Георг III (англ. George William Frederick, за англійською традицією Джордж III; 4 червня 1738 — 29 січня 1820) — король Великої Британії та Ірландії з 25 жовтня 1760 до смерті в 1820 році.
Георг III англ. George III | |
---|---|
Dei Gratia Magnæ Britaniæ Franciæ et Hiberniæ Rex Fidei Defensor | |
Король Великої Британії | |
Правління | 1760-1820 |
Коронація | 22 вересня 1761 |
Попередник | Георг II |
Наступник | Георг IV |
Інші титули | Король Франції Король Ірландії Король Ганноверу |
Біографічні дані | |
Імена | George William Frederick (Георг Вільям Фредерік) |
Релігія | англіканство і лютеранство |
Народження | 4 червня 1738 Норфолк Гауз, Вестмінстер |
Смерть | 29 січня 1820 (81 рік) Замок Віндзор, Беркшир хвороба |
Поховання | Віндзорський замок, Англія |
Дружина | Шарлота Макленбург-Стрелицька |
Діти | Георг, Фредерік, Вільгельм, Шарлотта, Едуард, Августа Софія, Єлизавета, Ернест Август, Август Фредерік, Адольф, Марія, Софія, Октавій, Альфред, Амелія |
Династія | Гановери |
Батько | Фредерік, принц Уельський |
Мати | Августа Саксен-Готська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Стиль його правління був твердим та агресивним, король нав'язував урядам свої рішення, а у випадку незгоди без вагань відправляв їх у відставку. До кінця 1770-х років він домігся того, що став управляти сам. Відносини з парламентом складалися важко. І проблема знайти надійного й обізнаного першого міністра була вирішена тільки із призначенням Вільяма Пітта-молодшого в 1774 році. Стосовно короля він поводився шанобливо, але твердо, і Георгу довелося примиритися з його владою. У 1776 році американські колонії оголосили про свою незалежність від Великої Британії, і Георг почав проти них завзяту війну. Поразка у війні так вплинула на Георга, що він навіть погрожував зректися престолу та виїхати у своє Ганноверське курфюрство, але погрози не справили на англійців ніякого враження.
Титули
З 1801 року країна стала офіційно йменуватись не Королівством Велика Британія, а Сполученим Королівством (англ. United Kingdom); цього ж року Георг III (в рамках тимчасової нормалізації стосунків з республіканською Францією) зрікся суто формального титулу «Король Франції», який використовували всі англійські, а потім і британські королі з часів Столітньої війни. У 1814 році (коли Георг був уже невиліковно хворим та було запроваджено регентство) статус Ганновера було піднято з курфюрства до королівства, відповідно Георг III став того самого року першим королем Ганновера.
Походження
Онук Георга II, старший син Фредеріка Льюїса, принца Уельського, який помер за життя батька у 1751 році. Після цього 12-річний принц Георг сам став принцом Уельським, а після смерті діда у 1760 році вступив на престол. Він був першим монархом Ганноверської династії, хто народився у Великій Британії; на відміну від батька, діда й прадіда, англійська мова для нього була рідною. У Німеччині він ніколи не був.
Політичні події правління
Вихований під керівництвом в антивігських принципах, молодий король негайно після вступу на престол (у 1760 році) наважився зламати силу вігської партії. За допомогою «друзів короля» Пітт (Вільям Пітт Старший) був усунутий від влади (1761), та результати його політики було зруйновано Паризьким миром (1763). Однак некомпетентність лорда Б'юта відтягнула торжество торізму, й Георг був змушений навіть знову допустити до влади вігів (міністерство Рокінгема, 1766). Нарешті Пітт, зведений у лорди з титулом графа Четема, порвав із вігами й погодився прийти на допомогу королю; але нервовий розлад невдовзі змусив його піти, й на чолі правління постав герцог Графтон, який провадив політику послаблення партій та посилення влади корони. У 1770 році Георг, який ще не втратив свою популярність, призначив першим міністром лорда Норта, який став слухняною зброєю в руках короля. Настала доба бідувань і ганьби, надзвичайних заходів, залякування опозиції.
Американська революція
Політика репресій щодо американських колоністів була популярною в Англії, поки за оголошенням війни не відбулась здача Бургойна під Саратоґою і втручання Франції (1778). Норт хотів було відмовитись від влади на користь лорда Четема, але Георг не захотів «володіти короною, бувши у кайданах». Збудження у суспільстві зростало; в Америці невдача йшла за невдачею; вдома невдоволення мас вилилось у гордонівські бунти (1780).
