Земельний герб Тюрингії — символ німецької федеральної землі Тюрингія. На гербі у блакитному щиті барвистий лев , посмугований на сім частин червоним і срібним кольором, озброєний золотом, увінчаний золотою короною та супроводжений вісьмома срібними зірками.
Герб Тюрингії | |
Дата створення / заснування | 30 січня 1991 |
---|---|
Країна | Німеччина |
Юрисдикція | Тюрингія |
Герб Тюрингії у Вікісховищі |
Герб Тюрингії дуже схожий на герб Гессену. Гессенський лев також стоїть у синьому полі, але посмугований дев'ять разів сріблом і червоним кольором і озброєний золотом. Він некоронований і відсутні зірки. На відміну від герба Тюрингії, герб увінчаний так званою народною короною.
Історія герба
Найстарішим кольоровим зображенням оригінального тюринзького герба є герб ландграфа Конрада Тюринзького з XIII століття. у 1264/65 рр. дала Гессену політичну незалежність, і відтоді на гербі Гессена був барвистий лев (зворотні смуги: срібно-червоні).
Герб 1933—1945 років
Державний герб був затверджений 7 квітня 1921 року. На ньому зображено сім срібних зірок на червоному тлі. Сім зірок представляють сім земель Саксен-Веймар-Айзенах, Саксен-Майнінген, Саксен-Гота, Саксен-Альтенбург, Фольксштат Ройс, Шварцбург-Зондерсхаузен і Шварцбург-Рудольштадт, з яких країна була утворена 1 травня 1920 року.
Герб з 1945 по 1952 рік
У 1933 році націонал-соціалістичний державний уряд запровадив для землі інший герб, оскільки націонал-соціалістів турбували зірки, які нагадували зірки Давида. Земельний герб, спроєктований націонал-соціалістами, показував гессенського лева посередині (символ ландграфів Тюрингії) зі свастикою в правій лапі, у верхній частині саксонський діамантовий вінок (символ ернестинських областей) і шварцбурзького орла. Нижче були реусський лев і курка Геннеберга. Структура і зміст герба тісно ґрунтувалися на гербі Герцогства Саксен-Кобург і Гота і використовувалися з 1933 по 1945 рік. Як малий державний герб влада використовувала лише серцевий щит. Герб був розроблений альтенбурзьким художником Ернстом Мюллером-Грефе. Через свою символічність його також називали «Тюринзьким зоопарком».
Герб з 1921 по 1933 рік
У липні 1945 року Тюрингія отримала свій третій земельний герб — золотого лева на червоному тлі в супроводі восьми срібних зірок. Новододана зірка символізувала ті райони прусської Тюрингії — адміністративного округу Ерфурт, який у 1944 році був виділений із провінції Саксонія, включно з районом Рейху Шмалькальден, який відтоді був її частиною — які були інтегровані в країну в літо 1945 року. У НДР державний герб Тюрингії було скасовано 1952 року.
Чинний герб
У 1991 році опис сучасного герба Тюрингії було виведено з історичної основи, він є частиною «Закону про державні герби землі Тюрингія від 30 січня 1991 року». Восьма зірка позначає колишню прусську та колишню частково гессенську територію, що належить до Вільної держави Тюрингія (включаючи Артерн, Ерфурт, Мюльгаузен, Нордгаузен, Шмалькальден і Зуль). Ескіз герба — проєкт тюринзького графіка 1992 року.
Громадський символ
Оскільки оригінальна версія герба може використовуватися лише державними установами, модифікована версія була розроблена як емблема для громадськості, яка хоче показати свою солідарність з Тюрингією.
Галерея гербів
Див. також
Література
- Peter Heß: Das Thüringer Landeswappen. (= Thüringen. Blätter zur Landeskunde.) Herausgegeben von der Landeszentrale für Politische Bildung Thüringen. 4., überarbeitete Auflage, Erfurt 1995, 8 Seiten.
- Frank Boblenz: Das Thüringer Landeswappen von 1921. In: Archive in Thüringen. Sonderausgabe, 1997, S. 27–33.
- Frank Boblenz: Landeswappen, Landesfahne und Landesfarben. In: Thüringen-Handbuch. Territorium, Verfassung, Parlament, Regierung und Verwaltung in Thüringen 1920 bis 1995. (= Veröffentlichungen aus Thüringischen Staatsarchiven. 1). Herausgegeben von Bernhard Post und Volker Wahl. Weimar 1999, , S. 190—202.
