Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генріх VII (англ. Henry VII; 29 січня 1457 — 21 квітня 1509) — король Англії у 1485–1509 роках, син Едмунда Тюдора, графа Річмонда (1430–1456 роки). Засновник династії Тюдорів.
| Генріх VII англ. Henry VII | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Коронація: | 30 жовтня 1485 | |
| Попередник: | Річард ІІІ | |
| Наступник: | Генріх VIII | |
| Ім'я при народженні: | Henry Tudor (Генрі Тюдор) | |
| Народження: | 28 січня 1457 Замок Пембрук, Уельс | |
| Смерть: | 21 квітня 1509 (52 роки) Ричмондський палац | |
| Причина смерті: | туберкульоз | |
| Поховання: | Вестмінстерське абатство, Англія | |
| Країна: | Королівство Англія і Уельс | |
| Релігія: | католицька церква | |
| Рід: | Тюдори | |
| Батько: | Едмунд Тюдор | |
| Мати: | Маргарет Бофорт | |
| Шлюб: | Єлизавета Йоркська | |
| Діти: | Артур, Маргарита, Генріх, Єлизавета, Едмунд, Катерина | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: |  | |
| | ||
Провів юнацькі роки в Бретані, у 1485 висадився в Британії, щоб очолити повстання проти Річарда ІІІ, що завершилося поразкою Річарда і його смертю біля Босворта. Одружившись з Єлизаветою Йоркською у 1486, об'єднав двори Йорків і Ланкастерів. У 1497 відбулося повстання йоркців, але Генріх відновив порядок після воєн Червоної і Білої троянди і отримав незалежність від парламенту, заклав основи абсолютизму. Його наступником став син Генріх VIII.
Походження
З народження до вступу на престол майбутній король мав ім'я Генріх Тюдор, граф Річмонд (Earl of Richmond). За лінією батька належав до стародавнього уельського роду, що прийняв прізвище Тюдорів на честь прапрадіда Генріха, Тудура ап Горонві (валл. Tudur ap Goronwy). Дід Генріха, Оуен Тюдор, перебував на службі у вдови короля Генріха V й матері Генріха VI французької принцеси Катерини Валуа; невідомо точно, чи був освячений таємним шлюбом їхній багаторічний зв'язок, від якого народилось кілька визнаних дітей. Їхній син Едмунд Тюдор, 1-й граф Річмонд, одноутробний брат короля Генріха VI, ще раз поріднився з родом Ланкастерів, одружившись з Маргаритою Бофорт, онукою позашлюбного (в подальшому узаконеного) сина засновника дому Ланкастерів Джона Гентського.
13-річна Маргарита народила єдину дитину — майбутнього Генріха VII — за два місяці після передчасної смерті чоловіка. У цей час вже тривала Війна Червоної та Білої троянд. Вдова графиня Річмонд ще двічі виходила заміж за видатних прибічників дому Ланкастерів, другий з них — — у подальшому допоміг пасинку, зрадивши Річарду III у битві під Босвортом.
Шлях до влади
Якими б примарними не були права Генріха Тюдора, нащадка позашлюбного сина (родина Бофортів традиційно вважалась такою, що не має прав на престол, окрім того, незаконним вважався і шлюб Овена Тюдора та Катерини Французької — якщо такий взагалі був), після загибелі Генріха VI та його сина Едуарда, принца Уельського у 1471 році граф Річмонд, який був разом із дядьком в еміграції у Франції, опинився серед небагатьох живих представників Ланкастерської династії. З 1475 року Генріх жив у герцогстві Бретань у герцога Франциска II на правах бранця, однак мав добрі умови.
Під час стабільного царювання Едуарда IV у ланкастерських претендентів було мало шансів на успіх, але по його смерті й усунення від влади (та, як зазвичай вважається, убивства) його синів Річардом III (1483) в Англії знову настала доба заколотів і заворушень опозиції. Філіп де Коммін писав у «Мемуарах»: «Господь дуже швидко надіслав королю Річарду ворога, у якого не було жодної копійки за пазухою, як здається, жодних прав на корону Англії — загалом, не було нічого достойного, окрім честі; але він довго страждав й більшу частину життя був бранцем…». За підтримки Франції у 1485 році Генріх висадився в Уельсі, де, скориставшись валлійським походженням свого роду, набрав чимало прибічників. 22 серпня 1485 року у битві під Босвортом армія короля Річарда була розбита, а сам він загинув. Генріха було проголошено королем на полі бою та, вступивши за якийсь час до Лондона, парламентською постановою затвердив престол за собою та своїми нащадками без усілякого спеціального підґрунтя — таким чином, він став королем Англії за правом завоювання, подібно до Вільгельма I. Якщо б Генріх Тюдор офіційно претендував на корону за правом спадщини Ланкастерського дому, то її, очевидно, мав отримати не він, а його мати — леді Маргарита Бофорт. Маргарита, яка ненадовго пережила сина, не конфліктувала з ним з приводу претензій на престол, хоч іноді підписувалась «Margaret R» (тобто, королева).
