Гафез, справжнє ім'я Гаглойти Федір Захарович (29 вересня (11 липня) 1913, Баку — 12 серпня 1983, Цхінвалі, Південна Осетія, Грузія) — осетинський радянський письменник. Писав осетинською, грузинською і російською мовами. Переклав окремі твори Тараса Шевченка.
Гафез | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Гафез | |||
Народився | 11 (24) вересня 1913 Баку, Російська імперія | |||
Помер | 12 серпня 1983 (69 років) Цхінвалі, Грузинська РСР, СРСР | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | осетинська | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
У 1940 році закінчив Південно-Осетинський педагогічний інститут (місто Цхінвалі). Учасник 2-ї світової війни. Протягом 1955—1973 років очолював Південно-Осетинський відділ спілки письменників СРСР.
Творчість
Поезії почав друкувати 1935 року. Перша поетична збірка — «Акорди фандира» вийшла друком у 1940 році. Вірші воєнних років увійшли до збірки «Життя миле», виданної 1948 року. Автор збірок «Мир» (1952), «Рідне вогнище» (1959), поем «Амінат» (1949), «Дубовий гай» (1956).
Писав також прозові твори (збірка оповідань «Лампочка Дзадж», 1961; роман «Добрий день, люди!», 1966).
Україні присвятив вірші «Чому тебе кохаю», «Україні», «Дніпро», «Тарасу Шевченку», «Кобзареві», «На Чернечій горі». Написав статтю «У Києві. Із зошита письменника» (1954) — про ураїнсько-осетинські літературні зв'язки повоєнного часу. Переклав 22 вірші Т. Шевченка та окремі твори П. Тичини, В. Сосюри, А. Малишка, О. Гончара. Упорядкував збірки осетинських перекладів творів Т. Шевченка (1954) та І. Франка (1956) і написав до них передмови.
Премії
- Премія ім. К. Хетегурова (1981).
Українські переклади
- (Вірші). // Сузір'я, в. 3. — К., 1969.
- (Вірші). // Високий обрій. — О., 1974.
- (Вірші) // Голоси гір та степів. — О., 1987.
Література
- Гафез. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Луценко І. Наш друг — Гафез // Літературна Україна. 1971, 12 січня.
Посилання
- І. А. Луценко (2006). . Енциклопедія Сучасної України: електронна версія (вебсайт). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Gafiz Gafez spravzhnye im ya Gaglojti Fedir Zaharovich 29 veresnya 11 lipnya 1913 19130711 Baku 12 serpnya 1983 Chinvali Pivdenna Osetiya Gruziya osetinskij radyanskij pismennik Pisav osetinskoyu gruzinskoyu i rosijskoyu movami Pereklav okremi tvori Tarasa Shevchenka GafezPsevdonimGafezNarodivsya11 24 veresnya 1913 Baku Rosijska imperiyaPomer12 serpnya 1983 1983 08 12 69 rokiv Chinvali Gruzinska RSR SRSRDiyalnistpismennikMova tvorivosetinskaUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaU 1940 roci zakinchiv Pivdenno Osetinskij pedagogichnij institut misto Chinvali Uchasnik 2 yi svitovoyi vijni Protyagom 1955 1973 rokiv ocholyuvav Pivdenno Osetinskij viddil spilki pismennikiv SRSR TvorchistPoeziyi pochav drukuvati 1935 roku Persha poetichna zbirka Akordi fandira vijshla drukom u 1940 roci Virshi voyennih rokiv uvijshli do zbirki Zhittya mile vidannoyi 1948 roku Avtor zbirok Mir 1952 Ridne vognishe 1959 poem Aminat 1949 Dubovij gaj 1956 Pisav takozh prozovi tvori zbirka opovidan Lampochka Dzadzh 1961 roman Dobrij den lyudi 1966 Ukrayini prisvyativ virshi Chomu tebe kohayu Ukrayini Dnipro Tarasu Shevchenku Kobzarevi Na Chernechij gori Napisav stattyu U Kiyevi Iz zoshita pismennika 1954 pro urayinsko osetinski literaturni zv yazki povoyennogo chasu Pereklav 22 virshi T Shevchenka ta okremi tvori P Tichini V Sosyuri A Malishka O Gonchara Uporyadkuvav zbirki osetinskih perekladiv tvoriv T Shevchenka 1954 ta I Franka 1956 i napisav do nih peredmovi PremiyiPremiya im K Hetegurova 1981 Ukrayinski perekladi Virshi Suzir ya v 3 K 1969 Virshi Visokij obrij O 1974 Virshi Golosi gir ta stepiv O 1987 LiteraturaGafez Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Lucenko I Nash drug Gafez Literaturna Ukrayina 1971 12 sichnya PosilannyaI A Lucenko 2006 Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya vebsajt Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 20 lipnya 2021