Марат Гельман (нар. 24 грудня 1960) — російський колекціонер, публіцист, галерист і арт-менеджер. Колишній директор музею сучасного мистецтва PERMM у Пермі. Заступник директора Першого каналу (Росія) з червня 2002 року по лютий 2004 року. Політичний консультант Віктора Януковича в часи Помаранчевої революції, співзасновник Фонду «Ефективна політика» та член Публічної палати Росії (Скликання 2010—2012 рр.). Підтримував художників Нової української хвилі.
Гельман Марат Олександрович | |
---|---|
Гельман Марат Александрович | |
Народився | 24 грудня 1960[1] (63 роки) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР → Росія |
Діяльність | куратор, політик, галерист, керівник |
Alma mater | d (1983) |
Знання мов | російська |
Членство | d |
Роки активності | 1983 — тепер. час |
Партія | d |
Батько | Гельман Олександр Ісаакович |
Сайт | guelman.ru |
|
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2018) |
Ця стаття не містить . (серпень 2020) |
Гельман жив у Чорногорії з 2014 року.
Біографія
Марат Александрович Гельман народився 24 грудня 1960 року в Кишиневі. Його батько — письменник і гравець . В 1977 році закінчив школу № 34 м. Кишиневі, в 1983 році — Московський інститут зв'язку, за спеціальністю — інженер, одночасно працював машиністом і працівником сцени в МХАТі, «Современнике» і театрі імені Маяковського.
До 1986 року працював інженером в м. Кишиневі. Після скасування статті про дармоїдство (1 березня 1986 року) звільнився з роботи, щоб написати роман і відкрити свою власну справу.
У 1987 році Гельман, який з юності цікавився мистецтвом, перш за все сучасним, зробив першу виставку в своєму житті, яку показав московським художникам у Кишиневі. Вона мала великий успіх, у тому числі комерційний, і, приїхавши в Москву, за гроші, виручені від продажу робіт, Гельман вирішив залишитися в столиці.
Професійне життя в мистецтві починав як колекціонер, але, через недосвідченість, зібравши невдалу першу колекцію, був змушений продавати картини, і став фактично першим арт-дилером в СРСР. У 1990 році отримавши закордонну освіту в області сучасного мистецтва, зібрав колекцію українського мистецтва, яка була основою виставки « Южнорусская волна», показаної в 1992 році. Свій шлях у мистецтві сам Гельман описує як низку випадковостей, але саме ця пластичність і відкритість випадковому є важливою запорукою успіху.
У 2014 році переїхав до Чорногорії для здійснення культурних проектів. З 2015 року тут знаходиться арт-резиденція Dukley European Art Community (скорочено DEAC), заснована трьома людьми: Нейлом Емільфарбом, Петаром Чуковічем і Маратом Гельманом. Перший час резиденція працювала тільки за запрошеннями. Зараз заявку може подати будь-який охочий. За результатами роботи художників в резиденції регулярно проводяться виставки, які поступово змінюють культурний статус всієї Чорногорії. Марат Гельман розвиває свою концепцію пост-економічного суспільства і гуманітарної інженерії.
Галерея Гельмана
У 1990 році за порадою Леоніда Бажанова Гельман відкрив одну з перших в Росії приватних галерей сучасного мистецтва. Вона проіснувала до 2012 року, і за 20 років змінила кілька назв (Gallery Guelman, M. Guelman Gallery, «Галерея М. и Ю. Гельмана») і три адреси (1992—1995 роки — Центр сучасного мистецтва на Якиманці; 1995—2007 роки — вул. Мала Полянка, д. 7/7, стор. 5; 2007—2012 роки — центр сучасного мистецтва Винзавод), але весь цей час була широко відома як галерея Гельмана.
