Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Геофізи́чне дослі́дження — систематичне наукове дослідження геофізичних просторових даних. Має значну кількість додатків в практичній геології, археології та інженерній справі. Розроблені унікальні методи і спеціалізована термінологія.
При вивченні підземних вод та вишукуваннях під інженерні споруди геофізичні методи застосовуються з кінця 20-х років. Геофізичні дослідження проводяться для пошуку джерел водопостачання, термальних вод, для дослідження гідрогеологічного режиму родовищ корисних копалин, для гідромеліоративних вишукувань.
При будівництві споруд геофізичні методи застосовуються при проектуванні інженерних споруд, в процесі будівництва і при режимних спостереженнях.
У зазначених областях геофізичні методи вирішують завдання створення геофізичної моделі умов залягання гірських порід, вивчення їх властивостей і стану, визначення динамічних характеристик і властивостей підземних вод, дослідження змін з плином часу в результаті діяльності людини.
Геофізичні дослідження можуть проводиться в аеро- і космічному варіантах, з поверхні землі, у водному середовищі, на акваторіях, у свердловинах і в гірських виробках.
Методи і області їх застосування
- Основним методом вивчення умов залягання гірських порід, оцінки мінералізації підземних вод та особливостей їх фільтрації є електророзвідка.
- При будівництві великих споруд використовується сейсмічна розвідка, яка дає надійні відомості про становище геологічних тіл і про їх фізико-механічні властивості, що враховуються при проектуванні та будівництві.
- Методи скважних геофізичних досліджень включають спеціальні спостереження за динамічними параметрами фільтраційних потоків, властивостями і станом масивів гірських порід.
- Ядерно-фізичні методи використовуються при вивченні водно-фізичних і фізико-механічних властивостей ґрунтів.
- Термометрія має велике значення при вивченні термальних вод і дослідженнях, проведених в областях розвитку багаторічної мерзлоти.
Шельфи морів і океанів, поряд з озерами і ріками є областю вивчення. Сейсмоакустичні методи, електророзвідка, а також гамма-дослідження і термометрія вирішують це завдання.
Геофізичні спостереження
У зв'язку з тим, що інженерно-геологічна зона (об'єкт досліджень) безперервно змінює свій стан з плином часу, тобто відбуваються зміни фізико-механічних властивостей ґрунтів і матеріалів, порушується динаміка і хімізм підземних вод, змінюються електричні та термічні поля пружних коливань, виникає необхідність вивчати ці зміни. З цією метою проводяться режимні геофізичні спостереження, при яких дотримується незмінність точок, а проміжки часу між спостереженнями і циклами спостережень вибираються залежно від швидкості протікання досліджуваного процесу. На підставі кореляції можна отримати відомості, необхідні для прогнозування фізико-геологічних, інженерно-геологічних і гідрогеологічних процесів.
Геофізичні дослідження при інженерно-геологічних вишукуваннях виконуються на всіх стадіях (етапах) вишукувань у поєднанні з іншими видами інженерно-геологічних робіт. Геофізичні методи дозволяють визначити склад і потужність пухких четвертинних відкладів, виявляється літологічна будова масиву гірських порід, тектонічних порушень і зон підвищеної тріщинуватості і обводнення, визначаються глибини залягання рівнів підземних вод, водотривів і напрямки руху потоків підземних вод, гідравлічних параметрів ґрунтів і водоносних горизонтів, визначити склад, стан і властивості ґрунтів у масиві та їх зміни, виявити і вивчити геологічні та інженерно-геологічні процеси, провести моніторинг небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів, сейсмічне мікрорайонування території.
Методи геофізичних досліджень та їх склад визначаються залежно від розв'язуваних завдань і конкретних інженерно-геологічних умов.
Найбільш ефективно геофізичні методи досліджень використовуються при вивченні неоднорідних геологічних тіл (об'єктів), коли їх геофізичні характеристики істотно відрізняються один від одного.
Організація досліджень та інтерпретація результатів
Визначення обсягів геофізичних робіт (кількості і системи розміщення геофізичних профілів і точок) визначається залежно від характеру розв'язуваних завдань (з урахуванням складності інженерно-геологічних умов).
