Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гельмут Плеснер або Хельмут Плеснер (нім. Helmuth Plessner; нар. 4 вересня 1892, Вісбаден — пом. 12 червня 1985, Геттінген) — німецький філософ і соціолог, один із засновників філософської антропології
| Гельмут Плеснер | |
|---|---|
| нім. Helmuth Plessner | |
 | |
| Народився | 4 вересня 1892[1][2][…] Вісбаден, Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4][5] |
| Помер | 12 червня 1985[1][2][…](92 роки) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН[5] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | антрополог, філософ, соціолог, викладач університету |
| Alma mater | Фрайбурзький університет Геттінгенський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Університет Ерлангена—Нюрнберга[6] |
| Галузь | філософія |
| Заклад | Кельнський університет Гронінгенський університет Геттінгенський університет Гронінгенський університет[5] Гронінгенський університет[5] Гронінгенський університет[5] Гронінгенський університет[5] |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[7] |
| Науковий керівник | d[6] |
| Членство | Нідерландська королівська академія наук |
 Гельмут Плеснер у Вікісховищі | |
Біографія
Його батько, Федор Плеснер (нім. Fedor Plessner), був відомим лікарем і вченим-медиком.
Вчився у Віндельбанда, , , Гуссерля. З 1926 року — професор Кельнського університету. Під час правління нацистів був відсторонений від роботи через єврейське походження батька, в еміграції в Голландії. З 1951 року — професор філософії та соціології Геттінгенського університету.
Був президентом Німецького філософського товариства.
Основні ідеї
Гельмут Плеснер намагався виявити «базисну структуру людського буття».
Один з основоположників філософської антропології Хельмут Плеснер на основі наукової філософії життя дає феноменологічне формулювання «ступенів органічного». Живе відрізняється від неживого тим, що саме визначає свою мету, переступаючи через себе ззовні, і визначає себе всередині тієї межі, йдучи в середину до себе як такого, тобто передбачає саме себе. Звідси основна характеристика живого — позиціональність. Традиційно Хельмут Плеснер характеризує рослинну, тваринну і людську організацію позиційно, причому принцип більш низької організації, проведеної до крайніх меж. Тварина, на відміну від рослини, опосередковано включена в навколишнє середовище. У тварини є органи для контакту з нею і сугубо внутрішні органи. Для їх взаємного опосередкування потрібен центр. Позиційність тварини — центрична. Центр ніби дистанційований від живого тіла, яке сприймається центром як плоть. Ця ексцентрична позиційність — головна характеристика людини. Отже, людське укорінено поза світом, поза наявного буття. Але буття поставлено не на божественну першооснову, як у Шеллера, а на ніщо. Людина неминуче перебуває у боротьбі за своєю рефлексією і іманентністю всіх своїх визначень, у боротьбі, що відновлює з тією ж необхідністю, з якою кожна спроба терпить провал. Це показує установлені нею основні антропологічні закони. Закон природної штучності означає, що людини змушена урівноважити свою поставленість на ніщо результатами своєї діяльності.
Практично всі концепції виходять з основної тези Макса Шеллера про принципову протилежність людини і тварини Якщо тварина одвічно і всебічно залежить від природних устремлінь, звичок і прив'язана до конкретного середовища, умов свого життя, то людина є вільною, незалежною істотою, поведінка якої строго і однозначно не зумовлюється природною доцільністю, що дає їй можливість ставитись до предмета своєї творчості з певною поміркованістю. Біологічна концепція показує, що людина є біологічно недостатньою істотою, оскільки їй не вистачає інстинктів, не закріплена і не завершена у тваринно-біологічній організації, а тому і не має можливості вести виключно природне існування. Природу людини Хельмут Плеснер визначає на основі аналізу біофізичних аспектів її існування та даних науки про дух і культуру.
Твори
- Gesammelte Schriften. Fr. / M, Bd. 1-5, 1980-83.
