Геральт (Гералт, Геральд, Осьморог, Осморуг, Осмарог, Осмарани, Ціцежа, Рогув, пол. Gierałt, Gieralt, Gerald, Hosmorog, Osmoróg, Osmioróg, Osmarog, Osmorog, Osmarany, Cicierza, Rogów) — польський шляхетський герб, яким користувалось близько 100 шляхетських родів Білорусі, України, Литви і Польщі.
Геральт, Осьморог | |
---|---|
Версії | |
Герб Герчинські (Gierczyński) (відміна герба Геральт) | |
Деталі | |
Затверджений | 1361 (письмова згадка) 1384 (печатка) |
Використання | не менше 96 родин |
Герб відомий у Польському королівстві від кінця 13 століття, у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському — після Городельськой унії 1413 року.
Опис герба
Опис історичний
Каспер Несецький, посилаючись на історичні праці Марціна Бельського, Бартоша Папроцького, Шимона Окольського і Войцеха Кояловича, так описує герб в своєму «Польському Гербовнику» (том IV):
Має бути хрест білий роздертий, в полі червонім, а на кожному розі хреста яблуко, або помаранча, в шоломі тетерів з піднесеними крилами.
Опис сучасний
На червленому полі знаходиться срібний хрест з роздвоєними кінцями, так що він утворює "восьмирога", а між його кінцівками симетрично розташовані чотири золоті кулі. В клейноді, над шоломом з короною, сидить тетерів, що ніби збирається злетіти, обернений вправо. Намет червоний, підбитий сріблом.
Легенда гербова
За легендою, шляхтич німецького походження, якого звали Геральт (Gierałt) довго виступав проти християнської віри. Проте, під час свого перебування в Римі він був навернений та хрещений. Він отримав свій герб особисто від Папи Римського. На щиті герба він помістив тетерева. Повернувшись до Польщі він активно фінансував будівництво численних церков. За його ім'ям й було названо герб, інша назва Осьморог - від восьми ніби рогів хреста.
Історія
Вважається, що герб виник бл. 1288-1306 рр. Одними з перших його представників називають Святого Андрія Свирада (Andrzej Świerad) та третього єпископа Віленського Миколая з Горжкова (Mikołaj z Gorzków).
Перша письмова згадка датується 1361 роком, перше зображення - 1384 (на печатці).
Після підписання Городельської унії 1413 — угоди між Польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та Великим князем Литовським, Руським та Жемайтійським Вітовтом деякі українські, литовські та білоруські бояри отримували право мати свій родовий герб та зрівнювались у достоїнствах з польською шляхтою. Геральт був одним із 47 гербів, прийнятих литовськими боярами на цій унії.
Так, відповідно до Городельської унії, єпископ Віленський Миколай передавав литовсько-руському боярину Сургуту з Решинок (Surgut z Reszynek) право користуватись гербом Геральт.
Пізніше, інші українські шляхетські роди також отримали право на цей герб.
Цей герб в основному був поширений серед родин, осівших в землях краківській, сандомирській, познанській та серадзькій.
Етимологія
Назва гербу, правдоподібно, походить від імені Геральт (пол. G(i)erałt). Людвік Пєжхала вважав, що назва роду пов'язана з іменем святого, який був його покровителем. В середньовіччі було сім святих з таким іменем.
Роди
Тадеуш Гайль в своєму «Польському Гербовнику» подає наступні роди, що вживали герб Геральт:
Белчницькі (Bełcznicki), Бужинські (Буржинські) (Burzyński).
Ве(р)жхослави (Верхослави) (Wierzchosław), Венжицькі (Wężycki), Венцковські (Więckowski), Венчковські (Więczkowski), Весцицькі (Wieścicki), Вижиські (Wyżyski), Вижицькі (Wyrzycki, Wyżycki), Вільчковські (Wilczkowski), Вінклери (Winkler), Вішицькі (Wiszycki), Вольські (Wolski), Вробільські (Wrobilski), Врублевські (Wróblewski), Врублинські (Wróbliński), Врублиські (Wróbliski), Врублицькі (Wróblicki), Врубльовські (Wróblowski).
Гарчинські (Garczyński), Гежинські (Гержинські) (Gierzyński), Гераловичі (Gierałowicz, Herałowicz), Гералти (Gierałt), Гералтовські (Gierałtowski), Геральди (Gerald), Геральти (Gieralt), Герлахи (Герляхи) (Gerlach), Герловичі (Gerłowicz), Геци (Giec), Гецевичі (Giecewicz), Гіжинські (Giżyński), Гільвицькі (Gilwicki), Гінейти (Ginejt, Gineyt), Гнєвеки (Gniewek), Го(р)жковські (Gorzkowski).
