Було запропоновано цю статтю або розділ до Суйшьо, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з листопада 2021. |
Острів Суйшьо розташований в південно-західній частині групи. Відділений Південно-Курильською від Кунаширу (34,3 км на північний захід) , Радянською від Хоккайдо та Танфільєва протоками від острова Юрі, який 6 км східніше та Акіюрі (6,3 км).
Між островом Суйшьо та п-вом Немуро о. Хоккайдо близько 7 км. Тут посеред Радянської протоки знаходиться острів Кайґара. В ясну погоду з острова Суйшьо добре видно береги о. Хоккайдо, зокрема 96-метрову оглядову вежу Аврора на ньому.
Площа острова Суйшьо становить, з різних джерел, від 12,42 до 25 км². Найбільша довжина 8,3 км, ширина 6,4 км . Має складну неправильну форму. Поверхня його рівнинна, висота над рівнем моря — від 9 до 18 м . Острів покритий трав'яною рослинністю, лісів немає. Натомість є болота та декілька невеликих прісних озер . Острів оточений скелями, рифами та камінням, що, знаходиться від нього на відстані 1 милі
На південному краю острова — мисі Зоркий — установлений знак Танфільєва, який підсвічується .
Бухта Зорка вдається в південно-західний берег острова Танфільєва між мисом Зоркий і мисом Удачний, розташованим приблизно за 800 м на північний захід від мису Зоркий. Береги бухти низькі, але з крутими схилами і облямовані кам'янистими пляжами. На північно-східному березі є невелике прісноводне озеро, яке з'єднане з бухтою протокою. У вході в бухту в 180 м на південь від мису Вдалий лежить порослий травою острівець Яєчний заввишки 3,5 м. Між цим острівцем і мисом Вдалий тягнеться кам'янистий риф з глибинами 0,7 - 5,6 м .
Острівець Бочонок висотою 5,6 м лежить на мілині з глибинами менше 5 м в 400 м на північний захід від мису Вдалий. Ця мілина відходить від південно-західного берега острова Танфільєва на 900 м на південний захід. Острівець Бочонок облямований рифом, що осихає (під час припливу оголяється), і порос травою. Поблизу острівця на мілині розкидане висихаюче каміння
Бухта Грозна вдається в західний берег острова Танфільєва за 650 м на північ від мису Вдалий. Ширина входу в бухту близько 2780 м. Береги бухти здебільшого круті та відмілі. Вхідні миси і північний берег облямовані рифом, що осихає, який покритий водоростями. Уздовж східного берега тягнеться піщано-гальковий пляж. Середня частина бухти прихована від північних і східних вітрів, тут глибини 7 — 11 м, ґрунт — пісок і мушлі
Бухта Чичеріна вдається в північний берег острова Танфільєва між мисом 45 Дозору (43°28'N, 145°53'Е) і мисом, розташованим за 3 150 м на схід від мису Дозору. У середній частині бухти лежить риф, що осихає. Східна частина бухти прихована від південних і південно-східних вітрів, глибини 8 — 10 м. тут камінь, здебільшого порослий морською капустою.
Знак, що освітлюється Болотний, встановлений на мисі Болотний — північно-східного краю острова Танфільєва. Банка з найменшою глибиною 4,2 м лежить в 1450 м на північний схід від мису Болотний. Ця банка витягнута з південного заходу на північний схід на 2,2 км. Ґрунт на банку скеля.
Бухта Танфільєва вдається у східний берег острова Танфільєва між мисом Болотний і мисом Бойовий, що у 3150 м на південь від мису Болотний. Береги бухти Танфільєва, за винятком берега її вершини, стрімкі і перетнуті ярами, схили яких поросли травою. На березі вершини бухти є будинок. Вхідні миси бухти облямовані рифами, що осихають, на яких лежать надводні, осихаючі і підводні камені та скелі. У бухті розкидано багато банок та скель. Найбільш значні їх скелі Крейсер і Кит. У бухті є водорості. Бухта захищена від південно-західних та західних вітрів, у її середній частині глибини 5-7 м, ґрунт - пісок.
Геологія
З геологічної точки зору острів Суйшьо складається з осадових порід пізнього крейдяного та палеоценового періодів з наступними нерівномірними вугленосними напластуваннями, що сформувалися в олігоцені . На думку Японії, острів є продовженням півострова Немуро , тобто продовженням берегової лінії японського острова Хоккайдо і не визнається як частина Курильських островів .