Початок царювання
Початок царювання Генріха VII супроводжувався першим спалахом епідемії загадкової хвороби (ймовірно занесеної його найманцями з Франції) з високим рівнем смертності — так званої «пітливої гарячки» чи англійського поту, що було сприйнято народом як поганий знак. Після коронації Генріх одружився з племінницею Річарда III, дочкою Едуарда IV Єлизаветою Йоркською, оголосивши про об'єднання домів, що раніше ворогували. Раніше її сватали за дружину самому дядькові, Річарду III. Цей шлюб, про який Генріх заявляв ще у Бретані, був умовою підтримки Генріха з боку парламенту; відомо, що він зволікав з його укладенням аж до січня 1486 року, а коронував дружину тільки наприкінці 1487 року. Як емблему (badge) династії Тюдорів було прийнято з'єднану білу та червону троянди (присутня на британському гербі донині). Окрім того, Генріх підкреслював також і валлійське походження, використовуючи в офіційних документах валлійський (а не просто зменшений) варіант свого імені — Harry — та назвавши старшого сина Артуром на честь легендарного кельтського короля Артура.
Затвердження Тюдорів у боротьбі з іншими претендентами
Правління Генріха VII, що тривало 24 роки, виявилось однією з наймирніших епох в історії Англії, незважаючи на повстання самозванців, що трясли державу у перші роки — та . Генріх проявив істинно королівське милосердя до своїх (потенційних) суперників, не піддавши репресіям законного спадкоємця Річарда III, ,графа Лінкольна (за два роки підбурив заколот і загинув у бою); Сімнела було залишено в живих, він працював при дворі Генріха кухарем, а Ворбек утримувався тривалий час в Тауері в гарних умовах й був страчений тільки після спроби втекти.
Тим не менше, є версія, відповідно до якої Генріх VII, а не Річард III, був ініціатором убивства малолітніх синів Едуарда IV, які нібито дожили до 1485 року; убивство (разом з низкою інших, завідомо неймовірних злочинів) було, відповідно до цієї версії, приписано Річарду панегіристами Тюдорів, такими, як чи Томас Мор. Вважати цю версію переконливою, підкріпленою документами неможна (як і версію про те, що ініціатором убивства був Річард III).
Династичні союзи
Генріх VII посилив міжнародне становище Англії, одруживши свого старшого сина Артура, принца Уельського, з іспанською принцесою Катериною Арагонською, а дочку, Маргариту, видавши заміж за короля Шотландії Якова IV. Останній крок був покликаний нейтралізувати ворожі стосунки між двома британськими королівствами (раніше Яків IV підтримував претензії Ворбека), а за століття цей династичний союз приніс правнуку Якова й Маргарити, Якову VI, англійський престол та призвів до об'єднання двох держав. Після ранньої смерті принца Артура (1502) Катерина Арагонська залишилась в Англії, а після смерті свекра вийшла заміж за брата покійного чоловіка (зазвичай, такий шлюб вважався незаконним), Генріха VIII, на що було отримано спеціальний дозвіл від Папи Римського. Ця ситуація у подальшому сприяла скандальному розлученню Генріха VIII й розриву Англії з католицькою церквою (див. Англійська реформація).
Окрім того, молодша дочка Генріха VII Марія вступила, вже за правління свого брата, до шлюбу з королем Франції Людовіком XII (помер невдовзі після одруження).
Інші події
Генріх VII був бережливим монархом, який значно зміцнив бюджет Англії, понівечений за роки Столітньої війни та війни Червоної та Білої троянд. Для суду над дворянами при ньому було започатковано особливий орган — Зоряна палата.
До числа пам'ятних подій правління Генріха VII належить підтримана ним експедиція італійця на англійській службі Джованні Кабото (він же Джон Кебот) в Америку й відкриття Ньюфаундленду. Також на прохання Генріха відомий історик почав писати «Історію Англії».
Король похований у Вестмінстерському абатстві, поруч зі своєю дружиною, Єлизаветою Йоркською, яку він пережив на сім років.
Йому спадкував другий син, Генріх VIII.