Для забезпечення достовірності і точності інтерпретації результатів геофізичних досліджень проводяться параметричні вимірювання на опорних (ключових) ділянках, на яких здійснюється вивчення геологічного середовища з використанням комплексу інших видів робіт (буріння свердловин, проходки шурфів, зондування, з визначенням характеристик ґрунтів в польових і лабораторних умовах).
Для вивчення стану ґрунтів під фундаментами будівель і споруд, а також проведення локального моніторингу змін їх стану в часі в поєднанні з методами геофізичних досліджень можуть бути використані газово-еманаційні методи, що забезпечують незалежність результатів вимірювань від електричних і механічних перешкод, що існують на забудованих територіях і утрудняють проведення вимірювань іншими геофізичними методами. Газово-еманаційні методи, засновані на просторово-часовому зв'язку полів радіоактивних і газових еманацій, поєднують з межскважним сейсмоакустичним просвічуванням ґрунтів під фундаментами будівель і споруд з метою оцінки можливої зміни їх фізико-механічних характеристик.
Геофізичні методи дослідження і апаратура
Серед геофізичних методів дослідження виділяють шість основних геофізичних методів: електрометрію, сейсмометрію, ядерні методи, термометрію, магнітометрію та гравіметрію. На практиці під час інженерно-геологічних вишукувань головну роль відіграють електрометрія (електророзвідка) і сейсмометрія (сейсморозвідка).
Геологічні методи застосовуються під час проведення спостережень як на земній поверхні, так і у бурових свердловинах. Дослідження геофізичними методами можна проводити у різноманітних гірських виробках, а також у лабораторних умовах на зразках гірських порід і в пробах підземних вод.
Інженерно-геофізичні дослідження проводяться, головним чином, за допомогою стандартної апаратури, яка серійно випускається промисловістю.
Апаратура
Електророзвідувальна апаратура
Зараз під час інженерно-геологічних досліджень найширшого застосування набули методи електророзвідки постійним та низькочастотним змінним струмом, значно менше використовується високочастотна електророзвідка.
Найпоширенішим електророзвідувальним приладом є електронний стрілочний компенсатор ЕСК-1. Він призначений для вимірювання різниці потенціалів між приймальними електродами і силою струму живлячої лінії. ЕСК-1 сконструйований за автокомпенсаційною схемою. Для вивчення порід на невеликих глибинах, з якими доводиться мати справу в інженерній геології, використовуються також електророзвідувальний потенціометр ЕП-1, апаратура низької частоти АНЧ-1 та вимірювач удаваних опорів ВУО-50. Для лабораторних вимірювань застосовуються як згадані вище електророзвідувальні вимірювальні прилади, так і різна електрорадіотехнічна апаратура.
Сейсмічна, акустична та ультразвукова апаратура
Польові сейсмічні спостереження проводяться за допомогою сейсмічних станцій – комплексів спеціальної апаратури, призначеної для запису пружних коливань, штучно створених за допомогою удару чи вибуху.
Існують одно-, дво- та багатоканальні станції. Причому під сейсмічним каналом розуміється сукупність сейсмоприймача, підсилювача та гальванометра. До комплексу багатоканальної сейсмостанції входять:
– сейсмостанція, у складі якої є блоки підсилювачів, панель управління та реєструючий пристрій (осцилограф у станціях із прямим записом і магнітний регістратор у станціях із магнітним записом);
– сейсмоприймачі, які сприймають пружні коливання і перетворюють їх в електричні імпульси;
– джерела живлення;
– допоміжне обладнання (дроти з’єднання, котушки, телефони, вибухові машинки та інструмент).
За своїми параметрами для інженерно-геологічної сейсморозвідки найбільш підходить 24-канальна станція СС-24П (ПСЛ-2), змонтована на автомашині. Ця станція є єдиною з багатьох станцій, яку можна переносити й вручну, оскільки вона виготовлена у вигляді окремих блоків вагою до 30 кг кожний.