Конфлікт корони з парламентом
Деннінг запропонував свої знамениті резолюції стосовно збільшення впливу корони. За посередництва лорда Терло Георг спробував досягнути згоди з опозицією, але зазнав цілковитої невдачі внаслідок здачі армії лорда Корнуолліса. У березні 1782 року Норт вийшов у відставку. Ще одного разу король потрапив під ненависну йому владу вігів. Але час короткого другого міністерства Рокінгема він був змушений погодитись на визнання американської незалежності, і хоча вбачав лорда Шелберна більш поступливим, проте коаліція Фокса й Норта, що утворилась у 1783 році, вступила в управління з явним наміром зламати королівську владу. Георг наважився апелювати до країни: через неконституційне застосування свого особистого впливу у палаті лордів він домігся того, що внесений Фоксом East India Bill було відкинуто. Міністри вийшли у відставку й після того, як Пітт Молодший, новий перший міністр, мужньо витримав боротьбу з більшістю у палаті громад, парламент було розпущено (1784). Вибори констатували повну перемогу корони над вігською олігархією. Настав період значного матеріального прогресу, упродовж якого чудове управління Пітта принесло короні велику популярність. У 1789 році у короля почався розумовий розлад, але він невдовзі видужав.
Боротьба із Францією
Вибух французької революції налякав навіть більшу частину невдоволених королем вігів та схилив їх надати підтримку трону. За схвалення вищих класів король та його міністри вступили до боротьби з Францією, долучившись до європейської коаліції. Тягар, покладений цим самим на націю, швидко зробив війну украй непопулярною, а разом з нею і короля. В Ірландії спалахнуло повстання, яке Пітт хотів загасити емансипацією католиків; король не дав своєї згоди на такий захід, посилаючись на те, що це було б з його боку порушенням коронаційної присяги, та, зустрівши тверду рішучість міністра, був змушений прийняти його відставку (березень 1801). Георг удруге стикнувся з божевіллям, але невдовзі одужав. Наступник Пітта, Аддінгтон, уклав у березні 1802 року Ам'єнський мир, проте у травні 1803 року війна відновилась. Серед дієвих приготувань до відбиття французів король знову на деякий час став жертвою божевілля. Неспроможність Аддінгтона набридла і парламенту, і народу, й вони почали вимагати повернення до влади Пітта. Розпочались перемовини. Пітт хотів сформувати уряд на широких засадах; але король не погодився включити до нього Фокса, який особисто йому не подобався, й було утворено суто торійський уряд. Боротьба з Наполеоном тривала без великих успіхів. Коли помер Пітт (1806), король всупереч своєму бажанню був змушений визнати Фокса та Ґренвілла як вождів «міністерства всіх талантів». Ґренвілл, послаблений смертю Фокса, спробував висунути знову претензії католиків у формі скромного заходу полегшення офіцерам доступу до армії та флоту. Король зажадав від міністерства відмови від білля. Міністри підкорились, але всупереч бажанню короля не відмовились від права знову порушити це питання за сприятливіших умов — й були звільнені у відставку. Їх місце зайняло міністерство герцога Портленда, фактичним главою якого був Персіваль. Ненормальний стан суспільства виразився ще раз у схваленні виборцями неконституційних дій короля (1807). Міністерство, попри низку помилок і невдач у зовнішній політиці, не було розпущене, оскільки мало на своєму боці надто значну більшість; згодом завдяки діям Веллінгтона в Іспанії його становище стало ще міцнішим. У 1811 році ментальний стан короля суттєво погіршився, до того ж він ще й осліп; управління країною перейшло до рук регента.
Особисте життя
З 1789 року король потерпав через напади спадкової обмінної хвороби порфирії, під час яких був цілком несамовитим; з 1811 року над сліпим королем, перебіг хвороби якого став неповоротним, було встановлено регентство; принцом-регентом став його старший син, Георг, принц Уельський. Георг III, який втратив розум, згас за дев'ять років, на 82-му році життя. Георг так і не дізнався про те, що він став королем Ганновера (1814), про завершення наполеонівських війн, про смерть онуки Шарлотти (1817) й дружини (1818).