Родовід
Сім'я
Дружина
-
![image]()
'Єлизавета
(1466—1503)
Діти
Бастарди
- Від невідомої:
-
![image]()
Роланд
(1474—1535)
Див. також
- [en]
Примітки
- Філіп де Коммін. Мемуари [Архівовано 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Френсіс Бекон. Історія Генріха VII [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Френсіс Бекон. Історія Генріха VII [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Генріх VII // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Genrih VII znachennya Genrih VII angl Henry VII 29 sichnya 1457 21 kvitnya 1509 korol Angliyi u 1485 1509 rokah sin Edmunda Tyudora grafa Richmonda 1430 1456 roki Zasnovnik dinastiyi Tyudoriv Genrih VII angl Henry VIIGenrih VII Korol Angliyi Koronaciya 30 zhovtnya 1485 Poperednik Richard III Nastupnik Genrih VIII Im ya pri narodzhenni Henry Tudor Genri Tyudor Narodzhennya 28 sichnya 1457 1457 01 28 Zamok Pembruk UelsSmert 21 kvitnya 1509 1509 04 21 52 roki Richmondskij palacPrichina smerti tuberkulozPohovannya Vestminsterske abatstvo AngliyaKrayina Korolivstvo Angliya i UelsReligiya katolicka cerkvaRid TyudoriBatko Edmund TyudorMati Margaret BofortShlyub Yelizaveta JorkskaDiti Artur Margarita Genrih Yelizaveta Edmund Katerina Avtograf Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Bilo chervona troyanda emblema Tyudoriv Proviv yunacki roki v Bretani u 1485 visadivsya v Britaniyi shob ocholiti povstannya proti Richarda III sho zavershilosya porazkoyu Richarda i jogo smertyu bilya Bosvorta Odruzhivshis z Yelizavetoyu Jorkskoyu u 1486 ob yednav dvori Jorkiv i Lankasteriv U 1497 vidbulosya povstannya jorkciv ale Genrih vidnoviv poryadok pislya voyen Chervonoyi i Biloyi troyandi i otrimav nezalezhnist vid parlamentu zaklav osnovi absolyutizmu Jogo nastupnikom stav sin Genrih VIII Zmist 1 Pohodzhennya 2 Shlyah do vladi 3 Pochatok caryuvannya 4 Zatverdzhennya Tyudoriv u borotbi z inshimi pretendentami 5 Dinastichni soyuzi 6 Inshi podiyi 7 Rodovid 8 Sim ya 8 1 Druzhina 8 2 Diti 8 2 1 Bastardi 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaPohodzhennyared Z narodzhennya do vstupu na prestol majbutnij korol mav im ya Genrih Tyudor graf Richmond Earl of Richmond Za liniyeyu batka nalezhav do starodavnogo uelskogo rodu sho prijnyav prizvishe Tyudoriv na chest prapradida Genriha Tudura ap Goronvi vall Tudur ap Goronwy Did Genriha Ouen Tyudor perebuvav na sluzhbi u vdovi korolya Genriha V j materi Genriha VI francuzkoyi princesi Katerini Valua nevidomo tochno chi buv osvyachenij tayemnim shlyubom yihnij bagatorichnij zv yazok vid yakogo narodilos kilka viznanih ditej Yihnij sin Edmund Tyudor 1 j graf Richmond odnoutrobnij brat korolya Genriha VI she raz poridnivsya z rodom Lankasteriv odruzhivshis z Margaritoyu Bofort onukoyu pozashlyubnogo v podalshomu uzakonenogo sina zasnovnika domu Lankasteriv Dzhona Gentskogo 13 richna Margarita narodila yedinu ditinu majbutnogo Genriha VII za dva misyaci pislya peredchasnoyi smerti cholovika U cej chas vzhe trivala Vijna Chervonoyi ta Biloyi troyand Vdova grafinya Richmond she dvichi vihodila zamizh za vidatnih pribichnikiv domu Lankasteriv drugij z nih Tomas Stenli u podalshomu dopomig pasinku zradivshi Richardu III u bitvi pid Bosvortom Shlyah do vladired nbsp Genrih graf Richmond v molodosti Nevidomij francuzkij hudozhnik Muzej Kalve Yakimi b primarnimi ne buli prava Genriha Tyudora nashadka pozashlyubnogo sina rodina Bofortiv tradicijno vvazhalas takoyu sho ne maye prav na prestol okrim togo nezakonnim vvazhavsya i shlyub Ovena Tyudora ta Katerini Francuzkoyi