Генрієтта д'Анжевіль (фр. Henriette d'Angeville; нар. 10 березня 1794, Семюр-ан-Брійонне — пом. 13 січня 1871, Лозанна) — друга жінка, яка піднялася на Монблан.
Генрієтта д'Анжевіль | |
---|---|
фр. Henriette d'Angeville | |
Прізвисько | La fiancée du mont Blanc |
Народилася | 10 березня 1794[2] Семюр-ан-Оксуа |
Померла | 13 січня 1871[1] (76 років) Лозанна, Швейцарія |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Місце проживання | Ферне-Вольтер Лозанна |
Діяльність | спелеологиня, Гірський провідник, альпіністка |
Знання мов | французька[2] |
Суспільний стан | d |
Брати, сестри | d |
|
Біографія
Генрієтта д'Анжевіль походила з французької аристократичної родини. Після Французької революції її батька було ув'язнено, а дідуся страчено, тому родина переїхала в Буже в регіоні Рона-Альпи. Після смерті батька, у 1827 році, вона оселилася у Женеві. Жінка захоплювалась пішими походами, і довший час мріяла піднятись на Монбалн. Це стало можливим у 1838 році. Саме тоді Генрієтта д'Анжевіль піднялась на найвищу гору Європи, і продовжила марафон жінок-альпіністок, розпочатий Марією Парадіс у 1808 році.
Д'Анжевіль продовжувала підніматись у гори впродовж двадцяти п'яти років. Вона покорила ще двадцять одну вершину, зокрема ще раз сходила на Монблан. Її останнє альпійське сходження було у віці 65 років на гору Свої останні роки вона також зацікавилася спелеологією та заснувала музей мінералогії в Лозанні. Там вона і померла.
Експедиція Монблан
У 1838 році разом з , а також в товаристві п'яти інших гідів, і шести носіїв, д'Анжевіль рушила покоряти Монблан. Їй пропонували долучитись до двох чоловічих-груп, однак вона відмовилась. Її прибуття до Шамоні стало сенсацією і викликало чималий переполох; з натовпу лунали вигуки підбадьорення, які супроводжували її дорогою до підйому. На висоті 10 тисяч футів у гірському притулку вона отримала телеграму від польського дворянина (який надіслав свою візитку до її намету), і до них долучилась також група англійців.
Експедиція Генрієтти д'Анжевіль рушила покоряти вершину 4 вересня 1838 року о 2 годині ночі. Дорогою жінка проявила свою витривалість та силу; вона піднялась на скелі так само, як і чоловіки хоч і страждала від підвищенного серцебиття та сонливості. Група піднялась на вершину о 13:15. Досягнення цілі відсвяткували канапками з шампанським. З вершини в небо випустили голубів як знак успішного сходження. А саму Генрієтту чоловіки підняли на плечі і вони всі разом радісно вигукували від щастя. Після повернення до Шамоні їх привітав салют з гармати. Наступного дня в урочистостях, на прохання д'Анжевіль, взяла участь також особлива гостя, на той момент шістдесятирічна Марія Парадіс. В цей період в Шамоні перебував, хоч і покинув містечко напередодні успішного підйому д'Анжевіль, молодий, бідний і багатообіцяючий автор та альпініст . Він намагався приєднатися до експедиції, однак так і не піднявся на гору до 1851 року. Після цього Сміт перетворив свій досвід на театральне шоу. Про експедицію д'Анжевіль (а також про «польського джентельмена») він згадує у своєму творі «Підйомі на Монблан».
Визнання
Оскільки Парадіс, на основі її ж власних розповідей, частково несли провідники, д'Анжевіль часто вважається першою жінкою, яка досягла вершини Монблан власними силами. У Отвіль-Лоні, недалеко від замку Анжевіль, який придбала сім'я Анжевіль у 1657 році і де проживав брат Генрієтти, названо вулицю на честь Генрієтти д'Анжевіль. Про неї згадує Гаррієт Бічер Стоу у своїх мандрівних мемуарах «Sunny Memories of Foreign Lands». Стоу багато подорожувала Альпами, де познайомилась і з Марією Парадіс (яку вона називала «Марі де Монблан») і з Генрієттою д'Анжевіль в Женеві.