Примітки
- ГАНЗЕЙ*, А. Н. ИВАНОВ*** Тихоокеанский институт географии ДВО РАН, г. Владивосток Московский государственный университет: Ландшафтное разнообразие Курильских островов [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] // География и природные ресурсы. — 2012. — № 2. — С. 87—94. — ISSN 0206-1619.
- Пыжьянов Ф.И., Браславец К.М.Остров Кунашир и Малые Курилы. Топонимический словарь. История в названиях на карте Сахалинской области [Архівовано 2012-12-13 у Wayback Machine.] (недоступная ссылка) (1983, 1994). Дата обращения: 22 мая 2013. Архивировано 24 мая 2013 года.
- Hoppō Ryōdo Mondai Taisaku Kyōkai. A Border yet unresolved : Japan's northern territories. — Northern Territories Issue Association, 1981. — С. 3. — 114 с.
- 水晶島. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 15 листопада 2021.
- Archibald G. W., Pasquier R. F. Proceedings of the 1983 International Crane Workshop. — International Crane Foundation, 1987. — С. 67. — 595 с.
- Гл.1. Малая Курильская гряда [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]/ Лоция Охотского моря. Навигационное описание : [арх. 21 августа 2019]. — Главное управление навигации и океанографии МО СССР, 1984. — 335 с.
- Hashimoto M., Uyeda S. Accretion Tectonics in the Circum-Pacific Regions: Proceedings of the Oji International Seminar on Accretion Tectonics, September 1981, Tomakomai, Japan. — Terra Scientific Publishing Company, 1983. — С. 114. — 358 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Sujsho ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z listopada 2021 Ostriv Sujsho roztashovanij v pivdenno zahidnij chastini grupi Viddilenij Pivdenno Kurilskoyu vid Kunashiru 34 3 km na pivnichnij zahid Radyanskoyu vid Hokkajdo ta Tanfilyeva protokami vid ostrova Yuri yakij 6 km shidnishe ta Akiyuri 6 3 km Mizh ostrovom Sujsho ta p vom Nemuro o Hokkajdo blizko 7 km Tut posered Radyanskoyi protoki znahoditsya ostriv Kajgara V yasnu pogodu z ostrova Sujsho dobre vidno beregi o Hokkajdo zokrema 96 metrovu oglyadovu vezhu Avrora na nomu Vid z ostrova Sujsho Tanfilyeva na mis Nosappu Na Vezhu Avrori chi Vezhu miru Hokkajdo Yaponiya Plosha ostrova Sujsho stanovit z riznih dzherel vid 12 42 1 do 25 km Najbilsha dovzhina 8 3 km shirina 6 4 km 2 Maye skladnu nepravilnu formu Poverhnya jogo rivninna 3 visota nad rivnem morya vid 9 do 18 m 4 Ostriv pokritij trav yanoyu roslinnistyu lisiv nemaye Natomist ye bolota 5 ta dekilka nevelikih prisnih ozer 6 Ostriv otochenij skelyami rifami ta kaminnyam sho znahoditsya vid nogo na vidstani 1 mili 6 Na pivdennomu krayu ostrova misi Zorkij ustanovlenij znak Tanfilyeva yakij pidsvichuyetsya 6 Buhta Zorka vdayetsya v pivdenno zahidnij bereg ostrova Tanfilyeva mizh misom Zorkij i misom Udachnij roztashovanim priblizno za 800 m na pivnichnij zahid vid misu Zorkij Beregi buhti nizki ale z krutimi shilami i oblyamovani kam yanistimi plyazhami Na pivnichno shidnomu berezi ye nevelike prisnovodne ozero yake z yednane z buhtoyu protokoyu U vhodi v buhtu v 180 m na pivden vid misu Vdalij lezhit poroslij travoyu ostrivec Yayechnij zavvishki 3 5 m Mizh cim ostrivcem i misom Vdalij tyagnetsya kam yanistij rif z glibinami 0 7 5 6 m 6 Ostrivec Bochonok visotoyu 5 6 m lezhit na milini z glibinami menshe 5 m v 400 m na pivnichnij zahid vid misu Vdalij Cya milina vidhodit vid pivdenno zahidnogo berega ostrova Tanfilyeva na 900 m na pivdennij zahid Ostrivec Bochonok oblyamovanij rifom sho osihaye pid chas priplivu ogolyayetsya i poros travoyu Poblizu ostrivcya na milini rozkidane visihayuche