Георг III був одружений (з 1761 року) з принцесою Шарлотою Макленбург-Стрелицькою; шлюб цей був вдалим (у короля, на відміну від його безпосередніх попередників та наступників, не було коханок). Георг був також найбільш багатодітним британським королем за всю історію: у нього й Шарлотти народилось 15 дітей — 9 синів і 6 дочок (королева була вагітна 15 разів, але до повноліття дожили тільки 13 дітей.)
Родовід
Нащадки Георга III
Ім'я | Народження | Смерть | Шлюби та діти |
---|---|---|---|
Георг, принц Уельський, у подальшому король Георг IV | 12 серпня 1762 | 26 червня 1830 | одружений 1795 року з Кароліною Брауншвейгською; одна дочка Шарлотта (померла 1817 року) |
Фредерік герцог Йоркський | 16 серпня 1763 | 5 січня 1827 | одружений 1791 року з принцесою ; дітей не було |
Вільгельм, герцог Кларенс, у подальшому король Вільгельм IV | 21 серпня 1765 | 20 червня 1837 | одружений 1818 року з Аделаїдою Саксен-Мейнінгенською; діти померли немовлятами; мав, окрім того, позашлюбних дітей (родина Фіцкларенсів) |
Шарлотта | 29 вересня 1766 | 6 жовтня 1828 | одружена 1797 за Фрідріхом I, королем Вюртемберга; дітей не було |
Едуард Август, герцог Кентський | 2 листопада 1767 | 23 січня 1820 | одружений 1818 року з Вікторією Саксен-Кобург-Заальфельдською; одна дочка (королева Вікторія) |
Августа Софія | 8 листопада 1768 | 22 вересня 1840 | неодружена |
Єлизавета | 22 травня 1770 | 10 січня 1840 | одружена 1818 року з ландграфом ; дітей не було |
Ернст Август, герцог Камберлендський, у подальшому король Ганновера Ернст-Август I | 5 червня 1771 | 18 листопада 1851 | одружений 1815 року з Фридерікою Мекленбург-Стреліцькою |
Август Фредерік, герцог Сассекський | 27 січня 1773 | 21 квітня 1843 | мав потомство від морганатичного шлюбу з леді Августою Мюррей |
Адольф Фредерік, герцог Кембриджський | 24 лютого 1774 | 8 липня 1850 | одружений 1818 року з Августою Гессен-Кассельською |
Марія | 25 квітня 1776 | 30 квітня 1857 | одружена 1816 з ; дітей не було |
3 листопада 1777 | 27 травня 1848 | неодружена | |
Октавій | 23 лютого 1779 | 3 травня 1783 | |
Альфред | 22 вересня 1780 | 20 серпня 1782 | |
Амелія | 7 серпня 1783 | 2 листопада 1810 | неодружена |
Пам'ять
На його честь названі міста під назвою Джорджтаун в Малайзії та в Гаяні.
У місті Бротон-ін-Фернесс встановлено обеліск на честь Георга III.
Література
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2006. Процитовано 12 грудня 2011.
Попередник Георг II | Король Великої Британії 1760-1820 | Наступник Георг IV |
Попередник | Король Ганноверу 1814-1820 | Наступник Георг IV |
Попередник Георг II | Король Ірландії 1760-1801 | Наступник Георг IV |
Попередник Георг II | Король Франції титулярний 1760-1820 | Наступник Людовик XVIII |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg III angl George William Frederick za anglijskoyu tradiciyeyu Dzhordzh III 4 chervnya 1738 29 sichnya 1820 korol Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi z 25 zhovtnya 1760 do smerti v 1820 roci Georg III angl George IIIDei Gratia Magnae Britaniae Franciae et Hiberniae Rex Fidei DefensorKorol Velikoyi BritaniyiPravlinnya1760 1820Koronaciya22 veresnya 1761PoperednikGeorg IINastupnikGeorg IVInshi tituliKorol Franciyi Korol Irlandiyi Korol GannoveruBiografichni daniImenaGeorge William Frederick Georg Vilyam Frederik Religiyaanglikanstvo i lyuteranstvoNarodzhennya4 chervnya 1738 1738 06 04 Norfolk Gauz VestminsterSmert29 sichnya 1820 1820 01 29 81 rik Zamok Vindzor Berkshir hvorobaPohovannyaVindzorskij zamok AngliyaDruzhinaSharlota