Дименські (Dymieński), Добромиські (Dobromyski), Добромирські (Dobromirski).
Жешинські (Ржешинські) (Rzeszyński).
Землещері (Zemleszczery).
Кентшинські (Kentrzyński, Kętrzyński), Кияновські (Kijanowski), Козьмицькі (Koźmicki), Коморовські (Komorowski), Коссовські (Kossowski), Костехи (Kostech), Кочановські (Koczanowski), Кочоновські (Koczonowski), Куцевичі (Kucewicz), Куцели (Kuceł), Кшистковські (Кржистковські) (Krzystkowski), Кшишковські (Кржишковські) (Krzyszkowski).
Люцлавські (Lucławski).
Магнуси (Magnus), Маршовські (Marszowski), Мацкевичі (Mackiewicz), Мозгави (Mozgawa), Мозгавські (Mozgawski), Мойковські (Mojkowski).
Осьмороги (Осморуги, Осьмьоруги) (Osmoróg, Ośmioróg).
Пожерські (Pożerski), Пшибиславські (Przybysławski), Пьотровські (Петровські) (Piotrowski).
Роговські (Rogowski), Рослави (Rosław).
Семеховські (Siemiechowski), Семиховські (Siemichowski), Скрентовські (Skrętowski), Слонецькі (Słonecki), Соєти (Sojeta), Сокольницькі (Sokolnicki), Стшалки (Стржалки) (Strzałka), Стшелецькі (Стржелецькі, Стрелецькі) (Strzelecki), Сужицькі (Суржицькі) (Surzycki), Суловські (Sułowski), Сурвілли (Surwiłło), Сургути (Сургунти) (Surgut, Surgunt, Surguta), Сурконти (Surkont), Суркоти (Surkot), Сусконти (Suskont).
Товткевичі (Towtkiewicz), Товянські (Towiański), Торанські (Torański), Тоуранські (Tourański).
Фастиковські (Fastykowski), Фащевські (Faszczewski), Фасцишевські (Faściszewski).
Шадзевичі (Шадевичі) (Szadziewicz), Шадзевичі-Товянські (Szedziewicz-Towiański).
Юшкевичі (Juszkiewicz).
Ягучинські (Jaguczyński), Яніковські (Janikowski), Янушевичі (Januszewicz).
Відомі представники
- Миколай з Гожкова (Гожковський) (†1414), з 1402 був третім в історії ректором Краківського університету, канонік краківський, єпископ віленський (1407-1414), підписав Городельську унію (1413), прийнявши до свого герба литовського боярина Сургута.
- Сургут з Решинок (Решкім) (†20 лютого 1428), литовський боярин, перший володар герба Геральт в Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському (прийнятий до гербу Геральт на Городельській унії в 1413 році віленським єпископом Миколаєм з Гожкова).
- Єжи Іполіт Товянський (†1 серпня 1715), хорунжий вількомирський, каштелян ленчицький (1692-1702), воєвода ленчицький (1702-1715), сенатор Речі Посполитої.
- Кшиштоф Миколай Товянський (†10 вересня 1761), староста мендзижецький (1710), підчаший великий коронний (1699-1726), підкоморій надвірний коронний (з 1727), син попереднього.
- Станіслав Вижицький (†5 червня 1680), стольник Новгород-Сіверський (1653-1665), хорунжий київський (1665-1679), староста таборовський.
- Миколай Міхал Вижицький (1649-1705), католицький священик, абат комендаторійний червінський (1689-1705), єпископ холмський (1699-1705), секретар великий коронний, ректор Замойської академії, син попереднього.
- Ян Вижицький, хорунжий київський (1689-1713), учасник елекційного сейму 1697 року від київського воєводства, де підписав Pacta conventa Августа II Сильного, брат попереднього.
- Миколай Ігнацій Геральд-Вижицький (1698-1757), архієпископ митрополит Львівський (латинського обряду) (1737-1757), син попереднього.
- Кароль Вижицький (†1737), хорунжий чернігівський (1706-1710), підконюший литовський (1710), каштелян волинський (1731-1736).
