Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гелена Демакова латис Helēna Demakova нар 3 вересня 1959 латвійський історик мистецтв і політик міністр культури Латвії

Гелена Демакова

Гелена Демакова

Гелена Демакова (латис. Helēna Demakova; нар. 3 вересня 1959) — латвійський історик мистецтв і політик, міністр культури Латвії в 2004—2009 роках. Депутатка Сейму Латвії 9-го скликання, викладачка Латвійської академії мистецтв.

Гелена Демакова
латис. Helēna Demakova
image
Президент: Вайра Віке-Фрейберга
Президент: Валдіс Затлерс
Президент: Вайра Віке-Фрейберга
Валдіс Затлерс
 
Народження: 3 вересня 1959(1959-09-03)[1] (64 роки)
Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна: Латвія
Освіта: Латвійський університет і Латвійська академія мистецтв
Партія: Народна партія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Освіта

Гелена Демакова закінчила Ризьку середню школу № 3 в 1977 році. Потім навчалася на підготовчих курсах Латвійської академії мистецтв у 1978—1982 роках (клас художниці Марини Аїнбиндере), факультет іноземних мов Латвійського державного університету в 1987 році (відділення німецьких мов і літератури). Магістр Латвійської академії мистецтв у 2007 році, професія — історик мистецтв і куратор виставок.

Професійна кар'єра

У 1985—1988 роках Гелена Демакова працювала старшим редактором у науковому відділенні культури і мистецтва Латвійської державної бібліотеки. У 1988—1990 роках — член Колегії художників при управлінні мистецьким і культурним спадщиною Міністерства культури Латвійської РСР. З 1990 року працювала викладачкою історії культури Латвійської державної академії культури і в Латвійському державному університеті, член редколегії журналів «Grāmata» і «Kentaurs XXI»; куратор латвійських та міжнародних виставок (більше 40). Спеціалізувалася на виставках сучасного мистецтва країн Балтії, у тому числі кінця 1980-х — початку 1990-х років.

У 1996 році була призначена радником прем'єр-міністра Андріса Шкеле з питань культури, у 1998 році стала виконавчим директором громадсько-освітнього фонду «Jaunā akadēmija». У тому ж 1998 році Гелена Демаковаобула брана вдоСейм уЛатвії 7-го скликання від Народної партії Латвії, підписавши її маніфест вуквітні 1998 року. У жовтні 2002 року знову балотувалася на виборах до Сейму від Народної партії, в листопаді обрана членом правління партії.

У березні 2004 року затверджена міністром культури Латвії в уряді Ідуліса Емсіса, продовживши роботу і при Айгаре Калвітісу. Після вступу на посаду Гелена Демакова неодноразово говорила про необхідність захисту латвійської культури, мови та історії, щоб зберегти національну ідентичність Латвії і латишів, внаслідок чого здійснила ряд ініціатив щодо розвитку технологій та інфраструктури Латвії для підтримки культури і мистецтв. Наприкінці 1990-х років Демакова отримувала гранти на розвиток латвійських бібліотек, однак робота йшла не за планом. За час своєї роботи міністром культури Гелена Демакова двічі відкинула проекти програм інтеграції російськомовного населення Латвії в суспільство.

Гелена Демакова у 2008 році домоглася того, що в Ризі почала будуватися Латвійська національна бібліотека, відома як «Замок світла». Її будівництво намагалася саботувати опозиційна партія «Новий час», а громадські організації критикували Демакову через постійно зростаючі витрати на будівництво та утримання бібліотеки. Однак вона активно виступала на захист бібліотеки і навіть критикувала Валдіса Затлерса за небажання підтримати будівництво. Учасниця проекту «Спадщина 2018» (латис. Mantojums 2018) за реставрацію всіх пам'яток культури (запущений в 2006 році). Організувала програму будівництва концертних залів у регіональних міських центрах з 2007 року: в 2013 році подібний зал відкрився в Резекне, в 2014 році — в Цесісе, у 2015 — у Лієпаї. У 2007 році організувала конкурс на будівництво пам'ятника жертвам радянських репресій; пропонувала розбудову Музею окупації і розташування пам'ятника жертвам репресій авторства Крістапа Гелжса, однак її проект заблокувала партія Національного об'єднання, чому Гелена була вкрай обурена.

