Гераклея Сінтіка — античне місто, що було центром стародавнього району , розташованого вздовж річки Струма і населеного фракійським плем'ям сінтіїв. Існувало за часів Македонського царства (300 року до н. е.) та Антигонідів, а також Римської імперії. Припинив своє існування наприкінці V ст. н. е., за часів Східної Римської імперії. Натепер є місцем наукових розвідок та туристичним об'єктом.
Гераклея Сінтіка | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
41°25′ пн. ш. 23°15′ сх. д. / 41.417° пн. ш. 23.250° сх. д.Координати: 41°25′ пн. ш. 23°15′ сх. д. / 41.417° пн. ш. 23.250° сх. д. | ||||
Країна | Болгарія | |||
Адмінодиниця | Рупите | |||
Часовий пояс | і | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Гераклея Сінтіка у Вікісховищі |
Географія
Давнє місто розташовувалося лежить біля основи згаслого вулкана Кожуха, біля сучасного міста Петрич, на відстані 1 км від міста Рупіте в південно-західній Болгарії.
Археологія
Гераклею Сінтіку розкопували Людмил Вагалінскі, доцент і керівник Національного статистичного інституту Болгарії та Музею археології Болгарської академії наук, а також Сотір Іванов, директор Історичного музею Петрича.
Щорічні розкопки велися з 2007 року. Кілька років розкопки спонсорував Американський дослідницький центр в Софії, проводилися за участю американських студентів-археологів з Нью-Йоркського університету, зокрема голлівудського актора Коула Мітчел-Спроуса.
Вважається, що античний амфітеатр Гераклеи Сінтікі розташовувався недалеко від прилеглої гори Кожух і був настільки ж вражаючим, як античний амфітеатр стародавнього Філіпополя (сучасний Пловдив).
Історія
На території, де в подальшому виникло місто, спочатку існувало поселення племені сінтіїв. Про нього у своїх творах згадували Гомер, Геродот та Фукидід. В подальшому ці землі увійшли до складу Македонського царства Аргеадів — Філіпа II та Олександра III, які наказали звести тут укріплення.
Античне давньогрецьке місто було засновано близько 300 року до н. е. македонським царем Кассандром з династії Антипатридів. У 310 році до н. е. останній заселив тут 20 тис. іллірійців. Наприкінці 290-х років до н. е. ця місцина стала об'єктом нападу племені дарданів, у результаті чого Гераклея частково постраждало.
У 280-х роках до н. е. увійшло до складу кельстською держави зі столицею у Тилісі. У середині 210-х роках до н. е. увійшло до складу Обриського царства. В подальшому за цю область боролися володаря одрисів та Македонії.
Філіп V, цар з династії Антигонідів остаточно включив місто до складу Македонії. В подальшому стає центром області Сінтіки, де вже мешкало змішано греко-фракійське населення.
Після перемоги римлян над Македонією у 166 році до н. е. передала частину володінь, зокрема й Гераклею Одриському царству. Історія міста цього період практично не досліджена. У I ст. н. е. увійшло до складу Римської імперії. Про нього згадували Тит Лівій, Страбон, Пліній Старший, Клавдій Птолемей.
Гераклея Сінтіка в період Римської імперії мало величезний економічний, політичний і демографічний потенціал. Час розквіту припав на 1-шу пол. III ст. З цього періоду відомий латинський напис 308 року, у якій римський імператор Галерій звертався до жителів Гераклеї Сінтіки, відповідаючи на їх запит про відновлення втрачених ними цивільних прав. У 350 році в Гераклеї Сінтіки відбулася зустріч посланців узурпатора Магненція з імператором Констанцієм II.
У пізньоантичний час місто Гераклея Сінтіка поступово занепадало як регіональний центр і його замінило сусіднє місто Парфіполю (теперішнє місто Санданський). Втім місто продовжувало існувати на початку Східної Римської імперії, останні згадки відносяться до панування імператора Юстиніана I, про що свідчать археологічні знахідки.
Джерела
- Claude Lepelley: Une inscription ďHeraclea Sintica (Macédoine) récemment découverte, révélant un rescrit de ľempereur Galère restituant ses droits à la cite. In: Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik, 146 (2004), S. 221—231.
