Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гані Мотоко (яп. 羽仁 もと子, 1873–1957) — перша японська журналістка.
| Гані Мотоко | |
|---|---|
| яп. 羽仁もと子 | |
 | |
| Народилася | 8 вересня 1873[2] Повіт Саннохе, Префектура Аоморі[2] |
| Померла | 7 квітня 1957[1][2] (83 роки) |
| Поховання | d |
| Країна |  Японія Японська імперія |
| Діяльність | журналістка, видавчиня, вихователька |
| Знання мов | японська |
| Заклад | d[3] |
| Конфесія | християнство |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d і d |
| |
Гані народилася в префектурі Аоморі в колишній самурайській сім'ї під ім'ям Мацуока Мотоко та охристилася як християнка в 1890 році. Вона здобула освіту в Токійській першій вищій жіночій школі, а потім у жіночій християнській школі Мейдзі. Після закінчення школи в 1892 році вона викладала в школах Хатінохе і Моріока. Її шлюб у 1895 році не склався, і вона переїхала до Токіо, працюючи покоївкою у жінки-лікаря. Вона приєдналася до «Хочі Шинбун» у 1897 році, спочатку працюючи редакторкою, а потім стала репортеркою. У 1901 році вона вийшла заміж за колегу по роботі Гані Йошікадзу. У 1908 році вони разом заснували новий журнал під назвою «Фуджин но Томо» («Друг жінок»). У 1930 році була створена асоціація читачів цього журналу, яка існувала до 1999 року. У 1921 році подружжя заснувало приватну школу для дівчат «Джію Гакуен». У 1928 році Мотоко написала автобіографію під назвою «Мовлячи про себе».
Раннє життя
Сім'я
Гані Мотоко народилася 8 вересня 1873 року в префектурі Аоморі, через рік після створення сучасної системи державних шкіл у Японії. «Намагаючись наздогнати Захід шляхом модернізації країни, уряд Мейдзі зробив освіту одним зі своїх головних пріоритетів. У 1872 році вперше в історії Японії державна початкова освіта стала обов'язковою. Наголос на освіті ще більше посилився під час наступного періоду Тайсьо (1912—1926), який зробив освіту жінок після початкової школи більш доступною, що стало загальною відповіддю на світову тенденцію до лібералізму та інтернаціоналізму в роки після Першої світової війни».
Вона народилася в заможній родині. Її виховував її дідусь Мацуока Тадатака, колишній самурай і її батько. Гані вважала інших жінок у своєму домі, бабусю і матір, наївними, бо вони були неписьменними. Гані була близька зі своїм батьком (який був адвокатом), але після розлучення батьків батько віддалився від неї. Відчуженість батька дуже глибоко турбувала її.
Вона відвідувала початкову школу в Хатінохе, префектура Аоморі. Вона була частиною нового покоління дівчат, яким було дозволено здобувати освіту за межами базової школи. Уряд Мейдзі (1868—1912) ідеалізував попередній конфуціанський ідеал суспільства, орієнтованого на чоловіків. Чоловіків навчали, щоб стати лідерами суспільства та власного господарства. Філософія уряду щодо жінок була виражена гаслом «хороша дружина, мудра мати», яке наголошувало на жінці як на берегині та слухняній дружині. Жіноча освіта була спрямована на «жіночість» і підготовку до шлюбу.
Раннє шкільне навчання
Гані було важко ладнати зі своїми однокласниками, і вона не діяла належним чином згідно з моральними переконаннями. У дитинстві вона зараховувала себе до хлопців. У 1884 році вона отримала нагороду за успіхи в навчанні, представлену Міністерством освіти. Завдяки тісним стосункам Гані з дідусем він дозволив їй відвідувати Першу вищу школу для дівчат у Токіо (Kōtō Jogakkō). У той час жоден коледж Японії не приймав жінок.
Вища освіта
Коли християнські школи почали відкривати свої двері для жінок, Гані змогла відвідувати школу для дівчат Мейдзі (Meiji Jogakkō). Християнські школи, на відміну від японської школи того часу, пропагували сучасність і покращення соціального статусу жінок, готуючи їх до лідерських ролей у суспільстві.