Гелена Демакова також брала участь в організації низки культурних фестивалів: «Латвія дивує» (латис. Pārsteidzošā Latvija, 2005, Франція); фестивалі в Латвії «Французька весна» (2007) та «О! Німеччина» (2008), Фестиваль латиської культури в Росії 2007/2008 та фестиваль російської культури в Латвії 2008 року. Вона була організаторкою виставок радянських автомобілів 2007 року. У 2005 році підписала угоду з ABLV Bank про збір експонатів для майбутнього Латвійського музею сучасного мистецтва. У 2006 році заснувала Ризький камерний оркестр Sinfonietta Riga, почала будівництво Будинку письменників і перекладачів у Вентспілсі й уклала контракт з фондом Білла і Мелінди Гейтсів на суму 16,2 млн доларів США на обладнання комп'ютерами всіх латвійських міських бібліотек. У 2007 році був запущений Латвійський культурний канон. У 2008 році у складі Латвійського національного художнього музею був заснований музей Романа Сути та Олександри Беєьцової; тоді ж почалося фінансування реконструкції концертного залу «Спікери» та центру сучасного мистецтва «Кім» у кварталі Спікери. Через фінансову кризу були скасовані плани з будівництва нового концертного залу в Ризі і Ризького музею сучасного мистецтва.

У 2009 році Гелена Демакова пішла у відставку за станом здоров'я, оскільки лікарі поставили їй діагноз — остеомієліт. При цьому попередник Демакової, Інгуна Рібена, піддала критиці всю діяльністю Демакової, звинувативши її в незаконному укладанні контракту на суму в розмірі 6 мільйонів латів (12 мільйонів доларів США), які повинні були піти на проектування концертного залу, а також на створення підставного агентства Jaunie Trīs brāļi нібито для будівництва залу.

Нагороди

Ордена

  • image Командор ордена Трьох зірок (2014)
  • image Командор ордена мистецтв і літератури (2007)
  • image Золота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» (2007)

Почесні звання

  • Президент Асоціації друзів Марселя Пруста в Ризі (з 2010)
  • Голова ради асоціації «За створення контенту Ризького музею сучасного мистецтва» (з 2014)
  • Засновник Асоціації Балтійсько-Чорноморського альянсу (2008)
  • Член наукової ради Латвійської академії мистецтв (з 2010)
  • Член міжнародної ради експертів Ризького музею сучасного мистецтва (з 2005)
  • Член ради експертів на підтримку створення Ризького музею сучасного мистецтва (з 2014)
  • Член Почесного Ради Асоціації Музею окупації (з 2008)
  • Член Спілки художників Литви (з 1989)

Виставки

  • Сон в ніч літнього сонцестояння (Sapnis vasaras naktī), Rauma Biennale Balticum 1994, музей мистецтв Раума, Фінляндія, 1994
  • Пам'ятник (Piemineklis), виставка в громадських місцях, Рига, 1995
  • Порт мистецтва (Port of Art), виставка в громадських місцях, Котка, Фінляндія, 1995
  • Особистий час. Латвійське, естонське і литовське мистецтво. 1945—1996 (Personal Time. Latvian, Estonian and Lithuanian Art. 1945—1996.). Латвійський павільйон. Загента (англ.), Варшава; Манеж, Санкт-Петербург, 1996
  • Казки, билини (Stories, Storytellers). Латвійський павільйон. Венеціанська бієнале, 1999
  • Рига 800 Магічна флейта (Riga 800 Magic Flute). Латвійський павільйон. Венеціанська бієнале, 2001
  • Балтійська безпека! (Baltic Security!) Арланда, Стокгольм, 2000
  • 2 SHOW, виставка юних латвійських і литовських художників (з Кястутісом Куїзінасом), Центр сучасного мистецтва, Вільнюс, 2003
  • Постійна виставка, Стокгольмська школа економіки, Рига, 2005
  • Постійна інсталяція Дмитра Гутова, художній музей «Ризька біржа», 2012
  • Test, виставка колекції Ризького музею сучасного мистецтва, Латвійський національний художній музей, 2012
  • Привіт, голова! (Sveika, galva!), виставка латвійського сучасного мистецтва, Музей історії Латвійської залізниці, 2014
  • Собі. Історія латвійського сучасного мистецтва (Patība. Latvijas laikmetīgās mākslas vesture), Латвійська національна бібліотека, 2014—2015
  • Виставка фонду Бориса та Інари Тетеревих, з 2014

