Георгій VI (Георгій Малакія Абашидзе) (груз. გიორგი-მალაქია აბაშიძე, (?)— 15 жовтня 1722) — князь Абашидзе (1684–1722), цар Імереті (1702–1707)), син князя Паати Абашидзе (пом. 1658).
Георгій VI Абашидзе груз. გიორგი-მალაქია აბაშიძე | |||
| |||
---|---|---|---|
1702 — 1707 | |||
Попередник: | Мамія III Гурієлі | ||
Спадкоємець: | Георгій VII | ||
Народження: | 17 століття | ||
Смерть: | 15 жовтня 1722 Тбілісі | ||
Рід: | Абашидзе | ||
Діти: | Паата, Леван, Тамара, Єлена |
Життєпис
1684 року після смерті свого старшого брата Паати Малакія Абашидзе, який раніше ченцем, узяв ім'я Георгій та успадкував Аргветі (родинні землі князів Абашидзе). Георгій одружився з колишньою дружиною гуріського князя Георгія Гурієлі. 1690 року Георгій Абашидзе відмовився визнавати імеретінським царем Арчіла.
1696 року князі Георгій Абашидзе і Георгій Ліпартіані посадили на царський престол в Імеретії самозванця Георгія V Гочашвілі, проголосивши його родичем царської династії. Георгій Абашидзе одружив царя Георгія зі своєю дочкою Тамарою. У 1696–1698 роках від імені царя Георгія V в Імеретії правив його тесть Георгій Абашидзе.
1698 року Георгій Абашидзе разом з іншими вельможами усунув від престолу Георгія Гочашвілі та покликав до Імереті Арчіла.
Наступного року ахалциський паша Селім з турецьким військом вступив до Імереті та посадив на престол Симона, старшого сина царя Олександра IV. Симон уклав родинний союз з Георгієм Абашидзе. Такий союз лише зміцнив становище Абашидзе в Імеретії. Невдовзі між царицею Тамарою й Симоном почалась ворожнеча. Симон був змушений тікати з Кутаїсі до Картлі. В Імереті почали правити Георгій Абашидзе та його дочка Тамара.
1701 року гурійський князь Мамія вирішив посадити на царський престол Симона. Він змусив Симона розлучитись з Анікою, дочкою Абашидзе, й одружитись зі своєю сестрою. Невдовзі Мамія пристав на пропозицію вбити Симона та самому зайняти царський престол. Абашидзе та Ліпартіані надіслали убивць до табору царя Симона, якого й було застрелено з рушниці.
Невдовзі Георгій Абашидзе зупинив вторгнення картлійського царя Іраклія. Він домовився з вельможами Іраклія, які переконали свого царя повернутись до Картлі. Мамія ж не мав реальної влади над прибутками й володіннями в Імереті: усім керували Георгій Абашидзе та його дочка Тамара. 1702 Мамія Гурієлі відмовився від трону та виїхав до Гурії.
Того ж року Георгій Абашидзе зайняв престол. У перші ж роки свого правління Абашидзе спустошив територію Абхазії. З часом він припинив сплачувати данину ахалциському паші. Турецький султан Мустафа наказав ерзурумському паші Халілу піти походом на Імереті й посадити на трон Георгія, молодшого брата царя Симона. Князі Гурієлі та Дадіані погодились надати Георгію Абашидзе військову допомогу. Втім, князь Мамія Гурієлі зрадив Абашидзе та перейшов на бік османів. Турки-османи розграбували область Аргветі, вотчину Абашидзе. Після смерті османського султана Мустафи II та вступу на трон Ахмеда III турецьке командування припинило воєнні дії в Імеретії. Георгій Абашидзе уклав з турками перемир'я.
На вимогу турків Абашидзе усиновив і став опікуном Георгія, сина покійного царя Олександра IV. Порта визнала Георгія VII новим царем.
1703 року після відступу турецьких військ з Імеретії та Гурії Георгій Абашидзе знову захопив царський престол. Георгій VII, остерігаючись Абашидзе, сховався у фортеці Кутаїсі.
