Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герберт Ларс Густаф Тінгстен нар 17 березня 1896 18960317 пом 26 грудня 1973 шведський політолог письменник та видавець

Герберт Тінгстен

Герберт Тінгстен

Герберт Ларс Густаф Тінгстен (нар. 17 березня 1896(18960317) — пом. 26 грудня 1973) — шведський політолог, письменник та видавець. Професор політології Стокгольмського університету з 1935 по 1946 р. та виконавчий редактор газети «Dagens Nyheter» з 1946 по 1959 р.

Герберт Тінгстен
image
Народився17 березня 1896(1896-03-17)[1][2][…]
Швеція
Помер26 грудня 1973(1973-12-26)[1][2][3] (77 років)
Стокгольм, Швеція
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[5]
Країнаimage Швеція
Діяльністьполітолог, редактор газети, викладач університету, видавець, журналіст, письменник, політик
Знання мовшведська[1]
ЗакладСтокгольмський університет і Університет Уппсала
ЧленствоШведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Товариство "Мон Пелерін"
Брати, сестриd і d

Життєпис

Герберт Тінгстен народився у комуні Єрфелла, Стокгольмського округу. Син міського служителя Карла Тінгстена та його дружини Еліни Бергенштерн.

Герберт Тінгстен захистив докторську дисертацію у 1923 році, працюючи секретарем комітету шведського парламенту з питань конституції. Як політолога його основні сфери досліджень включали конституційну історію, конституційне право та інтелектуальну історію.

Тінгстен кілька разів змінював свої політичні погляди. В юнацтві він був консерватором, а згодом — радикальним лівим лібералом. У 1920-х роках він вступив до Шведської соціал-демократичної партії і був у лівій фракції партії. У 1941 році написав «Den svenska socialdemokratiens idéutveckling» («Ідейний розвиток шведських соціал-демократів»), де критикував партію за невиконання марксистських цілей націоналізації приватної промисловості. Проте після прочитання Фрідріха Гаєка «Дорога до кріпацтва» в 1944 році, Тінгстен став прихильником ринкової економіки, а в 1945 році залишив соціал-демократичну партію. Він був одним із перших учасників Товариства Мон-Пелірін, заснованого в 1947 році.

Тінгстен був противником нацизму, який, як він попереджав на початку 1930-х, був загрозою комунізму. Як виконавчий редактор «Dagens Nyheter», Тінгстен виступав за членство Швеції в НАТО. Він також підтримував Ізраїль.

У ряді книжок і публікацій Тінгстен передбачав деякі основні проблеми політичних подій XX століття, зокрема зростання фашизму, апартеїду в Південній Африці, перехід соціалізму в соціал-демократію, а також необхідність демократичної життєздатності у західних суспільствах. Тінгстен мав глибоку ерудицію як в англосаксонській, так і в континентальній європейській науці та літературі. Він створив концепцію політичної поведінки у своїй книзі «Провідний аналіз статистики виборів»,1936 р.

Опубліковані праці

Примітка: У наступному списку містяться тільки оригінальні видання, не пізніше опубліковані або перекладені видання.