Maklenburg StrelickaDitiGeorg Frederik Vilgelm Sharlotta Eduard Avgusta Sofiya Yelizaveta Ernest Avgust Avgust Frederik Adolf Mariya Sofiya Oktavij Alfred AmeliyaDinastiyaGanoveriBatkoFrederik princ UelskijMatiAvgusta Saksen GotskaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Stil jogo pravlinnya buv tverdim ta agresivnim korol nav yazuvav uryadam svoyi rishennya a u vipadku nezgodi bez vagan vidpravlyav yih u vidstavku Do kincya 1770 h rokiv vin domigsya togo sho stav upravlyati sam Vidnosini z parlamentom skladalisya vazhko I problema znajti nadijnogo j obiznanogo pershogo ministra bula virishena tilki iz priznachennyam Vilyama Pitta molodshogo v 1774 roci Stosovno korolya vin povodivsya shanoblivo ale tverdo i Georgu dovelosya primiritisya z jogo vladoyu U 1776 roci amerikanski koloniyi ogolosili pro svoyu nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi i Georg pochav proti nih zavzyatu vijnu Porazka u vijni tak vplinula na Georga sho vin navit pogrozhuvav zrektisya prestolu ta viyihati u svoye Gannoverske kurfyurstvo ale pogrozi ne spravili na anglijciv niyakogo vrazhennya TituliZ 1801 roku krayina stala oficijno jmenuvatis ne Korolivstvom Velika Britaniya a Spoluchenim Korolivstvom angl United Kingdom cogo zh roku Georg III v ramkah timchasovoyi normalizaciyi stosunkiv z respublikanskoyu Franciyeyu zriksya suto formalnogo titulu Korol Franciyi yakij vikoristovuvali vsi anglijski a potim i britanski koroli z chasiv Stolitnoyi vijni U 1814 roci koli Georg buv uzhe nevilikovno hvorim ta bulo zaprovadzheno regentstvo status Gannovera bulo pidnyato z kurfyurstva do korolivstva vidpovidno Georg III stav togo samogo roku pershim korolem Gannovera PohodzhennyaOnuk Georga II starshij sin Frederika Lyuyisa princa Uelskogo yakij pomer za zhittya batka u 1751 roci Pislya cogo 12 richnij princ Georg sam stav princom Uelskim a pislya smerti dida u 1760 roci vstupiv na prestol Vin buv pershim monarhom Gannoverskoyi dinastiyi hto narodivsya u Velikij Britaniyi na vidminu vid batka dida j pradida anglijska mova dlya nogo bula ridnoyu U Nimechchini vin nikoli ne buv Politichni podiyi pravlinnyaVihovanij pid kerivnictvom v antivigskih principah molodij korol negajno pislya vstupu na prestol u 1760 roci navazhivsya zlamati silu vigskoyi partiyi Za dopomogoyu druziv korolya Pitt Vilyam Pitt Starshij buv usunutij vid vladi 1761 ta rezultati jogo politiki bulo zrujnovano Parizkim mirom 1763 Odnak nekompetentnist lorda B yuta vidtyagnula torzhestvo torizmu j Georg buv zmushenij navit znovu dopustiti do vladi vigiv ministerstvo Rokingema 1766 Nareshti Pitt zvedenij u lordi z titulom grafa Chetema porvav iz vigami j pogodivsya prijti na dopomogu korolyu ale nervovij rozlad nevdovzi zmusiv jogo piti j na choli pravlinnya postav gercog Grafton yakij provadiv politiku poslablennya partij ta posilennya vladi koroni U 1770 roci Georg yakij she ne vtrativ svoyu populyarnist priznachiv pershim ministrom lorda Norta yakij stav sluhnyanoyu zbroyeyu v rukah korolya Nastala doba biduvan i ganbi nadzvichajnih zahodiv zalyakuvannya opoziciyi Amerikanska revolyuciya Dokladnishe Vijna za nezalezhnist SShA Portret Georga III u vijskovij formi Politika represij shodo amerikanskih kolonistiv bula populyarnoyu v Angliyi poki za ogoloshennyam vijni ne vidbulas zdacha Burgojna pid Saratogoyu i vtruchannya Franciyi 1778 Nort hotiv bulo vidmovitis vid vladi na korist lorda Chetema ale Georg ne zahotiv voloditi koronoyu buvshi u kajdanah Zbudzhennya u suspilstvi zrostalo