Публікації

  • Demakova, Helēna, compiler and editor-in-chief. The Self. Personalities on the Road to Contemporary Art — the 1960s-1980s in Soviet Latvia (Patība. Personības ceļā uz laikmetīgo mākslu — Padomju Latvijas 60.-80. gadi). Riga: Ministry of Culture of the Republic of Latvia, 2011. In Latvian
  • Demakova, Helēna. They wouldn't Notice. Latvian Contemporary Art and the International Context / Nepamanīs. Latvijas laikmetīgā māksla un starptautiskais konteksts. Riga: Satori, 2010. In Latvian and English
  • Demakova, Helēna. Different Conversations: Writings on Art and Culture / Citas sarunas: raksti par mākslu un kultūru. Riga: Visual Communications Department of the Art Academy of Latvia, 2002. In Latvian and English
  • Demakova, Helēna, compiler and editor-in-chief. Riga 800 Magic Flute / Rīgas astoņsimtgades Burvju пара flauta (Catalogue of international contemporary art at the 49th Місті Biennale). Riga: Latvian Centre for Contemporary Art, 2001. In Latvian and English
  • Karlstrom, Paul J. Raimonds Staprans: Art of Tranquility and Turbulence. With essays by Helāna Demakova and Peter Selz. Seattle, London: University of Washington Press, 2005
  • Demakova, Helēna. «Monument revisited». In Primary Documents: a Sourcebook for Eastern and Central European Art since the 1950s. Ed. Laura Hoptman, Tomáš Pospiszyl. New York: Museum of Modern Art, 2002
  • Demakova, Helēna. «Apple Harvest or Art in Latvia 1945—1995: Between Personal and Ideological Time». In Personal Time: Art of Estonia, Latvia Lithuania and 1945—1996. Anda Rottenberg, Galeria Zachęta. Catalogue of an exhibition held спільно at the Zachȩta Gallery of Contemporary Art, Warsaw and the Centre for Contemporary Art Ujazdowski Castle, Warsaw, 9 September-13 October 1996. Warsaw: Zachęta Gallery of Contemporary Art, 1996