Одно- і двоканальні сейсмічні станції відрізняються від багатоканальних своєю портативністю (вага усього комплексу не перевищує 20–30 кг) і простотою організації робіт у польових умовах. Випускається одноканальна установка під маркою ОСУ-1. Інформація, яку одержують за допомогою цих станцій, дещо поступається за своєю якістю тій, яка може бути одержана за допомогою багатоканальних станцій, проте такі установки з успіхом використовуються для детального розчленування донних відкладів під час проведення пошуків на морських і прісноводних акваторіях під час будівництва портів, молів, мостів та ін. Станція розрахована на роботу методом відбитих хвиль за одноканальним варіантом. Реєстрація пружних імпульсів відбувається автоматично за безперервного пересування судна.
Ультразвукова апаратура призначена для вимірювання швидкостей розповсюдження пружних коливань у зразках гірських порід на частотах до десятків кГц. Вимірювання здійснюються за допомогою сейсмоскопів (ІПА-59), які можна використовувати як у лабораторних, так і в польових умовах. До комплекту ІПА-59 входять: сейсмоскоп, п’єзоелектричний датчик та приймач пружних коливань, а також приставка для фотографування хвильового процесу з екрану електронно-променевої трубки. Визначення швидкостей зводиться до вимірювання часу проходження пружних імпульсів у точку з відомою відстанню від випромінювача.
Каротажна апаратура
Під час геофізичних досліджень свердловин, пробурених для вирішення інженерно-геологічних задач, можуть застосовуватися як переносні прилади, які використовуються під час наземної геофізичної розвідки, так і спеціальні каротажні станції, що застосовуються під час обстеження гірських порід у свердловинах.
Для електричного, ядерного та термічного каротажу у свердловинах глибиною до 250 м застосовується серійна автоматична каротажна станція АКС-250, змонтована на шасі легкового автомобіля-позашляховика.
У неглибоких бурових свердловинах інколи вимірювання проводиться в окремих точках за допомогою звичайних електророзвідувальних приладів ЕСК-1, ЕП-1 та ін.
Апаратура діелектричного каротажу (ДК-1) складається із свердловинного приладу та пульта управління. У свердловинному приладі знаходиться спеціальний конденсатор, який є частиною коливального контуру генератора. За зміни діелектричних властивостей оточуючих порід змінюються ємність конденсатора (і, відповідно, частота генерації) та амплітуда коливань генератора. За таким же принципом, як і ДК-1, побудовано інші прилади для визначення природної вологості та пористості пухких ґрунтів. Датчиком поля слугує конденсатор-зонд спеціальної конструкції, занурений у свердловину (шурф) або безпосередньо заглиблений у ґрунт.
Під час термічних досліджень у свердловинах вимірюються зміни температури геологічного середовища. При цьому найчастіше застосовують електричні термометри різних марок (ЕТС-2, ЕТМІ, ЕТО та ін.) з термочутливими та нечутливими до температури елементами. За зміни температури з’являється різниця між електричним опором термочутливих та нечутливих елементів і виникає різниця потенціалів. Для одержання термограм застосовуються як точкові заміри температури (особливо в шпурах), так і безперервна її реєстрація за допомогою будь-якої каротажної станції.
За способом збудження пружних коливань на їхніх переважних частотах розрізняють сейсмічний, акустичний та ультразвуковий каротаж. Сейсмічний каротаж виконується звичайною польовою апаратурою. Пружні коливання сейсмічного діапазону частот збуджуються вибухами поблизу устя або забою свердловини. Під час акустичного каротажу збудження пружних хвиль здійснюється за допомогою високовольтних розрядів у заповнених водою свердловинах. Частоти коливань генерації вимірюються одиницями кГц. Для прийому хвиль застосовуються групи сейсмоприймачів або одиночний сейсмоприймач, який послідовно переміщується по стволу свердловини. Для проведення ультразвукового каротажу використовується установка ІПА-59, комплекс якої доповнюється свердловинним зондом, або каротажна установка УЗК-2 (чи подібні прилади).