Джерела
- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
- Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geralt Geralt Gerald Osmorog Osmorug Osmarog Osmarani Cicezha Roguv pol Gieralt Gieralt Gerald Hosmorog Osmorog Osmiorog Osmarog Osmorog Osmarany Cicierza Rogow polskij shlyahetskij gerb yakim koristuvalos blizko 100 shlyahetskih rodiv Bilorusi Ukrayini Litvi i Polshi Geralt OsmorogVersiyiGerb Gerchinski Gierczynski vidmina gerba Geralt DetaliZatverdzhenij1361 pismova zgadka 1384 pechatka Vikoristannyane menshe 96 rodin Gerb vidomij u Polskomu korolivstvi vid kincya 13 stolittya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Ruskomu ta Zhemajtijskomu pislya Gorodelskoj uniyi 1413 roku Opis gerbaOpis istorichnij Kasper Neseckij posilayuchis na istorichni praci Marcina Belskogo Bartosha Paprockogo Shimona Okolskogo i Vojceha Koyalovicha tak opisuye gerb v svoyemu Polskomu Gerbovniku tom IV Maye buti hrest bilij rozdertij v poli chervonim a na kozhnomu rozi hresta yabluko abo pomarancha v sholomi teteriv z pidnesenimi krilami Opis suchasnij Na chervlenomu poli znahoditsya sribnij hrest z rozdvoyenimi kincyami tak sho vin utvoryuye vosmiroga a mizh jogo kincivkami simetrichno roztashovani chotiri zoloti kuli V klejnodi nad sholomom z koronoyu sidit teteriv sho nibi zbirayetsya zletiti obernenij vpravo Namet chervonij pidbitij sriblom Legenda gerbovaZa legendoyu shlyahtich nimeckogo pohodzhennya yakogo zvali Geralt Gieralt dovgo vistupav proti hristiyanskoyi viri Prote pid chas svogo perebuvannya v Rimi vin buv navernenij ta hreshenij Vin otrimav svij gerb osobisto vid Papi Rimskogo Na shiti gerba vin pomistiv tetereva Povernuvshis do Polshi vin aktivno finansuvav budivnictvo chislennih cerkov Za jogo im yam j bulo nazvano gerb insha nazva Osmorog vid vosmi nibi rogiv hresta IstoriyaVvazhayetsya sho gerb vinik bl 1288 1306 rr Odnimi z pershih jogo predstavnikiv nazivayut Svyatogo Andriya Svirada Andrzej Swierad ta tretogo yepiskopa Vilenskogo Mikolaya z Gorzhkova Mikolaj z Gorzkow Persha pismova zgadka datuyetsya 1361 rokom pershe zobrazhennya 1384 na pechatci Pislya pidpisannya Gorodelskoyi uniyi 1413 ugodi mizh Polskim korolem Vladislavom II Yagajlom ta Velikim knyazem Litovskim Ruskim ta Zhemajtijskim Vitovtom deyaki ukrayinski litovski ta biloruski boyari otrimuvali pravo mati svij rodovij gerb ta zrivnyuvalis u dostoyinstvah z polskoyu shlyahtoyu Geralt buv odnim iz 47 gerbiv prijnyatih litovskimi boyarami na cij uniyi Tak vidpovidno do Gorodelskoyi uniyi yepiskop Vilenskij Mikolaj peredavav litovsko ruskomu boyarinu Surgutu z Reshinok Surgut z Reszynek pravo koristuvatis gerbom Geralt Piznishe inshi ukrayinski shlyahetski rodi takozh otrimali pravo na cej gerb Cej gerb v osnovnomu buv poshirenij sered rodin osivshih v zemlyah krakivskij sandomirskij poznanskij ta seradzkij Etimologiya Nazva gerbu pravdopodibno pohodit vid imeni Geralt pol G i eralt Lyudvik Pyezhhala vvazhav sho nazva rodu pov yazana z imenem svyatogo yakij buv jogo pokrovitelem V serednovichchi bulo sim svyatih z takim imenem RodiTadeush Gajl v svoyemu Polskomu Gerbovniku podaye nastupni rodi sho vzhivali gerb Geralt Belchnicki Belcznicki Buzhinski Burzhinski Burzynski Ve r zhhoslavi Verhoslavi Wierzchoslaw Venzhicki Wezycki Venckovski Wieckowski Venchkovski Wieczkowski Vescicki Wiescicki Vizhiski Wyzyski Vizhicki Wyrzycki Wyzycki Vilchkovski Wilczkowski Vinkleri Winkler Vishicki Wiszycki Volski Wolski Vrobilski Wrobilski Vrublevski Wroblewski Vrublinski Wroblinski