Примітки

  1. MAK
    d:Track:Q105192847
  2. Профіль на сайті kompromat.lv [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (латис.)
  3. . Amici della Musica. 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2015.
  4. . Contemporary Art Center (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 20 січня 2017.
  5. . www.artinpublicspace.lv (амер.). Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  6. . TÊTE-À-TÊTE (англ.). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 20 січня 2017.
  7. Museum, Jane Voorhees Zimmerli Art (1 січня 2001). (англ.). Rutgers University Press. ISBN . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
  8. Straumanis, Andris (13 січня 2009). . Latvians Online. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  9. Kruk, Sergei (2005). Ozolina, Zaneta (ред.). Latvians and Latvia's Residents: Representation of National Identity in Public and Private Discourse (PDF). Latvijas Universitate. с. 101—102. ISBN . Процитовано 21 липня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  10. Quandt, Richard E. (2002). The Changing Landscape in Eastern Europe: A Personal Perspective on Philanthropy and Technology Transfer. New York: Oxford University Press. с. 266, 269. ISBN .
  11. Сергій Крук: для латишів інтеграція — це росіяни з червоно-біло-червоними прапорами [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Slava, Laima (2005). . Studi Ja. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  13. . Kultra un Attistiba. Архів оригіналу за 2 August 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  14. De facto: загальні витрати на «Замок світла» складуть майже 200 млн Ls [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Archdeacon, Talis Saule (12 грудня 2007). . The Baltic Times. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  16. (Latvian) . Tvnet.lv. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
  17. Midgette, Anne (16 липня 2006). . The New York Times. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 21 липня 2015.
  18. Хелена Демакова образилася на VL-ТБ/ДННЛ [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. Хелена Демакова и советские машины Латвия 2007 на YouTube
  20. . Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 20 квітня 2019.
  21. Embassy of the Republic of Latvia to the United States of America. Архів оригіналу за 22 July 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  22. . Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
  23. Міністр культури Латвії подала у відставку [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. Хелена Демакова — дзеркало всієї країни? [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. . Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 10 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  26. http://www.artinpublicspace.lv [ 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gelena Demakova latis Helena Demakova nar 3 veresnya 1959 latvijskij istorik mistectv i politik ministr kulturi Latviyi v 2004 2009 rokah Deputatka Sejmu Latviyi 9 go sklikannya vikladachka Latvijskoyi akademiyi mistectv Gelena Demakova latis Helena Demakova Prezident Vajra Vike Frejberga Prezident Valdis Zatlers Prezident Vajra Vike Frejberga Valdis Zatlers Narodzhennya 3 veresnya 1959 1959 09 03 1 64 roki Riga Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRKrayina LatviyaOsvita Latvijskij universitet i Latvijska akademiya mistectvPartiya Narodna partiya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem OsvitaGelena Demakova zakinchila Rizku serednyu shkolu 3 v 1977 roci Potim navchalasya na pidgotovchih kursah Latvijskoyi akademiyi mistectv u 1978 1982 rokah klas hudozhnici Marini Ayinbindere fakultet inozemnih mov Latvijskogo derzhavnogo universitetu v 1987 roci viddilennya nimeckih mov i literaturi Magistr Latvijskoyi akademiyi mistectv u 2007 roci profesiya istorik mistectv i kurator vistavok Profesijna kar yeraU 1985 1988 rokah Gelena Demakova pracyuvala starshim redaktorom u naukovomu viddilenni kulturi i mistectva Latvijskoyi derzhavnoyi biblioteki U 1988 1990 rokah chlen Kolegiyi hudozhnikiv pri upravlinni misteckim i kulturnim spadshinoyu Ministerstva kulturi Latvijskoyi RSR Z 1990 roku pracyuvala vikladachkoyu istoriyi kulturi Latvijskoyi derzhavnoyi akademiyi kulturi i v Latvijskomu derzhavnomu universiteti chlen redkolegiyi zhurnaliv Gramata i Kentaurs XXI kurator latvijskih ta mizhnarodnih vistavok bilshe 40 Specializuvalasya na vistavkah suchasnogo mistectva krayin Baltiyi u tomu chisli kincya 1980 h pochatku 1990 h rokiv U 1996 roci bula priznachena radnikom prem yer ministra Andrisa Shkele z pitan kulturi u 1998 roci stala vikonavchim direktorom gromadsko osvitnogo fondu Jauna akademija U tomu zh 1998 roci Gelena Demakovaobula brana vdoSejm uLatviyi 7 go sklikannya vid Narodnoyi partiyi Latviyi pidpisavshi yiyi manifest vukvitni 1998 roku U zhovtni 2002 roku znovu balotuvalasya na viborah do Sejmu vid Narodnoyi partiyi v listopadi obrana chlenom pravlinnya partiyi U berezni 2004 roku zatverdzhena ministrom kulturi Latviyi v uryadi Idulisa Emsisa prodovzhivshi robotu i pri Ajgare Kalvitisu Pislya vstupu na posadu Gelena Demakova neodnorazovo govorila pro neobhidnist zahistu latvijskoyi kulturi movi ta istoriyi shob zberegti nacionalnu identichnist Latviyi i latishiv vnaslidok chogo zdijsnila ryad iniciativ shodo rozvitku tehnologij ta infrastrukturi Latviyi dlya pidtrimki kulturi i mistectv Naprikinci 1990 h rokiv Demakova otrimuvala granti na rozvitok latvijskih bibliotek odnak robota jshla ne za planom Za chas svoyeyi roboti ministrom kulturi Gelena Demakova dvichi vidkinula proekti program integraciyi rosijskomovnogo naselennya Latviyi v suspilstvo Gelena Demakova u 2008 roci domoglasya togo sho v Rizi pochala buduvatisya Latvijska nacionalna biblioteka vidoma yak Zamok svitla Yiyi budivnictvo namagalasya sabotuvati opozicijna partiya Novij chas a gromadski organizaciyi kritikuvali Demakovu cherez postijno zrostayuchi vitrati na budivnictvo ta utrimannya biblioteki Odnak vona aktivno vistupala na zahist biblioteki i navit kritikuvala Valdisa Zatlersa za nebazhannya pidtrimati budivnictvo Uchasnicya proektu Spadshina 2018 latis Mantojums 2018 za restavraciyu vsih pam yatok kulturi zapushenij v 2006 roci Organizuvala programu budivnictva koncertnih zaliv u regionalnih miskih centrah z 2007 roku v 2013 roci podibnij zal vidkrivsya v Rezekne v 2014 roci v Cesise u 2015 u Liyepayi U 2007 roci organizuvala konkurs na budivnictvo pam yatnika zhertvam radyanskih represij proponuvala rozbudovu Muzeyu okupaciyi i roztashuvannya pam yatnika zhertvam represij avtorstva Kristapa Gelzhsa odnak yiyi proekt zablokuvala partiya Nacionalnogo ob yednannya chomu Gelena bula vkraj oburena Gelena Demakova takozh brala uchast v organizaciyi nizki kulturnih festivaliv Latviya divuye latis Parsteidzosa Latvija 2005 Franciya festivali v Latviyi Francuzka vesna 2007 ta O Nimechchina 2008 Festival latiskoyi kulturi v Rosiyi 2007 2008 ta festival rosijskoyi kulturi v Latviyi 2008 roku Vona bula organizatorkoyu vistavok radyanskih avtomobiliv 2007 roku U 2005 roci pidpisala ugodu z ABLV Bank pro zbir eksponativ dlya majbutnogo Latvijskogo muzeyu suchasnogo mistectva U 2006 roci zasnuvala Rizkij kamernij orkestr Sinfonietta Riga pochala budivnictvo Budinku pismennikiv i perekladachiv u Ventspilsi j uklala kontrakt z fondom Billa i Melindi Gejtsiv na sumu 16 2 mln dolariv SShA na obladnannya komp yuterami vsih latvijskih miskih bibliotek U 2007 roci buv zapushenij Latvijskij kulturnij kanon U 2008 roci u skladi Latvijskogo nacionalnogo hudozhnogo muzeyu buv zasnovanij muzej Romana Suti ta Oleksandri Beyecovoyi todi zh pochalosya finansuvannya rekonstrukciyi koncertnogo zalu Spikeri ta centru suchasnogo mistectva Kim u kvartali Spikeri Cherez finansovu krizu buli skasovani plani z budivnictva novogo koncertnogo zalu v Rizi i Rizkogo muzeyu suchasnogo mistectva U 2009 roci Gelena Demakova pishla u vidstavku za stanom zdorov ya oskilki likari postavili yij diagnoz osteomiyelit Pri comu poperednik Demakovoyi Inguna Ribena piddala kritici vsyu diyalnistyu Demakovoyi zvinuvativshi yiyi v nezakonnomu ukladanni kontraktu na sumu v rozmiri 6 miljoniv lativ 12 miljoniv dolariv SShA yaki povinni buli piti na proektuvannya koncertnogo zalu a takozh na stvorennya pidstavnogo agentstva Jaunie Tris brali nibito dlya budivnictva zalu NagorodiOrdena Komandor ordena Troh zirok 2014 Komandor ordena mistectv i literaturi 2007 Zolota medal Za zaslugi v kulturi Gloria Artis 2007 Pochesni zvannya Prezident Asociaciyi druziv Marselya Prusta v Rizi z 2010 Golova radi asociaciyi Za stvorennya kontentu Rizkogo muzeyu suchasnogo mistectva z 2014 Zasnovnik Asociaciyi Baltijsko Chornomorskogo alyansu 2008 Chlen naukovoyi radi Latvijskoyi akademiyi mistectv z 2010 Chlen mizhnarodnoyi radi ekspertiv Rizkogo muzeyu suchasnogo mistectva z 2005 Chlen radi ekspertiv na pidtrimku stvorennya Rizkogo muzeyu suchasnogo mistectva z 2014 Chlen Pochesnogo Radi Asociaciyi Muzeyu okupaciyi z 2008 Chlen Spilki hudozhnikiv Litvi z 1989 VistavkiSon v nich litnogo soncestoyannya Sapnis vasaras nakti Rauma Biennale Balticum 1994 muzej mistectv Rauma Finlyandiya 1994 Pam yatnik Piemineklis vistavka v gromadskih miscyah Riga 1995 Port mistectva Port of Art vistavka v gromadskih miscyah Kotka Finlyandiya 1995 Osobistij chas Latvijske estonske i litovske mistectvo 1945 1996 Personal Time Latvian Estonian and Lithuanian Art 1945 1996 Latvijskij paviljon Zagenta angl Varshava Manezh Sankt Peterburg 1996 Kazki bilini Stories Storytellers Latvijskij paviljon Venecianska biyenale 1999 Riga 800 Magichna flejta Riga 800 Magic Flute Latvijskij paviljon Venecianska biyenale 2001 Baltijska bezpeka Baltic Security Arlanda Stokgolm 2000 2 SHOW vistavka yunih latvijskih i litovskih hudozhnikiv z Kyastutisom Kuyizinasom Centr suchasnogo mistectva