Примітки
- Геофизические исследования [ 17 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
 | Це незавершена стаття з геофізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geofizi chne dosli dzhennya sistematichne naukove doslidzhennya geofizichnih prostorovih danih Maye znachnu kilkist dodatkiv v praktichnij geologiyi arheologiyi ta inzhenernij spravi Rozrobleni unikalni metodi i specializovana terminologiya Pri vivchenni pidzemnih vod ta vishukuvannyah pid inzhenerni sporudi geofizichni metodi zastosovuyutsya z kincya 20 h rokiv Geofizichni doslidzhennya provodyatsya dlya poshuku dzherel vodopostachannya termalnih vod dlya doslidzhennya gidrogeologichnogo rezhimu rodovish korisnih kopalin dlya gidromeliorativnih vishukuvan Pri budivnictvi sporud geofizichni metodi zastosovuyutsya pri proektuvanni inzhenernih sporud v procesi budivnictva i pri rezhimnih sposterezhennyah U zaznachenih oblastyah geofizichni metodi virishuyut zavdannya stvorennya geofizichnoyi modeli umov zalyagannya girskih porid vivchennya yih vlastivostej i stanu viznachennya dinamichnih harakteristik i vlastivostej pidzemnih vod doslidzhennya zmin z plinom chasu v rezultati diyalnosti lyudini Geofizichni doslidzhennya mozhut provoditsya v aero i kosmichnomu variantah z poverhni zemli u vodnomu seredovishi na akvatoriyah u sverdlovinah i v girskih virobkah Metodi i oblasti yih zastosuvannyaOsnovnim metodom vivchennya umov zalyagannya girskih porid ocinki mineralizaciyi pidzemnih vod ta osoblivostej yih filtraciyi ye elektrorozvidka Pri budivnictvi velikih sporud vikoristovuyetsya sejsmichna rozvidka yaka daye nadijni vidomosti pro stanovishe geologichnih til i pro yih fiziko mehanichni vlastivosti sho vrahovuyutsya pri proektuvanni ta budivnictvi Metodi skvazhnih geofizichnih doslidzhen vklyuchayut specialni sposterezhennya za dinamichnimi parametrami filtracijnih potokiv vlastivostyami i stanom masiviv girskih porid Yaderno fizichni metodi vikoristovuyutsya pri vivchenni vodno fizichnih i fiziko mehanichnih vlastivostej gruntiv Termometriya maye velike znachennya pri vivchenni termalnih vod i doslidzhennyah provedenih v oblastyah rozvitku bagatorichnoyi merzloti Shelfi moriv i okeaniv poryad z ozerami i rikami ye oblastyu vivchennya Sejsmoakustichni metodi elektrorozvidka a takozh gamma doslidzhennya i termometriya virishuyut ce zavdannya Geofizichni sposterezhennyaU zv yazku z tim sho inzhenerno geologichna zona ob yekt doslidzhen bezperervno zminyuye svij stan z plinom chasu tobto vidbuvayutsya zmini fiziko mehanichnih vlastivostej gruntiv i materialiv porushuyetsya dinamika i himizm pidzemnih vod zminyuyutsya elektrichni ta termichni polya pruzhnih kolivan vinikaye neobhidnist vivchati ci zmini Z ciyeyu metoyu provodyatsya rezhimni geofizichni sposterezhennya pri yakih dotrimuyetsya nezminnist tochok a promizhki chasu mizh sposterezhennyami i ciklami sposterezhen vibirayutsya zalezhno vid shvidkosti protikannya doslidzhuvanogo procesu Na pidstavi korelyaciyi mozhna otrimati vidomosti neobhidni dlya prognozuvannya fiziko geologichnih inzhenerno geologichnih i gidrogeologichnih procesiv Geofizichni doslidzhennya pri inzhenerno geologichnih vishukuvannyah vikonuyutsya na vsih stadiyah etapah vishukuvan u poyednanni z inshimi vidami inzhenerno geologichnih robit Geofizichni metodi dozvolyayut