- Gesammelte Schriften. Fr. / M, Bd. 1-5, 1980-83.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Плеснер Хельмут // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118741071 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- Плеснер, Гельмут // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 486. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gelmut Plesner abo Helmut Plesner nim Helmuth Plessner nar 4 veresnya 1892 18920904 Visbaden pom 12 chervnya 1985 Gettingen nimeckij filosof i sociolog odin iz zasnovnikiv filosofskoyi antropologiyiGelmut Plesnernim Helmuth PlessnerNarodivsya4 veresnya 1892 1892 09 04 1 2 Visbaden Gessen Nassau Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 5 Pomer12 chervnya 1985 1985 06 12 1 2 92 roki Gettingen Nizhnya Saksoniya FRN 5 Krayina NimechchinaDiyalnistantropolog filosof sociolog vikladach universitetuAlma materFrajburzkij universitet Gettingenskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Universitet Erlangena Nyurnberga 6 GaluzfilosofiyaZakladKelnskij universitet Groningenskij universitet Gettingenskij universitet Groningenskij universitet 5 Groningenskij universitet 5 Groningenskij universitet 5 Groningenskij universitet 5 Naukovij stupindoktorskij stupin 7 Naukovij kerivnikd 6 ChlenstvoNiderlandska korolivska akademiya nauk Gelmut Plesner u VikishovishiBiografiyaJogo batko Fedor Plesner nim Fedor Plessner buv vidomim likarem i vchenim medikom Vchivsya u Vindelbanda Gusserlya Z 1926 roku profesor Kelnskogo universitetu Pid chas pravlinnya nacistiv buv vidstoronenij vid roboti cherez yevrejske pohodzhennya batka v emigraciyi v Gollandiyi Z 1951 roku profesor filosofiyi ta sociologiyi Gettingenskogo universitetu Buv prezidentom Nimeckogo filosofskogo tovaristva Osnovni ideyiGelmut Plesner namagavsya viyaviti bazisnu strukturu lyudskogo buttya Odin z osnovopolozhnikiv filosofskoyi antropologiyi Helmut Plesner na osnovi naukovoyi filosofiyi zhittya daye fenomenologichne formulyuvannya stupeniv organichnogo Zhive vidriznyayetsya vid nezhivogo tim sho same viznachaye svoyu metu perestupayuchi cherez sebe zzovni i viznachaye sebe vseredini tiyeyi mezhi jduchi v seredinu do sebe yak takogo tobto peredbachaye same sebe Zvidsi osnovna harakteristika zhivogo pozicionalnist Tradicijno Helmut Plesner harakterizuye roslinnu tvarinnu i lyudsku organizaciyu pozicijno prichomu princip bilsh nizkoyi organizaciyi provedenoyi do krajnih mezh Tvarina na vidminu vid roslini oposeredkovano vklyuchena v navkolishnye seredovishe U tvarini ye organi dlya kontaktu z neyu i sugubo vnutrishni organi Dlya yih vzayemnogo oposeredkuvannya potriben centr Pozicijnist tvarini centrichna Centr nibi distancijovanij vid zhivogo tila yake sprijmayetsya centrom yak plot Cya ekscentrichna pozicijnist golovna harakteristika lyudini Otzhe lyudske ukorineno poza svitom poza nayavnogo buttya Ale buttya postavleno ne na bozhestvennu pershoosnovu yak u Shellera a na nisho Lyudina neminuche perebuvaye u borotbi za svoyeyu refleksiyeyu i imanentnistyu vsih svoyih viznachen u borotbi sho vidnovlyuye z tiyeyu zh neobhidnistyu z yakoyu kozhna sproba terpit proval Ce pokazuye ustanovleni neyu osnovni antropologichni zakoni Zakon prirodnoyi shtuchnosti oznachaye sho lyudini zmushena urivnovazhiti svoyu postavlenist na nisho rezultatami svoyeyi diyalnosti Praktichno vsi koncepciyi vihodyat z osnovnoyi tezi Maksa Shellera pro principovu protilezhnist lyudini i tvarini Yaksho tvarina odvichno i vsebichno zalezhit vid prirodnih ustremlin zvichok i priv yazana do konkretnogo seredovisha umov svogo zhittya to lyudina ye vilnoyu nezalezhnoyu istotoyu povedinka yakoyi strogo i odnoznachno ne zumovlyuyetsya prirodnoyu docilnistyu sho daye yij mozhlivist stavitis do predmeta svoyeyi tvorchosti z pevnoyu pomirkovanistyu Biologichna koncepciya pokazuye sho lyudina ye biologichno nedostatnoyu istotoyu oskilki yij ne vistachaye instinktiv ne zakriplena i ne zavershena u tvarinno biologichnij organizaciyi a tomu i ne maye mozhlivosti vesti viklyuchno prirodne isnuvannya Prirodu lyudini Helmut Plesner viznachaye na osnovi analizu biofizichnih aspektiv yiyi isnuvannya ta danih nauki pro duh i kulturu TvoriGesammelte Schriften Fr M Bd 1 5 1980 83 Gesammelte Schriften Fr M Bd 1 5 1980 83 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Plesner Helmut Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catalogus Professorum Academiae Groninganae 2014 d Track Q20730803 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Deutsche Nationalbibliothek Record 118741071 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578LiteraturaPlesner Gelmut Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 486 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X