- Vagalinski, L. / Nankov, E. (eds.). Heraclea Sintica: From Hellenistic Polis to Roman Civitas (4th C BC — 6th C AD). Proceedings of a Conference at Petrich, Bulgaria, September 19-21, 2013 (Papers of the American Research Center in Sofia volume 2). Sofia February 2015. ISSN 2367-5640
- ARCHAEOLOGISTS DISCOVER ROMAN WATER FOUNTAIN WITH LION HEADS IN ANCIENT CITY HERACLEA SINTICA NEAR BULGARIA'S PETRICH [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гераклея Сінтіка |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerakleya Sintika antichne misto sho bulo centrom starodavnogo rajonu roztashovanogo vzdovzh richki Struma i naselenogo frakijskim plem yam sintiyiv Isnuvalo za chasiv Makedonskogo carstva 300 roku do n e ta Antigonidiv a takozh Rimskoyi imperiyi Pripiniv svoye isnuvannya naprikinci V st n e za chasiv Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Nateper ye miscem naukovih rozvidok ta turistichnim ob yektom Gerakleya SintikaOsnovni dani41 25 pn sh 23 15 sh d 41 417 pn sh 23 250 sh d 41 417 23 250 Koordinati 41 25 pn sh 23 15 sh d 41 417 pn sh 23 250 sh d 41 417 23 250Krayina BolgariyaAdminodinicya RupiteChasovij poyas UTC 2 i UTC 3Miska vladaMapa Gerakleya Sintika u VikishovishiSolid imperatoar Kostyantina II zi skarbiv Gerakleyi GeografiyaDavnye misto roztashovuvalosya lezhit bilya osnovi zgaslogo vulkana Kozhuha bilya suchasnogo mista Petrich na vidstani 1 km vid mista Rupite v pivdenno zahidnij Bolgariyi ArheologiyaGerakleyu Sintiku rozkopuvali Lyudmil Vagalinski docent i kerivnik Nacionalnogo statistichnogo institutu Bolgariyi ta Muzeyu arheologiyi Bolgarskoyi akademiyi nauk a takozh Sotir Ivanov direktor Istorichnogo muzeyu Petricha Shorichni rozkopki velisya z 2007 roku Kilka rokiv rozkopki sponsoruvav Amerikanskij doslidnickij centr v Sofiyi provodilisya za uchastyu amerikanskih studentiv arheologiv z Nyu Jorkskogo universitetu zokrema gollivudskogo aktora Koula Mitchel Sprousa Vvazhayetsya sho antichnij amfiteatr Geraklei Sintiki roztashovuvavsya nedaleko vid prilegloyi gori Kozhuh i buv nastilki zh vrazhayuchim yak antichnij amfiteatr starodavnogo Filipopolya suchasnij Plovdiv IstoriyaNa teritoriyi de v podalshomu viniklo misto spochatku isnuvalo poselennya plemeni sintiyiv Pro nogo u svoyih tvorah zgaduvali Gomer Gerodot ta Fukidid V podalshomu ci zemli uvijshli do skladu Makedonskogo carstva Argeadiv Filipa II ta Oleksandra III yaki nakazali zvesti tut ukriplennya Antichne davnogrecke misto bulo zasnovano blizko 300 roku do n e makedonskim carem Kassandrom z dinastiyi Antipatridiv U 310 roci do n e ostannij zaseliv tut 20 tis illirijciv Naprikinci 290 h rokiv do n e cya miscina stala ob yektom napadu plemeni dardaniv u rezultati chogo Gerakleya chastkovo postrazhdalo U 280 h rokah do n e uvijshlo do skladu kelstskoyu derzhavi zi stoliceyu u Tilisi U seredini 210 h rokah do n e uvijshlo do skladu Obriskogo carstva V podalshomu za cyu oblast borolisya volodarya odrisiv ta Makedoniyi Filip V car z dinastiyi Antigonidiv ostatochno vklyuchiv misto do skladu Makedoniyi V podalshomu staye centrom oblasti Sintiki de vzhe meshkalo zmishano greko frakijske naselennya Pislya peremogi rimlyan nad Makedoniyeyu u 166 roci do n e peredala chastinu volodin zokrema j Gerakleyu Odriskomu carstvu Istoriya mista cogo period praktichno ne doslidzhena U I st n e uvijshlo do skladu Rimskoyi imperiyi Pro nogo zgaduvali Tit Livij Strabon Plinij Starshij Klavdij Ptolemej Gerakleya Sintika v period Rimskoyi imperiyi malo velicheznij ekonomichnij politichnij i demografichnij potencial Chas rozkvitu pripav na 1 shu pol III st Z cogo periodu vidomij latinskij napis 308 roku u yakij rimskij imperator Galerij zvertavsya do zhiteliv Gerakleyi Sintiki vidpovidayuchi na yih zapit pro vidnovlennya vtrachenih nimi civilnih prav U 350 roci v Gerakleyi Sintiki vidbulasya zustrich poslanciv uzurpatora Magnenciya z imperatorom Konstanciyem II U piznoantichnij chas misto Gerakleya Sintika postupovo zanepadalo yak regionalnij centr i jogo zaminilo susidnye misto Parfipolyu teperishnye misto Sandanskij Vtim misto prodovzhuvalo isnuvati na pochatku Shidnoyi Rimskoyi imperiyi ostanni zgadki vidnosyatsya do panuvannya imperatora Yustiniana I pro sho svidchat arheologichni znahidki DzherelaClaude Lepelley Une inscription dHeraclea Sintica Macedoine recemment decouverte revelant un rescrit de ľempereur Galere restituant ses droits a la cite In Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik 146 2004 S 221 231 Vagalinski L Nankov E eds Heraclea Sintica From Hellenistic Polis to Roman Civitas 4th C BC 6th C AD Proceedings of a Conference at Petrich Bulgaria September 19 21 2013 Papers of the American Research Center in Sofia volume 2 Sofia February 2015 ISSN 2367 5640 ARCHAEOLOGISTS DISCOVER ROMAN WATER FOUNTAIN WITH LION HEADS IN ANCIENT CITY HERACLEA SINTICA NEAR BULGARIA S PETRICH 1 travnya 2017 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerakleya Sintika