У школі для дівчаток Мейдзі (Meiji Jogakkō) Івамото Йосіхару, президент школи та редактор жіночого журналу «Дзьогаку Зассі», став її першим наставником. В інтерв'ю вона переконала його дати їй роботу редактора журналу. Журнал відкрив для неї багато дверей у журналістській кар'єрі.
У 1892 році вона вийшла з жіночої школи Мейдзі.
Кар'єра
Викладацька кар'єра
Перш ніж стати журналісткою, Гані була вчителькою. У той час більшість тих, хто працював найманою працею, працювали операторами текстильних фабрик або домашньою прислугою. Лише 5,9 % вчительства у Японії були жінками. Для жінки вчителька була найпрестижнішою і найприбутковішою кар'єрою.
Журналістська кар'єра
Перший великий прорив Гані стався невдовзі після того, як вона приєдналася до газетної колонки «Хочі Шинбун» під назвою «Фуджин но сугао» («Портрети відомих жінок»), що містила портрети відомих заміжніх жінок Японії. Гані взяла на себе ініціативу написати цю історію, хоча їй не було доручено це зробити. Вона взяла інтерв'ю у дружини віконта Тані Кандзьо, леді Тані, і її стаття мала миттєвий успіх. Отримавши позитивні відгуки від читачів, Мікі Дзенпачі, президент газети, підвищив її до посади репортерки. У 1897 році у віці 24 років Гані стала першою жінкою-журналісткою в Японії. Її репутація як репортерки швидко зросла, оскільки вона висвітлювала соціальні теми, які часто ігнорувалися, як-от догляд за дітьми та сиротинці.
Як журналістка у 1920-х роках Гані виступала посередницею між двома поляризаційними ідеями: одна з них полягала в тому, що жінки є рівними з чоловіками в усіх відношеннях. Інша думка полягала в тому, що жінки є нижчими за чоловіків. Вона стверджувала, що жінки рівні з чоловіками в домашній сфері. Гані популяризувала переваги «домашньої дружини» у західному стилі. Вона співпрацювала з бюрократами, спонсоруючи виставки з покращення повсякденного життя, а також читала лекції. Її творчість підкреслювала християнські ідеали, незалежність, почуття власної гідності та особисту свободу.
Гані була однією з кількох видатних жінок-лідерок, таких як Ічікава Фусае, доктор Йошіока та Такеучі Сіґейо, які співпрацювали з урядом Мейдзі, щоб покращити життя жінок у своїй країні. Як і багато інших активісток, Гані використала війну з Китаєм у 1937 році як можливість покращити становище японських жінок у державі. Вона використовувала західний світ як систему координат. «Послідовниці Гані Мотоко на чолі з її донькою Сетсуко також активно допомагали уряду воєнного часу, закликаючи жінок до економії та „раціоналізації“ свого повсякденного життя».
Особисте життя
Перший шлюб
Гані вийшла заміж у 1892 році, але шлюб був недовгим. За її автобіографією, вона вийшла заміж, щоб врятувати коханого чоловіка від способу життя, який вона вважала вульгарним; вона вийшла заміж, щоб змінити його, але це не спрацювало. Вона тримала своє розлучення в таємниці від сім'ї; після розпаду шлюбу її батьків, її власне розлучення було другою найболючішою емоційною кризою в її житті: «Я завжди побоювалася, що цей болісний епізод мого життя, якого я соромлюся навіть сьогодні, може поставити під загрозу ефективність моєї державної служби. Однак я ні на мить не шкодую про своє рішення звільнитися від рабської влади емоцій, бо моє життя було позбавлене сенсу егоїстичною і профанічною любов'ю до іншої людини».
Другий шлюб
У 1901 році вона вийшла заміж за колегу по роботі Гані Йошікадзу. У 1908 році вони разом заснували новий журнал під назвою «Фуджин но Томо» («Друг жінок»). У 1930 році було створено товариство читачів цього журналу, яке існувало до 1999 року. У 1921 році подружжя заснувало приватну школу для дівчат «Джію Гакуен».
У 1928 році вона написала автобіографію під назвою «Мовлячи про себе».
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- http://archive.is/4Q4qM#8%
- https://web.archive.org/web/20150313210753/https://www.fujinnotomo.co.jp/about/life/
- Mulhern, Chieko Irie (1991). Heroic with Grace: Legendary Women of Japan. с. 208. ISBN .
