Гельмут Гентріх (17 червня 1905 — 7 лютого 2001) був німецьким архітектором, який став особливо відомим своїми вражаючими висотними будинками в 1960-х і 1970-х роках. Архітектурна фірма (Hentrich, Petschnigg und Partner) (HPP), яку він заснував, досі існує під назвою [de].
Життя
Освіта
Народився в Крефельді, Гентріх був сином інженера-будівельника Губерта Гентріха. Уже в шкільні роки цікавився мистецтвом, архітектурою і проходив стажування в архітектурних бюро.
Після закінчення середньої школи Гентріх спочатку піддався наполяганням батька і почав вивчати право у Фрайбурзькому університеті імені Альберта Людвіга в Брайсгау в 1922 році, але перейшов на архітектурний факультет Віденського технологічного університету в 1924 році, а через рік — на факультет архітектури. Технічний університет Берліна навчатиметься під керівництвом Ганса Польцига, та .
У Берліні Гентріх познайомився з сучасною архітектурою, яка була на підйомі, і під час семестрових перерв працював в архітектурних бюро та Людвіга Міса ван дер Рое, але перш за все Ганс Польціг сформував його розуміння архітектури. Під час навчання в Берліні познайомився з Альбертом Шпеєром, [de] та , який також навчався там. У 1928 році Гентріх склав основний іспит на диплом з відзнакою.
З 1929 по 1945 рік
Після закінчення навчання Гентріх у 1929 році заснував референдаріат. (як Державний посібник з будівництва), щоб мати право на державну службу. Здобув ступінь доктора у Віденському технологічному університеті, захистивши дисертацію про сучасний танцювальний театр, заснований на цьому проєкті.
На початку 1930-х років він працював у Парижі в архітектурній практиці та в Нью-Йорку в архітектурній практиці та багато подорожував у США, Китай, Індія та іншими країнами.
Повернувшись до Німеччини, Гентріх склав другий державний іспит, щоб стати урядовим архітектором (асесором) у 1933 році. Він мав обіймати посаду в державному будівельному бюро в Гуссеві, але обрав шлях самостійного заробітчанства й того ж року відкрив архітектурне бюро в Дюссельдорфі. Після початкової роботи з Ганс Хойзер ([de]), Гентріх заснував з ним офісне партнерство в 1935 році (Hentrich & Heuser) і зміг утвердитися в Дюссельдорфі завдяки успіхам у конкурсі та житловим будинкам.
Обидва виграли змагання в Orsoy Deichtor у 1937 році та дедалі частіше брали участь в офіційних змаганнях Організації Тодта чи Гітлер'югенду. За рік до цього Гентріха вже прийняли в Академію міського, імперського та регіонального планування. У 1938 році він був представлений на Другій німецькій архітектурній виставці націонал-соціалістів у мюнхенському Будинку мистецтва разом із з ()
З 1938 року Гентріх був членом робочого штабу [de] (GBI) для столиці Рейху Берліна (зокрема дизайн фасаду Страхового офісу Рейху) і був членом команди планування реконструкції «Arbeitsstab Wiederaufbauplanung» («Штаб відновлення Шпеєра»), створеного 11 жовтня 1943 року для міст, зруйнованих у війни (між іншим, план реконструкції свого рідного міста Крефельда, або проєкт міського планування для редизайну Гамбурга [de]). У 1941—1945 роках Гентріх був членом Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. На завершальному етапі Другої світової війни Гентріх був включений Гітлером до списку найважливіших архітекторів Готбегнадетен, що врятувало його від військової служби.
Гентріх писав у своїх мемуарах «Час будівництва. Нотатки з життя архітектора». Дюссельдорф 1995 про свою роботу в так званому Третьому Рейху: «Цікава робота над цими будівлями завжди була лише фактичною та ніколи не забарвленою політичними аспектами». Виконував замовлення для Організації Тодта.
Після 1945 р.
