Вельф V Гладкий (нім. Welf V der Dicke, бл. 1073 — 24 вересня 1120) — маркграф Тоскани у 1089–1095 роках, герцог Баварії у 1101—1120 роках (як Вельф II).
Вельф V | |
---|---|
Народився | бл. 1073 |
Помер | 24 вересня 1120 Кауферінг |
Поховання | Баден-Вюртемберг |
Країна | Баварія |
Національність | німець |
Діяльність | суверен |
Титул | герцог Баварії |
Термін | 1101—1120 роки |
Попередник | Вельф I |
Наступник | Генріх IX |
Конфесія | католицтво |
Рід | Вельфи |
Батько | Вельф I |
Мати | |
Брати, сестри | Генріх IX Чорний |
У шлюбі з | Матильда Тосканська |
Діти | d[1] |
|
Життєпис
Правитель Тоскани
Походив з роду Молодшої династії Вельфів. Старший син Вельфа I (IV), герцога Баварії, та Юдіт Фландрської. Народився близько 1073 року. В цей час вирувала боротьба між імператором Генріхом IV і папським престолом за інвеститури. В ній Вельф I підтримував переважно пап римських. У 1089 році папа римський Урбан II завдяки дипломатії домігся укладення таємного шлюбу між противницею Генріха IV, Матильдою, маркграфинею Тоскани, і молодшим Вельфом (в подальшому відомим як Вельф V). Через це переговори про мир між імператором і Вельфом I успіхом не увінчалися, а останній вступив в союз з папою римським проти Генріха IV. Це своєю чергою призвело до накопичення влади на півдні Німеччини і півночі Італії в руках супротивників імператора.
Матильда залишалася повноправною правителькою Тоскани. Вельф V разом з дружиною брав участь в боротьбі проти імператора Генріха IV у 1190 році. Але подорослішавши, Вельф V спробував висунутися на перший план, що викликало чвари між подружжям. В результаті влітку 1095 року Вельф V за допомогою папи римського розлучився зі своєю дружиною і повернувся до Німеччини.
Герцог Баварії
Після розлучення сина Вельф I (IV) відновив перемовини з імператором щодо примирення. У підсумку в 1096 році Вельфові I була повернута Баварія. Крім того, імператор гарантував, що Вельф V успадкує герцогство після смерті батька. У квітні 1101 року немолодий уже Вельф IV вирушив у хрестовий похід, під час якого і помер. Йому успадковував Вельф V (був герцогом Баварії під ім'ям Вельф II).
Вельф V залишався прихильником імператора. Попри спроби папи римського Пасхалія II і брата Генріха Чорного перетягнути його на бік супротивників Генріха IV під час повстання Генріха Молодшого, сина і спадкоємця імператора, Вельф V зберіг йому вірність. На Різдво 1105 року Вельф V був присутній на рейхстазі в Майнці, на якому Генріх Молодший після уявного зречення Генріха IV був під ім'ям Генріх V визнаний правителем імперії.
У 1107 році Вельф V був одним з посланців Генріха V, які в Шалоні зустрічалися з папою римським Пасхалієм II і Філіпом I, королем Франції, для врегулювання спору про світську інвеституру. У 1108 році Вельф V брав участь в невдалому поході Генріха V проти Угорщини.
Влітку 1110 року Вельф V з баварським військом приєднався до Генріха V, щоб супроводжувати його в поїздці в італійські володіння. У 1111 році був присутній під час церемонії набуття імператорської гідності Генріхом V, яка відбулася у Римі під орудою Пасхалія II.
У 1112 році імператор втрутився у внутрішні справи Саксонського герцогства, що викликало невдоволення саксонської знаті. Для врегулювання суперечки Генріх V відправляв до Лотаря, герцога Саксонії свого посланця Вельфа V, якому вдалося залагодити конфлікт.
