Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг Шмідт-Рор (нім. Georg Albert Johannes Schmidt-Rohr; 24 липня 1890, Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія — лютий 1945, поблизу Мендзижеча) — німецький лінгвіст, керівник дослідницького відділу прикладної соціології мови в Анене́рбе.
| Георг Шмідт-Рор | |
|---|---|
| Народився | 24 липня 1890[1] Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія[1] |
| Помер | лютий 1945 (54 роки) Мєндзижеч, Любуське воєводство, Республіка Польща |
| Країна |  Німецький Райх |
| Діяльність | германіст |
| Alma mater | HU Berlin |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Біографія
Ранні роки. Перша світова війна
Народився в лютеранській сім'ї вчителя Ріхарда Шмідта (1863-1927) і його дружини Іди Міхеліс (1867-1943). Закінчив гімназію в рідному місті. До початку 1930-х років носив прізвище Шмідт. У 1910-1913 роках вивчав германістику і мови в Берліні і Єні. З 1907 року брав участь в юнацькому русі «Перелітних птахів».
Учасник Першої світової війни, капітан резерву 78-го піхотного полку, був неодноразово поранений. У 1916 році захистив в Єні кандидатську дисертацію на тему «Завдання військового виховання молоді з точки зору педагогіки», в якій спробував зобразити війну як боротьбу за німецьку культуру. У роки війни співпрацював з відомим німецьким діячем пропаганди Паулем Рорбахом, разом з яким в 1918 році розробив політико-мовну концепцію для окупованих областей Росії. У зв'язку з цим виник меморандум «Що потрібно робити, щоб запобігти прийдешній революції?».
Роки Веймарської республіки
У 1919 році одружився з дочкою промисловця Карла Рора Рут Рор, мав трьох дітей: синів Хайнца-Георга (нар. 1922, професор медицини, засновник соціального центру у Віслосі, почесний громадянин міста) і Ульріха (нар. 1926, професор фізики, керівний співробітник інституту Макса Планка) і доньку Христину Тоттен (нар. 1920, мовознавець, завідувач кафедри сучасних мов Університету Клеріон в Пенсільванії, США).
Брав активну участь в діяльності руху «Перелітних птахів», провадив викладацьку та педагогічну діяльність, зокрема, викладав в гімназії Фрідріха у Франкфурті-на-Одері. Брав участь в заснуванні Педагогічної академії (1926).
Діяльність за нацистів
У травні 1933 року вступив до НСРПН.
Хоча про теорії Шмідт-Рора писали як про «поворот Коперника у вивченні сутності мови», його головну працю «Мова як утворювач народу» було визнано шкідливою через гіпотезу, що відхилилася від генеральної лінії нацистської партії — расової переваги. Шмідт-Рор був виключений з НСРПН, однак незабаром відновлений завдяки підтримці Карла Гаусгофера.
Підкреслював, що німецька мова є не менш важливим фактором німецької народності, ніж раса та культура, а також її найбільшою цінністю.
З 1934 року був членом безлічі націонал-соціалістичних організацій, проте в політиці участі не брав. З 1942 року очолював навчально-дослідний відділ прикладної соціології мови Аненербе. На базі цього відділу за задумом Гіммлера планувалося створити «Таємне політико-мовне управління», спрямоване на розлад культури на окупованих територіях.
Наприкінці війни командував з'єднанням фольксштурма на Одері. Інформація про подальшу долю різниться: за одними даними, в лютому 1945 року пропав безвісти (офіційно оголошений мертвим 18 вересня 1949 року), За іншими даними - загинув в бою.
Вважається новатором в сфері мовного обґрунтування націонал-соціалістичної доктрини.
Твори
- Die Aufgaben der militärischen Jugendpflege in pädagogischer Beleuchtung. Jena 1917.
- Die Sprache als Bildnerin der Völker. Jena 1932
- Muttersprache. Vom Amt der Sprache bis der Volkswerdung. Jena +1933.
Література
- Simon G. Sprachwissenschaft im III. Reich. Ein erster Überblick. in: Politische Sprachwissenschaft. Opladen. 1985, 97-141.
- Simon G. Die sprachsoziologische Abteilung der SS. in: Sprachtheorie, Pragmatik, Interdisziplinäres. Hg. v. KÜRSCHNER, Wilfried ua Tübingen. 1985, 375-396.
- Simon G. Europagedanke und Sprachpolitik 1933-1945 // Sprachpolitik in Europa - Sprachenpolitik für Europa. Stuttgart 1997, 39-45.
- Hutton Ch. Linguistics and the Third Reich: Mother-tongue Fascism, Race and the Science of language. London: Routledge, 1999..
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117511226 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Niemeyer C. (unspecified title) — 2022. — С. 211.
- Internationales Germanistenlexikon. Bd. 3, 1630.
- Michels E. Von der Deutschen Akademie zum Goethe-Institut: Sprach- und auswärtige Kulturpolitik 1923—1960. München 2005. S. 77.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2007. Процитовано 10 липня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2010.
- Thierfelder F. Die Sprache-Ausdruck oder Inbegriffdes Volkstums// MdDA, 7 (1932)
- Schmidt-Rohr G. Die Sprache als Bildnerin der Völker. Jena 1932. S. 193, 224.