Вебпосилання
- Історія герба Тюрингії В: thueringer-landtag.de
- Steffen Raßloff: Графічний шаблон державного герба передано в Ерфуртський міський музей. У: Thüringer Allgemeine. 7 серпня 2012 року
Посилання
- Der Präsident des Landtags: Gesetz über die Hoheitszeichen des Landes Thüringen vom 30. Januar 1991. In: Thüringer Landtag (Hrsg.): Gesetzblatt für das Land Thüringen. Nr. 1/1991, 31. Januar 1991, S. 1 (thueringen.de).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemelnij gerb Tyuringiyi simvol nimeckoyi federalnoyi zemli Tyuringiya Na gerbi u blakitnomu shiti barvistij lev posmugovanij na sim chastin chervonim i sribnim kolorom ozbroyenij zolotom uvinchanij zolotoyu koronoyu ta suprovodzhenij vismoma sribnimi zirkami Gerb Tyuringiyi Data stvorennya zasnuvannya30 sichnya 1991 Krayina Nimechchina YurisdikciyaTyuringiya Gerb Tyuringiyi u Vikishovishi Gerb Tyuringiyi duzhe shozhij na gerb Gessenu Gessenskij lev takozh stoyit u sinomu poli ale posmugovanij dev yat raziv sriblom i chervonim kolorom i ozbroyenij zolotom Vin nekoronovanij i vidsutni zirki Na vidminu vid gerba Tyuringiyi gerb uvinchanij tak zvanoyu narodnoyu koronoyu Istoriya gerbaPovnij gerb landgrafa Albrehta z Vettina blizko 1265 roku Najstarishim kolorovim zobrazhennyam originalnogo tyurinzkogo gerba ye gerb landgrafa Konrada Tyurinzkogo z XIII stolittya u 1264 65 rr dala Gessenu politichnu nezalezhnist i vidtodi na gerbi Gessena buv barvistij lev zvorotni smugi sribno chervoni Gerb 1933 1945 rokiv Gerb Tyuringiyi 1933 1945 Derzhavnij gerb buv zatverdzhenij 7 kvitnya 1921 roku Na nomu zobrazheno sim sribnih zirok na chervonomu tli Sim zirok predstavlyayut sim zemel Saksen Vejmar Ajzenah Saksen Majningen Saksen Gota Saksen Altenburg Folksshtat Rojs Shvarcburg Zondershauzen i Shvarcburg Rudolshtadt z yakih krayina bula utvorena 1 travnya 1920 roku Gerb z 1945 po 1952 rik Gerb Tyuringiyi 1945 1952 Versiya gerba bez koroni U 1933 roci nacional socialistichnij derzhavnij uryad zaprovadiv dlya zemli inshij gerb oskilki nacional socialistiv turbuvali zirki yaki nagaduvali zirki Davida Zemelnij gerb sproyektovanij nacional socialistami pokazuvav gessenskogo leva poseredini simvol landgrafiv Tyuringiyi zi svastikoyu v pravij lapi u verhnij chastini saksonskij diamantovij vinok simvol ernestinskih oblastej i shvarcburzkogo orla Nizhche buli reusskij lev i kurka Genneberga Struktura i zmist gerba tisno gruntuvalisya na gerbi Gercogstva Saksen Koburg i Gota i vikoristovuvalisya z 1933 po 1945 rik Yak malij derzhavnij gerb vlada vikoristovuvala lishe sercevij shit Gerb buv rozroblenij altenburzkim hudozhnikom Ernstom Myullerom Grefe Cherez svoyu simvolichnist jogo takozh nazivali Tyurinzkim zooparkom Gerb z 1921 po 1933 rik Gerb Tyuringiyi 1921 1933 rr U lipni 1945 roku Tyuringiya otrimala svij tretij zemelnij gerb zolotogo leva na chervonomu tli v suprovodi vosmi sribnih zirok Novododana zirka simvolizuvala ti rajoni prusskoyi Tyuringiyi administrativnogo okrugu Erfurt yakij u 1944 roci buv vidilenij iz provinciyi Saksoniya vklyuchno z rajonom Rejhu Shmalkalden yakij vidtodi buv yiyi chastinoyu yaki buli integrovani v krayinu v lito 1945 roku U NDR derzhavnij gerb Tyuringiyi bulo skasovano 1952 roku Chinnij gerb U 1991 roci opis suchasnogo gerba Tyuringiyi bulo vivedeno z istorichnoyi osnovi vin ye chastinoyu Zakonu pro derzhavni gerbi zemli Tyuringiya vid 30 sichnya 1991 roku Vosma zirka poznachaye kolishnyu prussku ta kolishnyu chastkovo gessensku teritoriyu sho nalezhit do Vilnoyi derzhavi Tyuringiya vklyuchayuchi Artern Erfurt Myulgauzen Nordgauzen Shmalkalden i Zul Eskiz gerba proyekt tyurinzkogo grafika 1992 roku Gromadskij simvolGerb Tyuringiyi dlya vsih Oskilki originalna versiya gerba mozhe vikoristovuvatisya lishe derzhavnimi ustanovami modifikovana versiya bula rozroblena yak emblema dlya gromadskosti yaka hoche pokazati svoyu solidarnist z Tyuringiyeyu Galereya gerbivBarvistij lev Tyuringiyi Zemmerda Unstrut Gajnih Vartburg Bad Langenzalca Bad Tennshtedt Buttelshtedt Vajmarer LandDiv takozhPoshtova marka 1994 roku iz seriyi Gerbi zemel Federativnoyi Respubliki Nimechchina Gerb GessenuLiteraturaPeter Hess Das Thuringer Landeswappen Thuringen Blatter zur Landeskunde Herausgegeben von der Landeszentrale fur Politische Bildung Thuringen 4 uberarbeitete Auflage Erfurt 1995 8 Seiten Frank Boblenz Das Thuringer Landeswappen von 1921 In Archive in Thuringen Sonderausgabe 1997 S 27 33 Frank Boblenz Landeswappen Landesfahne und Landesfarben In Thuringen Handbuch Territorium Verfassung Parlament Regierung und Verwaltung in Thuringen 1920 bis 1995 Veroffentlichungen aus Thuringischen Staatsarchiven 1 Herausgegeben von Bernhard Post und Volker Wahl Weimar 1999 ISBN 3 7400 0962 4 S 190 202 VebposilannyaIstoriya gerba Tyuringiyi V thueringer landtag de Steffen Rassloff Grafichnij shablon derzhavnogo gerba peredano v Erfurtskij miskij muzej U Thuringer Allgemeine 7 serpnya 2012 rokuPosilannyaDer Prasident des Landtags Gesetz uber die Hoheitszeichen des Landes Thuringen vom 30 Januar 1991 In Thuringer Landtag Hrsg Gesetzblatt fur das Land Thuringen Nr 1 1991 31 Januar 1991 S 1 thueringen de