viznachiti sklad i potuzhnist puhkih chetvertinnih vidkladiv viyavlyayetsya litologichna budova masivu girskih porid tektonichnih porushen i zon pidvishenoyi trishinuvatosti i obvodnennya viznachayutsya glibini zalyagannya rivniv pidzemnih vod vodotriviv i napryamki ruhu potokiv pidzemnih vod gidravlichnih parametriv gruntiv i vodonosnih gorizontiv viznachiti sklad stan i vlastivosti gruntiv u masivi ta yih zmini viyaviti i vivchiti geologichni ta inzhenerno geologichni procesi provesti monitoring nebezpechnih geologichnih ta inzhenerno geologichnih procesiv sejsmichne mikrorajonuvannya teritoriyi Metodi geofizichnih doslidzhen ta yih sklad viznachayutsya zalezhno vid rozv yazuvanih zavdan i konkretnih inzhenerno geologichnih umov Najbilsh efektivno geofizichni metodi doslidzhen vikoristovuyutsya pri vivchenni neodnoridnih geologichnih til ob yektiv koli yih geofizichni harakteristiki istotno vidriznyayutsya odin vid odnogo Organizaciya doslidzhen ta interpretaciya rezultativViznachennya obsyagiv geofizichnih robit kilkosti i sistemi rozmishennya geofizichnih profiliv i tochok viznachayetsya zalezhno vid harakteru rozv yazuvanih zavdan z urahuvannyam skladnosti inzhenerno geologichnih umov Dlya zabezpechennya dostovirnosti i tochnosti interpretaciyi rezultativ geofizichnih doslidzhen provodyatsya parametrichni vimiryuvannya na opornih klyuchovih dilyankah na yakih zdijsnyuyetsya vivchennya geologichnogo seredovisha z vikoristannyam kompleksu inshih vidiv robit burinnya sverdlovin prohodki shurfiv zonduvannya z viznachennyam harakteristik gruntiv v polovih i laboratornih umovah Dlya vivchennya stanu gruntiv pid fundamentami budivel i sporud a takozh provedennya lokalnogo monitoringu zmin yih stanu v chasi v poyednanni z metodami geofizichnih doslidzhen mozhut buti vikoristani gazovo emanacijni metodi sho zabezpechuyut nezalezhnist rezultativ vimiryuvan vid elektrichnih i mehanichnih pereshkod sho isnuyut na zabudovanih teritoriyah i utrudnyayut provedennya vimiryuvan inshimi geofizichnimi metodami Gazovo emanacijni metodi zasnovani na prostorovo chasovomu zv yazku poliv radioaktivnih i gazovih emanacij poyednuyut z mezhskvazhnim sejsmoakustichnim prosvichuvannyam gruntiv pid fundamentami budivel i sporud z metoyu ocinki mozhlivoyi zmini yih fiziko mehanichnih harakteristik Geofizichni metodi doslidzhennya i aparaturaSered geofizichnih metodiv doslidzhennya vidilyayut shist osnovnih geofizichnih metodiv elektrometriyu sejsmometriyu yaderni metodi termometriyu magnitometriyu ta gravimetriyu Na praktici pid chas inzhenerno geologichnih vishukuvan golovnu rol vidigrayut elektrometriya elektrorozvidka i sejsmometriya sejsmorozvidka Geologichni metodi zastosovuyutsya pid chas provedennya sposterezhen yak na zemnij poverhni tak i u burovih sverdlovinah Doslidzhennya geofizichnimi metodami mozhna provoditi u riznomanitnih girskih virobkah a takozh u laboratornih umovah na zrazkah girskih porid i v probah pidzemnih vod Inzhenerno geofizichni doslidzhennya provodyatsya golovnim chinom za dopomogoyu standartnoyi aparaturi yaka serijno vipuskayetsya promislovistyu Aparatura Elektrorozviduvalna aparatura Zaraz pid chas inzhenerno geologichnih doslidzhen najshirshogo zastosuvannya nabuli metodi elektrorozvidki postijnim ta nizkochastotnim zminnim strumom znachno menshe