У 1115 році після смерті Матильди Тосканської, яка заповідала свої володіння Папському престолу, виникли суперечки серед можливих спадкоємців, що також висунули свої права на Тоскану. При цьому на спадщину міг претендувати і Вельф V як колишній чоловік Матильди. Побоюючись, що вірність Вельфа V може похитнутися, Генріх V гарантував, що бездітному герцогу в Баварії буде наслідувати його брат Генріх Чорний. У лютому імператор вирушив до Італії, разом з ним вирушив і Генріх Чорний. В результаті походу Генріху V вдалося опанувати спадщиною Матильди.
У вересні 1119 році Вельф V в Страсбурзі брав участь в перемовинах стосовно інвеститури між Генріхом V і папою римським Калікстом II. У листопаді-грудня того ж року Вельф V повернувся до Німеччини. Він помер у вересні 1120 року в баварському бурзі Кауферінг. Його тіло було поховано в монастирі Вайнгартен. Його спадкоємцем став молодший брат Генріх IX.
Родина
Шлюб між 44-річною Матільдою і Вельфом V, якому в момент шлюбу було близько 16 років, був суто політичним і залишився бездітним.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Josef Fleckenstein: Über die Herkunft der Welfen und ihre Anfänge in Süddeutschland. In: Studien und Vorarbeiten zur Geschichte des großfränkischen und frühdeutschen Adels (= Forschungen zur oberrheinischen Landesgeschichte. Bd. 4). Hrsg. von Gerd Tellenbach. Albert, Freiburg 1957, S. 71–136.
- Georg Schnath: Das Welfen-Haus als europäische Dynastie. In: ders.: Streifzüge durch Niedersachsens Vergangenheit. Gesammelte Aufsätze und Vorträge von Georg Schnath. Lax, Hildesheim 1968, S. 126—145.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вельф V |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velf V Gladkij nim Welf V der Dicke bl 1073 24 veresnya 1120 markgraf Toskani u 1089 1095 rokah gercog Bavariyi u 1101 1120 rokah yak Velf II Velf VNarodivsyabl 1073Pomer24 veresnya 1120 1120 09 24 KauferingPohovannyaBaden VyurtembergKrayina BavariyaNacionalnistnimecDiyalnistsuverenTitulgercog BavariyiTermin1101 1120 rokiPoperednikVelf INastupnikGenrih IXKonfesiyakatolictvoRidVelfiBatkoVelf IMatiBrati sestriGenrih IX ChornijU shlyubi zMatilda ToskanskaDitid 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPravitel Toskani Pohodiv z rodu Molodshoyi dinastiyi Velfiv Starshij sin Velfa I IV gercoga Bavariyi ta Yudit Flandrskoyi Narodivsya blizko 1073 roku V cej chas viruvala borotba mizh imperatorom Genrihom IV i papskim prestolom za investituri V nij Velf I pidtrimuvav perevazhno pap rimskih U 1089 roci papa rimskij Urban II zavdyaki diplomatiyi domigsya ukladennya tayemnogo shlyubu mizh protivniceyu Genriha IV Matildoyu markgrafineyu Toskani i molodshim Velfom v podalshomu vidomim yak Velf V Cherez ce peregovori pro mir mizh imperatorom i Velfom I uspihom ne uvinchalisya a ostannij vstupiv v soyuz z papoyu rimskim proti Genriha IV Ce svoyeyu chergoyu prizvelo do nakopichennya vladi na pivdni Nimechchini i pivnochi Italiyi v rukah suprotivnikiv imperatora Matilda zalishalasya povnopravnoyu pravitelkoyu Toskani Velf V razom z druzhinoyu brav uchast v borotbi proti imperatora Genriha IV u 1190 roci Ale podoroslishavshi Velf V sprobuvav visunutisya na pershij plan sho viklikalo chvari mizh podruzhzhyam V rezultati vlitku 1095 roku Velf V za dopomogoyu papi rimskogo rozluchivsya zi svoyeyu