Герб Ренійського району — офіційний символ Ренійського району, затверджений 20 травня 2004 р. рішенням сесії .
Герб Ренійського району | |
---|---|
Деталі | |
Носій | Ренійський район |
Затверджений | 20 травня 2004 |
Щит | іспанський щит |
Опис
Чотиричасний щит поділений срібним нитяним хрестом. На першому лазуровому полі срібний якір; на другому червоному золоті виноградне гроно і лист над ним; на третьому червоному золотий кукурудзяний качан поміж хлібних колосків; на четвертому лазуровому три срібні риби (щука, оселедець, короп) одна над одною, що пливуть у протилежні боки. Щит має вузьку золоту облямівку й обрамлений вінком із золотих кукурудзяних качанів, колосків і виноградних грон з листям, обвитим лазурною стрічкою. У центрі верхньої частини вінка золота розетка.
Див. також
Посилання
- Українська геральдика [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerb Renijskogo rajonu oficijnij simvol Renijskogo rajonu zatverdzhenij 20 travnya 2004 r rishennyam sesiyi Gerb Renijskogo rajonuDetaliNosijRenijskij rajonZatverdzhenij20 travnya 2004Shitispanskij shitOpisChotirichasnij shit podilenij sribnim nityanim hrestom Na pershomu lazurovomu poli sribnij yakir na drugomu chervonomu zoloti vinogradne grono i list nad nim na tretomu chervonomu zolotij kukurudzyanij kachan pomizh hlibnih koloskiv na chetvertomu lazurovomu tri sribni ribi shuka oseledec korop odna nad odnoyu sho plivut u protilezhni boki Shit maye vuzku zolotu oblyamivku j obramlenij vinkom iz zolotih kukurudzyanih kachaniv koloskiv i vinogradnih gron z listyam obvitim lazurnoyu strichkoyu U centri verhnoyi chastini vinka zolota rozetka Div takozhRenijskij rajon Prapor Renijskogo rajonuPosilannyaUkrayinska geraldika 29 listopada 2014 u Wayback Machine