vikoristovuyetsya visokochastotna elektrorozvidka Najposhirenishim elektrorozviduvalnim priladom ye elektronnij strilochnij kompensator ESK 1 Vin priznachenij dlya vimiryuvannya riznici potencialiv mizh prijmalnimi elektrodami i siloyu strumu zhivlyachoyi liniyi ESK 1 skonstrujovanij za avtokompensacijnoyu shemoyu Dlya vivchennya porid na nevelikih glibinah z yakimi dovoditsya mati spravu v inzhenernij geologiyi vikoristovuyutsya takozh elektrorozviduvalnij potenciometr EP 1 aparatura nizkoyi chastoti ANCh 1 ta vimiryuvach udavanih oporiv VUO 50 Dlya laboratornih vimiryuvan zastosovuyutsya yak zgadani vishe elektrorozviduvalni vimiryuvalni priladi tak i rizna elektroradiotehnichna aparatura Sejsmichna akustichna ta ultrazvukova aparatura Polovi sejsmichni sposterezhennya provodyatsya za dopomogoyu sejsmichnih stancij kompleksiv specialnoyi aparaturi priznachenoyi dlya zapisu pruzhnih kolivan shtuchno stvorenih za dopomogoyu udaru chi vibuhu Isnuyut odno dvo ta bagatokanalni stanciyi Prichomu pid sejsmichnim kanalom rozumiyetsya sukupnist sejsmoprijmacha pidsilyuvacha ta galvanometra Do kompleksu bagatokanalnoyi sejsmostanciyi vhodyat sejsmostanciya u skladi yakoyi ye bloki pidsilyuvachiv panel upravlinnya ta reyestruyuchij pristrij oscilograf u stanciyah iz pryamim zapisom i magnitnij registrator u stanciyah iz magnitnim zapisom sejsmoprijmachi yaki sprijmayut pruzhni kolivannya i peretvoryuyut yih v elektrichni impulsi dzherela zhivlennya dopomizhne obladnannya droti z yednannya kotushki telefoni vibuhovi mashinki ta instrument Za svoyimi parametrami dlya inzhenerno geologichnoyi sejsmorozvidki najbilsh pidhodit 24 kanalna stanciya SS 24P PSL 2 zmontovana na avtomashini Cya stanciya ye yedinoyu z bagatoh stancij yaku mozhna perenositi j vruchnu oskilki vona vigotovlena u viglyadi okremih blokiv vagoyu do 30 kg kozhnij Odno i dvokanalni sejsmichni stanciyi vidriznyayutsya vid bagatokanalnih svoyeyu portativnistyu vaga usogo kompleksu ne perevishuye 20 30 kg i prostotoyu organizaciyi robit u polovih umovah Vipuskayetsya odnokanalna ustanovka pid markoyu OSU 1 Informaciya yaku oderzhuyut za dopomogoyu cih stancij desho postupayetsya za svoyeyu yakistyu tij yaka mozhe buti oderzhana za dopomogoyu bagatokanalnih stancij prote taki ustanovki z uspihom vikoristovuyutsya dlya detalnogo rozchlenuvannya donnih vidkladiv pid chas provedennya poshukiv na morskih i prisnovodnih akvatoriyah pid chas budivnictva portiv moliv mostiv ta in Stanciya rozrahovana na robotu metodom vidbitih hvil za odnokanalnim variantom Reyestraciya pruzhnih impulsiv vidbuvayetsya avtomatichno za bezperervnogo peresuvannya sudna Ultrazvukova aparatura priznachena dlya vimiryuvannya shvidkostej rozpovsyudzhennya pruzhnih kolivan u zrazkah girskih porid na chastotah do desyatkiv kGc Vimiryuvannya zdijsnyuyutsya za dopomogoyu sejsmoskopiv IPA 59 yaki mozhna vikoristovuvati yak u laboratornih tak i v polovih umovah Do komplektu IPA 59 vhodyat sejsmoskop p yezoelektrichnij datchik ta prijmach pruzhnih kolivan a takozh pristavka dlya fotografuvannya hvilovogo procesu z ekranu elektronno promenevoyi trubki Viznachennya shvidkostej zvoditsya do vimiryuvannya chasu prohodzhennya pruzhnih impulsiv u tochku z vidomoyu vidstannyu vid viprominyuvacha Karotazhna aparatura Pid chas geofizichnih doslidzhen sverdlovin proburenih