Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґеорґ Еліас Мюллер (нім. Georg Elias Müller, 20 липня 1850 — 23 грудня 1934) — німецький філософ, один з перших експериментальних психологів.
| Георг Еліс Мюллер | |
|---|---|
| нім. Georg Elias Müller | |
 | |
| Народився | 20 липня 1850[2][3][…] Грімма, Німеччина[1] |
| Помер | 23 грудня 1934[1][2][…] (84 роки) Геттінген, Третій Райх[1] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | психолог, викладач університету, економіст |
| Alma mater | Лейпцизький університет, Геттінгенський університет і HU Berlin |
| Науковий керівник | Рудольф Герман Лотце |
| Відомі учні | d[5] |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук і Прусська академія наук |
| |
Вперше здобув популярність дотепною критикою «психофізичного закону» Ґустава Фехнера та самостійною розробкою основних питань психофізики, що базувались на математично точних підставах.
В кінці XIX століття Ґеорґ Мюллер був одним з найвизначніших представників психології як нової галузі знання. До нього приїжджали вчитися як німецькі громадяни, так і піддані з інших країн, включаючи Російську імперію, зокрема, одним з його учнів був магістр .
Мюллер сформулював інтерференційну теорію забування. Центральною в ній є гіпотеза, що процес забування відбувається в результаті взаємодії нового матеріалу з тим, що людина запам'ятала раніше; забування виникає не тому, що руйнуються з часом асоціативні зв'язки, а тому, що запам'ятовуваний матеріал взаємодіє з тими асоціаціями, що вже є у пам'яті суб'єкта (між новими та минулими асоціаціями формується інтерференція, і саме вона діє як чинник, що зумовлює забування).
Для своїх досліджень Мюллер зі своїм помічником Фрідріхом Шуманом винайшов прилад, який назвав «барабан пам'яті». Це циліндр, що обертався та регулював подання матеріалу для запам'ятовування. Використання такого приладу сприяло більш точним та об'єктивним дослідженням пам'яті.
Мюллером також сформульоване правило, відповідно до якого пам'ять людини не в змозі розпізнавати як самостійні одиниці більше за 7 (±2) об'єктів.
Професорував у Геттінгені та Чернівцях.
Примітки
- Мюллер Георг Элиас // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Myuller Georg Elias Myuller nim Georg Elias Muller 20 lipnya 1850 23 grudnya 1934 nimeckij filosof odin z pershih eksperimentalnih psihologiv Georg Elis Myullernim Georg Elias MullerNarodivsya 20 lipnya 1850 1850 07 20 2 3 Grimma Nimechchina 1 Pomer 23 grudnya 1934 1934 12 23 1 2 84 roki Gettingen Tretij Rajh 1 Krayina NimechchinaDiyalnist psiholog vikladach universitetu ekonomistAlma mater Lejpcizkij universitet Gettingenskij universitet i HU BerlinNaukovij kerivnik Rudolf German LotceVidomi uchni d 5 Znannya mov nimeckaZaklad Gettingenskij universitetChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Prusska akademiya nauk Mediafajli u Vikishovishi Vpershe zdobuv populyarnist dotepnoyu kritikoyu psihofizichnogo zakonu Gustava Fehnera ta samostijnoyu rozrobkoyu osnovnih pitan psihofiziki sho bazuvalis na matematichno tochnih pidstavah V kinci XIX stolittya Georg Myuller buv odnim z najviznachnishih predstavnikiv psihologiyi yak novoyi galuzi znannya Do nogo priyizhdzhali vchitisya yak nimecki gromadyani tak i piddani z inshih krayin vklyuchayuchi Rosijsku imperiyu zokrema odnim z jogo uchniv buv magistr Myuller sformulyuvav interferencijnu teoriyu zabuvannya Centralnoyu v nij ye gipoteza sho proces zabuvannya vidbuvayetsya v rezultati vzayemodiyi novogo materialu z tim sho lyudina zapam yatala ranishe zabuvannya vinikaye ne tomu sho rujnuyutsya z chasom asociativni zv yazki a tomu sho zapam yatovuvanij material vzayemodiye z timi asociaciyami sho vzhe ye u pam yati sub yekta mizh novimi ta minulimi asociaciyami formuyetsya interferenciya i same vona diye yak chinnik sho zumovlyuye zabuvannya Dlya svoyih doslidzhen Myuller zi svoyim pomichnikom Fridrihom Shumanom vinajshov prilad yakij nazvav baraban pam yati Ce cilindr sho obertavsya ta regulyuvav podannya materialu dlya zapam yatovuvannya Vikoristannya takogo priladu spriyalo bilsh tochnim ta ob yektivnim doslidzhennyam pam yati Myullerom takozh sformulovane pravilo vidpovidno do yakogo pam yat lyudini ne v zmozi rozpiznavati yak samostijni odinici bilshe za 7 2 ob yektiv Profesoruvav u Gettingeni ta Chernivcyah PrimitkiMyuller Georg Elias Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 14 veresnya 2012