Гельмут Гроскурт

Гельмут Гроскурт (нім. Helmuth Groscurth; 16 грудня 1898, Люденшайд, Німецька імперія — 7 квітня 1943, Фролово, РРФСР) — німецький офіцер, оберст Генштабу вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Гельмут Гроскурт
нім. Helmuth Groscurth
Оберстлейтенант Гроскурт (1941).
Народився	16 грудня 1898(1898-12-16) Люденшайд, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	7 квітня 1943(1943-04-07) (44 роки) Фролово, Сталінградська область, РРФСР, СРСР
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Райх
Діяльність	офіцер, боєць опору
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберст
Нагороди	Золотий німецький хрест () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Ганзейський хрест (Бремен) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Залізний хрест 2-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Офіцерський хрест ордена Заслуг (Угорщина) Штурмовий піхотний знак в сріблі Орден Михая Хороброго 3-го класу
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

7 лютого 1916 року вступив в армію. Учасник Першої світової війни. 15 травня 1920 року демобілізований. 1 червня 1924 року вступив у рейхсвер. З 26 серпня 1939 року — керівник відділу для особливих доручень ОКГ, з 12 жовтня 1939 по 7 лютого 1940 року — Генштабу сухопутних військ. Гроскурт був офіцером зв'язку між абвером і командуванням сухопутних військ. 15 лютого 1940 року відряджений в ОКГ. З 27 березня 1940 року — командир 1-го батальйону 172-го піхотного полку, потім — батальйону 570-го піхотного полку. З 25 листопада 1940 року — 1-й офіцер Генштабу 295-ї піхотної дивізії. 8-29 листопада 1941 року представляв начальника Генштабу 54-го армійського корпусу. З 1 березня 1942 року — начальник Генштабу 11-го армійського корпусу. 22 січня 1943 року взятий в полон радянськими військами в Сталінграді. Помер в ув'язненні від тифу.

Звання

• Фанен-юнкер (7 лютого 1916)
• Фенріх (12 грудня 1916)
• Лейтенант (30 жовтня 1917)
• Оберлейтенант (1 квітня 1926)
• Гауптман (1 листопада 1933)
• Майор (1 серпня 1937)
• Оберстлейтенант Генштабу (1 жовтня 1939)
• Оберст Генштабу (1 березня 1942)

Нагороди

• Ганзейський Хрест (Бремен; 16 квітня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (14 листопада 1919)
• Залізний хрест 2-го класу (23 грудня 1919)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (29 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав 2 нагороди одночасно.
  • 2-го класу (18 років; 23 лютого 1938)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство)
• Орден Заслуг (Угорщина), офіцерський хрест (10 травня 1938)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Залізний хрест 1-го класу
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 29 липня 1942)
• Німецький хрест в золоті (20 листопада 1942)

Література

• Helmuth Groscurth: Tagebücher eines Abwehroffiziers 1938–1940. Mit weiteren Dokumenten zur Militäropposition gegen Hitler. Hrsg. von Helmut Krausnick und Harold C. Deutsch (= Quellen und Darstellungen zur Zeitgeschichte; Bd. 19). DVA, Stuttgart 1970.
• Helmuth Groscurth [Jr.]: Christ, Patriot, Soldat. Aus Herkunft und Leben eines deutschen Offiziers. In: Militärgeschichte. Neue Folge 1, 1991, S. 15 ff. ISSN 0932-0458, ISSN 0940-4163.

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 6 січня 2022 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570