- Uglow, Jennifer S; Hinton, Frances; Hendry, Maggy (1999). The Northeastern Dictionary of Women's Biography. UPNE. с. 246. ISBN .
- Rappaport, Helen (2001). Encyclopedia of Women Social Reformers. Т. 1. с. 289—90. ISBN .
- Hani Motoko (1873–1957). www.encyclopedia.com. Процитовано 15 березня 2019.
- Kahn, Winston (Winter 1997). Hani Motoko and the Education of Japanese Women. The Historian. 59 (2): 391—402. doi:10.1111/j.1540-6563.1997.tb00998.x — через JSTOR.
- Uglow, Jennifer S; Hinton, Frances; Hendry, Maggy (1999). The Northeastern Dictionary of Women's Biography. с. 246. ISBN .
- Garon, Sheldon M. (1997). Molding Japanese minds: the state in everyday life. Princeton, N.J.: Princeton University Press. с. 132, 133, 142, 143.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gani Motoko yap 羽仁 もと子 1873 1957 persha yaponska zhurnalistka 4 Gani Motokoyap 羽仁もと子Narodilasya8 veresnya 1873 1873 09 08 2 Povit Sannohe Prefektura Aomori 2 Pomerla7 kvitnya 1957 1957 04 07 1 2 83 roki PohovannyaZōshigaya CemeterydKrayina Yaponiya Yaponska imperiyaDiyalnistzhurnalistka vidavchinya vihovatelkaZnannya movyaponskaZakladHochi Shimbund 3 KonfesiyahristiyanstvoU shlyubi zYoshikazu HanidDitiSetsuko Hanid i Keiko Hanid Mediafajli u Vikishovishi Gani narodilasya v prefekturi Aomori v kolishnij samurajskij sim yi 5 pid im yam Macuoka Motoko 4 ta ohristilasya yak hristiyanka v 1890 roci Vona zdobula osvitu v Tokijskij pershij vishij zhinochij shkoli a potim u zhinochij hristiyanskij shkoli Mejdzi Pislya zakinchennya shkoli v 1892 roci vona vikladala v shkolah Hatinohe i Morioka Yiyi shlyub u 1895 roci ne sklavsya i vona pereyihala do Tokio pracyuyuchi pokoyivkoyu u zhinki likarya Vona priyednalasya do Hochi Shinbun u 1897 roci spochatku pracyuyuchi redaktorkoyu a potim stala reporterkoyu 6 U 1901 roci vona vijshla zamizh za kolegu po roboti Gani Joshikadzu U 1908 roci voni razom zasnuvali novij zhurnal pid nazvoyu Fudzhin no Tomo Drug zhinok U 1930 roci bula stvorena asociaciya chitachiv cogo zhurnalu yaka isnuvala do 1999 roku U 1921 roci podruzhzhya zasnuvalo privatnu shkolu dlya divchat Dzhiyu Gakuen 5 U 1928 roci Motoko napisala avtobiografiyu pid nazvoyu Movlyachi pro sebe Zmist 1 Rannye zhittya 1 1 Sim ya 1 2 Rannye shkilne navchannya 1 3 Visha osvita 2 Kar yera 2 1 Vikladacka kar yera 2 2 Zhurnalistska kar yera 3 Osobiste zhittya 3 1 Pershij shlyub 3 2 Drugij shlyub 4 PrimitkiRannye zhittyared Sim yared Gani Motoko narodilasya 8 veresnya 1873 roku v prefekturi Aomori cherez rik pislya stvorennya suchasnoyi sistemi derzhavnih shkil u Yaponiyi 7 Namagayuchis nazdognati Zahid shlyahom modernizaciyi krayini uryad Mejdzi zrobiv osvitu odnim zi svoyih golovnih prioritetiv U 1872 roci vpershe v istoriyi Yaponiyi derzhavna pochatkova osvita stala obov yazkovoyu Nagolos na osviti she bilshe posilivsya pid chas nastupnogo periodu Tajso 1912 1926 yakij zrobiv osvitu zhinok pislya pochatkovoyi shkoli bilsh dostupnoyu sho stalo zagalnoyu vidpoviddyu na svitovu tendenciyu do liberalizmu ta internacionalizmu v roki pislya Pershoyi svitovoyi vijni 8 Vona narodilasya v zamozhnij rodini Yiyi vihovuvav yiyi