v Americi nevdacha jshla za nevdacheyu vdoma nevdovolennya mas vililos u gordonivski bunti 1780 Konflikt koroni z parlamentom Denning zaproponuvav svoyi znameniti rezolyuciyi stosovno zbilshennya vplivu koroni Za poserednictva lorda Terlo Georg sprobuvav dosyagnuti zgodi z opoziciyeyu ale zaznav cilkovitoyi nevdachi vnaslidok zdachi armiyi lorda Kornuollisa U berezni 1782 roku Nort vijshov u vidstavku She odnogo razu korol potrapiv pid nenavisnu jomu vladu vigiv Ale chas korotkogo drugogo ministerstva Rokingema vin buv zmushenij pogoditis na viznannya amerikanskoyi nezalezhnosti i hocha vbachav lorda Shelberna bilsh postuplivim prote koaliciya Foksa j Norta sho utvorilas u 1783 roci vstupila v upravlinnya z yavnim namirom zlamati korolivsku vladu Georg navazhivsya apelyuvati do krayini cherez nekonstitucijne zastosuvannya svogo osobistogo vplivu u palati lordiv vin domigsya togo sho vnesenij Foksom East India Bill bulo vidkinuto Ministri vijshli u vidstavku j pislya togo yak Pitt Molodshij novij pershij ministr muzhno vitrimav borotbu z bilshistyu u palati gromad parlament bulo rozpusheno 1784 Vibori konstatuvali povnu peremogu koroni nad vigskoyu oligarhiyeyu Nastav period znachnogo materialnogo progresu uprodovzh yakogo chudove upravlinnya Pitta prineslo koroni veliku populyarnist U 1789 roci u korolya pochavsya rozumovij rozlad ale vin nevdovzi viduzhav Borotba iz Franciyeyu Georg III korol Brobdingnega divitsya u pidzornu trubu na Bonaparta Gullivera Karikatura Gilreya ironichna stosovno korolya 1803 Vibuh francuzkoyi revolyuciyi nalyakav navit bilshu chastinu nevdovolenih korolem vigiv ta shiliv yih nadati pidtrimku tronu Za shvalennya vishih klasiv korol ta jogo ministri vstupili do borotbi z Franciyeyu doluchivshis do yevropejskoyi koaliciyi Tyagar pokladenij cim samim na naciyu shvidko zrobiv vijnu ukraj nepopulyarnoyu a razom z neyu i korolya V Irlandiyi spalahnulo povstannya yake Pitt hotiv zagasiti emansipaciyeyu katolikiv korol ne dav svoyeyi zgodi na takij zahid posilayuchis na te sho ce bulo b z jogo boku porushennyam koronacijnoyi prisyagi ta zustrivshi tverdu rishuchist ministra buv zmushenij prijnyati jogo vidstavku berezen 1801 Georg udruge stiknuvsya z bozhevillyam ale nevdovzi oduzhav Nastupnik Pitta Addington uklav u berezni 1802 roku Am yenskij mir prote u travni 1803 roku vijna vidnovilas Sered diyevih prigotuvan do vidbittya francuziv korol znovu na deyakij chas stav zhertvoyu bozhevillya Nespromozhnist Addingtona nabridla i parlamentu i narodu j voni pochali vimagati povernennya do vladi Pitta Rozpochalis peremovini Pitt hotiv sformuvati uryad na shirokih zasadah ale korol ne pogodivsya vklyuchiti do nogo Foksa yakij osobisto jomu ne podobavsya j bulo utvoreno suto torijskij uryad Borotba z Napoleonom trivala bez velikih uspihiv Koli pomer Pitt 1806 korol vsuperech svoyemu bazhannyu buv zmushenij viznati Foksa ta Grenvilla yak vozhdiv ministerstva vsih talantiv Grenvill poslablenij smertyu Foksa sprobuvav visunuti znovu pretenziyi katolikiv u formi skromnogo zahodu polegshennya oficeram dostupu do armiyi ta flotu Korol zazhadav vid ministerstva vidmovi vid billya Ministri pidkorilis ale vsuperech bazhannyu korolya ne vidmovilis vid prava znovu porushiti ce pitannya za spriyatlivishih umov j buli zvilneni u vidstavku Yih misce zajnyalo ministerstvo gercoga Portlenda faktichnim glavoyu yakogo buv Persival Nenormalnij stan suspilstva virazivsya she raz u shvalenni viborcyami nekonstitucijnih dij korolya 1807 Ministerstvo popri nizku pomilok i nevdach u zovnishnij politici ne bulo rozpushene oskilki malo na svoyemu boci nadto znachnu bilshist zgodom zavdyaki diyam Vellingtona v Ispaniyi jogo stanovishe stalo she micnishim U 1811 roci mentalnij stan korolya suttyevo pogirshivsya do togo zh vin she j oslip upravlinnya krayinoyu perejshlo do ruk regenta Osobiste zhittyaSlipij Georg III v ostanni roki zhittya Z 1789 roku korol poterpav cherez napadi spadkovoyi obminnoyi hvorobi porfiriyi pid chas yakih buv cilkom nesamovitim z 1811 roku nad slipim korolem perebig hvorobi yakogo stav nepovorotnim bulo vstanovleno regentstvo princom regentom stav jogo starshij sin Georg princ Uelskij Georg III yakij vtrativ rozum zgas za dev yat rokiv na 82 mu roci zhittya Georg tak i ne diznavsya pro te sho vin stav korolem Gannovera 1814 pro zavershennya napoleonivskih vijn pro smert onuki Sharlotti 1817 j druzhini 1818 Georg III buv odruzhenij z 1761 roku z princesoyu Sharlotoyu Maklenburg Strelickoyu shlyub cej buv vdalim u korolya na vidminu vid jogo bezposerednih poperednikiv ta nastupnikiv ne bulo kohanok Georg buv takozh najbilsh bagatoditnim britanskim korolem za vsyu istoriyu u nogo j Sharlotti narodilos 15 ditej 9 siniv i 6 dochok koroleva bula vagitna 15 raziv ale do povnolittya dozhili tilki 13 ditej RodovidNashadki Georga IIIIm ya Narodzhennya Smert Shlyubi ta ditiGeorg princ Uelskij u podalshomu korol Georg IV 12 serpnya 1762 26 chervnya 1830 odruzhenij 1795 roku z Karolinoyu Braunshvejgskoyu odna dochka Sharlotta pomerla 1817 roku Frederik gercog Jorkskij 16 serpnya 1763 5 sichnya 1827 odruzhenij 1791 roku z princesoyu ditej ne buloVilgelm gercog Klarens u podalshomu korol Vilgelm IV 21 serpnya 1765 20 chervnya 1837 odruzhenij 1818 roku z Adelayidoyu Saksen Mejningenskoyu diti pomerli nemovlyatami mav okrim togo pozashlyubnih ditej rodina Ficklarensiv Sharlotta 29 veresnya 1766 6 zhovtnya 1828 odruzhena 1797 za Fridrihom I korolem Vyurtemberga ditej ne buloEduard Avgust gercog Kentskij 2 listopada 1767 23 sichnya 1820 odruzhenij 1818 roku z Viktoriyeyu Saksen Koburg Zaalfeldskoyu odna dochka koroleva Viktoriya Avgusta Sofiya 8 listopada 1768 22 veresnya 1840 neodruzhenaYelizaveta 22 travnya 1770 10 sichnya 1840 odruzhena 1818 roku z landgrafom ditej ne buloErnst Avgust gercog Kamberlendskij u podalshomu korol Gannovera Ernst Avgust I 5 chervnya 1771 18 listopada 1851 odruzhenij 1815 roku z Friderikoyu Meklenburg StrelickoyuAvgust Frederik gercog Sassekskij 27 sichnya 1773 21 kvitnya 1843 mav potomstvo vid morganatichnogo shlyubu z ledi Avgustoyu MyurrejAdolf Frederik gercog Kembridzhskij 24 lyutogo 1774 8 lipnya 1850 odruzhenij 1818 roku z Avgustoyu Gessen KasselskoyuMariya 25 kvitnya 1776 30 kvitnya 1857 odruzhena 1816 z ditej ne bulo3 listopada 1777 27 travnya 1848 neodruzhenaOktavij 23 lyutogo 1779 3 travnya 1783 Alfred 22 veresnya 1780 20 serpnya 1782 Ameliya 7 serpnya 1783 2 listopada 1810 neodruzhenaPam yatNa jogo chest nazvani mista pid nazvoyu Dzhordzhtaun v Malajziyi ta v Gayani U misti Broton in Ferness vstanovleno obelisk na chest Georga III LiteraturaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Primitki Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2006 Procitovano 12 grudnya 2011 Poperednik Georg II Korol Velikoyi Britaniyi 1760 1820 Nastupnik Georg IVPoperednik Korol Gannoveru 1814 1820 Nastupnik Georg IVPoperednik Georg II Korol Irlandiyi 1760 1801 Nastupnik Georg IVPoperednik Georg II Korol Franciyi titulyarnij 1760 1820 Nastupnik Lyudovik XVIII