Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (February 2013) |
Ґелґаудішкіс ( ) — місто в самоуправлінні Шакяйського району Литви. Знаходиться за 15 км на північ від міста Шакяй. Місто знаходиться на південь від річки Німан.
Координати 55°04′30″ пн. ш. 22°58′30″ сх. д. / 55.0750000000277780° пн. ш. 22.97500000002778009° сх. д.Координати: 55°04′30″ пн. ш. 22°58′30″ сх. д. / 55.0750000000277780° пн. ш. 22.97500000002778009° сх. д.
Гелгаудишкіс у Вікісховищі |
Назва
Gelgaudiškis — литовська назва міста. Версії назви іншими мовами включають польську: Giełgudyszki, білоруську: Гельгудішкі Gel'hudishki, ідиш : געלגודישק Gelgudishk.
Історія
Археологічні розкопки показують, що люди тут жили вже у V — Х ст. За 4 км на захід від Ґелґаудішкіса — перша половина 1 тисячоліття — 15 століття (Маштайчий курган). Наприкінці XV ст. існувала садиба Скірнснемуне, заснована у 1413-1414 Юрґісом Ґелґаудасом. Великий князь литовський Олександр у 1504 віддав садибу шляхетному писареві Йонасу Йонасу Сапізі. Ця дата вважається датою заснування Ґелґаудішкіса. До кінця XIV століття територія слободи та садиби Ґелґаудішкіс, розташована на верхньому березі Німану, належала князям Великого князівства Литовського. У 1504 році король і великий князь Олександр Ягеллончик передав його в подарунок своєму королівському секретарю Сапіжичу, родоначальнику шляхтицького роду Сапіг. Згодом садиба належала родинам Мосальських, Дембінських, Озембловських, Ґелґудів, Чорторийських, пруських баронів фон Кеуделлів і, нарешті, родині Комарів (до початку Першої світової війни). У міжвоєнний період заклад було націоналізовано, тут розміщувався дитячий будинок, а згодом школа.
1578 у містечку Ґелґаудішкіс була збудована дерев’яна церква. У 1691, 1789 перебудовувалася, у 1864 згоріла. У 1635 Ґелґаудішкіс отримав ринновий привілей. У 1655 Ґелґаудішкіс був спустошений шведською армією. Наприкінці 18 століття садиба була розділена на садиби Аукштаїв і Земої Ґелґаудішкісів. Наприкінці 18 століття, після того як Ужнемуне було окуповане Пруссією, Ґелґаудішкіс був придбаний німецькою родиною Койделі ((нім.)).
У 1819 тут була створена парафіяльна школа. У 1867 перетворена на державну школу, з 1822 — євангельська школа. Протягом Листопадового повстання 1830 — 1831 рр. Антанас Ґелґаудас зі своїм військом піднявся в Ґелґаудішкіс через Німан.
В середині 19 століття місто належало Російській імперії. З 1842 до 1846 на схилі Німана був збудований неокласичний Ґелґаудішкіський замок (Gelgaudiškis dvaras). Наприкінці 19 століття був реконструйований парк, на центральній площі якого сходилося 8 проспектів. У 1863 — 1950 Ґелґаудішкіс був центром повіту. У 1868 побудована Церква Воздвиження Хреста (Gelgaudiškis St.). До початку XX століття Ґелґаудішкіс був приватним маєтком.
З 1864 до 1904 під час заборони литовської преси, пресу поширювали в околицях Ґелґаудішкіса о. Францискіс Бучіс, М. Челкіс, С. Черкис, А. Ґрібас, Я. Кібартас. У 1905 у Ґелґаудішкісі та околицях страйкувало близько 400 робітників маєтків. Під час Першої світової війни в центрі Ґелґаудішкіса було засновано дитячий притулок, який працював деякий час після Другої світової війни. У 1927 було відкрите поштове відділення. Працював один із найбільших цегельних заводів Литви.
У 1920 заснована початкова школа, починаючи з 1945 — середня школа, 1949 — семирічна школа, з 1952 — середня школа. 1946 заснована бібліотека.
Після Другої світової війни в околицях Ґелґаудішкіса діяли литовські партизани Тауразького району («Žalgirio rinkintinė»). З 1957 до 1999 працювала лікарня, нині залишився диспансер. Є філія художньої школи Šakių, ясла-садок, будинок культури.
15 травня 1958 Ґелґаудішкіс став селищем міського типу. 2003 затверджений Герб Ґелґаудішкіса.
