Гераклій — античне боспорське місто, яке за однією із версій розташовувалося на мисі Казантип, а за іншою — у межах сучасної Керчі.
Гераклій | |
---|---|
Країна | Боспорська держава |
Тип | населений пункт |
Городище на мисі Казантип
Археолог І. Т. Кругликова ідентифікує городище із стародавнім містом Гераклій, згадуваним Страбоном і Птолемеєм. Городище відкрито в 1953 році, але досліджено слабо. Населений пункт з'явився в ІІІ-ІІ столітті до н. е. і припинило своє існування у ІІІ столітті н. е., ймовірно, під час вторгнення готів. Його будівлі розташовувалися в приморській частині зсувного цирку і були захищені оборонною стіною, оточеною ровом і валом. Виявлено підземний хід, що веде до берега моря. У західній частині городища, біля дороги, знаходяться два пагорби-зольника, досліджені археологами.
По уламках амфор, ліпного посуду, кістках тварин, мушлях молюсків та інших артефактах, знайдених на стародавньому звалищі, було встановлено, що жителі поселення розводили дрібну рогату худобу, займалися хліборобством, рибальством, збирали мідії.
Неподалік від Гераклію, ближче до мисів, в VII—IX століттях розташовувалися юртоподібні споруди невеликого хазарського поселення.
На схід Гераклію можна бачити залишки кам'яних стін-крепіда. Звідси стежка спускається повз активного зсуву до невеликих бухт, розділених скелястими мисами, схожими на черепаху і ведмедя. Поблизу перебувала невеличка садиба римського часу, досліджена археологом І. Безрученко. Одна з її стін-крепіда оголюється над пляжем поруч із пішохідною стежкою.
У 1966 році на мисі Казантип були знайдені крем'яні знаряддя, що відносяться до середнього палеоліту, (мустьєрська епоха, 100-35 тисяч років тому).
Альтернативна версія
У 1972 році археологи на Зміїному мисі, що знаходиться на відстані близько 5 км на схід від Керчі виявили залишки античного поселення. Тут імовірно розташовувалось місто Гераклій, що поміщається Страбоном на європейському березі Боспору Кімерійського, поблизу Мірмекію (останній знаходиться в 15 км від городища).
На північно-західному схилі скелястого мису в результаті зсуву оголилася частина монументальної кладки, де і був закладений розвідувальний шурф. У результаті розчищений південний кут приміщення, орієнтованого з північного сходу на південний захід, що примикав до підніжжя на північний захід від скелі. Ширина південно-західної стіни, що примикає до скелі, — 1,05 — 1,25 м. Вона складена з грубо сколених і злегка підтесаний з лицьового боку каменів вапняку, на глині. Зовнішня північно-східна стіна, повернута до моря, складається з двох поясів: внутрішнього, шириною 0,75 м, переплетеного з південно-східної стіною, і зовнішнього панцира — шириною 1 м, виступаючого за межі приміщення на 1,25 м на північний-захід, замикаючи невеликий простір між скелею і приміщенням. Панцир складений на бутовому фундаменті і складається з великих каменів вапняку-черепашнику, серед яких трапляються тесані блоки розміром до 0,84 Х 0,25 м і частини рустованих блоків, розміри яких вказують, що цілі блоки становили в довжину і товщину більше 0,75 Х 0,32 м. Наявність подібного монументального панцира наводить на думку, що дане приміщення було фортечною вежею. Вік цієї споруди визначається зібраними в шурф фрагментами кераміки — амфор, червонолакового посуду — I ст. н. е. Знаходження в кладці панцира окремих частин масивних рустованих блоків, характерних для кладки фортечних споруд ранньоеліністич-ного періоду, дозволяє зробити припущення про існування у Гераклію оборонної стіни зазначеного часу, після руйнуванні якої її будівельний матеріал міг бути використаний при зведенні нових фортечних споруд.
Бібліографія
- Античные города Северного Причерноморья. Очерки истории и культури, т. I. — Москва-Ленинград, 1955.
- Ольговський С. Я. Давньогрецькі міста-колонії Північного Причорномор'я: навчальний посібник. — К.: КНУКіМ, 2007. — 149 с.
- Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006.