1707 року за сприяння царя Картлі мтавар Шошота Еріставі й католикос перейшли на бік Георгія VII та проголосили його новим царем.
1709 року на бік царя Георгія VII перейшли сини Георгія Ліпартіані, а потім і племінники Георгія Абашидзе. Після тривалої збройної боротьби Георгій Абашидзе відступив до Картлі.
Зрештою картлійський цар зміг примирити Георгія VII та Георгія Абашидзе. Сам Абашидзе повернувся до Імеретії.
1722 року князь Георгій Абашидзе виїхав до двору картлійського царя Вахтанга VI, де й помер у жовтні 1722 року.
Діти
- Паата (пом. 1742)
- Леван
- Єлена, з 1698 року дружина князя Гурії Мамії Гурієлі, розлучились 1711
- Тамара (пом. 1708), 1-й чоловік з 1691 року — цар Імеретії Олександр IV, 2-й чоловік з 1696 року — цар Георгій V Гочашвілі, 3-й чоловік з 1700 — Георгій Ліпартіані, князь Мегрелії (1691–1704, 1710–1715)
- Аніка (Анна) (пом. 1731), з 1698 року дружина царя Симона, розлучені з 1701 року
- дочка, з 1712 року дружина царя Імеретії Георгія VII, розлучені з 1713 року
- Маріам, з 1717 року дружина князя Вахушті Багратіоні (1696–1772), позашлюбного сина картлійського царя Вахтанга VI.
Джерела
- Вахтанг Гурулі, Мераб Вачнадзе, Михайло Бахтадзе. «Історія Грузії (від найдавніших часів досьогодні)».
- Вахушті Багратіоні (1745). Історія Царства Грузинського: Життя Імереті [ 29 червня 2007 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij VI Georgij Malakiya Abashidze gruz გიორგი მალაქია აბაშიძე 15 zhovtnya 1722 knyaz Abashidze 1684 1722 car Imereti 1702 1707 sin knyazya Paati Abashidze pom 1658 Georgij VI Abashidze gruz გიორგი მალაქია აბაშიძეPrapor Car Imereti1702 1707Poperednik Mamiya III GuriyeliSpadkoyemec Georgij VII Narodzhennya 17 stolittyaSmert 15 zhovtnya 1722 1722 10 15 TbilisiRid AbashidzeDiti Paata Levan Tamara YelenaZhittyepis1684 roku pislya smerti svogo starshogo brata Paati Malakiya Abashidze yakij ranishe chencem uzyav im ya Georgij ta uspadkuvav Argveti rodinni zemli knyaziv Abashidze Georgij odruzhivsya z kolishnoyu druzhinoyu guriskogo knyazya Georgiya Guriyeli 1690 roku Georgij Abashidze vidmovivsya viznavati imeretinskim carem Archila 1696 roku knyazi Georgij Abashidze i Georgij Lipartiani posadili na carskij prestol v Imeretiyi samozvancya Georgiya V Gochashvili progolosivshi jogo rodichem carskoyi dinastiyi Georgij Abashidze odruzhiv carya Georgiya zi svoyeyu dochkoyu Tamaroyu U 1696 1698 rokah vid imeni carya Georgiya V v Imeretiyi praviv jogo test Georgij Abashidze 1698 roku Georgij Abashidze razom z inshimi velmozhami usunuv vid prestolu Georgiya Gochashvili ta poklikav do Imereti Archila Nastupnogo roku ahalciskij pasha Selim z tureckim vijskom vstupiv do Imereti ta posadiv na prestol Simona starshogo sina carya Oleksandra IV Simon uklav rodinnij soyuz z Georgiyem Abashidze Takij soyuz lishe zmicniv stanovishe Abashidze v Imeretiyi Nevdovzi mizh cariceyu Tamaroyu j Simonom pochalas vorozhnecha Simon buv zmushenij tikati z Kutayisi do Kartli V Imereti pochali praviti Georgij Abashidze ta jogo dochka Tamara 1701 roku gurijskij knyaz