У післявоєнний період Гентріх потрапив у заголовки газет, коли Суперечка архітекторів Дюссельдорфа ([de]), заснована , звинуватила голову містобудівного бюро Фрідріха Таммса у прихильності до колишніх високопоставлених друзів зі штату генерального будівельного інспектора, які, окрім , Константі Гутшова та Рудольф Волтерс, а також Гентріх. «Фактично Дюссельдорф стає центром колишньої нацистської популярності», – сформулювало в меморандумі асоціація архітекторів. Попри ці заперечення, Гентріх — почесний член культурного комітету міста Дюссельдорфа — зміг взяти участь у планах реконструкції міста; його архітектурне бюро сформувало вигляд внутрішнього міста з представницькими банками та адміністративними будівлями. Безсумнівно, допомогло те, що студентський друг Гентріха Фрідріх Таммс очолював офіс містобудування, а Юліус Шульте-Фролінде очолював офіс інженерного будівництва міста Дюссельдорфа з 1952 року. Після смерті Ганса Хойзера в 1953 році Гентріх прийняв в архітектурне бюро.
У той час як комерційні будівлі Гентріха раннього післявоєнного періоду все ще мали сильні відгомони неокласицизму 1930-х років, пізніші будівлі Гентріха характеризували міжнародний стиль з його прохолодною об'єктивністю, визначеною склом і сталлю. Гентріх отримав всесвітнє визнання завдяки будівництву Dreischeibenhaus з 1957 по 1960 рік; завдяки своєму значному зовнішньому вигляду будівля досі залишається однією з найвідоміших і найважливіших висотних будівель у Німеччині. У 1969 році офісне товариство було розширено шістьма партнерами та перейменовано на HPP Hentrich-Petschnigg & Partner. Згодом ХПП переміг у численних конкурсах і перетворився на одне з найбільших архітектурних бюро післявоєнного періоду, що спеціалізується на адміністративних будівлях. У 13 містах Західної Німеччини та Південної Африки їхній великий офіс побудував загалом понад 40 багатоповерхових будинків.
Крім того, Гентріх був головою правління у Дюссельдорфі в 1945—1955 роках.
У 1960 році Гентріх був призначений професором урядом землі Північний Рейн-Вестфалія.
У 1972 році конторське товариство було перетворено в товариство з обмеженою відповідальністю. Через два роки Гентріх і Петшнігг передали управління офісом своїм двом партнерам Гансу Йоахіму Штуц та Рюдігеру Тому. Вони самі вийшли з консультативної ради офісу, але продовжили брати участь у різних проєктах.
Гентріх володів важливою колекцією античного та ісламського мистецтва скла, а також предметів стилю модерн і модерн ; ця колекція була подарована Музею Палацу мистецтв як Музей скла Гентріха у 1963 році.
Гентріх помер у Дюссельдорфі у віці 95 років.
Примітки
- , Duisburg, 4 Unterlagen: NW 1002-T Nr. 39456, Entnazifizierungsakte; NW O Nr. 28535 und Nr. 50627, Ordensakten; NW OA Nr. 1431 Ausländische Orden.
- HPP Architekten GmbH, History
- : Deutsche Architekten. Biographische Verflechtungen 1900—1970. Deutscher Taschenbuch Verlag, Munich 1992, , pp. 456 f.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Gelmut Gentrih 17 chervnya 1905 7 lyutogo 2001 buv nimeckim arhitektorom yakij stav osoblivo vidomim svoyimi vrazhayuchimi visotnimi budinkami v 1960 h i 1970 h rokah Arhitekturna firma Hentrich Petschnigg und Partner HPP yaku vin zasnuvav dosi isnuye pid nazvoyu HPP Architekten de Trikamernij budinok v Dyusseldorf 1957 1960 Zmist 1 Zhittya 1 1 Osvita 1 2 Z 1929 po 1945 rik 1 3 Pislya 1945 r 2 PrimitkiZhittyared Osvitared Narodivsya v Krefeldi Gentrih buv sinom inzhenera budivelnika Guberta Gentriha Uzhe v shkilni roki cikavivsya