Генріх IV Сліпий (нім. Heinrich IV. der Blinde; бл. 1112 — 14 серпня 1196) — граф Люксембургу в 1136—1196 роках, граф в 1139—1189 роках (як Генріх I), граф де Ла Рош-ан-Арденн в 1155—1196 роках, граф Дарбюї в 1148—1196 роках, граф Лонгві в 1141—1196 роках.
Генріх IV | |
---|---|
Народився | 1113[1] |
Помер | 14 серпня 1196 Ехтернах, Люксембург |
Діяльність | політик |
Титул | граф[d] |
Посада | d і d |
Рід | d і d |
Батько | d |
Мати | Ермезінда I (графиня Люксембургу) |
Брати, сестри | d, d, d і d |
У шлюбі з | d і d |
Діти | Ермезінда II (графиня Люксембургу) |
|
Життєпис
Походив з Намюрського дому. Другий син Готфріда I, графа Намюра, та Ермезінди (доньки Конрада I, графа Люксембургу). Народився близько 1112 року. Після смерті старшого брата Альбрехта між 1125 та 1127 роками став спадкоємцем графства Намюр.
1136 року після смерті Конрада II мати Генріха, яка була вуйнею померлого, висунула права на графство Люксембург. Проти цього виступив Генріх II де Гранпре, швагро Конрада II. Втім імператор Лотар II передав це володіння Ермезінді. Остання того ж року зреклася графства Люксембург на користь сина. У 1139 році після смерті батька успадкував також графство Намюр.
1141 року допоміг Альберону II, єпископу Льєжу, у боротьбі з Робертом I, графом Барським, за замок Буйон. 1143 року внаслідок смерті матері став графом Лонгві.
Водночас продовжив політику попередніх графів Люксембургу щодо оскарження влади Трірського архієпископства над абатством Св. Максиміна. Боротьба тривала до 1146 року, коли Генріх IV в Шпейєрі підписав з трірським архієпископом Альбероном де Монтрейлем мирну угоду, за якою відмовлявся від фогства абатства Св. Максиміна. 1148 року після смерті родича Генріха III де Дарбюї успадкував графство Дарбюї.
1152 року після смерті архієпископа Альберона де Монтрейля знову встановив владу над абатством Св. Максиміна. До 1155 року оженився на представниці Ельзаського дому. 1155 року домовився з новим трірським архієпископом Хілліном фон Фальманом, остаточно поступившись абатством в обмін на місто Гревенмахер. Того ж року успадкував графство Ла Рош-ан-Арденн.
1163 року через відсутність дітей розлучився з дружиною. Наприкінці 1168 року, оскільки не мав синів, оголосив спадкоємцем свого шваґра , графа Ено. 1171 року після смерті останнього — небіжа Бодуена V де Ено. Того ж року оженився з представницею династії Вассенбергів.
1172 року спільно з Бодуеном V, графом Ено, відбив спробу , герцога Лімбурга, захопити володіння в Намюрі.
1182 року Генріх IV захворів, втративши зір. 1186 року у нього народилася донька, якій він вирішив передати усі свої володіння. 1187 року заручив її з Генріхом II, графом Шампані. В свою чергу Бодуен V де Ено подав скаргу до імператора Фрідріха I, який змусив Генріха IV 1188 року знову оголосити Бодуена V спадкоємцем. Після цього той у 1189 році захопив графство Намюр.
1190 року Генріх IV остаточно поступився небожеві Намюром, але зберіг інші володіння. 1194 року спробував відвоювати Намюр, але коаліція його союзникі на чолі ізГенріхом III, герцогом Лімбургу, зазнала поразки від Бодуена V де Ено в битві під Новіль-сюр-Меень.
Помер Генріх IV 1196 року, поховано в абатстві Флореф. Його донька успадкувала графства Ла Рош-ан-Арденн та Дарбюї, графство Люксембург відійшов до імперії. Імператор Генріх VI передав його Оттону I, пфальцграфу Бургунді.
Родина
1. Дружина — Лауретта, донька Тьєррі, графа Фландрії.
дітей не було
2. Дружина — Агнес, донька Генріха I Вассенберга, графа Гельдерну.
Діти:
- Ермезінда (1186—1247), дружина: 1) , графа Бара; 2) Валерана III, герцога Лімбургу
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #137945183 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Nicolas van Werveke: Heinrich IV. (I.), der Blinde, Graf von Luxemburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 535—537.
