Георгі Стефанов Наджаков (26 грудня 1896 (7 січня 1897), Дупниця — 24 лютого 1981) — болгарський фізик і громадський діяч, член-кореспондент Академії наук у Геттінгені з 1940 року, академік Болгарської Академії наук з 1945 року і іноземний член Академії наук СРСР з 1958 року. З 1945 по 1958 роки — віце-президент БАН. Його ім'ям названо [bg].
Георгі Наджаков | |
---|---|
болг. Георги Стефанов Наджаков | |
Народився | 26 грудня 1896 (7 січня 1897) Дупниця, Кюстендильська область, Болгарія |
Помер | 24 лютого 1981 (84 роки) Софія, Болгарія |
Поховання | d |
Країна | Народна Республіка Болгарія Болгарія |
Діяльність | фізик, політик |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Галузь | фізика |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Науковий ступінь | професор |
Членство | Академія наук СРСР Болгарська академія наук |
Нагороди | |
Георгі Наджаков у Вікісховищі |
Біографія
У віці 16 років залишився сиротою, в 1915 році з відзнакою закінчив середню школу. Вищу освіту отримав у Софійському університеті: вступив на фізико-математичний факультет, в 1916 році в зв'язку з першою світовою війною був мобілізований і направлений в школу офіцерів запасу; закінчив її, але не став кадровим офіцером. Після закінчення війни в 1918 році повернувся в університет і закінчив його в 1920 році, в 1921 році став помічником професора експериментальної фізики, у 1925 році був відправлений у Париж, у лабораторії Поля Ланжевена і Марії Кюрі, де протягом року вивчав фотоефект. З 1927 року викладав у Софійському університеті, став професором в 1932 році, професором кафедри експериментальної фізики в 1937 році і ректором в 1947 році; обіймав посаду ректора до 1952 року.
Його робота була присвячена переважно експериментальному вивченню фотопровідних властивостей сірки, електричних властивостей діелектриків і напівпровідників та питань ядерної фізики. Наджаков першим отримав сталий фотоелектретний стан матерії, описавши відкрите ним явище в монографіях, опублікованих у 1937 і 1938 роках. У 1947 році був призначений директором [bg]. У 1950 році вступив до Комуністичної партії Болгарії. З 1950 по 1969 роки був депутатом, а в 1954-1958 роках — членом Президії Народних зборів Болгарії. З 1950 року був членом Всесвітньої ради миру, з 1956 року — учасником Пагвоського руху. У 1967 році був нагороджений золотою медаллю Жоліо-Кюрі за свою діяльність зі зміцнення миру.
Посилання
- Наджаков Георги Стефанов // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) стаття з Великої радянської енциклопедії.
- Персональна сторінка Георгі Наджаков на офіційному сайті РАН (рос.)
- Храмов Ю. А. Наджаков Георги Стефанов (Georgi Nadzhakov) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. В. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. і доп. — М: Наука, 1983. — С. 193. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
В іншому мовному розділі є повніша стаття Георги Наджаков(болг.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з болгарської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgi Stefanov Nadzhakov 26 grudnya 1896 18961226 7 sichnya 1897 Dupnicya 24 lyutogo 1981 bolgarskij fizik i gromadskij diyach chlen korespondent Akademiyi nauk u Gettingeni z 1940 roku akademik Bolgarskoyi Akademiyi nauk z 1945 roku i inozemnij chlen Akademiyi nauk SRSR z 1958 roku Z 1945 po 1958 roki vice prezident BAN Jogo im yam nazvano bg Georgi Nadzhakovbolg Georgi Stefanov NadzhakovNarodivsya26 grudnya 1896 7 sichnya 1897 Dupnicya Kyustendilska oblast BolgariyaPomer24 lyutogo 1981 1981 02 24 84 roki Sofiya BolgariyaPohovannyadKrayina Narodna Respublika Bolgariya BolgariyaDiyalnistfizik politikAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoGaluzfizikaZakladSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d i deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d Naukovij stupinprofesorChlenstvoAkademiya nauk SRSR Bolgarska akademiya naukNagorodi Georgi Nadzhakov u VikishovishiBiografiyaU vici 16 rokiv zalishivsya sirotoyu v 1915 roci z vidznakoyu zakinchiv serednyu shkolu Vishu osvitu otrimav u Sofijskomu universiteti vstupiv na fiziko matematichnij fakultet v 1916 roci v zv yazku z pershoyu svitovoyu vijnoyu buv mobilizovanij i napravlenij v shkolu oficeriv zapasu zakinchiv yiyi ale ne stav kadrovim oficerom Pislya zakinchennya vijni v 1918 roci povernuvsya v universitet i zakinchiv jogo v 1920 roci v 1921 roci stav pomichnikom profesora eksperimentalnoyi fiziki u 1925 roci buv vidpravlenij u Parizh u laboratoriyi Polya Lanzhevena i Mariyi Kyuri de protyagom roku vivchav fotoefekt Z 1927 roku vikladav u Sofijskomu universiteti stav profesorom v 1932 roci profesorom kafedri eksperimentalnoyi fiziki v 1937 roci i rektorom v 1947 roci obijmav posadu rektora do 1952 roku Jogo robota bula prisvyachena perevazhno eksperimentalnomu vivchennyu fotoprovidnih vlastivostej sirki elektrichnih vlastivostej dielektrikiv i napivprovidnikiv ta pitan yadernoyi fiziki Nadzhakov pershim otrimav stalij fotoelektretnij stan materiyi opisavshi vidkrite nim yavishe v monografiyah opublikovanih u 1937 i 1938 rokah U 1947 roci buv priznachenij direktorom bg U 1950 roci vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Bolgariyi Z 1950 po 1969 roki buv deputatom a v 1954 1958 rokah chlenom Prezidiyi Narodnih zboriv Bolgariyi Z 1950 roku buv chlenom Vsesvitnoyi radi miru z 1956 roku uchasnikom Pagvoskogo ruhu U 1967 roci buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu Zholio Kyuri za svoyu diyalnist zi zmicnennya miru PosilannyaNadzhakov Georgi Stefanov Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Personalna storinka Georgi Nadzhakov na oficijnomu sajti RAN ros Hramov Yu A Nadzhakov Georgi Stefanov Georgi Nadzhakov Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A V Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 193 400 s 200 000 ekz v per V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Georgi Nadzhakov bolg Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z bolgarskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi bolgarska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad