Гвардійська церква або церква Воскресіння на честь розп'ятого Спасителя (нім. Gardekirche) — церква у центрі Відня, що знаходиться за адресою вулиця Ренневег, 5a в 3-му Віденському районі Ландштрассе. Класична будівля з внутрішнім оздобленням у формі куртуазного рококо (класицизм Жозефінського бароко) вважається однією з головних робіт архітектора Ніколауса фон Пакассі.
Гвардійська церква | |
---|---|
48°11′52″ пн. ш. 16°22′44″ сх. д. / 48.19782200002777728° пн. ш. 16.37904200002777699° сх. д.Координати: 48°11′52″ пн. ш. 16°22′44″ сх. д. / 48.19782200002777728° пн. ш. 16.37904200002777699° сх. д. | |
Країна | Австрія[1] |
Розташування | Відень Ландштрассе[1] |
Тип | церква[1] |
Архітектор | d |
Дата заснування | 1763 |
Гвардійська церква Гвардійська церква (Австрія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Коли Кайзершпіталь переїхав на територію колишньої Троїцької лікарняні на вулиці Ренневег, було вирішено побудувати нову лікарняну церкву. Планування відбулося в 1754 році, будівництво під керівництвом Пакассі йшло у 1755—1763 роках. У 1763 році церкву освятили. Будівля відкрита з трьох боків і з одного боку примикає до іншого будинку, має центральний, злегка поздовжньо-овальний, майже круглий, суцільно мурований купол і хорову прибудову. У 1769 році структурні пошкодження були відремонтовані Жаном Батистом Брекеном разом з будівельним майстром Ніколаусом Петером Мьолнером. Вони переробили дах і фасад.
1782 року Йосиф II відкрив шпиталь і розділив польську (галицьку) лейбгвардію, церква відтоді отримала назву Гвардійської. У 1803 році ораторій костелу переобладнали під жилі приміщення. У 1890 році майже всі будівлі цісарської лікарні зруйновано, а решту разом із костелом у 1897 році передали польським змартвихвстанцям. Відтоді в костелі також відбуваються меси польською мовою.
Разом із залишками будівлі, вона була відремонтована та розширена Річардом Джорданом у 1898 році, а також була розбудована дзвіниця. У 2001 році збоку церкви було встановлено пам'ятник на честь трьох візитів до Австрії папи Івана Павла II.
Інтер'єр
Всередині церква являє собою овальне приміщення з майже поперечно овальним приділом і двома прилеглими кімнатами. Біло-золоті декорації у формах рококо, зосереджені на овальному куполі з ліхтарем. Головне вівтарне зображення Христа на хресті виконано Петром Штруделем, поруч з ним два бокових вівтарі в простих мармурових рамах. На лівому бічному вівтарі зображено смерть святого Йосипа. У захристії є П'єта другої половини XVII століття та дерев'яне розп'яття середини XVIII століття.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Література
- Dehio-Handbuch. Die Kunstdenkmäler Österreichs: Wien. II. bis IX. und XX. Bezirk, III. Bezirk Landstraße, Kirchen. Gardekirche. — Wien: Verlag Anton Schroll & Co, 1993. — S. 54. — . (нім.)
- Felix Czeike Historisches Lexikon Wien. Band 1: A–Da. — Wien: Kremayr & Scheriau, 1992. — . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvardijska cerkva abo cerkva Voskresinnya na chest rozp yatogo Spasitelya nim Gardekirche cerkva u centri Vidnya sho znahoditsya za adresoyu vulicya Renneveg 5a v 3 mu Videnskomu rajoni Landshtrasse Klasichna budivlya z vnutrishnim ozdoblennyam u formi kurtuaznogo rokoko klasicizm Zhozefinskogo baroko vvazhayetsya odniyeyu z golovnih robit arhitektora Nikolausa fon Pakassi Gvardijska cerkva48 11 52 pn sh 16 22 44 sh d 48 19782200002777728 pn sh 16 37904200002777699 sh d 48 19782200002777728 16 37904200002777699 Koordinati 48 11 52 pn sh 16 22 44 sh d 48 19782200002777728 pn sh 16 37904200002777699 sh d 48 19782200002777728 16 37904200002777699Krayina Avstriya 1 RoztashuvannyaViden Landshtrasse 1 Tipcerkva 1 ArhitektordData zasnuvannya1763Gvardijska cerkvaGvardijska cerkva Avstriya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaVid na cerkvu z Rennvega Koli Kajzershpital pereyihav na teritoriyu kolishnoyi Troyickoyi likarnyani na vulici Renneveg bulo virisheno pobuduvati novu likarnyanu cerkvu Planuvannya vidbulosya v 1754 roci budivnictvo pid kerivnictvom Pakassi jshlo u 1755 1763 rokah U 1763 roci cerkvu osvyatili Budivlya vidkrita z troh bokiv i z odnogo boku primikaye do inshogo budinku maye centralnij zlegka pozdovzhno ovalnij majzhe kruglij sucilno murovanij kupol i horovu pribudovu U 1769 roci strukturni poshkodzhennya buli vidremontovani Zhanom Batistom Brekenom razom z budivelnim majstrom Nikolausom Peterom Molnerom Voni pererobili dah i fasad 1782 roku Josif II vidkriv shpital i rozdiliv polsku galicku lejbgvardiyu cerkva vidtodi otrimala nazvu Gvardijskoyi U 1803 roci oratorij kostelu pereobladnali pid zhili primishennya U 1890 roci majzhe vsi budivli cisarskoyi likarni zrujnovano a reshtu razom iz kostelom u 1897 roci peredali polskim zmartvihvstancyam Vidtodi v kosteli takozh vidbuvayutsya mesi polskoyu movoyu Razom iz zalishkami budivli vona bula vidremontovana ta rozshirena Richardom Dzhordanom u 1898 roci a takozh bula rozbudovana dzvinicya U 2001 roci zboku cerkvi bulo vstanovleno pam yatnik na chest troh vizitiv do Avstriyi papi Ivana Pavla II Inter yerVid na vivtarnu kimnatu Vseredini cerkva yavlyaye soboyu ovalne primishennya z majzhe poperechno ovalnim pridilom i dvoma prileglimi kimnatami Bilo zoloti dekoraciyi u formah rokoko zoseredzheni na ovalnomu kupoli z lihtarem Golovne vivtarne zobrazhennya Hrista na hresti vikonano Petrom Shtrudelem poruch z nim dva bokovih vivtari v prostih marmurovih ramah Na livomu bichnomu vivtari zobrazheno smert svyatogo Josipa U zahristiyi ye P yeta drugoyi polovini XVII stolittya ta derev yane rozp yattya seredini XVIII stolittya PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425LiteraturaDehio Handbuch Die Kunstdenkmaler Osterreichs Wien II bis IX und XX Bezirk III Bezirk Landstrasse Kirchen Gardekirche Wien Verlag Anton Schroll amp Co 1993 S 54 ISBN 3 7031 0680 8 nim Felix Czeike Historisches Lexikon Wien Band 1 A Da Wien Kremayr amp Scheriau 1992 ISBN 3 218 00543 4 nim