yaksho takij vzagali buv pislya zagibeli Genriha VI ta jogo sina Eduarda princa Uelskogo u 1471 roci graf Richmond yakij buv razom iz dyadkom Dzhasperom Tyudorom v emigraciyi u Franciyi opinivsya sered nebagatoh zhivih predstavnikiv Lankasterskoyi dinastiyi Z 1475 roku Genrih zhiv u gercogstvi Bretan u gercoga Franciska II na pravah brancya odnak mav dobri umovi Pid chas stabilnogo caryuvannya Eduarda IV u lankasterskih pretendentiv bulo malo shansiv na uspih ale po jogo smerti j usunennya vid vladi ta yak zazvichaj vvazhayetsya ubivstva jogo siniv Richardom III 1483 v Angliyi znovu nastala doba zakolotiv i zavorushen opoziciyi Filip de Kommin pisav u Memuarah Gospod duzhe shvidko nadislav korolyu Richardu voroga u yakogo ne bulo zhodnoyi kopijki za pazuhoyu yak zdayetsya zhodnih prav na koronu Angliyi zagalom ne bulo nichogo dostojnogo okrim chesti ale vin dovgo strazhdav j bilshu chastinu zhittya buv brancem 1 Za pidtrimki Franciyi u 1485 roci Genrih visadivsya v Uelsi de skoristavshis vallijskim pohodzhennyam svogo rodu nabrav chimalo pribichnikiv 22 serpnya 1485 roku u bitvi pid Bosvortom armiya korolya Richarda bula rozbita a sam vin zaginuv Genriha bulo progolosheno korolem na poli boyu ta vstupivshi za yakijs chas do Londona parlamentskoyu postanovoyu zatverdiv prestol za soboyu ta svoyimi nashadkami bez usilyakogo specialnogo pidgruntya takim chinom vin stav korolem Angliyi za pravom zavoyuvannya podibno do Vilgelma I Yaksho b Genrih Tyudor oficijno pretenduvav na koronu za pravom spadshini Lankasterskogo domu to yiyi ochevidno mav otrimati ne vin a jogo mati ledi Margarita Bofort Margarita yaka nenadovgo perezhila sina ne konfliktuvala z nim z privodu pretenzij na prestol hoch inodi pidpisuvalas Margaret R tobto koroleva Pochatok caryuvannyared nbsp Korol Genrih VII blizko 1500 roku Kopiya iz vtrachenogo originalu London tovaristvo antikvariv Pochatok caryuvannya Genriha VII suprovodzhuvavsya pershim spalahom epidemiyi zagadkovoyi hvorobi jmovirno zanesenoyi jogo najmancyami z Franciyi z visokim rivnem smertnosti tak zvanoyi pitlivoyi garyachki chi anglijskogo potu sho bulo sprijnyato narodom yak poganij znak 2 Pislya koronaciyi Genrih odruzhivsya z pleminniceyu Richarda III dochkoyu Eduarda IV Yelizavetoyu Jorkskoyu ogolosivshi pro ob yednannya domiv sho ranishe voroguvali Ranishe yiyi svatali za druzhinu samomu dyadkovi Richardu III Cej shlyub pro yakij Genrih zayavlyav she u Bretani buv umovoyu pidtrimki Genriha z boku parlamentu vidomo sho vin zvolikav z jogo ukladennyam azh do sichnya 1486 roku a koronuvav druzhinu tilki naprikinci 1487 roku Yak emblemu badge dinastiyi Tyudoriv bulo prijnyato z yednanu bilu ta chervonu troyandi prisutnya na britanskomu gerbi donini Okrim togo Genrih pidkreslyuvav takozh i vallijske pohodzhennya vikoristovuyuchi v oficijnih dokumentah vallijskij a ne prosto zmenshenij variant svogo imeni Harry ta nazvavshi starshogo sina Arturom na chest legendarnogo keltskogo korolya Artura Zatverdzhennya Tyudoriv u borotbi z inshimi pretendentamired Pravlinnya Genriha VII sho trivalo 24 roki viyavilos odniyeyu z najmirnishih epoh v istoriyi Angliyi nezvazhayuchi na povstannya samozvanciv sho tryasli derzhavu u pershi roki Lamberta Simnela ta Perkina Vorbeka Genrih proyaviv istinno korolivske miloserdya do svoyih potencijnih supernikiv ne piddavshi represiyam zakonnogo spadkoyemcya Richarda III Dzhona de la Pol grafa Linkolna za dva roki pidburiv zakolot i zaginuv u boyu Simnela bulo zalisheno v zhivih vin pracyuvav pri dvori Genriha kuharem a Vorbek