Посилання
- Античное городище Гераклий — ЛЕНИНО.ИНФО — Ленинский район, пгт Ленино, Крым [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Гераклий [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.] //Журнал «Крым»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Geraklij Geraklij antichne bosporske misto yake za odniyeyu iz versij roztashovuvalosya na misi Kazantip a za inshoyu u mezhah suchasnoyi Kerchi GeraklijKrayinaBosporska derzhavaTipnaselenij punktGorodishe na misi KazantipArheolog I T Kruglikova identifikuye gorodishe iz starodavnim mistom Geraklij zgaduvanim Strabonom i Ptolemeyem Gorodishe vidkrito v 1953 roci ale doslidzheno slabo Naselenij punkt z yavivsya v III II stolitti do n e i pripinilo svoye isnuvannya u III stolitti n e jmovirno pid chas vtorgnennya gotiv Jogo budivli roztashovuvalisya v primorskij chastini zsuvnogo cirku i buli zahisheni oboronnoyu stinoyu otochenoyu rovom i valom Viyavleno pidzemnij hid sho vede do berega morya U zahidnij chastini gorodisha bilya dorogi znahodyatsya dva pagorbi zolnika doslidzheni arheologami Po ulamkah amfor lipnogo posudu kistkah tvarin mushlyah molyuskiv ta inshih artefaktah znajdenih na starodavnomu zvalishi bulo vstanovleno sho zhiteli poselennya rozvodili dribnu rogatu hudobu zajmalisya hliborobstvom ribalstvom zbirali midiyi Nepodalik vid Gerakliyu blizhche do misiv v VII IX stolittyah roztashovuvalisya yurtopodibni sporudi nevelikogo hazarskogo poselennya Na shid Gerakliyu mozhna bachiti zalishki kam yanih stin krepida Zvidsi stezhka spuskayetsya povz aktivnogo zsuvu do nevelikih buht rozdilenih skelyastimi misami shozhimi na cherepahu i vedmedya Poblizu perebuvala nevelichka sadiba rimskogo chasu doslidzhena arheologom I Bezruchenko Odna z yiyi stin krepida ogolyuyetsya nad plyazhem poruch iz pishohidnoyu stezhkoyu U 1966 roci na misi Kazantip buli znajdeni krem yani znaryaddya sho vidnosyatsya do serednogo paleolitu mustyerska epoha 100 35 tisyach rokiv tomu Alternativna versiyaU 1972 roci arheologi na Zmiyinomu misi sho znahoditsya na vidstani blizko 5 km na shid vid Kerchi viyavili zalishki antichnogo poselennya Tut imovirno roztashovuvalos misto Geraklij sho pomishayetsya Strabonom na yevropejskomu berezi Bosporu Kimerijskogo poblizu Mirmekiyu ostannij znahoditsya v 15 km vid gorodisha Na pivnichno zahidnomu shili skelyastogo misu v rezultati zsuvu ogolilasya chastina monumentalnoyi kladki de i buv zakladenij rozviduvalnij shurf U rezultati rozchishenij pivdennij kut primishennya oriyentovanogo z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid sho primikav do pidnizhzhya na pivnichnij zahid vid skeli Shirina pivdenno zahidnoyi stini sho primikaye do skeli 1 05 1 25 m Vona skladena z grubo skolenih i zlegka pidtesanij z licovogo boku kameniv vapnyaku na glini Zovnishnya pivnichno shidna stina povernuta do morya skladayetsya z dvoh poyasiv vnutrishnogo shirinoyu 0 75 m perepletenogo z pivdenno shidnoyi stinoyu i zovnishnogo pancira shirinoyu 1 m vistupayuchogo za mezhi primishennya na 1 25 m na pivnichnij zahid zamikayuchi nevelikij prostir mizh skeleyu i primishennyam Pancir skladenij na butovomu fundamenti i skladayetsya z velikih kameniv vapnyaku cherepashniku sered yakih traplyayutsya tesani bloki rozmirom do 0 84 H 0 25 m i chastini rustovanih blokiv rozmiri yakih vkazuyut sho cili bloki stanovili v dovzhinu i tovshinu bilshe 0 75 H 0 32 m Nayavnist podibnogo monumentalnogo pancira navodit na dumku sho dane primishennya bulo fortechnoyu vezheyu Vik ciyeyi sporudi viznachayetsya zibranimi v shurf fragmentami keramiki amfor chervonolakovogo posudu I st n e Znahodzhennya v kladci pancira okremih chastin masivnih rustovanih blokiv harakternih dlya kladki fortechnih sporud rannoelinistich nogo periodu dozvolyaye zrobiti pripushennya pro isnuvannya u Gerakliyu oboronnoyi stini zaznachenogo chasu pislya rujnuvanni yakoyi yiyi budivelnij material mig buti vikoristanij pri zvedenni novih fortechnih sporud BibliografiyaAntichnye goroda Severnogo Prichernomorya Ocherki istorii i kulturi t I Moskva Leningrad 1955 Olgovskij S Ya Davnogrecki mista koloniyi Pivnichnogo Prichornomor ya navchalnij posibnik K KNUKiM 2007 149 s Gavrilenko O A Antichni derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya bilya vitokiv vitchiznyanogo prava kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Monografiya Harkiv Parus 2006 PosilannyaAntichnoe gorodishe Geraklij LENINO INFO Leninskij rajon pgt Lenino Krym 2 travnya 2019 u Wayback Machine Geraklij 5 kvitnya 2017 u Wayback Machine Zhurnal Krym