Vilnyus 2003 Postijna vistavka Stokgolmska shkola ekonomiki Riga 2005 Postijna instalyaciya Dmitra Gutova hudozhnij muzej Rizka birzha 2012 Test vistavka kolekciyi Rizkogo muzeyu suchasnogo mistectva Latvijskij nacionalnij hudozhnij muzej 2012 Privit golova Sveika galva vistavka latvijskogo suchasnogo mistectva Muzej istoriyi Latvijskoyi zaliznici 2014 Sobi Istoriya latvijskogo suchasnogo mistectva Patiba Latvijas laikmetigas makslas vesture Latvijska nacionalna biblioteka 2014 2015 Vistavka fondu Borisa ta Inari Teterevih z 2014PublikaciyiDemakova Helena compiler and editor in chief The Self Personalities on the Road to Contemporary Art the 1960s 1980s in Soviet Latvia Patiba Personibas cela uz laikmetigo makslu Padomju Latvijas 60 80 gadi Riga Ministry of Culture of the Republic of Latvia 2011 In Latvian Demakova Helena They wouldn t Notice Latvian Contemporary Art and the International Context Nepamanis Latvijas laikmetiga maksla un starptautiskais konteksts Riga Satori 2010 In Latvian and English Demakova Helena Different Conversations Writings on Art and Culture Citas sarunas raksti par makslu un kulturu Riga Visual Communications Department of the Art Academy of Latvia 2002 In Latvian and English Demakova Helena compiler and editor in chief Riga 800 Magic Flute Rigas astonsimtgades Burvju para flauta Catalogue of international contemporary art at the 49th Misti Biennale Riga Latvian Centre for Contemporary Art 2001 In Latvian and English Karlstrom Paul J Raimonds Staprans Art of Tranquility and Turbulence With essays by Helana Demakova and Peter Selz Seattle London University of Washington Press 2005 Demakova Helena Monument revisited In Primary Documents a Sourcebook for Eastern and Central European Art since the 1950s Ed Laura Hoptman Tomas Pospiszyl New York Museum of Modern Art 2002 Demakova Helena Apple Harvest or Art in Latvia 1945 1995 Between Personal and Ideological Time In Personal Time Art of Estonia Latvia Lithuania and 1945 1996 Anda Rottenberg Galeria Zacheta Catalogue of an exhibition held spilno at the Zachȩta Gallery of Contemporary Art Warsaw and the Centre for Contemporary Art Ujazdowski Castle Warsaw 9 September 13 October 1996 Warsaw Zacheta Gallery of Contemporary Art 1996PrimitkiMAK d Track Q105192847 Profil na sajti kompromat lv 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine latis Amici della Musica 2006 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lipnya 2015 Contemporary Art Center angl Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 20 sichnya 2017 www artinpublicspace lv amer Arhiv originalu za 17 kvitnya 2017 Procitovano 20 sichnya 2017 TETE A TETE angl Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 20 sichnya 2017 Museum Jane Voorhees Zimmerli Art 1 sichnya 2001 angl Rutgers University Press ISBN 9780813530420 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 20 kvitnya 2019 Straumanis Andris 13 sichnya 2009 Latvians Online Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Kruk Sergei 2005 Ozolina Zaneta red Latvians and Latvia s Residents Representation of National Identity in Public and Private Discourse PDF Latvijas Universitate s 101 102 ISBN 9984770672 Procitovano 21 lipnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Quandt Richard E 2002 The Changing Landscape in Eastern Europe A Personal Perspective on Philanthropy and Technology Transfer New York Oxford University Press s 266 269 ISBN 978 0195146691 Sergij Kruk dlya latishiv integraciya ce rosiyani z chervono bilo chervonimi praporami 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Slava Laima 2005 Studi Ja Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Kultra un Attistiba Arhiv originalu za 2 August 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 De facto zagalni vitrati na Zamok svitla skladut majzhe 200 mln Ls 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Archdeacon Talis Saule 12 grudnya 2007 The Baltic Times Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Latvian Tvnet lv Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 veresnya 2015 Midgette Anne 16 lipnya 2006 The New York Times Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2015 Helena Demakova obrazilasya na VL TB DNNL 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Helena Demakova i sovetskie mashiny Latviya 2007 na YouTube Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 20 kvitnya 2019 Embassy of the Republic of Latvia to the United States of America Arhiv originalu za 22 July 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2019 Procitovano 20 kvitnya 2019 Ministr kulturi Latviyi podala u vidstavku 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Helena Demakova dzerkalo vsiyeyi krayini 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 28 travnya 2022 Procitovano 10 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www artinpublicspace lv 19 zhovtnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