Палац у стилі класицизму був побудований у першій половині ХІХ століття родиною фон Кейделлів. Після пожежі 1979 р. палац відбудовано і звідтоді він залишається безлюдним. Його оточує сад і лісопарк площею 112 га, що веде до Німану (лит. Nemunas).
Місто та прилеглий замок згадуються Джоном Ґілґудом у книзі "The Authorized Biography" (автор Шерідан Морлі) як батьківщина актора, звідки походить його прізвище.
Архітектура
Вулична мережа міста прямокутна. Найважливіші будівлі:
- 1868 —Хрестовоздвиженська церква, мурована неоготика (Gelgaudiškis St.), її дзвін відлитий 1695 майстром С. Шорсом.
- ХІХ ст. — неокласична садиба з французьким парком, пам'ятка культурної спадщини, що охороняється державою:
- 1846 — одноповерховий цегляний садибний будинок, протяжного прямокутного плану, з двома наріжними [[ризалітами та роялем, портиком на головному фасаді з двома колонами. Всередині кімнати навколо двох вестибюлів розташовані напіванфілади; стелі та двері залів прикрашені орнаментом у сучасному стилі.
- Інші садибні будівлі: склад, сарай, теплиця, кухня, контора, підвал.
Національний склад
У 2011 в місті проживав 1761 чол. : | У 2001 в місті 2029 проживало осіб: |
Посилання
- Веб-сторінка Gelgaudiškis
- Чисельність населення міст Литви на початок року — State Data Agency of Lithuania, 2023.
- дані перепису 2011 р. [ 2009-06-01 у Wayback Machine.]
- дані перепису 2001 р. [Архівовано 2012-08-05 у Archive.is]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti February 2013 Gelgaudishkis misto v samoupravlinni Shakyajskogo rajonu Litvi Znahoditsya za 15 km na pivnich vid mista Shakyaj Misto znahoditsya na pivden vid richki Niman Gelgaudishkis lit Gelgaudiskis Prapor Gerb Koordinati 55 04 30 pn sh 22 58 30 sh d 55 0750000000277780 pn sh 22 97500000002778009 sh d 55 0750000000277780 22 97500000002778009 Koordinati 55 04 30 pn sh 22 58 30 sh d 55 0750000000277780 pn sh 22 97500000002778009 sh d 55 0750000000277780 22 97500000002778009 Krayina Litva LitvaPlosha 3 37 km Visota centru 51 mNaselennya 1522 osib 1 sichnya 2023 1 Poshtovij indeks LT 71430GeoNames 599420Oficijnij sajt gelgaudiskis lt GelgaudishkisGelgaudishkis Litva Gelgaudishkis u VikishovishiNazvaGelgaudiskis litovska nazva mista Versiyi nazvi inshimi movami vklyuchayut polsku Gielgudyszki bilorusku Gelgudishki Gel hudishki idish געלגודישק Gelgudishk IstoriyaSadiba Gelgaudishkis Sadibnij park Gelgaudishkisa Saraj sadibi Gelgaudishkis Aleya sriblyastih kleniv Arheologichni rozkopki pokazuyut sho lyudi tut zhili vzhe u V H st Za 4 km na zahid vid Gelgaudishkisa persha polovina 1 tisyacholittya 15 stolittya Mashtajchij kurgan Naprikinci XV st isnuvala sadiba Skirnsnemune zasnovana u 1413 1414 Yurgisom Gelgaudasom Velikij knyaz litovskij Oleksandr u 1504 viddav sadibu shlyahetnomu pisarevi Jonasu Jonasu Sapizi Cya data vvazhayetsya datoyu zasnuvannya Gelgaudishkisa Do kincya XIV stolittya teritoriya slobodi ta sadibi Gelgaudishkis roztashovana na verhnomu berezi Nimanu nalezhala knyazyam Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1504 roci korol i velikij knyaz Oleksandr Yagellonchik peredav jogo v podarunok svoyemu korolivskomu sekretaryu Sapizhichu rodonachalniku shlyahtickogo rodu Sapig Zgodom sadiba nalezhala rodinam Mosalskih Dembinskih Ozemblovskih Gelgudiv Chortorijskih pruskih baroniv fon Keudelliv i nareshti rodini Komariv do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni U mizhvoyennij period zaklad bulo nacionalizovano tut rozmishuvavsya dityachij budinok a zgodom shkola 1578 u mistechku Gelgaudishkis bula zbudovana derev yana cerkva U 1691 1789 