  • Folkomröstningsinstitutet i Nordamerikas Förenta Stater (шведською мовою). Стокгольм 1923 рік. [Організація референдуму в Сполучених Штатах Америки у Північній Америці (sic)]
  • Konstitutionella fullmaktslagar i modern parlamentaris (шведською мовою). Лунд: Gleerup. 1926. [Закони про конституційні гарантії в сучасних парламентах]
  • Förbudslagstiftningens resultat i Nordamerikas förenta stater (шведською мовою). Стокгольм 1927 рік. [Результати закону про заборону в Сполучених Штатах Північної Америки (sic)]
  • Studier över konstitutionsutskottets dechargeförfarande: några spörsmål i anknytning till senare praxis (шведською мовою). Уппсала. 1928. [Дослідження процедури повноважень конституційного комітету: деякі питання у зв'язку з пізнішою практикою]
  • Amerikansk demokrati : grunddragen av Förenta staternas statsliv (шведською мовою). Стокгольм: Natur & Kultur. 1929. [Американська демократія: конституція держави-держави Сполучених Штатів]
  • Studier rörande ministerstyrelse (шведською мовою). Стокгольм 1929 р. [Дослідження, що стосуються управління міністерством]
  • Regeringsmaktens expansion under och efter världskriget : studier över konstitutionell fullmaktslagstiftning (шведською мовою). Лунд: Gleerup. 1930. [Урядова експансія під час, та після першої світової війни: дослідження законів про конституцію]
  • Från parlamentarism till diktatur : fascismens erövring av Italien (шведською мовою). Стокгольм: Natur & kultur. 1930. [Від парламентаризму до диктатури: фашистське завоювання Італії]
  • Utredning angående införande av ett dagordningsinstitut m. m. (шведська мова). Стокгольм: Норд. бох я distr. 1935. [Розслідування щодо запровадження інституту порядку денного серед іншого]
  • Den nationalella diktaturen: nazismens och fascismens idéer (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1936. [Національна диктатура: нацистські та фашистські ідеї]
  • Political behavior : studies in election statistics. Лондон: П.С. Король 1937.
  • De konservativa idéerna (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1939. [Консервативні ідеї]
  • Den svenska socialdemokratiens idéutveckling (шведською мовою). Стокгольм: Тіден. 1941. [Розвиток ідеї шведської соціал-демократа]
  • Idékritik (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1941. [Критика ідеї]
  • Problem i svensk demokrati (шведською мовою). Стокгольм 1941. [Проблеми шведської демократії]
  • Samtidens förbundsstater (шведською мовою). Стокгольм: Kooperativa förbundet. 1942 р. [Поточна федерація держави]
  • Debatten om nordisk enhet (шведською мовою). Стокгольм 1943 р. [Дебати щодо північної єдності]
  • Svensk utrikesdebatt mellan världskrigen (шведською мовою). Стокгольм: Kooperativa förbundet. 1944 р. [Шведська зовнішньополітична дискусія між світовими війнами]
  • Engelsk kolonialdebatt (шведською мовою). Стокгольм 1944. [Англійська колоніальна дискусія]
  • Fred och säkerhet efter andra världskriget : ett svenskt diskussionsinlägg (шведською мовою). Стокгольм: Kooperativa förbundet. 1945 рік. [Мир та безпека після Другої світової війни: шведська дискусія]
  • Demokratiens problem (шведською мовою). Стокгольм: Норстедт. 1945. [Проблема демократії]
  • Problem i U.S.A. (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1948. [Проблеми в США]
  • Argument (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1948. [Аргумент]
  • Revolutionernas arvtagare: sydamerikanskt perspektiv (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1950. [Спадкоємці революції: перспектива Південної Америки]
  • Västtysklands problem (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1950. [Проблеми у Західній Німеччині]
  • Tredje ståndpunkten - en orimlighet (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1951 р.
  • Idéer och genier (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1953. [Ідеї та генії]
  • Problemet Sydafrika (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1954. [Проблеми в Південній Африці]
  • Parti och politik (шведською мовою). Стокгольм: Еллінс. 1955. [Партії та політика]
  • Japan (шведською мовою). Стокгольм: Боннер. 1956. [Японія]
  • Det hotade Israel (шведською мовою). Стокгольм: Wahlström & Widstrand. 1957. [Загрожує Ізраїль]
  • På krigsstigen (шведською мовою). Стокгольм: Wahlström & Widstrand. 1958. [Про шлях війни]
  • På marknadstorget (шведською мовою). Стокгольм: Wahlström & Widstrand. 1958. [На ринку]
  • Åsikter och motiv: [essayer i statsvetenskapliga, politiska och litterära ämnen] (шведською мовою). Стокгольм: Альд / Бонньє. 1963. [Мови та мотиви]
  • Mitt liv (шведською мовою). Стокгольм: Норстедт. 1961-1964. [Моє життя]
  • Skall kungamakten stärkas? : kritik av författningsförslaget (шведською мовою). Стокгольм: Альд / Бонньє. 1964 р. [Чи слід зміцнити королівську владу: критику конституційної рекомендації]
  • Viktoria och viktorianerna (шведською мовою). Стокгольм: Альд / Бонньє. 1965. [Вікторія та вікторіани]
  • När Churchill grep makten och andra essayer (шведською мовою). Стокгольм: Норстедт. 1966. [Коли Черчилль перестав владу та інші нариси]
  • Från idéer till idyll : den lyckliga demokratien (шведською мовою). Стокгольм: Норстедт. 1966. [Від ідеї до ідилії: щаслива демократія]
  • Strid kring idyllen (шведською мовою). Стокгольм: Норстедт. 1966. [Боротьба навколо ідилії]
  • Notiser om liv och dö (шведською мовою) Стокгольм: Норстедт. 1967. [Повідомлення про життя і смерть]