Mamiya virishiv posaditi na carskij prestol Simona Vin zmusiv Simona rozluchitis z Anikoyu dochkoyu Abashidze j odruzhitis zi svoyeyu sestroyu Nevdovzi Mamiya pristav na propoziciyu vbiti Simona ta samomu zajnyati carskij prestol Abashidze ta Lipartiani nadislali ubivc do taboru carya Simona yakogo j bulo zastreleno z rushnici Nevdovzi Georgij Abashidze zupiniv vtorgnennya kartlijskogo carya Irakliya Vin domovivsya z velmozhami Irakliya yaki perekonali svogo carya povernutis do Kartli Mamiya zh ne mav realnoyi vladi nad pributkami j volodinnyami v Imereti usim keruvali Georgij Abashidze ta jogo dochka Tamara 1702 Mamiya Guriyeli vidmovivsya vid tronu ta viyihav do Guriyi Togo zh roku Georgij Abashidze zajnyav prestol U pershi zh roki svogo pravlinnya Abashidze spustoshiv teritoriyu Abhaziyi Z chasom vin pripiniv splachuvati daninu ahalciskomu pashi Tureckij sultan Mustafa nakazav erzurumskomu pashi Halilu piti pohodom na Imereti j posaditi na tron Georgiya molodshogo brata carya Simona Knyazi Guriyeli ta Dadiani pogodilis nadati Georgiyu Abashidze vijskovu dopomogu Vtim knyaz Mamiya Guriyeli zradiv Abashidze ta perejshov na bik osmaniv Turki osmani rozgrabuvali oblast Argveti votchinu Abashidze Pislya smerti osmanskogo sultana Mustafi II ta vstupu na tron Ahmeda III turecke komanduvannya pripinilo voyenni diyi v Imeretiyi Georgij Abashidze uklav z turkami peremir ya Na vimogu turkiv Abashidze usinoviv i stav opikunom Georgiya sina pokijnogo carya Oleksandra IV Porta viznala Georgiya VII novim carem 1703 roku pislya vidstupu tureckih vijsk z Imeretiyi ta Guriyi Georgij Abashidze znovu zahopiv carskij prestol Georgij VII osterigayuchis Abashidze shovavsya u forteci Kutayisi 1707 roku za spriyannya carya Kartli mtavar Shoshota Eristavi j katolikos perejshli na bik Georgiya VII ta progolosili jogo novim carem 1709 roku na bik carya Georgiya VII perejshli sini Georgiya Lipartiani a potim i pleminniki Georgiya Abashidze Pislya trivaloyi zbrojnoyi borotbi Georgij Abashidze vidstupiv do Kartli Zreshtoyu kartlijskij car zmig primiriti Georgiya VII ta Georgiya Abashidze Sam Abashidze povernuvsya do Imeretiyi 1722 roku knyaz Georgij Abashidze viyihav do dvoru kartlijskogo carya Vahtanga VI de j pomer u zhovtni 1722 roku DitiPaata pom 1742 Levan Yelena z 1698 roku druzhina knyazya Guriyi Mamiyi Guriyeli rozluchilis 1711 Tamara pom 1708 1 j cholovik z 1691 roku car Imeretiyi Oleksandr IV 2 j cholovik z 1696 roku car Georgij V Gochashvili 3 j cholovik z 1700 Georgij Lipartiani knyaz Megreliyi 1691 1704 1710 1715 Anika Anna pom 1731 z 1698 roku druzhina carya Simona rozlucheni z 1701 roku dochka z 1712 roku druzhina carya Imeretiyi Georgiya VII rozlucheni z 1713 roku Mariam z 1717 roku druzhina knyazya Vahushti Bagrationi 1696 1772 pozashlyubnogo sina kartlijskogo carya Vahtanga VI DzherelaVahtang Guruli Merab Vachnadze Mihajlo Bahtadze Istoriya Gruziyi vid najdavnishih chasiv dosogodni Vahushti Bagrationi 1745 Istoriya Carstva Gruzinskogo Zhittya Imereti 29 chervnya 2007 u Wayback Machine