perebudovuvalasya u 1864 zgorila U 1635 Gelgaudishkis otrimav rinnovij privilej U 1655 Gelgaudishkis buv spustoshenij shvedskoyu armiyeyu Naprikinci 18 stolittya sadiba bula rozdilena na sadibi Aukshtayiv i Zemoyi Gelgaudishkisiv Naprikinci 18 stolittya pislya togo yak Uzhnemune bulo okupovane Prussiyeyu Gelgaudishkis buv pridbanij nimeckoyu rodinoyu Kojdeli nim U 1819 tut bula stvorena parafiyalna shkola U 1867 peretvorena na derzhavnu shkolu z 1822 yevangelska shkola Protyagom Listopadovogo povstannya 1830 1831 rr Antanas Gelgaudas zi svoyim vijskom pidnyavsya v Gelgaudishkis cherez Niman V seredini 19 stolittya misto nalezhalo Rosijskij imperiyi Z 1842 do 1846 na shili Nimana buv zbudovanij neoklasichnij Gelgaudishkiskij zamok Gelgaudiskis dvaras Naprikinci 19 stolittya buv rekonstrujovanij park na centralnij ploshi yakogo shodilosya 8 prospektiv U 1863 1950 Gelgaudishkis buv centrom povitu U 1868 pobudovana Cerkva Vozdvizhennya Hresta Gelgaudiskis St Do pochatku XX stolittya Gelgaudishkis buv privatnim mayetkom Z 1864 do 1904 pid chas zaboroni litovskoyi presi presu poshiryuvali v okolicyah Gelgaudishkisa o Franciskis Buchis M Chelkis S Cherkis A Gribas Ya Kibartas U 1905 u Gelgaudishkisi ta okolicyah strajkuvalo blizko 400 robitnikiv mayetkiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v centri Gelgaudishkisa bulo zasnovano dityachij pritulok yakij pracyuvav deyakij chas pislya Drugoyi svitovoyi vijni U 1927 bulo vidkrite poshtove viddilennya Pracyuvav odin iz najbilshih cegelnih zavodiv Litvi U 1920 zasnovana pochatkova shkola pochinayuchi z 1945 serednya shkola 1949 semirichna shkola z 1952 serednya shkola 1946 zasnovana biblioteka Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v okolicyah Gelgaudishkisa diyali litovski partizani Taurazkogo rajonu Zalgirio rinkintine Z 1957 do 1999 pracyuvala likarnya nini zalishivsya dispanser Ye filiya hudozhnoyi shkoli Sakiu yasla sadok budinok kulturi 15 travnya 1958 Gelgaudishkis stav selishem miskogo tipu 2003 zatverdzhenij Gerb Gelgaudishkisa Palac u stili klasicizmu buv pobudovanij u pershij polovini HIH stolittya rodinoyu fon Kejdelliv Pislya pozhezhi 1979 r palac vidbudovano i zvidtodi vin zalishayetsya bezlyudnim Jogo otochuye sad i lisopark plosheyu 112 ga sho vede do Nimanu lit Nemunas Misto ta prileglij zamok zgaduyutsya Dzhonom Gilgudom u knizi The Authorized Biography avtor Sheridan Morli yak batkivshina aktora zvidki pohodit jogo prizvishe ArhitekturaVulichna merezha mista pryamokutna Najvazhlivishi budivli 1868 Hrestovozdvizhenska cerkva murovana neogotika Gelgaudiskis St yiyi dzvin vidlitij 1695 majstrom S Shorsom HIH st neoklasichna sadiba z francuzkim parkom pam yatka kulturnoyi spadshini sho ohoronyayetsya derzhavoyu 1846 odnopoverhovij ceglyanij sadibnij budinok protyazhnogo pryamokutnogo planu z dvoma narizhnimi rizalitami ta royalem portikom na golovnomu fasadi z dvoma kolonami Vseredini kimnati navkolo dvoh vestibyuliv roztashovani napivanfiladi steli ta dveri zaliv prikrasheni ornamentom u suchasnomu stili Inshi sadibni budivli sklad saraj teplicya kuhnya kontora pidval Nacionalnij sklad U 2011 v misti prozhivav 1761 chol Litovci 97 95 1725 bilorusi 0 79 14 Rosiyani 0 62 11 Inshe 0 62 11 U 2001 v misti 2029 prozhivalo osib Litovci 97 97 1988 Rosiyani 0 88 18 bilorusi 0 73 15 Inshi 0 39 8 PosilannyaVeb storinka Gelgaudiskis Chiselnist naselennya mist Litvi na pochatok roku State Data Agency of Lithuania 2023 d Track Q112626509d Track Q12663462 dani perepisu 2011 r 2009 06 01 u Wayback Machine dani perepisu 2001 r Arhivovano 2012 08 05 u Archive is