Історія галереї Гельмана — це фактично історія сучасного мистецтва пострадянської Росії. У різні роки з галерей співпрацювали практично всі найважливіші художники цієї епохи — від класиків московського концептуалізму (Юрій Альберт, Ігор Макаревич, Вадим Захаров, Дмитро Олександрович Прігов), соц-арту (В. Комар & А. Меламід, Борис Орлов, Леонід Соков) і постмодернізму (П. Пепперштейн, Г. Острецов) до художників петербурзької «Нової академії» (Т. Новіков), московського акціонізму (О. Кулик, А. Осмоловський, А. Бренер, О. Мавроматі, А. Тер-Оганьян, Товариство Радек), південноросійської хвилі (А. Сігутін, А. Савадов, О. Ройтбурд, О. Голосій) і піонерів МЕДІАРТ («Синій суп», АЄС + Ф, Ольга Чернишова, Владислав Єфімов & Аристарх Чернишов); від живописців (Ю. Шабельніков, В. Кошляков, А. Виноградов & В. Дубосарський, Д. Врубель) до фотографів (Б. Михайлов, В. Мамишев-Монро), архітекторів (А. Бродський, А. Бєляєв-Гінтовт), скульпторів (Д. Гутов, Г. Брускин, Мартинчики) і художників, що працюють з інсталяціями та новими медіа (І. нахов, В. Архипов, арт-група «Сині носи» та інші)
Крім російських художників, Гельман показував в галереї мистецтво України, з якого він почав свій шлях як куратор (виставка «Южнорусская волна», 1992) і яке завжди займало і займає значну частину в його колекції. У 2002—2004 роках в Києві працювала філія галереї Гельмана, яку очолював його друг, художник Олексанр Ройдбурд .
Крім того, на початку 1990-х років Гельман активно займався включенням пострадянського мистецтва в міжнародний контекст. З одного боку, він почав ділові контакти з провідними нью-йоркськими галереями, завдяки чому світовий мистецьке співтовариство познайомилося з багатьма художниками галереї Гельмана; з іншого боку, прагнув до показу міжнародних зірок в Росії — зокрема, в галереї в Якиманці відбулися такі найважливіші для Москви тих років події, як персональні виставки Енді Воргола (Alter Ego, 1994) і Йозефа Бойса («Щоденник Леонардо», 1994)
Ще одним суттєвим аспектом діяльності галереї Гельмана було проведення великих некомерційних виставок на зовнішніх майданчиках. Серед найважливіших — «Конверсія» (Центральний Будинок художника, 1993), «VII З'їзду Народних Депутатів Росії присвячується» (ЦДХ, 1993), «Нові гроші» (Державна Третьяковська галерея, 2006), «Динамічні пари» (ЦВЗ «Манеж», 2000), «Южнорусская волна», «Ностальгія» (Державний Російський музей, 2000., до 10-річчя галереї Гельмана), «Росія 2» (ЦДХ, 2005), «Пітерські: Сучасне мистецтво Санкт-Петербурга» (ЦДХ , 2005) та ін.
З перших років роботи галерея брала участь в міжнародних виставках, фестивалях і ярмарках, як FIAC (Париж) і ARCO (Мадрид). У 1999 році галерея представляла проект для російського павільйону на Венеційській бієнале.
У квітні 2012 року Марат Гельман, разом з двома іншими провідними російськими галеристами, Оленою Селін і Айдан Салаховою, оголосив про переформатування галерейної діяльності. У випадку з галереєю Гельмана це закінчилося її закриттям. Основною причиною такого кроку Гельман назвав згортання ринку сучасного мистецтва в Росії, пов'язане в загальною нестабільністю політичної та економічної ситуації в країні.
Останньою подією в легендарній галереї Гельмана стала виставка Олексія Калліми «Вважай, що тобі пощастило» (травень-червень 2012).
Культурний Альянс
У жовтні 2012 року на місці закритої галереї на Винзаводі відкрилася нова виставкова площадка Марата Гельмана — продюсерський центр «Культурний Альянс» . Він спеціалізується на показі в Москві мистецтва з російських регіонів і країн СНД — тут вже пройшли виставки, що дали актуальний зріз мистецтва Казахстану, Іжевська, Пермі.