Примітки
- http://cbw.iath.virginia.edu/women_display.php?id=20660
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Коричневий 13-25.
- Мазель 4-5.
- Коричневий 29.
- Коричневий 26-28.
- Райлі 33.
- Smith 392.
- Grabne par. 7.
- Домен par. 4.
- Stowe 237.
Бібліографія
- d'Angeville, Henriette (1987). Mon excursion au Mont-Blanc. Arthaud. ISBN .
- Brown, Rebecca A. (2002). Women on High: Pioneers of Mountaineering. Appalachian Mountain Club Books. ISBN .
- Domain, Guy (29 липня 2010). . . Архів оригіналу за 31 July 2010. Процитовано 21 серпня 2010.
- Grabne, Martin (30 липня 2010). . Der Standard. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 21 серпня 2010.
- Mazel, David (1994). . Texas A&M UP. ISBN . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 11 березня 2019.
- Riley, Glenda (1999). Women and nature: saving the "Wild" West. U of Nebraska P. ISBN .
- Smith, Albert (March 1852). «Ascent of Mont Blanc». The eclectic magazine of foreign literature, science, and art: 391—408. Retrieved 21 August 2010.
- Stowe, Harriet Beecher (1854). . Phillips, Sampson. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 11 березня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genriyetta d Anzhevil fr Henriette d Angeville nar 10 bereznya 1794 17940310 Semyur an Brijonne pom 13 sichnya 1871 Lozanna druga zhinka yaka pidnyalasya na Monblan Genriyetta d Anzhevilfr Henriette d AngevillePrizviskoLa fiancee du mont BlancNarodilasya10 bereznya 1794 1794 03 10 2 Semyur an OksuaPomerla13 sichnya 1871 1871 01 13 1 76 rokiv Lozanna ShvejcariyaPohovannyadKrayina FranciyaMisce prozhivannyaFerne Volter LozannaDiyalnistspeleologinya Girskij providnik alpinistkaZnannya movfrancuzka 2 Suspilnij standBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGenriyetta d Anzhevil pohodila z francuzkoyi aristokratichnoyi rodini Pislya Francuzkoyi revolyuciyi yiyi batka bulo uv yazneno a didusya stracheno tomu rodina pereyihala v Buzhe v regioni Rona Alpi Pislya smerti batka u 1827 roci vona oselilasya u Zhenevi Zhinka zahoplyuvalas pishimi pohodami i dovshij chas mriyala pidnyatis na Monbaln Ce stalo mozhlivim u 1838 roci Same todi Genriyetta d Anzhevil pidnyalas na najvishu goru Yevropi i prodovzhila marafon zhinok alpinistok rozpochatij Mariyeyu Paradis u 1808 roci D Anzhevil prodovzhuvala pidnimatis u gori vprodovzh dvadcyati p yati rokiv Vona pokorila she dvadcyat odnu vershinu zokrema she raz shodila na Monblan Yiyi ostannye alpijske shodzhennya bulo u vici 65 rokiv na goru Svoyi ostanni roki vona takozh zacikavilasya speleologiyeyu ta zasnuvala muzej mineralogiyi v Lozanni Tam vona i pomerla Ekspediciya MonblanU 1838 roci razom z a takozh v tovaristvi p yati inshih gidiv i shesti nosiyiv d Anzhevil rushila pokoryati Monblan Yij proponuvali doluchitis do dvoh cholovichih grup odnak vona vidmovilas Yiyi pributtya do Shamoni stalo sensaciyeyu i viklikalo chimalij perepoloh z natovpu lunali viguki pidbadorennya yaki suprovodzhuvali yiyi dorogoyu do pidjomu Na