kaminnya 6 Buhta Grozna vdayetsya v zahidnij bereg ostrova Tanfilyeva za 650 m na pivnich vid misu Vdalij Shirina vhodu v buhtu blizko 2780 m Beregi buhti zdebilshogo kruti ta vidmili Vhidni misi i pivnichnij bereg oblyamovani rifom sho osihaye yakij pokritij vodorostyami Uzdovzh shidnogo berega tyagnetsya pishano galkovij plyazh Serednya chastina buhti prihovana vid pivnichnih i shidnih vitriv tut glibini 7 11 m grunt pisok i mushli 6 Buhta Chicherina vdayetsya v pivnichnij bereg ostrova Tanfilyeva mizh misom 45 Dozoru 43 28 N 145 53 E i misom roztashovanim za 3 150 m na shid vid misu Dozoru U serednij chastini buhti lezhit rif sho osihaye Shidna chastina buhti prihovana vid pivdennih i pivdenno shidnih vitriv glibini 8 10 m tut kamin zdebilshogo poroslij morskoyu kapustoyu 6 Znak sho osvitlyuyetsya Bolotnij vstanovlenij na misi Bolotnij pivnichno shidnogo krayu ostrova Tanfilyeva Banka z najmenshoyu glibinoyu 4 2 m lezhit v 1450 m na pivnichnij shid vid misu Bolotnij Cya banka vityagnuta z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid na 2 2 km Grunt na banku skelya 6 Buhta Tanfilyeva vdayetsya u shidnij bereg ostrova Tanfilyeva mizh misom Bolotnij i misom Bojovij sho u 3150 m na pivden vid misu Bolotnij Beregi buhti Tanfilyeva za vinyatkom berega yiyi vershini strimki i peretnuti yarami shili yakih porosli travoyu Na berezi vershini buhti ye budinok Vhidni misi buhti oblyamovani rifami sho osihayut na yakih lezhat nadvodni osihayuchi i pidvodni kameni ta skeli U buhti rozkidano bagato banok ta skel Najbilsh znachni yih skeli Krejser i Kit U buhti ye vodorosti Buhta zahishena vid pivdenno zahidnih ta zahidnih vitriv u yiyi serednij chastini glibini 5 7 m grunt pisok 6 Geologiyared Z geologichnoyi tochki zoru ostriv Sujsho skladayetsya z osadovih porid piznogo krejdyanogo ta paleocenovogo periodiv z nastupnimi nerivnomirnimi vuglenosnimi naplastuvannyami sho sformuvalisya v oligoceni 7 Na dumku Yaponiyi ostriv ye prodovzhennyam pivostrova Nemuro 4 tobto prodovzhennyam beregovoyi liniyi yaponskogo ostrova Hokkajdo i ne viznayetsya yak chastina Kurilskih ostroviv 3 Primitkired GANZEJ A N IVANOV Tihookeanskij institut geografii DVO RAN g Vladivostok Moskovskij gosudarstvennyj universitet Landshaftnoe raznoobrazie Kurilskih ostrovov Arhivovano 4 listopada 2019 u Wayback Machine Geografiya i prirodnye resursy 2012 2 S 87 94 ISSN 0206 1619 Pyzhyanov F I Braslavec K M Ostrov Kunashir i Malye Kurily Toponimicheskij slovar Istoriya v nazvaniyah na karte Sahalinskoj oblasti Arhivovano 2012 12 13 u Wayback Machine nedostupnaya ssylka 1983 1994 Data obrasheniya 22 maya 2013 Arhivirovano 24 maya 2013 goda a b Hoppō Ryōdo Mondai Taisaku Kyōkai A Border yet unresolved Japan s northern territories Northern Territories Issue Association 1981 S 3 114 s a b 水晶島 Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 15 listopada 2021 Archibald G W Pasquier R F Proceedings of the 1983 International Crane Workshop International Crane Foundation 1987 S 67 595 s a b v g d e zh i k Gl 1 Malaya Kurilskaya gryada Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Lociya Ohotskogo morya Navigacionnoe opisanie arh 21 avgusta 2019 Glavnoe upravlenie navigacii i okeanografii MO SSSR 1984 335 s Hashimoto M Uyeda S Accretion Tectonics in the Circum Pacific Regions Proceedings of the Oji International Seminar on Accretion Tectonics September 1981 Tomakomai Japan Terra Scientific Publishing Company 1983 S 114 358 s ISBN 9789027715616 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Geografiya o Sujsho