Звернення до регіонального мистецтва для Гельмана не було випадковим: починаючи з перших виставок в 1990-х роках, він був зайнятий пошуком нових імен для московської сцени. Йому, зокрема, належить заслуга «відкриття» новосибірського гурту «Сині носи», як і багатьом художникам із Санкт-Петербурга, Ростова-на-Дону і з України.
Свою назву і частково концепцію галерея отримала від асоціації «Культурний Альянс», створеної Гельманом в 2010 році у співпраці з партією «Єдина Росія». Асоціація створювалася як об'єднання міст, в яких існує самостійне мистецьке життя в сфері сучасної культури. За два роки асоціацією проведено два великих фестивалі й десяток виставок.
«Існують цікаві художні спільноти, що регіональні художники не відчувають себе повністю відірваними від столичної влади та навіть міжнародної художньої сцени, що вони володіють мовою сучасного мистецтва, долаючи і географію, і біографію».
Етапною для формування концепції галереї також стала виставка «Мистецтво проти географії», яка пройшла в 2011 році в рамках 4-ї Московської бієнале сучасного мистецтва.
До самого свого закриття в 2015 році галерея «Культурний Альянс» була знаковим місцем в Москві.
Пермський музей сучасного мистецтва
У 2008 році за підтримки Сергія Гордєєва, представника в Раді Федерації від адміністрації Пермського краю, Марат Гельман провів в Пермі етапну для нього як для куратора виставку «Російське бідне», куди увійшли роботи найважливіших російських художників сучасності.
За місяць роботи виставки її відвідали 45 000 людей, після чого на прохання місцевих жителів вона була продовжена ще на місяць. Виставка «Російське бідне» і її успіх як на міському, так і на загальноросійському рівні поклали початок масштабному проекту «Перм — культурна столиця», в рамках якого в тій же будівлі Річкового вокзалу, вже повністю відреставрованій і обладнаній, відкрився Пермський музей сучасного мистецтва.
Марат Гельман очолив музей на посаді директора. Уже в 2009 році діяльність Гельмана зазнала критики з боку частини приміських діячів мистецтва. Відомий письменник і мистецтвознавець за освітою А. Іванов заявив, що «музей пожирає величезну кількість грошей, практично всі кошти місцевої культури», що на музей виділено з регіонального бюджету 90 млн рублів, а Пермська картинна галерея отримала тільки 30 млн рублів. На думку А. Іванова московські діячі культури мистецтв завищували вартість своїх проектів і своїх послуг. В знак протесту проти присудження М. Гельману Строгановскої премії А. Іванов оголосив, що відмовляється від цієї премії, лауреатом якої він став трьома роками раніше.
Виставки музею викликали невдоволення з боку представників Російської православної церкви. Проти виставок М. Гельмана виступив ставропольський єпископ Кирило, який в спеціальному зверненні заявив: «Творчість Гельмана не має відношення до справжньої культури. Вона направлена на збудження міжрелігійної та міжнаціональної ворожнечі».
У 2012 році у Гельмана не вийшло провести виставку в Новосибірську — регіональне міністерство культури відмовилося надати приміщення під експозицію.
Важливим досягненням музею і особисто Марата Гельмана стала участь в розробці концепції та реалізації фестивалю «Живий Перм», який був вперше організований за підтримки колишнього губернатора Пермського краю Олега Чиркунова в 2009 році. Він став ключовою подією в культурному житті Пермі й прототипом для більш масштабного фестивалю «Білі ночі в Пермі», який проводиться щорічно. У 2012 році його відвідали більше 1 000 000 людей. 23 березня 2009 року Пермський музей сучасного мистецтва отримав статус державної крайової установи.