Vrubliski Wrobliski Vrublicki Wroblicki Vrublovski Wroblowski Garchinski Garczynski Gezhinski Gerzhinski Gierzynski Geralovichi Gieralowicz Heralowicz Geralti Gieralt Geraltovski Gieraltowski Geraldi Gerald Geralti Gieralt Gerlahi Gerlyahi Gerlach Gerlovichi Gerlowicz Geci Giec Gecevichi Giecewicz Gizhinski Gizynski Gilvicki Gilwicki Ginejti Ginejt Gineyt Gnyeveki Gniewek Go r zhkovski Gorzkowski Dimenski Dymienski Dobromiski Dobromyski Dobromirski Dobromirski Zheshinski Rzheshinski Rzeszynski Zemlesheri Zemleszczery Kentshinski Kentrzynski Ketrzynski Kiyanovski Kijanowski Kozmicki Kozmicki Komorovski Komorowski Kossovski Kossowski Kostehi Kostech Kochanovski Koczanowski Kochonovski Koczonowski Kucevichi Kucewicz Kuceli Kucel Kshistkovski Krzhistkovski Krzystkowski Kshishkovski Krzhishkovski Krzyszkowski Lyuclavski Luclawski Magnusi Magnus Marshovski Marszowski Mackevichi Mackiewicz Mozgavi Mozgawa Mozgavski Mozgawski Mojkovski Mojkowski Osmorogi Osmorugi Osmorugi Osmorog Osmiorog Pozherski Pozerski Pshibislavski Przybyslawski Potrovski Petrovski Piotrowski Rogovski Rogowski Roslavi Roslaw Semehovski Siemiechowski Semihovski Siemichowski Skrentovski Skretowski Slonecki Slonecki Soyeti Sojeta Sokolnicki Sokolnicki Stshalki Strzhalki Strzalka Stshelecki Strzhelecki Strelecki Strzelecki Suzhicki Surzhicki Surzycki Sulovski Sulowski Survilli Surwillo Surguti Surgunti Surgut Surgunt Surguta Surkonti Surkont Surkoti Surkot Suskonti Suskont Tovtkevichi Towtkiewicz Tovyanski Towianski Toranski Toranski Touranski Touranski Fastikovski Fastykowski Fashevski Faszczewski Fascishevski Fasciszewski Shadzevichi Shadevichi Szadziewicz Shadzevichi Tovyanski Szedziewicz Towianski Yushkevichi Juszkiewicz Yaguchinski Jaguczynski Yanikovski Janikowski Yanushevichi Januszewicz Vidomi predstavnikiMikolaj z Gozhkova Gozhkovskij 1414 z 1402 buv tretim v istoriyi rektorom Krakivskogo universitetu kanonik krakivskij yepiskop vilenskij 1407 1414 pidpisav Gorodelsku uniyu 1413 prijnyavshi do svogo gerba litovskogo boyarina Surguta Surgut z Reshinok Reshkim 20 lyutogo 1428 litovskij boyarin pershij volodar gerba Geralt v Velikomu knyazivstvi Litovskomu Ruskomu i Zhemajtijskomu prijnyatij do gerbu Geralt na Gorodelskij uniyi v 1413 roci vilenskim yepiskopom Mikolayem z Gozhkova Yezhi Ipolit Tovyanskij 1 serpnya 1715 horunzhij vilkomirskij kashtelyan lenchickij 1692 1702 voyevoda lenchickij 1702 1715 senator Rechi Pospolitoyi Kshishtof Mikolaj Tovyanskij 10 veresnya 1761 starosta mendzizheckij 1710 pidchashij velikij koronnij 1699 1726 pidkomorij nadvirnij koronnij z 1727 sin poperednogo Stanislav Vizhickij 5 chervnya 1680 stolnik Novgorod Siverskij 1653 1665 horunzhij kiyivskij 1665 1679 starosta taborovskij Mikolaj Mihal Vizhickij 1649 1705 katolickij svyashenik abat komendatorijnij chervinskij 1689 1705 yepiskop holmskij 1699 1705 sekretar velikij koronnij rektor Zamojskoyi akademiyi sin poperednogo Yan Vizhickij horunzhij kiyivskij 1689 1713 uchasnik elekcijnogo sejmu 1697 roku vid kiyivskogo voyevodstva de pidpisav Pacta conventa Avgusta II Silnogo brat poperednogo Mikolaj Ignacij Gerald Vizhickij 1698 1757 arhiyepiskop mitropolit Lvivskij latinskogo obryadu 1737 1757 sin poperednogo Karol Vizhickij 1737 horunzhij chernigivskij 1706 1710 pidkonyushij litovskij 1710 kashtelyan volinskij 1731 1736 DzherelaBartosz Paprocki Herby rycerstwa polskiego Krakow 1584 Simon Okolski Orbis Polonus Krakow 1642 T 1 3 Ks Kacper Niesiecki Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W X L Lwow 1728