Гедоністична адаптація

Гедоністична адаптація (або гедоністична бігова доріжка) — передбачувана тенденція людей триматися на відносно стабільному рівні щастя, а також швидко повертатися до цього рівня після серйозних позитивних чи негативних подій або змін в житті. Вивчається в позитивній психології.

На біговій доріжці

Теорія

Відповідно до цієї теорії, коли людина заробляє більше грошей, її та бажання зростають в тандемі, що призводить до відсутності постійного збільшення щастя. Брикман та Кемпбелл запровадили цей термін у своєму есе «Гедоністичний релятивізм і планування доброго суспільства» (1971). Наприкінці 1990-х ця концепція була змінена британським психологом на нинішню «Гедоністичну теорію бігової доріжки», яка порівнює з людиною на біговій доріжці, яка повинна продовжувати працювати, щоб просто залишатися на тому ж місці.

Практичні наслідки

Людина швидко звикає до своїх обставин, особливо позитивних. Тому незалежно від того, якого рівня реального успіху вона досягла в житті, їй завжди хочеться більше. Саме тому багаті люди не набагато щасливіші за бідних, і навіть найбідніші люди можуть бути дуже щасливими. Позитивні зміни в житті можуть тимчасово підвищити рівень щастя, але більшість людей незмінно повертаються назад на свій нормальний рівень щастя.

Див. також

• Гедонізм
• Позитивна психологія
• Біощастя

Примітки

1. Rosenbloom, Stephanie (August 7, 2010). Will It Make You Happy?». New York Times. Retrieved August 16, 2010. [ 27 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
2. in M. H. Apley, ed., Adaptation Level Theory: A Symposium, New York: Academic Press, 1971, pp 287—302
3. Hedonic Treadmill [ 17 червня 2013 у Wayback Machine.] // Investopedia.com