У червні 2013 року після низки скандалів Марат Гельман був звільнений з поста директора PERMM. В юридичному коментарі до рішення про звільнення підкреслюється, що роботодавець не зобов'язаний мотивувати рішення про звільнення, Гельман основною причиною звільнення назвав цензуру. Приводом для звільнення Марата Гельмана з поста директора, на думку журналістів, стала персональна виставка красноярського художника Василя Слонова "Welcome! Sochi 2014 ", відкрита в рамках фестивалю "Білі ночі ". За словами нового приміського губернатора В. Ф. Басаргіна саме союз з Гельманом став причиною відставки його попередника О. А. Чиркунова. У грудні 2014 року він оголосив про від'їзд з РФ.
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- . web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2023.
Посилання
- Гельман в Twitter [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Гельман в Facebook
- Інформація про Гельмана на Снобі [ 7 червня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marat Gelman nar 24 grudnya 1960 rosijskij kolekcioner publicist galerist i art menedzher Kolishnij direktor muzeyu suchasnogo mistectva PERMM u Permi Zastupnik direktora Pershogo kanalu Rosiya z chervnya 2002 roku po lyutij 2004 roku Politichnij konsultant Viktora Yanukovicha v chasi Pomaranchevoyi revolyuciyi spivzasnovnik Fondu Efektivna politika ta chlen Publichnoyi palati Rosiyi Sklikannya 2010 2012 rr Pidtrimuvav hudozhnikiv Novoyi ukrayinskoyi hvili Gelman Marat OleksandrovichGelman Marat AleksandrovichNarodivsya24 grudnya 1960 1960 12 24 1 63 roki Kishiniv Moldavska RSR SRSRGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistkurator politik galerist kerivnikAlma materd 1983 Znannya movrosijskaChlenstvodRoki aktivnosti1983 teper chasPartiyadBatkoGelman Oleksandr IsaakovichSajtguelman ru Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2020 Gelman zhiv u Chornogoriyi z 2014 roku BiografiyaMarat Aleksandrovich Gelman narodivsya 24 grudnya 1960 roku v Kishinevi Jogo batko pismennik i gravec V 1977 roci zakinchiv shkolu 34 m Kishinevi v 1983 roci Moskovskij institut zv yazku za specialnistyu inzhener odnochasno pracyuvav mashinistom i pracivnikom sceni v MHATi Sovremennike i teatri imeni Mayakovskogo Do 1986 roku pracyuvav inzhenerom v m Kishinevi Pislya skasuvannya statti pro darmoyidstvo 1 bereznya 1986 roku zvilnivsya z roboti shob napisati roman i vidkriti svoyu vlasnu spravu U 1987 roci Gelman yakij z yunosti cikavivsya mistectvom persh za vse suchasnim zrobiv pershu vistavku v svoyemu zhitti yaku pokazav moskovskim hudozhnikam u Kishinevi Vona mala velikij uspih u tomu chisli komercijnij i priyihavshi v Moskvu za groshi virucheni vid prodazhu robit Gelman virishiv zalishitisya v stolici Profesijne zhittya v mistectvi pochinav yak kolekcioner ale cherez nedosvidchenist zibravshi nevdalu pershu kolekciyu buv zmushenij prodavati kartini i stav faktichno pershim art dilerom v SRSR U 1990 roci otrimavshi zakordonnu osvitu v oblasti suchasnogo mistectva zibrav kolekciyu ukrayinskogo mistectva yaka bula osnovoyu vistavki Yuzhnorusskaya volna pokazanoyi v 1992 roci Svij shlyah