане гніздо» Янки Купали (1972), Кіндрата Кропиви (1974), «Затюканий апостол», «Таблетку під язик», «Свята простота» (1976) , «Останній шанц» Василя Бикова (1974), «Страсті за Авдеєм» , які увійшли в золотий фонд білоруського театрального мистецтва.

До оформлених ним спектаклів також належать «Одруження Белугіна» Олександра Островського і М. Соловйова (1963), «Міщанин-шляхтич» Мольєра (1967), «Що той солдат, що цей» Бертольта Брехта (1974), «Характери» Василя Шукшина (1975), «Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського (1977), «Святая святих» (1977), «Людина з легенди» І. Ражкова і Євгена Шабана (1978), «Оженитися — не журитися» Міхася Чарота і Далецьких (1972) у театрі імені Я. Купали; «Діти одного дому» І. Шам'якіна (1967) у театрі юного глядача.

Премії та нагороди

• Лауреат Державних премій СРСР та Республіки Білорусь
• Лауреат премії імені Є. Мировича (1992)
• Лауреат «Кришталевої Павлінки», найвищої нагороди Білоруської спілки театральних діячів
• Лауреат спеціальної премії Президента Республіки Білорусь за вклад у виховання творчої молоді (2004)
• Кавалер Ордена Франциска Скорини (2008)

Примітки

1. Герлован Борис Федосеевич // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 145.