utrimuvavsya trivalij chas v Taueri v garnih umovah j buv strachenij tilki pislya sprobi vtekti Tim ne menshe ye versiya vidpovidno do yakoyi Genrih VII a ne Richard III buv iniciatorom ubivstva malolitnih siniv Eduarda IV yaki nibito dozhili do 1485 roku ubivstvo razom z nizkoyu inshih zavidomo nejmovirnih zlochiniv bulo vidpovidno do ciyeyi versiyi pripisano Richardu panegiristami Tyudoriv takimi yak Dzhon Morton chi Tomas Mor Vvazhati cyu versiyu perekonlivoyu pidkriplenoyu dokumentami nemozhna yak i versiyu pro te sho iniciatorom ubivstva buv Richard III Dinastichni soyuzired Genrih VII posiliv mizhnarodne stanovishe Angliyi odruzhivshi svogo starshogo sina Artura princa Uelskogo z ispanskoyu princesoyu Katerinoyu Aragonskoyu a dochku Margaritu vidavshi zamizh za korolya Shotlandiyi Yakova IV Ostannij krok buv poklikanij nejtralizuvati vorozhi stosunki mizh dvoma britanskimi korolivstvami ranishe Yakiv IV pidtrimuvav pretenziyi Vorbeka a za stolittya cej dinastichnij soyuz prinis pravnuku Yakova j Margariti Yakovu VI anglijskij prestol ta prizviv do ob yednannya dvoh derzhav Pislya rannoyi smerti princa Artura 1502 Katerina Aragonska zalishilas v Angliyi a pislya smerti svekra vijshla zamizh za brata pokijnogo cholovika zazvichaj takij shlyub vvazhavsya nezakonnim Genriha VIII na sho bulo otrimano specialnij dozvil vid Papi Rimskogo Cya situaciya u podalshomu spriyala skandalnomu rozluchennyu Genriha VIII j rozrivu Angliyi z katolickoyu cerkvoyu div Anglijska reformaciya Okrim togo molodsha dochka Genriha VII Mariya vstupila vzhe za pravlinnya svogo brata do shlyubu z korolem Franciyi Lyudovikom XII pomer nevdovzi pislya odruzhennya Inshi podiyired nbsp Kapela Genriha VII u Vestminsteri ostannij shedevr anglijskoyi gotiki Genrih VII buv berezhlivim monarhom yakij znachno zmicniv byudzhet Angliyi ponivechenij za roki Stolitnoyi vijni ta vijni Chervonoyi ta Biloyi troyand Dlya sudu nad dvoryanami pri nomu bulo zapochatkovano osoblivij organ Zoryana palata Do chisla pam yatnih podij pravlinnya Genriha VII nalezhit pidtrimana nim ekspediciya italijcya na anglijskij sluzhbi Dzhovanni Kaboto vin zhe Dzhon Kebot v Ameriku j vidkrittya Nyufaundlendu Takozh na prohannya Genriha vidomij istorik Polidor Vergilij pochav pisati Istoriyu Angliyi Korol pohovanij u Vestminsterskomu abatstvi poruch zi svoyeyu druzhinoyu Yelizavetoyu Jorkskoyu yaku vin perezhiv na sim rokiv Jomu spadkuvav drugij sin Genrih VIII Rodovidred Sim yared Druzhinared nbsp Yelizaveta 1466 1503 Ditired nbsp 1 Artur 1486 1502 nbsp 2 Margarita 1489 1541 nbsp 3 Genrih 1491 1547 nbsp 4 Yelizaveta 1492 1495 nbsp 5 Mariya 1496 1533 nbsp 6 Eduard 3 1498 1499 nbsp 7 Edmund 1499 1500 nbsp 8 Katerina 1503 Bastardired Vid nevidomoyi nbsp Roland 1474 1535 Div takozhred Tituli britanskih suvereniv en Primitkired Filip de Kommin Memuari Arhivovano 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Frensis Bekon Istoriya Genriha VII Arhivovano 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Literaturared Frensis Bekon Istoriya Genriha VII Arhivovano 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Posilannyared Genrih VII Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Henry VII of England Poperednik Richard III Korol Angliyi 1485 1509 roki Nastupnik Genrih VIII Poperednik Richard III Korol Franciyi titulyarnij 1485 1509 roki Nastupnik Genrih VIII Poperednik Richard III Lord Irlandiyi 1485 1509 roki Nastupnik Genrih VIII Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Genrih VII korol Angliyi amp oldid 43153899