u mistectvi sam Gelman opisuye yak nizku vipadkovostej ale same cya plastichnist i vidkritist vipadkovomu ye vazhlivoyu zaporukoyu uspihu U 2014 roci pereyihav do Chornogoriyi dlya zdijsnennya kulturnih proektiv Z 2015 roku tut znahoditsya art rezidenciya Dukley European Art Community skorocheno DEAC zasnovana troma lyudmi Nejlom Emilfarbom Petarom Chukovichem i Maratom Gelmanom Pershij chas rezidenciya pracyuvala tilki za zaproshennyami Zaraz zayavku mozhe podati bud yakij ohochij Za rezultatami roboti hudozhnikiv v rezidenciyi regulyarno provodyatsya vistavki yaki postupovo zminyuyut kulturnij status vsiyeyi Chornogoriyi Marat Gelman rozvivaye svoyu koncepciyu post ekonomichnogo suspilstva i gumanitarnoyi inzheneriyi Galereya GelmanaU 1990 roci za poradoyu Leonida Bazhanova Gelman vidkriv odnu z pershih v Rosiyi privatnih galerej suchasnogo mistectva Vona proisnuvala do 2012 roku i za 20 rokiv zminila kilka nazv Gallery Guelman M Guelman Gallery Galereya M i Yu Gelmana i tri adresi 1992 1995 roki Centr suchasnogo mistectva na Yakimanci 1995 2007 roki vul Mala Polyanka d 7 7 stor 5 2007 2012 roki centr suchasnogo mistectva Vinzavod ale ves cej chas bula shiroko vidoma yak galereya Gelmana Istoriya galereyi Gelmana ce faktichno istoriya suchasnogo mistectva postradyanskoyi Rosiyi U rizni roki z galerej spivpracyuvali praktichno vsi najvazhlivishi hudozhniki ciyeyi epohi vid klasikiv moskovskogo konceptualizmu Yurij Albert Igor Makarevich Vadim Zaharov Dmitro Oleksandrovich Prigov soc artu V Komar amp A Melamid Boris Orlov Leonid Sokov i postmodernizmu P Peppershtejn G Ostrecov do hudozhnikiv peterburzkoyi Novoyi akademiyi T Novikov moskovskogo akcionizmu O Kulik A Osmolovskij A Brener O Mavromati A Ter Oganyan Tovaristvo Radek pivdennorosijskoyi hvili A Sigutin A Savadov O Rojtburd O Golosij i pioneriv MEDIART Sinij sup AYeS F Olga Chernishova Vladislav Yefimov amp Aristarh Chernishov vid zhivopisciv Yu Shabelnikov V Koshlyakov A Vinogradov amp V Dubosarskij D Vrubel do fotografiv B Mihajlov V Mamishev Monro arhitektoriv A Brodskij A Byelyayev Gintovt skulptoriv D Gutov G Bruskin Martinchiki i hudozhnikiv sho pracyuyut z instalyaciyami ta novimi media I nahov V Arhipov art grupa Sini nosi ta inshi Krim rosijskih hudozhnikiv Gelman pokazuvav v galereyi mistectvo Ukrayini z yakogo vin pochav svij shlyah yak kurator vistavka Yuzhnorusskaya volna 1992 i yake zavzhdi zajmalo i zajmaye znachnu chastinu v jogo kolekciyi U 2002 2004 rokah v Kiyevi pracyuvala filiya galereyi Gelmana yaku ocholyuvav jogo drug hudozhnik Oleksanr Rojdburd Krim togo na pochatku 1990 h rokiv Gelman aktivno zajmavsya vklyuchennyam postradyanskogo mistectva v mizhnarodnij kontekst Z odnogo boku vin pochav dilovi kontakti z providnimi nyu jorkskimi galereyami zavdyaki chomu svitovij mistecke spivtovaristvo poznajomilosya z bagatma hudozhnikami galereyi Gelmana z inshogo boku pragnuv do pokazu mizhnarodnih zirok v Rosiyi zokrema v galereyi v Yakimanci vidbulisya taki najvazhlivishi dlya Moskvi tih rokiv podiyi yak personalni vistavki Endi Vorgola Alter Ego 1994 i Jozefa Bojsa Shodennik Leonardo 1994 She