didus Macuoka Tadataka kolishnij samuraj i yiyi batko 6 7 Gani vvazhala inshih zhinok u svoyemu domi babusyu i matir nayivnimi bo voni buli nepismennimi Gani bula blizka zi svoyim batkom yakij buv advokatom ale pislya rozluchennya batkiv batko viddalivsya vid neyi Vidchuzhenist batka duzhe gliboko turbuvala yiyi 7 Vona vidviduvala pochatkovu shkolu v Hatinohe prefektura Aomori Vona bula chastinoyu novogo pokolinnya divchat yakim bulo dozvoleno zdobuvati osvitu za mezhami bazovoyi shkoli Uryad Mejdzi 1868 1912 idealizuvav poperednij konfucianskij ideal suspilstva oriyentovanogo na cholovikiv Cholovikiv navchali shob stati liderami suspilstva ta vlasnogo gospodarstva Filosofiya uryadu shodo zhinok bula virazhena gaslom horosha druzhina mudra mati 8 yake nagoloshuvalo na zhinci yak na beregini ta sluhnyanij druzhini Zhinocha osvita bula spryamovana na zhinochist i pidgotovku do shlyubu 8 Rannye shkilne navchannyared Gani bulo vazhko ladnati zi svoyimi odnoklasnikami i vona ne diyala nalezhnim chinom zgidno z moralnimi perekonannyami U ditinstvi vona zarahovuvala sebe do hlopciv U 1884 roci vona otrimala nagorodu za uspihi v navchanni predstavlenu Ministerstvom osviti Zavdyaki tisnim stosunkam Gani z didusem vin dozvoliv yij vidviduvati Pershu vishu shkolu dlya divchat u Tokio Kōtō Jogakkō 5 6 U toj chas zhoden koledzh Yaponiyi ne prijmav zhinok Visha osvitared Koli hristiyanski shkoli pochali vidkrivati svoyi dveri dlya zhinok Gani zmogla vidviduvati shkolu dlya divchat Mejdzi Meiji Jogakkō Hristiyanski shkoli na vidminu vid yaponskoyi shkoli togo chasu propaguvali suchasnist i pokrashennya socialnogo statusu zhinok gotuyuchi yih do liderskih rolej u suspilstvi 8 U shkoli dlya divchatok Mejdzi Meiji Jogakkō Ivamoto Josiharu prezident shkoli ta redaktor zhinochogo zhurnalu Dzogaku Zassi stav yiyi pershim nastavnikom V interv yu vona perekonala jogo dati yij robotu redaktora zhurnalu Zhurnal vidkriv dlya neyi bagato dverej u zhurnalistskij kar yeri U 1892 roci vona vijshla z zhinochoyi shkoli Mejdzi Kar yerared Vikladacka kar yerared Persh nizh stati zhurnalistkoyu Gani bula vchitelkoyu U toj chas bilshist tih hto pracyuvav najmanoyu praceyu pracyuvali operatorami tekstilnih fabrik abo domashnoyu prislugoyu Lishe 5 9 vchitelstva u Yaponiyi buli zhinkami Dlya zhinki vchitelka bula najprestizhnishoyu i najpributkovishoyu kar yeroyu 9 Zhurnalistska kar yerared Pershij velikij proriv Gani stavsya nevdovzi pislya togo yak vona priyednalasya do gazetnoyi kolonki Hochi Shinbun pid nazvoyu Fudzhin no sugao Portreti vidomih zhinok sho mistila portreti vidomih zamizhnih zhinok Yaponiyi Gani vzyala na sebe iniciativu napisati cyu istoriyu hocha yij ne bulo dorucheno ce zrobiti Vona vzyala interv yu u druzhini vikonta Tani Kandzo ledi Tani i yiyi stattya mala mittyevij uspih Otrimavshi pozitivni vidguki vid chitachiv Miki Dzenpachi prezident gazeti pidvishiv yiyi do posadi reporterki U 1897 roci u vici 24 rokiv Gani stala pershoyu zhinkoyu zhurnalistkoyu v Yaponiyi 8 Yiyi reputaciya yak reporterki shvidko zrosla oskilki vona visvitlyuvala socialni temi yaki chasto ignoruvalisya yak ot doglyad za