Геоіконіка

Геоіконіка — наукова дисципліна, основне завдання якої полягає у розробці загальної теорії геозображень, методів їх аналізу, перетворення і використання у науковій і практичній діяльності.

Опис

Геоіконіка об'єднує досягнення картографії, і геоінформатики в галузі вивчення зображень.

Геоіконіка зв'язує три потужні наукові напрями, кожний з яких так чи інакше вивчає геозображення — це картографія, аерокосмічні методи і машинна графіка. При цьому вона вбирає в себе досягнення іконіки, кібернетики, психології сприйняття, теорії розпізнавання образів, тобто тих дисциплін, які накопили значний досвід аналізу і обробки зображень, а також наук про Землю, що дозволяють зрозуміти змістовну суть геозображень.

Геоіконіка, проте, аж ніяк не повинна (і не може) підміняти такі галузі картографії, як використання карт або , або заступити місце дешифрування і фотограмметрії. Завдання її не в підміні, а в інтеграції досліджень, їх синтезі, що припускає отримання нового знання.

Уперше концепцію геоіконіки було сформульовано професором О. М. Берлянтом в середині 1980-х.

Професор А. М. Молочко читає курс «Геоіконіки» у Київському університеті ім. Т. Шевченка.

Джерела

Література

• Иконика — новое направление в изучении изобра жений // Тр. Гос. опт. ин-та. — 1982. — Т. 51, вып. 185.
• География. Современная иллюстрированная энциклопедия. — М.: Росмэн, 2006.

Ресурси Інтернету

• Берлянт А. М. Графические модели мира [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
• The geoiconics — A science concerning with geoimages [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.](англ.)

Примітки

1. Берлянт А. М. Геоиконика. — М., 1996