odnim suttyevim aspektom diyalnosti galereyi Gelmana bulo provedennya velikih nekomercijnih vistavok na zovnishnih majdanchikah Sered najvazhlivishih Konversiya Centralnij Budinok hudozhnika 1993 VII Z yizdu Narodnih Deputativ Rosiyi prisvyachuyetsya CDH 1993 Novi groshi Derzhavna Tretyakovska galereya 2006 Dinamichni pari CVZ Manezh 2000 Yuzhnorusskaya volna Nostalgiya Derzhavnij Rosijskij muzej 2000 do 10 richchya galereyi Gelmana Rosiya 2 CDH 2005 Piterski Suchasne mistectvo Sankt Peterburga CDH 2005 ta in Z pershih rokiv roboti galereya brala uchast v mizhnarodnih vistavkah festivalyah i yarmarkah yak FIAC Parizh i ARCO Madrid U 1999 roci galereya predstavlyala proekt dlya rosijskogo paviljonu na Venecijskij biyenale U kvitni 2012 roku Marat Gelman razom z dvoma inshimi providnimi rosijskimi galeristami Olenoyu Selin i Ajdan Salahovoyu ogolosiv pro pereformatuvannya galerejnoyi diyalnosti U vipadku z galereyeyu Gelmana ce zakinchilosya yiyi zakrittyam Osnovnoyu prichinoyu takogo kroku Gelman nazvav zgortannya rinku suchasnogo mistectva v Rosiyi pov yazane v zagalnoyu nestabilnistyu politichnoyi ta ekonomichnoyi situaciyi v krayini Ostannoyu podiyeyu v legendarnij galereyi Gelmana stala vistavka Oleksiya Kallimi Vvazhaj sho tobi poshastilo traven cherven 2012 Kulturnij AlyansU zhovtni 2012 roku na misci zakritoyi galereyi na Vinzavodi vidkrilasya nova vistavkova ploshadka Marata Gelmana prodyuserskij centr Kulturnij Alyans Vin specializuyetsya na pokazi v Moskvi mistectva z rosijskih regioniv i krayin SND tut vzhe projshli vistavki sho dali aktualnij zriz mistectva Kazahstanu Izhevska Permi Zvernennya do regionalnogo mistectva dlya Gelmana ne bulo vipadkovim pochinayuchi z pershih vistavok v 1990 h rokah vin buv zajnyatij poshukom novih imen dlya moskovskoyi sceni Jomu zokrema nalezhit zasluga vidkrittya novosibirskogo gurtu Sini nosi yak i bagatom hudozhnikam iz Sankt Peterburga Rostova na Donu i z Ukrayini Svoyu nazvu i chastkovo koncepciyu galereya otrimala vid asociaciyi Kulturnij Alyans stvorenoyi Gelmanom v 2010 roci u spivpraci z partiyeyu Yedina Rosiya Asociaciya stvoryuvalasya yak ob yednannya mist v yakih isnuye samostijne mistecke zhittya v sferi suchasnoyi kulturi Za dva roki asociaciyeyu provedeno dva velikih festivali j desyatok vistavok Isnuyut cikavi hudozhni spilnoti sho regionalni hudozhniki ne vidchuvayut sebe povnistyu vidirvanimi vid stolichnoyi vladi ta navit mizhnarodnoyi hudozhnoyi sceni sho voni volodiyut movoyu suchasnogo mistectva dolayuchi i geografiyu i biografiyu Etapnoyu dlya formuvannya koncepciyi galereyi takozh stala vistavka Mistectvo proti geografiyi yaka projshla v 2011 roci v ramkah 4 yi Moskovskoyi biyenale suchasnogo mistectva Do samogo svogo zakrittya v 2015 roci galereya Kulturnij Alyans bula znakovim miscem v Moskvi Permskij muzej suchasnogo mistectvaU 2008 roci za pidtrimki Sergiya Gordyeyeva predstavnika v Radi Federaciyi vid administraciyi Permskogo krayu Marat Gelman proviv v Permi etapnu dlya nogo yak dlya kuratora vistavku Rosijske bidne kudi uvijshli roboti najvazhlivishih rosijskih hudozhnikiv suchasnosti Za misyac