- Die sprachsoziologische Abteilung der SS, in: Sprachtheorie, Pragmatik, Interdisziplinäres, Akten d. 19. Linguistischen Kolloquium Vechta 1984; Tübingen, 1985. S. 375-96
- Там же.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg Shmidt Ror nim Georg Albert Johannes Schmidt Rohr 24 lipnya 1890 Frankfurt na Oderi Nimecka imperiya lyutij 1945 poblizu Mendzizhecha nimeckij lingvist kerivnik doslidnickogo viddilu prikladnoyi sociologiyi movi v Anene rbe Georg Shmidt RorNarodivsya24 lipnya 1890 1890 07 24 1 Frankfurt na Oderi Nimecka imperiya 1 Pomerlyutij 1945 54 roki Myendzizhech Lyubuske voyevodstvo Respublika PolshaKrayina Nimeckij RajhDiyalnistgermanistAlma materHU BerlinPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniBiografiyaRanni roki Persha svitova vijna Narodivsya v lyuteranskij sim yi vchitelya Riharda Shmidta 1863 1927 i jogo druzhini Idi Mihelis 1867 1943 Zakinchiv gimnaziyu v ridnomu misti Do pochatku 1930 h rokiv nosiv prizvishe Shmidt U 1910 1913 rokah vivchav germanistiku i movi v Berlini i Yeni Z 1907 roku brav uchast v yunackomu rusi Perelitnih ptahiv Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni kapitan rezervu 78 go pihotnogo polku buv neodnorazovo poranenij U 1916 roci zahistiv v Yeni kandidatsku disertaciyu na temu Zavdannya vijskovogo vihovannya molodi z tochki zoru pedagogiki v yakij sprobuvav zobraziti vijnu yak borotbu za nimecku kulturu U roki vijni spivpracyuvav z vidomim nimeckim diyachem propagandi Paulem Rorbahom razom z yakim v 1918 roci rozrobiv politiko movnu koncepciyu dlya okupovanih oblastej Rosiyi U zv yazku z cim vinik memorandum Sho potribno robiti shob zapobigti prijdeshnij revolyuciyi Roki Vejmarskoyi respubliki U 1919 roci odruzhivsya z dochkoyu promislovcya Karla Rora Rut Ror mav troh ditej siniv Hajnca Georga nar 1922 profesor medicini zasnovnik socialnogo centru u Vislosi pochesnij gromadyanin mista i Ulriha nar 1926 profesor fiziki kerivnij spivrobitnik institutu Maksa Planka i donku Hristinu Totten nar 1920 movoznavec zaviduvach kafedri suchasnih mov Universitetu Klerion v Pensilvaniyi SShA Brav aktivnu uchast v diyalnosti ruhu Perelitnih ptahiv provadiv vikladacku ta pedagogichnu diyalnist zokrema vikladav v gimnaziyi Fridriha u Frankfurti na Oderi Brav uchast v zasnuvanni Pedagogichnoyi akademiyi 1926 Diyalnist za nacistiv U travni 1933 roku vstupiv do NSRPN Hocha pro teoriyi Shmidt Rora pisali yak pro povorot Kopernika u vivchenni sutnosti movi jogo golovnu pracyu Mova yak utvoryuvach narodu bulo viznano shkidlivoyu cherez gipotezu sho vidhililasya vid generalnoyi liniyi nacistskoyi partiyi rasovoyi perevagi Shmidt Ror buv viklyuchenij z NSRPN odnak nezabarom vidnovlenij zavdyaki pidtrimci Karla Gausgofera Pidkreslyuvav sho nimecka mova ye ne mensh vazhlivim faktorom nimeckoyi narodnosti nizh rasa ta kultura a takozh yiyi najbilshoyu cinnistyu Z 1934 roku buv chlenom bezlichi nacional socialistichnih organizacij prote v politici uchasti ne brav Z 1942 roku ocholyuvav navchalno doslidnij viddil prikladnoyi sociologiyi movi Anenerbe Na bazi cogo viddilu za zadumom Gimmlera planuvalosya stvoriti Tayemne politiko movne upravlinnya spryamovane na rozlad kulturi na okupovanih teritoriyah Naprikinci vijni komanduvav z yednannyam folksshturma na Oderi Informaciya pro podalshu dolyu riznitsya za odnimi danimi v lyutomu 1945 roku propav bezvisti oficijno ogoloshenij mertvim 18 veresnya 1949 roku Za inshimi danimi zaginuv v boyu Vvazhayetsya novatorom v sferi movnogo obgruntuvannya nacional socialistichnoyi doktrini TvoriDie Aufgaben der militarischen Jugendpflege in padagogischer Beleuchtung Jena 1917 Die Sprache als Bildnerin der Volker Jena 1932 Muttersprache Vom Amt der Sprache bis der Volkswerdung Jena 1933 LiteraturaSimon G Sprachwissenschaft im III Reich Ein erster Uberblick in Politische Sprachwissenschaft Opladen 1985 97 141 Simon G Die sprachsoziologische Abteilung der SS in Sprachtheorie Pragmatik Interdisziplinares Hg v KURSCHNER Wilfried ua Tubingen 1985 375 396 Simon G Europagedanke und Sprachpolitik 1933 1945 Sprachpolitik in Europa Sprachenpolitik fur Europa Stuttgart 1997 39 45 Hutton Ch Linguistics and the Third Reich Mother tongue Fascism Race and the Science of language London Routledge 1999 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117511226 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Niemeyer C unspecified title 2022 S 211 d Track Q116728465d Track Q1081246 Internationales Germanistenlexikon Bd 3 1630 Michels E Von der Deutschen Akademie zum Goethe Institut Sprach und auswartige Kulturpolitik 1923 1960 Munchen 2005 S 77 PDF Arhiv originalu PDF za 9 chervnya 2007 Procitovano 10 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 listopada 2010 Thierfelder F Die Sprache Ausdruck oder Inbegriffdes Volkstums MdDA 7 1932 Schmidt Rohr G Die Sprache als Bildnerin der Volker Jena 1932 S 193 224 Die sprachsoziologische Abteilung der SS in Sprachtheorie Pragmatik Interdisziplinares Akten d 19 Linguistischen Kolloquium Vechta 1984 Tubingen 1985 S 375 96 Tam zhe