visoti 10 tisyach futiv u girskomu pritulku vona otrimala telegramu vid polskogo dvoryanina yakij nadislav svoyu vizitku do yiyi nametu i do nih doluchilas takozh grupa anglijciv Ekspediciya Genriyetti d Anzhevil rushila pokoryati vershinu 4 veresnya 1838 roku o 2 godini nochi Dorogoyu zhinka proyavila svoyu vitrivalist ta silu vona pidnyalas na skeli tak samo yak i choloviki hoch i strazhdala vid pidvishennogo sercebittya ta sonlivosti Grupa pidnyalas na vershinu o 13 15 Dosyagnennya cili vidsvyatkuvali kanapkami z shampanskim Z vershini v nebo vipustili golubiv yak znak uspishnogo shodzhennya A samu Genriyettu choloviki pidnyali na plechi i voni vsi razom radisno vigukuvali vid shastya Pislya povernennya do Shamoni yih privitav salyut z garmati Nastupnogo dnya v urochistostyah na prohannya d Anzhevil vzyala uchast takozh osobliva gostya na toj moment shistdesyatirichna Mariya Paradis V cej period v Shamoni perebuvav hoch i pokinuv mistechko naperedodni uspishnogo pidjomu d Anzhevil molodij bidnij i bagatoobicyayuchij avtor ta alpinist Vin namagavsya priyednatisya do ekspediciyi odnak tak i ne pidnyavsya na goru do 1851 roku Pislya cogo Smit peretvoriv svij dosvid na teatralne shou Pro ekspediciyu d Anzhevil a takozh pro polskogo dzhentelmena vin zgaduye u svoyemu tvori Pidjomi na Monblan ViznannyaOskilki Paradis na osnovi yiyi zh vlasnih rozpovidej chastkovo nesli providniki d Anzhevil chasto vvazhayetsya pershoyu zhinkoyu yaka dosyagla vershini Monblan vlasnimi silami U Otvil Loni nedaleko vid zamku Anzhevil yakij pridbala sim ya Anzhevil u 1657 roci i de prozhivav brat Genriyetti nazvano vulicyu na chest Genriyetti d Anzhevil Pro neyi zgaduye Garriyet Bicher Stou u svoyih mandrivnih memuarah Sunny Memories of Foreign Lands Stou bagato podorozhuvala Alpami de poznajomilas i z Mariyeyu Paradis yaku vona nazivala Mari de Monblan i z Genriyettoyu d Anzhevil v Zhenevi Primitkihttp cbw iath virginia edu women display php id 20660 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Korichnevij 13 25 Mazel 4 5 Korichnevij 29 Korichnevij 26 28 Rajli 33 Smith 392 Grabne par 7 Domen par 4 Stowe 237 Bibliografiyad Angeville Henriette 1987 Mon excursion au Mont Blanc Arthaud ISBN 978 2 7003 0664 4 Brown Rebecca A 2002 Women on High Pioneers of Mountaineering Appalachian Mountain Club Books ISBN 1 929173 13 X Domain Guy 29 lipnya 2010 Arhiv originalu za 31 July 2010 Procitovano 21 serpnya 2010 Grabne Martin 30 lipnya 2010 Der Standard Arhiv originalu za 9 serpnya 2010 Procitovano 21 serpnya 2010 Mazel David 1994 Texas A amp M UP ISBN 978 0 89096 617 4 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 11 bereznya 2019 Riley Glenda 1999 Women and nature saving the Wild West U of Nebraska P ISBN 978 0 8032 8975 8 Smith Albert March 1852 Ascent of Mont Blanc The eclectic magazine of foreign literature science and art 391 408 Retrieved 21 August 2010 Stowe Harriet Beecher 1854 Phillips Sampson Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 11 bereznya 2019