mistectvom arhitekturoyu i prohodiv stazhuvannya v arhitekturnih byuro Pislya zakinchennya serednoyi shkoli Gentrih spochatku piddavsya napolyagannyam batka i pochav vivchati pravo u Frajburzkomu universiteti imeni Alberta Lyudviga v Brajsgau v 1922 roci ale perejshov na arhitekturnij fakultet Videnskogo tehnologichnogo universitetu v 1924 roci a cherez rik na fakultet arhitekturi Tehnichnij universitet Berlina navchatimetsya pid kerivnictvom Gansa Polciga Genriha Tessenova ta Germana Yansena U Berlini Gentrih poznajomivsya z suchasnoyu arhitekturoyu yaka bula na pidjomi i pid chas semestrovih pererv pracyuvav v arhitekturnih byuro Hyugo Geringa ta Lyudviga Misa van der Roe ale persh za vse Gans Polcig sformuvav jogo rozuminnya arhitekturi Pid chas navchannya v Berlini poznajomivsya z Albertom Shpeyerom Friedrich Tamms de ta Rudolfa Voltersa yakij takozh navchavsya tam U 1928 roci Gentrih sklav osnovnij ispit na diplom z vidznakoyu Z 1929 po 1945 rikred Pislya zakinchennya navchannya Gentrih u 1929 roci zasnuvav referendariat yak Derzhavnij posibnik z budivnictva shob mati pravo na derzhavnu sluzhbu Zdobuv stupin doktora u Videnskomu tehnologichnomu universiteti zahistivshi disertaciyu pro suchasnij tancyuvalnij teatr zasnovanij na comu proyekti Na pochatku 1930 h rokiv vin pracyuvav u Parizhi v arhitekturnij praktici Erne Goldfingera ta v Nyu Jorku v arhitekturnij praktici Normana Bela Geddesa ta bagato podorozhuvav u SShA Kitaj Indiya ta inshimi krayinami Povernuvshis do Nimechchini Gentrih sklav drugij derzhavnij ispit shob stati uryadovim arhitektorom asesorom u 1933 roci Vin mav obijmati posadu v derzhavnomu budivelnomu byuro v Gussevi ale obrav shlyah samostijnogo zarobitchanstva j togo zh roku vidkriv arhitekturne byuro v Dyusseldorfi Pislya pochatkovoyi roboti z Gans Hojzer Hans Heuser de Gentrih zasnuvav z nim ofisne partnerstvo v 1935 roci Hentrich amp Heuser i zmig utverditisya v Dyusseldorfi zavdyaki uspiham u konkursi ta zhitlovim budinkam nbsp Stanciya tehnichnogo obslugovuvannya avtomagistrali Rhynern 1937 1938 diyala do 2005 roku Obidva vigrali zmagannya v Orsoy Deichtor u 1937 roci ta dedali chastishe brali uchast v oficijnih zmagannyah Organizaciyi Todta chi Gitler yugendu Za rik do cogo Gentriha vzhe prijnyali v Akademiyu miskogo imperskogo ta regionalnogo planuvannya U 1938 roci vin buv predstavlenij na Drugij nimeckij arhitekturnij vistavci nacional socialistiv u myunhenskomu Budinku mistectva razom iz z Rejhsavtobanom Rasthof Rinern Reichsautobahn Rasthof Rhynern Z 1938 roku Gentrih buv chlenom robochogo shtabu Generalbauinspektor de GBI dlya stolici Rejhu Berlina zokrema dizajn fasadu Strahovogo ofisu Rejhu i buv chlenom komandi planuvannya rekonstrukciyi Arbeitsstab Wiederaufbauplanung Shtab vidnovlennya Shpeyera stvorenogo 11 zhovtnya 1943 roku dlya mist zrujnovanih u vijni mizh inshim plan rekonstrukciyi svogo ridnogo mista Krefelda abo proyekt miskogo planuvannya dlya redizajnu Gamburga Konstanty Gutschow de U 1941 1945 rokah Gentrih buv chlenom Nacional socialistichnoyi nimeckoyi robitnichoyi partiyi 1 2 Na zavershalnomu etapi Drugoyi svitovoyi vijni Gentrih buv vklyuchenij Gitlerom do spisku najvazhlivishih arhitektoriv Gotbegnadeten sho vryatuvalo jogo vid vijskovoyi sluzhbi Gentrih pisav u svoyih memuarah Chas budivnictva Notatki z zhittya arhitektora Dyusseldorf 1995 pro svoyu robotu v tak zvanomu Tretomu Rejhu Cikava robota nad cimi budivlyami zavzhdi bula lishe faktichnoyu ta nikoli ne zabarvlenoyu