- Félix Rousseau, Henri l'Aveugle: comte de Namur et de Luxembourg, 1136—1196, Bibliothèque de la Faculté de philosophie et lettres de l'Université de Liège, 1921.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrih IV Slipij nim Heinrich IV der Blinde bl 1112 14 serpnya 1196 graf Lyuksemburgu v 1136 1196 rokah graf v 1139 1189 rokah yak Genrih I graf de La Rosh an Ardenn v 1155 1196 rokah graf Darbyuyi v 1148 1196 rokah graf Longvi v 1141 1196 rokah Genrih IVNarodivsya1113 1 Pomer14 serpnya 1196 Ehternah LyuksemburgDiyalnistpolitikTitulgraf d Posadad i dRidd i dBatkodMatiErmezinda I grafinya Lyuksemburgu Brati sestrid d d i dU shlyubi zd i dDitiErmezinda II grafinya Lyuksemburgu Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Namyurskogo domu Drugij sin Gotfrida I grafa Namyura ta Ermezindi donki Konrada I grafa Lyuksemburgu Narodivsya blizko 1112 roku Pislya smerti starshogo brata Albrehta mizh 1125 ta 1127 rokami stav spadkoyemcem grafstva Namyur 1136 roku pislya smerti Konrada II mati Genriha yaka bula vujneyu pomerlogo visunula prava na grafstvo Lyuksemburg Proti cogo vistupiv Genrih II de Granpre shvagro Konrada II Vtim imperator Lotar II peredav ce volodinnya Ermezindi Ostannya togo zh roku zreklasya grafstva Lyuksemburg na korist sina U 1139 roci pislya smerti batka uspadkuvav takozh grafstvo Namyur 1141 roku dopomig Alberonu II yepiskopu Lyezhu u borotbi z Robertom I grafom Barskim za zamok Bujon 1143 roku vnaslidok smerti materi stav grafom Longvi Vodnochas prodovzhiv politiku poperednih grafiv Lyuksemburgu shodo oskarzhennya vladi Trirskogo arhiyepiskopstva nad abatstvom Sv Maksimina Borotba trivala do 1146 roku koli Genrih IV v Shpejyeri pidpisav z trirskim arhiyepiskopom Alberonom de Montrejlem mirnu ugodu za yakoyu vidmovlyavsya vid fogstva abatstva Sv Maksimina 1148 roku pislya smerti rodicha Genriha III de Darbyuyi uspadkuvav grafstvo Darbyuyi 1152 roku pislya smerti arhiyepiskopa Alberona de Montrejlya znovu vstanoviv vladu nad abatstvom Sv Maksimina Do 1155 roku ozhenivsya na predstavnici Elzaskogo domu 1155 roku domovivsya z novim trirskim arhiyepiskopom Hillinom fon Falmanom ostatochno postupivshis abatstvom v obmin na misto Grevenmaher Togo zh roku uspadkuvav grafstvo La Rosh an Ardenn 1163 roku cherez vidsutnist ditej rozluchivsya z druzhinoyu Naprikinci 1168 roku oskilki ne mav siniv ogolosiv spadkoyemcem svogo shvagra grafa Eno 1171 roku pislya smerti ostannogo nebizha Boduena V de Eno Togo zh roku ozhenivsya z predstavniceyu dinastiyi Vassenbergiv 1172 roku spilno z Boduenom V grafom Eno vidbiv sprobu gercoga Limburga zahopiti volodinnya v Namyuri 1182 roku Genrih IV zahvoriv vtrativshi zir 1186 roku u nogo narodilasya donka yakij vin virishiv peredati usi svoyi volodinnya 1187 roku zaruchiv yiyi z Genrihom II grafom Shampani V svoyu chergu Boduen V de Eno podav skargu do imperatora Fridriha I yakij zmusiv Genriha IV 1188 roku znovu ogolositi Boduena V spadkoyemcem Pislya cogo toj u 1189 roci zahopiv grafstvo Namyur 1190 roku Genrih IV ostatochno postupivsya nebozhevi Namyurom ale zberig inshi volodinnya 1194 roku sprobuvav vidvoyuvati Namyur ale koaliciya jogo soyuzniki na choli izGenrihom III gercogom Limburgu zaznala porazki vid Boduena V de Eno v bitvi pid Novil syur Meen Pomer Genrih IV 1196 roku pohovano v abatstvi Floref Jogo donka uspadkuvala grafstva La Rosh an Ardenn ta Darbyuyi grafstvo Lyuksemburg vidijshov do imperiyi Imperator Genrih VI peredav jogo Ottonu I pfalcgrafu Burgundi Rodina1 Druzhina Lauretta donka Tyerri grafa Flandriyi ditej ne bulo 2 Druzhina Agnes donka Genriha I Vassenberga grafa Geldernu Diti Ermezinda 1186 1247 druzhina 1 grafa Bara 2 Valerana III gercoga LimburguPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 137945183 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaNicolas van Werveke Heinrich IV I der Blinde Graf von Luxemburg In Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 11 Duncker amp Humblot Leipzig 1880 S 535 537 Felix Rousseau Henri l Aveugle comte de Namur et de Luxembourg 1136 1196 Bibliotheque de la Faculte de philosophie et lettres de l Universite de Liege 1921