roboti vistavki yiyi vidvidali 45 000 lyudej pislya chogo na prohannya miscevih zhiteliv vona bula prodovzhena she na misyac Vistavka Rosijske bidne i yiyi uspih yak na miskomu tak i na zagalnorosijskomu rivni poklali pochatok masshtabnomu proektu Perm kulturna stolicya v ramkah yakogo v tij zhe budivli Richkovogo vokzalu vzhe povnistyu vidrestavrovanij i obladnanij vidkrivsya Permskij muzej suchasnogo mistectva Marat Gelman ocholiv muzej na posadi direktora Uzhe v 2009 roci diyalnist Gelmana zaznala kritiki z boku chastini primiskih diyachiv mistectva Vidomij pismennik i mistectvoznavec za osvitoyu A Ivanov zayaviv sho muzej pozhiraye velicheznu kilkist groshej praktichno vsi koshti miscevoyi kulturi sho na muzej vidileno z regionalnogo byudzhetu 90 mln rubliv a Permska kartinna galereya otrimala tilki 30 mln rubliv Na dumku A Ivanova moskovski diyachi kulturi mistectv zavishuvali vartist svoyih proektiv i svoyih poslug V znak protestu proti prisudzhennya M Gelmanu Stroganovskoyi premiyi A Ivanov ogolosiv sho vidmovlyayetsya vid ciyeyi premiyi laureatom yakoyi vin stav troma rokami ranishe Vistavki muzeyu viklikali nevdovolennya z boku predstavnikiv Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Proti vistavok M Gelmana vistupiv stavropolskij yepiskop Kirilo yakij v specialnomu zvernenni zayaviv Tvorchist Gelmana ne maye vidnoshennya do spravzhnoyi kulturi Vona napravlena na zbudzhennya mizhreligijnoyi ta mizhnacionalnoyi vorozhnechi U 2012 roci u Gelmana ne vijshlo provesti vistavku v Novosibirsku regionalne ministerstvo kulturi vidmovilosya nadati primishennya pid ekspoziciyu Vazhlivim dosyagnennyam muzeyu i osobisto Marata Gelmana stala uchast v rozrobci koncepciyi ta realizaciyi festivalyu Zhivij Perm yakij buv vpershe organizovanij za pidtrimki kolishnogo gubernatora Permskogo krayu Olega Chirkunova v 2009 roci Vin stav klyuchovoyu podiyeyu v kulturnomu zhitti Permi j prototipom dlya bilsh masshtabnogo festivalyu Bili nochi v Permi yakij provoditsya shorichno U 2012 roci jogo vidvidali bilshe 1 000 000 lyudej 23 bereznya 2009 roku Permskij muzej suchasnogo mistectva otrimav status derzhavnoyi krajovoyi ustanovi U chervni 2013 roku pislya nizki skandaliv Marat Gelman buv zvilnenij z posta direktora PERMM V yuridichnomu komentari do rishennya pro zvilnennya pidkreslyuyetsya sho robotodavec ne zobov yazanij motivuvati rishennya pro zvilnennya Gelman osnovnoyu prichinoyu zvilnennya nazvav cenzuru Privodom dlya zvilnennya Marata Gelmana z posta direktora na dumku zhurnalistiv stala personalna vistavka krasnoyarskogo hudozhnika Vasilya Slonova Welcome Sochi 2014 vidkrita v ramkah festivalyu Bili nochi Za slovami novogo primiskogo gubernatora V F Basargina same soyuz z Gelmanom stav prichinoyu vidstavki jogo poperednika O A Chirkunova U grudni 2014 roku vin ogolosiv pro vid yizd z RF PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 web archive org 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 listopada 2023 PosilannyaGelman v Twitter 7 listopada 2017 u Wayback Machine Gelman v Facebook Informaciya pro Gelmana na Snobi 7 chervnya 2017 u Wayback Machine