politichnimi aspektami Vikonuvav zamovlennya dlya Organizaciyi Todta Pislya 1945 r red nbsp Cerkva Sv Petra v Dyusseldorfi 1955 1956 nbsp Finnlandhaus u Gamburzi na Esplanadi innovacijna pidvisna konstrukciya pobudovana v 1963 1966 rokah za planami Gentriha ta Petshniga nbsp Visotka Rheinland u Poll Keln 1970 1974 U pislyavoyennij period Gentrih potrapiv u zagolovki gazet koli Superechka arhitektoriv Dyusseldorfa Dusseldorfer Architektenstreit de zasnovana Berngardom Pfau zvinuvatila golovu mistobudivnogo byuro Fridriha Tammsa u prihilnosti do kolishnih visokopostavlenih druziv zi shtatu generalnogo budivelnogo inspektora yaki okrim Yuliusa Shulte Frolinde Konstanti Gutshova ta Rudolf Volters a takozh Gentrih Faktichno Dyusseldorf staye centrom kolishnoyi nacistskoyi populyarnosti sformulyuvalo v memorandumi asociaciya arhitektoriv Popri ci zaperechennya Gentrih pochesnij chlen kulturnogo komitetu mista Dyusseldorfa zmig vzyati uchast u planah rekonstrukciyi mista jogo arhitekturne byuro sformuvalo viglyad vnutrishnogo mista z predstavnickimi bankami ta administrativnimi budivlyami Bezsumnivno dopomoglo te sho studentskij drug Gentriha Fridrih Tamms ocholyuvav ofis mistobuduvannya a Yulius Shulte Frolinde ocholyuvav ofis inzhenernogo budivnictva mista Dyusseldorfa z 1952 roku Pislya smerti Gansa Hojzera v 1953 roci Gentrih prijnyav Guberta Petshniga v arhitekturne byuro U toj chas yak komercijni budivli Gentriha rannogo pislyavoyennogo periodu vse she mali silni vidgomoni neoklasicizmu 1930 h rokiv piznishi budivli Gentriha harakterizuvali mizhnarodnij stil z jogo proholodnoyu ob yektivnistyu viznachenoyu sklom i stallyu Gentrih otrimav vsesvitnye viznannya zavdyaki budivnictvu Dreischeibenhaus z 1957 po 1960 rik zavdyaki svoyemu znachnomu zovnishnomu viglyadu budivlya dosi zalishayetsya odniyeyu z najvidomishih i najvazhlivishih visotnih budivel u Nimechchini U 1969 roci ofisne tovaristvo bulo rozshireno shistma partnerami ta perejmenovano na HPP Hentrich Petschnigg amp Partner Zgodom HPP peremig u chislennih konkursah i peretvorivsya na odne z najbilshih arhitekturnih byuro pislyavoyennogo periodu sho specializuyetsya na administrativnih budivlyah U 13 mistah Zahidnoyi Nimechchini ta Pivdennoyi Afriki yihnij velikij ofis pobuduvav zagalom ponad 40 bagatopoverhovih budinkiv 3 Krim togo Gentrih buv golovoyu pravlinnya u Dyusseldorfi v 1945 1955 rokah U 1960 roci Gentrih buv priznachenij profesorom uryadom zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya U 1972 roci kontorske tovaristvo bulo peretvoreno v tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Cherez dva roki Gentrih i Petshnigg peredali upravlinnya ofisom svoyim dvom partneram Gansu Joahimu Shtuc ta Ryudigeru Tomu Voni sami vijshli z konsultativnoyi radi ofisu ale prodovzhili brati uchast u riznih proyektah Gentrih volodiv vazhlivoyu kolekciyeyu antichnogo ta islamskogo mistectva skla a takozh predmetiv stilyu modern i modern cya kolekciya bula podarovana Muzeyu Palacu mistectv yak Muzej skla Gentriha u 1963 roci Gentrih pomer u Dyusseldorfi u vici 95 rokiv Primitkired Landesarchiv Nordrhein Westfalen de Duisburg 4 Unterlagen NW 1002 T Nr 39456 Entnazifizierungsakte NW O Nr 28535 und Nr 50627 Ordensakten NW OA Nr 1431 Auslandische Orden HPP Architekten GmbH History Werner Durth Deutsche Architekten Biographische Verflechtungen 1900 1970 Deutscher Taschenbuch Verlag Munich 1992 ISBN 3 423 04579 5 pp 456 f Otrimano z https uk wikipedia org wiki Gelmut Gentrih