druzhinoyu i povernuvsya do Nimechchini Gercog Bavariyi Pislya rozluchennya sina Velf I IV vidnoviv peremovini z imperatorom shodo primirennya U pidsumku v 1096 roci Velfovi I bula povernuta Bavariya Krim togo imperator garantuvav sho Velf V uspadkuye gercogstvo pislya smerti batka U kvitni 1101 roku nemolodij uzhe Velf IV virushiv u hrestovij pohid pid chas yakogo i pomer Jomu uspadkovuvav Velf V buv gercogom Bavariyi pid im yam Velf II Velf V zalishavsya prihilnikom imperatora Popri sprobi papi rimskogo Pashaliya II i brata Genriha Chornogo peretyagnuti jogo na bik suprotivnikiv Genriha IV pid chas povstannya Genriha Molodshogo sina i spadkoyemcya imperatora Velf V zberig jomu virnist Na Rizdvo 1105 roku Velf V buv prisutnij na rejhstazi v Majnci na yakomu Genrih Molodshij pislya uyavnogo zrechennya Genriha IV buv pid im yam Genrih V viznanij pravitelem imperiyi U 1107 roci Velf V buv odnim z poslanciv Genriha V yaki v Shaloni zustrichalisya z papoyu rimskim Pashaliyem II i Filipom I korolem Franciyi dlya vregulyuvannya sporu pro svitsku investituru U 1108 roci Velf V brav uchast v nevdalomu pohodi Genriha V proti Ugorshini Vlitku 1110 roku Velf V z bavarskim vijskom priyednavsya do Genriha V shob suprovodzhuvati jogo v poyizdci v italijski volodinnya U 1111 roci buv prisutnij pid chas ceremoniyi nabuttya imperatorskoyi gidnosti Genrihom V yaka vidbulasya u Rimi pid orudoyu Pashaliya II U 1112 roci imperator vtrutivsya u vnutrishni spravi Saksonskogo gercogstva sho viklikalo nevdovolennya saksonskoyi znati Dlya vregulyuvannya superechki Genrih V vidpravlyav do Lotarya gercoga Saksoniyi svogo poslancya Velfa V yakomu vdalosya zalagoditi konflikt U 1115 roci pislya smerti Matildi Toskanskoyi yaka zapovidala svoyi volodinnya Papskomu prestolu vinikli superechki sered mozhlivih spadkoyemciv sho takozh visunuli svoyi prava na Toskanu Pri comu na spadshinu mig pretenduvati i Velf V yak kolishnij cholovik Matildi Poboyuyuchis sho virnist Velfa V mozhe pohitnutisya Genrih V garantuvav sho bezditnomu gercogu v Bavariyi bude nasliduvati jogo brat Genrih Chornij U lyutomu imperator virushiv do Italiyi razom z nim virushiv i Genrih Chornij V rezultati pohodu Genrihu V vdalosya opanuvati spadshinoyu Matildi U veresni 1119 roci Velf V v Strasburzi brav uchast v peremovinah stosovno investituri mizh Genrihom V i papoyu rimskim Kalikstom II U listopadi grudnya togo zh roku Velf V povernuvsya do Nimechchini Vin pomer u veresni 1120 roku v bavarskomu burzi Kaufering Jogo tilo bulo pohovano v monastiri Vajngarten Jogo spadkoyemcem stav molodshij brat Genrih IX RodinaShlyub mizh 44 richnoyu Matildoyu i Velfom V yakomu v moment shlyubu bulo blizko 16 rokiv buv suto politichnim i zalishivsya bezditnim PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaJosef Fleckenstein Uber die Herkunft der Welfen und ihre Anfange in Suddeutschland In Studien und Vorarbeiten zur Geschichte des grossfrankischen und fruhdeutschen Adels Forschungen zur oberrheinischen Landesgeschichte Bd 4 Hrsg von Gerd Tellenbach Albert Freiburg 1957 S 71 136 Georg Schnath Das Welfen Haus als europaische Dynastie In ders Streifzuge durch Niedersachsens Vergangenheit Gesammelte Aufsatze und Vortrage von Georg Schnath Lax Hildesheim 1968 S 126 145 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velf V