Гербовий рід (пол.Herbowni, klejnotni, współherbowni) – особи і сім'ї, які вживають спільний герб, або його різновид.
Гербовий рід | |
Термін функціонує в основному тільки у польській геральдиці та на землях колишньої Речі Посполитої. Тільки тут вживано невідоме для решти Європи поняття гербового роду, тобто явище використання одного герба, в незміненому вигляді багатьма, іноді сотнями сімей, які є гілками одного шляхетського роду, а іноді, навпаки, чужі, що пов'язані між собоютільки юридично через прийняття герба.
У західній Європі право на герб мали члени тільки однієї, конкретної сім'ї. Іноді (в Англії і Шотландії) - лише одна конкретна людина, тому інші члени сім'ї повинні були вносити до герба зміни, що мало відрізняти окремих власників. Звідси у багатьох країнах функціонувало іноді кілька тисяч гербів, разом з їх різновидами. Гербові імена не існують за межами Польщі, класичний герб визначається прізвищем сім'ї або особи, яким належить, або описом (блазонування). У Польщі ж герби називаються назвами родів, які вживали першими, об'єктів, що зображені в гербі, легендами про походження.
Найбільший відсоток феодалів у Європі був у Польщі, але він користувався невеликим числом гербів (спочатку не більше 160), кожен з яких мав власну назву, іноді спільну з гаслом. Сім'ї, що використовували спільний герб утворювали так званий гербовий рід, який наразі іноді порівнюють з кланом. Спільність герба була, ймовірно, у багатьох випадках від спільного походження племінних часів і раннього середньовіччя.
У деяких випадках вона могла свідчити про спільне територіальне походження. Спільнота гербового роду була виявом родової солідарності. Солідарність ця включала також сім'ї, з якими не могло бути навіть легендарного споріднення. Так наприклад, було прийнято до гербових родин нобілітовані роди литовської і руської знаті.
Поняття гербового роду буває іноді не дуже строго перекладено на французьку або німецьку геральдичну мову. Там, як правило, використовують для належні їм різновиди спадкового герба бідних, без назви родичів великих родів. Польські гербові роди використовували, по суті, незмінний герб, і, теоретично, всі члени роду були рівні станом. Також в традиції англійської виникає поняття "armiger", які, втім, відповідає польському воїнству і не є шляхетним титулом у строгому польському сенсі. Армігер в цьому випадку, швидше, має герб, на якому зображено щит пана, носить костюм, прикрашений гербом свого господаря, ніж людина, яка є власником герба.
Дивись також
Бібліографія
- Maurycy Orgelbrand - (praca zbiorowa): Słownik Języka Polskiego. Wilno 1861: Wydawnictwa Artystyczne I Filmowe - /reprint/ - Warszawa, 1986, s. 398.
- Społeczeństwo Słowian lechickich: (ród i plemię) - Tom 2 z Kształtowanie się społeczeństwa średniowieczego, Kazimierz Tymieniecki
- Tom 1 z Społeczeństwo Słowian lechickich:, Kazimierz Tymieniecki. Poznań: Wydaw. Poznańskie, 1996, s. 331. , .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerbovij rid pol Herbowni klejnotni wspolherbowni osobi i sim yi yaki vzhivayut spilnij gerb abo jogo riznovid Gerbovij rid Termin funkcionuye v osnovnomu tilki u polskij geraldici ta na zemlyah kolishnoyi Rechi Pospolitoyi Tilki tut vzhivano nevidome dlya reshti Yevropi ponyattya gerbovogo rodu tobto yavishe vikoristannya odnogo gerba v nezminenomu viglyadi bagatma inodi sotnyami simej yaki ye gilkami odnogo shlyahetskogo rodu a inodi navpaki chuzhi sho pov yazani mizh soboyutilki yuridichno cherez prijnyattya gerba U zahidnij Yevropi pravo na gerb mali chleni tilki odniyeyi konkretnoyi sim yi Inodi v Angliyi i Shotlandiyi lishe odna konkretna lyudina tomu inshi chleni sim yi povinni buli vnositi do gerba zmini sho malo vidriznyati okremih vlasnikiv Zvidsi u bagatoh krayinah funkcionuvalo inodi kilka tisyach gerbiv razom z yih riznovidami Gerbovi imena ne isnuyut za mezhami Polshi klasichnij gerb viznachayetsya prizvishem sim yi abo osobi yakim nalezhit abo opisom blazonuvannya U Polshi zh gerbi nazivayutsya nazvami rodiv yaki vzhivali pershimi ob yektiv sho zobrazheni v gerbi legendami pro pohodzhennya Najbilshij vidsotok feodaliv u Yevropi buv u Polshi ale vin koristuvavsya nevelikim chislom gerbiv spochatku ne bilshe 160 kozhen z yakih mav vlasnu nazvu inodi spilnu z gaslom Sim yi sho vikoristovuvali spilnij gerb utvoryuvali tak zvanij gerbovij rid yakij narazi inodi porivnyuyut z klanom Spilnist gerba bula jmovirno u bagatoh vipadkah vid spilnogo pohodzhennya pleminnih chasiv i rannogo serednovichchya U deyakih vipadkah vona mogla svidchiti pro spilne teritorialne pohodzhennya Spilnota gerbovogo rodu bula viyavom rodovoyi solidarnosti Solidarnist cya vklyuchala takozh sim yi z yakimi ne moglo buti navit legendarnogo sporidnennya Tak napriklad bulo prijnyato do gerbovih rodin nobilitovani rodi litovskoyi i ruskoyi znati Ponyattya gerbovogo rodu buvaye inodi ne duzhe strogo perekladeno na francuzku abo nimecku geraldichnu movu Tam yak pravilo vikoristovuyut dlya nalezhni yim riznovidi spadkovogo gerba bidnih bez nazvi rodichiv velikih rodiv Polski gerbovi rodi vikoristovuvali po suti nezminnij gerb i teoretichno vsi chleni rodu buli rivni stanom Takozh v tradiciyi anglijskoyi vinikaye ponyattya armiger yaki vtim vidpovidaye polskomu voyinstvu i ne ye shlyahetnim titulom u strogomu polskomu sensi Armiger v comu vipadku shvidshe maye gerb na yakomu zobrazheno shit pana nosit kostyum prikrashenij gerbom svogo gospodarya nizh lyudina yaka ye vlasnikom gerba Divis takozhSpisok polskih shlyahetskih gerbivBibliografiyaMaurycy Orgelbrand praca zbiorowa Slownik Jezyka Polskiego Wilno 1861 Wydawnictwa Artystyczne I Filmowe reprint Warszawa 1986 s 398 Spoleczenstwo Slowian lechickich rod i plemie Tom 2 z Ksztaltowanie sie spoleczenstwa sredniowieczego Kazimierz Tymieniecki Tom 1 z Spoleczenstwo Slowian lechickich Kazimierz Tymieniecki Poznan Wydaw Poznanskie 1996 s 331 ISBN 83 86138 08 4 ISBN 978 83 86138 08 1