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  5. Tingsten, HERBERT LARS G. — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gerbert Lars Gustaf Tingsten nar 17 bereznya 1896 18960317 pom 26 grudnya 1973 shvedskij politolog pismennik ta vidavec Profesor politologiyi Stokgolmskogo universitetu z 1935 po 1946 r ta vikonavchij redaktor gazeti Dagens Nyheter z 1946 po 1959 r Gerbert TingstenNarodivsya17 bereznya 1896 1896 03 17 1 2 ShveciyaPomer26 grudnya 1973 1973 12 26 1 2 3 77 rokiv Stokgolm ShveciyaPohovannyaPivnichnij cvintar Stokgolm 5 Krayina ShveciyaDiyalnistpolitolog redaktor gazeti vikladach universitetu vidavec zhurnalist pismennik politikZnannya movshvedska 1 ZakladStokgolmskij universitet i Universitet UppsalaChlenstvoShvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej i Tovaristvo Mon Pelerin Brati sestrid i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisGerbert Tingsten narodivsya u komuni Yerfella Stokgolmskogo okrugu Sin miskogo sluzhitelya Karla Tingstena ta jogo druzhini Elini Bergenshtern Gerbert Tingsten zahistiv doktorsku disertaciyu u 1923 roci pracyuyuchi sekretarem komitetu shvedskogo parlamentu z pitan konstituciyi Yak politologa jogo osnovni sferi doslidzhen vklyuchali konstitucijnu istoriyu konstitucijne pravo ta intelektualnu istoriyu Tingsten kilka raziv zminyuvav svoyi politichni poglyadi V yunactvi vin buv konservatorom a zgodom radikalnim livim liberalom U 1920 h rokah vin vstupiv do Shvedskoyi social demokratichnoyi partiyi i buv u livij frakciyi partiyi U 1941 roci napisav Den svenska socialdemokratiens ideutveckling Idejnij rozvitok shvedskih social demokrativ de kritikuvav partiyu za nevikonannya marksistskih cilej nacionalizaciyi privatnoyi promislovosti Prote pislya prochitannya Fridriha Gayeka Doroga do kripactva v 1944 roci Tingsten stav prihilnikom rinkovoyi ekonomiki a v 1945 roci zalishiv social demokratichnu partiyu Vin buv odnim iz pershih uchasnikiv Tovaristva Mon Pelirin zasnovanogo v 1947 roci Tingsten buv protivnikom nacizmu yakij yak vin poperedzhav na pochatku 1930 h buv zagrozoyu komunizmu Yak vikonavchij redaktor Dagens Nyheter Tingsten vistupav za chlenstvo Shveciyi v NATO Vin takozh pidtrimuvav Izrayil U ryadi knizhok i publikacij Tingsten peredbachav deyaki osnovni problemi politichnih podij XX stolittya zokrema zrostannya fashizmu aparteyidu v Pivdennij Africi perehid socializmu v social demokratiyu a takozh neobhidnist demokratichnoyi zhittyezdatnosti u zahidnih suspilstvah Tingsten mav gliboku erudiciyu yak v anglosaksonskij tak i v kontinentalnij yevropejskij nauci ta literaturi Vin stvoriv koncepciyu politichnoyi povedinki u svoyij knizi Providnij analiz statistiki viboriv 1936 r Opublikovani praciPrimitka U nastupnomu spisku mistyatsya tilki originalni vidannya ne piznishe opublikovani abo perekladeni vidannya Folkomrostningsinstitutet i Nordamerikas Forenta Stater shvedskoyu movoyu Stokgolm 1923 rik Organizaciya referendumu v Spoluchenih Shtatah Ameriki u Pivnichnij Americi sic Konstitutionella fullmaktslagar i modern parlamentaris shvedskoyu movoyu Lund Gleerup 1926 Zakoni pro konstitucijni garantiyi v suchasnih parlamentah Forbudslagstiftningens resultat i Nordamerikas forenta stater shvedskoyu movoyu Stokgolm 1927 rik Rezultati zakonu pro zaboronu v Spoluchenih Shtatah Pivnichnoyi Ameriki sic Studier over konstitutionsutskottets dechargeforfarande nagra sporsmal i anknytning till senare praxis shvedskoyu movoyu Uppsala 1928 Doslidzhennya proceduri povnovazhen konstitucijnogo komitetu deyaki pitannya u zv yazku z piznishoyu praktikoyu Amerikansk demokrati grunddragen av Forenta staternas statsliv shvedskoyu movoyu Stokgolm Natur amp Kultur 1929 Amerikanska demokratiya konstituciya derzhavi derzhavi Spoluchenih Shtativ Studier rorande ministerstyrelse shvedskoyu movoyu Stokgolm 1929 r Doslidzhennya sho stosuyutsya upravlinnya ministerstvom Regeringsmaktens expansion under och efter varldskriget studier over konstitutionell fullmaktslagstiftning shvedskoyu movoyu Lund Gleerup 1930 Uryadova ekspansiya pid chas ta pislya pershoyi svitovoyi