dlya virishennya inzhenerno geologichnih zadach mozhut zastosovuvatisya yak perenosni priladi yaki vikoristovuyutsya pid chas nazemnoyi geofizichnoyi rozvidki tak i specialni karotazhni stanciyi sho zastosovuyutsya pid chas obstezhennya girskih porid u sverdlovinah Dlya elektrichnogo yadernogo ta termichnogo karotazhu u sverdlovinah glibinoyu do 250 m zastosovuyetsya serijna avtomatichna karotazhna stanciya AKS 250 zmontovana na shasi legkovogo avtomobilya pozashlyahovika U neglibokih burovih sverdlovinah inkoli vimiryuvannya provoditsya v okremih tochkah za dopomogoyu zvichajnih elektrorozviduvalnih priladiv ESK 1 EP 1 ta in Aparatura dielektrichnogo karotazhu DK 1 skladayetsya iz sverdlovinnogo priladu ta pulta upravlinnya U sverdlovinnomu priladi znahoditsya specialnij kondensator yakij ye chastinoyu kolivalnogo konturu generatora Za zmini dielektrichnih vlastivostej otochuyuchih porid zminyuyutsya yemnist kondensatora i vidpovidno chastota generaciyi ta amplituda kolivan generatora Za takim zhe principom yak i DK 1 pobudovano inshi priladi dlya viznachennya prirodnoyi vologosti ta poristosti puhkih gruntiv Datchikom polya sluguye kondensator zond specialnoyi konstrukciyi zanurenij u sverdlovinu shurf abo bezposeredno zagliblenij u grunt Pid chas termichnih doslidzhen u sverdlovinah vimiryuyutsya zmini temperaturi geologichnogo seredovisha Pri comu najchastishe zastosovuyut elektrichni termometri riznih marok ETS 2 ETMI ETO ta in z termochutlivimi ta nechutlivimi do temperaturi elementami Za zmini temperaturi z yavlyayetsya riznicya mizh elektrichnim oporom termochutlivih ta nechutlivih elementiv i vinikaye riznicya potencialiv Dlya oderzhannya termogram zastosovuyutsya yak tochkovi zamiri temperaturi osoblivo v shpurah tak i bezperervna yiyi reyestraciya za dopomogoyu bud yakoyi karotazhnoyi stanciyi Za sposobom zbudzhennya pruzhnih kolivan na yihnih perevazhnih chastotah rozriznyayut sejsmichnij akustichnij ta ultrazvukovij karotazh Sejsmichnij karotazh vikonuyetsya zvichajnoyu polovoyu aparaturoyu Pruzhni kolivannya sejsmichnogo diapazonu chastot zbudzhuyutsya vibuhami poblizu ustya abo zaboyu sverdlovini Pid chas akustichnogo karotazhu zbudzhennya pruzhnih hvil zdijsnyuyetsya za dopomogoyu visokovoltnih rozryadiv u zapovnenih vodoyu sverdlovinah Chastoti kolivan generaciyi vimiryuyutsya odinicyami kGc Dlya prijomu hvil zastosovuyutsya grupi sejsmoprijmachiv abo odinochnij sejsmoprijmach yakij poslidovno peremishuyetsya po stvolu sverdlovini Dlya provedennya ultrazvukovogo karotazhu vikoristovuyetsya ustanovka IPA 59 kompleks yakoyi dopovnyuyetsya sverdlovinnim zondom abo karotazhna ustanovka UZK 2 chi podibni priladi PrimitkiGeofizicheskie issledovaniya 17 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Div takozhGeofizichni doslidzhennya u sverdlovinah Gravirozvidka Yaderno geofizichni metodi GeofizikaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Inzhenerna geologiya z osnovami geotehniki pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Kolektiv avtoriv V G Suyarko V M Velichko O V Gavrilyuk V V Suhov O V Nizhnik V S Bileckij A V Matvyeyev O A Ulickij O V Chuyenko za zag red prof V G Suyarka Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2019 278 s Ce nezavershena stattya z geofiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi