Геологічна будова Нікарагуа
Територія Нікарагуа – це частина древнього . Основні його структури – (підняття і ) та . Найбільш древні утворення – метаморфічні гірські породи – вапняки, пісковики, алевроліти, вулканогенні породи. З цими метаморфічними породами пов'язані жильні родовища золота. На сході і в центрі країни виділяються теригенно-карбонатні відклади, паралельні до формації верхньої юри, розвиненої в Ґватемалі і Гондурасі. У південно-західній частині Нікарагуа., між озером Нікарагуа і Тихим океаном, виділені вулканогенно-теригенна формація Рівас верхньої крейди, еоценова карбонатно-теригенна товща формації Бріто – кожна загальною потужністю близько 2500 м.
В західній частині країни формація Масачапа належить до олігоцену і складена одноманітною товщею вулканогенно-осадових порід потужністю близько 1650 м. Вздовж Тихоокеанського узбережжя, на широті озера Манагуа, виділяється вулканогенна формація Тамаріндо міоцену потужністю близько 300 м.
Вулканогенно-осадова формація (середній міоцен) розвинена вздовж Тихоокеанського узбережжя. Загальна її потужність 2700 м. Пліоценові відклади об'єднані в дві формації. На заході країни це формація Ель-Сальто (карбонатні породи, туфопісковики, алевроліти, сланці) потужністю 110 м, на схід від озер Манагуа і Нікарагуа – вулканогенна формація Койол (андезитові лави, вулканічні г.п. кислого складу і осадові породи) загальною потужністю близько 950 м. На сході і в центрі Нікарагуа виділяють осадово-вулканогенну формацію Матагальпа. З вулканогенними породами формацій Матагальпа і Койол пов'язані гол. родовища золота і срібла.
Четвертинні відклади представлені плейстоценовою товщею Лас-Сьєррас, в складі якої переважають лавові і пірокластичні породи переважно основного складу. Загальна їх потужність 650-700 м. Пухкі четвертинні відклади представлені глинами, пісками, галечниками. З ними асоціюють розсипні родовища золота та ільменіту. Західна частина Нікарагуа була ареною інтенсивної вулканічної діяльності. Ланцюг вулканів четвертинного віку простягається через всю західна частину країни. Частина вулканів Нікарагуа діюча, розвинуті фумароли.
Інтрузивні гірські породи в Нікарагуа сконцентровані в двох районах – і Селайя. У першому виділяються два великих масиви – і . Вони складені гранітоїдами верх. крейди, з якими генетично пов'язані жильні родовища золота, рудопрояви молібдену і вольфраму.
Сейсмічність території Нікарагуа різносейсмічна. Найактивніша західна зона Кордильєр (тектонічна западина), до якої приурочена сучасна вулканічна гряда. Останній катастрофічний землетрус стався в 1972, коли була сильно зруйнована столиця країни. Ділянки, наближені до Гондурасько-Нікарагуанського масиву, характеризуються різким ослабленням сейсмічності.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologichna budova Nikaragua Teritoriya Nikaragua ce chastina drevnogo Osnovni jogo strukturi pidnyattya i ta Najbilsh drevni utvorennya metamorfichni girski porodi vapnyaki piskoviki alevroliti vulkanogenni porodi Z cimi metamorfichnimi porodami pov yazani zhilni rodovisha zolota Na shodi i v centri krayini vidilyayutsya terigenno karbonatni vidkladi paralelni do formaciyi verhnoyi yuri rozvinenoyi v Gvatemali i Gondurasi U pivdenno zahidnij chastini Nikaragua mizh ozerom Nikaragua i Tihim okeanom vidileni vulkanogenno terigenna formaciya Rivas verhnoyi krejdi eocenova karbonatno terigenna tovsha formaciyi Brito kozhna zagalnoyu potuzhnistyu blizko 2500 m V zahidnij chastini krayini formaciya Masachapa nalezhit do oligocenu i skladena odnomanitnoyu tovsheyu vulkanogenno osadovih porid potuzhnistyu blizko 1650 m Vzdovzh Tihookeanskogo uzberezhzhya na shiroti ozera Managua vidilyayetsya vulkanogenna formaciya Tamarindo miocenu potuzhnistyu blizko 300 m Vulkanogenno osadova formaciya serednij miocen rozvinena vzdovzh Tihookeanskogo uzberezhzhya Zagalna yiyi potuzhnist 2700 m Pliocenovi vidkladi ob yednani v dvi formaciyi Na zahodi krayini ce formaciya El Salto karbonatni porodi tufopiskoviki alevroliti slanci potuzhnistyu 110 m na shid vid ozer Managua i Nikaragua vulkanogenna formaciya Kojol andezitovi lavi vulkanichni g p kislogo skladu i osadovi porodi zagalnoyu potuzhnistyu blizko 950 m Na shodi i v centri Nikaragua vidilyayut osadovo vulkanogennu formaciyu Matagalpa Z vulkanogennimi porodami formacij Matagalpa i Kojol pov yazani gol rodovisha zolota i sribla Chetvertinni vidkladi predstavleni plejstocenovoyu tovsheyu Las Syerras v skladi yakoyi perevazhayut lavovi i piroklastichni porodi perevazhno osnovnogo skladu Zagalna yih potuzhnist 650 700 m Puhki chetvertinni vidkladi predstavleni glinami piskami galechnikami Z nimi asociyuyut rozsipni rodovisha zolota ta ilmenitu Zahidna chastina Nikaragua bula arenoyu intensivnoyi vulkanichnoyi diyalnosti Lancyug vulkaniv chetvertinnogo viku prostyagayetsya cherez vsyu zahidna chastinu krayini Chastina vulkaniv Nikaragua diyucha rozvinuti fumaroli Intruzivni girski porodi v Nikaragua skoncentrovani v dvoh rajonah i Selajya U pershomu vidilyayutsya dva velikih masivi i Voni skladeni granitoyidami verh krejdi z yakimi genetichno pov yazani zhilni rodovisha zolota rudoproyavi molibdenu i volframu Sejsmichnist teritoriyi Nikaragua riznosejsmichna Najaktivnisha zahidna zona Kordilyer tektonichna zapadina do yakoyi priurochena suchasna vulkanichna gryada Ostannij katastrofichnij zemletrus stavsya v 1972 koli bula silno zrujnovana stolicya krayini Dilyanki nablizheni do Gondurasko Nikaraguanskogo masivu harakterizuyutsya rizkim oslablennyam sejsmichnosti Div takozhKorisni kopalini Nikaragua Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Nikaragua Girnicha promislovist Nikaragua DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X