vijni doslidzhennya zakoniv pro konstituciyu Fran parlamentarism till diktatur fascismens erovring av Italien shvedskoyu movoyu Stokgolm Natur amp kultur 1930 Vid parlamentarizmu do diktaturi fashistske zavoyuvannya Italiyi Utredning angaende inforande av ett dagordningsinstitut m m shvedska mova Stokgolm Nord boh ya distr 1935 Rozsliduvannya shodo zaprovadzhennya institutu poryadku dennogo sered inshogo Den nationalella diktaturen nazismens och fascismens ideer shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1936 Nacionalna diktatura nacistski ta fashistski ideyi Political behavior studies in election statistics London P S Korol 1937 De konservativa ideerna shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1939 Konservativni ideyi Den svenska socialdemokratiens ideutveckling shvedskoyu movoyu Stokgolm Tiden 1941 Rozvitok ideyi shvedskoyi social demokrata Idekritik shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1941 Kritika ideyi Problem i svensk demokrati shvedskoyu movoyu Stokgolm 1941 Problemi shvedskoyi demokratiyi Samtidens forbundsstater shvedskoyu movoyu Stokgolm Kooperativa forbundet 1942 r Potochna federaciya derzhavi Debatten om nordisk enhet shvedskoyu movoyu Stokgolm 1943 r Debati shodo pivnichnoyi yednosti Svensk utrikesdebatt mellan varldskrigen shvedskoyu movoyu Stokgolm Kooperativa forbundet 1944 r Shvedska zovnishnopolitichna diskusiya mizh svitovimi vijnami Engelsk kolonialdebatt shvedskoyu movoyu Stokgolm 1944 Anglijska kolonialna diskusiya Fred och sakerhet efter andra varldskriget ett svenskt diskussionsinlagg shvedskoyu movoyu Stokgolm Kooperativa forbundet 1945 rik Mir ta bezpeka pislya Drugoyi svitovoyi vijni shvedska diskusiya Demokratiens problem shvedskoyu movoyu Stokgolm Norstedt 1945 Problema demokratiyi Problem i U S A shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1948 Problemi v SShA Argument shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1948 Argument Revolutionernas arvtagare sydamerikanskt perspektiv shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1950 Spadkoyemci revolyuciyi perspektiva Pivdennoyi Ameriki Vasttysklands problem shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1950 Problemi u Zahidnij Nimechchini Tredje standpunkten en orimlighet shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1951 r Ideer och genier shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1953 Ideyi ta geniyi Problemet Sydafrika shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1954 Problemi v Pivdennij Africi Parti och politik shvedskoyu movoyu Stokgolm Ellins 1955 Partiyi ta politika Japan shvedskoyu movoyu Stokgolm Bonner 1956 Yaponiya Det hotade Israel shvedskoyu movoyu Stokgolm Wahlstrom amp Widstrand 1957 Zagrozhuye Izrayil Pa krigsstigen shvedskoyu movoyu Stokgolm Wahlstrom amp Widstrand 1958 Pro shlyah vijni Pa marknadstorget shvedskoyu movoyu Stokgolm Wahlstrom amp Widstrand 1958 Na rinku Asikter och motiv essayer i statsvetenskapliga politiska och litterara amnen shvedskoyu movoyu Stokgolm Ald Bonnye 1963 Movi ta motivi Mitt liv shvedskoyu movoyu Stokgolm Norstedt 1961 1964 Moye zhittya Skall kungamakten starkas kritik av forfattningsforslaget shvedskoyu movoyu Stokgolm Ald Bonnye 1964 r Chi slid zmicniti korolivsku vladu kritiku konstitucijnoyi rekomendaciyi Viktoria och viktorianerna shvedskoyu movoyu Stokgolm Ald Bonnye 1965 Viktoriya ta viktoriani Nar Churchill grep makten och andra essayer shvedskoyu movoyu Stokgolm Norstedt 1966 Koli Cherchill perestav vladu ta inshi narisi Fran ideer till idyll den lyckliga demokratien shvedskoyu movoyu Stokgolm Norstedt 1966 Vid ideyi do idiliyi shasliva demokratiya Strid kring idyllen shvedskoyu movoyu Stokgolm Norstedt 1966 Borotba navkolo idiliyi Notiser om liv och do shvedskoyu movoyu Stokgolm Norstedt 1967 Povidomlennya pro zhittya i smert PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Munzinger Personen d Track Q107343683 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Tingsten HERBERT LARS G Svenskagravar se d Track Q26699962 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