ditmi ta sirotinci 8 Yak zhurnalistka u 1920 h rokah Gani vistupala poseredniceyu mizh dvoma polyarizacijnimi ideyami odna z nih polyagala v tomu sho zhinki ye rivnimi z cholovikami v usih vidnoshennyah Insha dumka polyagala v tomu sho zhinki ye nizhchimi za cholovikiv Vona stverdzhuvala sho zhinki rivni z cholovikami v domashnij sferi 8 Gani populyarizuvala perevagi domashnoyi druzhini u zahidnomu stili Vona spivpracyuvala z byurokratami sponsoruyuchi vistavki z pokrashennya povsyakdennogo zhittya a takozh chitala lekciyi Yiyi tvorchist pidkreslyuvala hristiyanski ideali nezalezhnist pochuttya vlasnoyi gidnosti ta osobistu svobodu 8 Gani bula odniyeyu z kilkoh vidatnih zhinok liderok takih yak Ichikava Fusae doktor Joshioka ta Takeuchi Sigejo yaki spivpracyuvali z uryadom Mejdzi shob pokrashiti zhittya zhinok u svoyij krayini Yak i bagato inshih aktivistok Gani vikoristala vijnu z Kitayem u 1937 roci yak mozhlivist pokrashiti stanovishe yaponskih zhinok u derzhavi Vona vikoristovuvala zahidnij svit yak sistemu koordinat Poslidovnici Gani Motoko na choli z yiyi donkoyu Setsuko takozh aktivno dopomagali uryadu voyennogo chasu zaklikayuchi zhinok do ekonomiyi ta racionalizaciyi svogo povsyakdennogo zhittya 10 Osobiste zhittyared Pershij shlyubred Gani vijshla zamizh u 1892 roci ale shlyub buv nedovgim Za yiyi avtobiografiyeyu vona vijshla zamizh shob vryatuvati kohanogo cholovika vid sposobu zhittya yakij vona vvazhala vulgarnim vona vijshla zamizh shob zminiti jogo ale ce ne spracyuvalo Vona trimala svoye rozluchennya v tayemnici vid sim yi pislya rozpadu shlyubu yiyi batkiv yiyi vlasne rozluchennya bulo drugoyu najbolyuchishoyu emocijnoyu krizoyu v yiyi zhitti Ya zavzhdi poboyuvalasya sho cej bolisnij epizod mogo zhittya yakogo ya soromlyusya navit sogodni mozhe postaviti pid zagrozu efektivnist moyeyi derzhavnoyi sluzhbi Odnak ya ni na mit ne shkoduyu pro svoye rishennya zvilnitisya vid rabskoyi vladi emocij bo moye zhittya bulo pozbavlene sensu egoyistichnoyu i profanichnoyu lyubov yu do inshoyi lyudini 6 Drugij shlyubred U 1901 roci vona vijshla zamizh za kolegu po roboti Gani Joshikadzu U 1908 roci voni razom zasnuvali novij zhurnal pid nazvoyu Fudzhin no Tomo Drug zhinok U 1930 roci bulo stvoreno tovaristvo chitachiv cogo zhurnalu yake isnuvalo do 1999 roku U 1921 roci podruzhzhya zasnuvalo privatnu shkolu dlya divchat Dzhiyu Gakuen 9 U 1928 roci vona napisala avtobiografiyu pid nazvoyu Movlyachi pro sebe Primitkired a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b v g http archive is 4Q4qM 8 https web archive org web 20150313210753 https www fujinnotomo co jp about life a b Mulhern Chieko Irie 1991 Heroic with Grace Legendary Women of Japan s 208 ISBN 0765632659 a b v Uglow Jennifer S Hinton Frances Hendry Maggy 1999 The Northeastern Dictionary of Women s Biography UPNE s 246 ISBN 155553421X a b v g Rappaport Helen 2001 Encyclopedia of Women Social Reformers T 1 s 289 90 ISBN 1576071014 a b v Hani Motoko 1873 1957 www encyclopedia com Procitovano 15 bereznya 2019 a b v g d e zh i Kahn Winston Winter 1997 Hani Motoko and the Education of Japanese Women The Historian 59 2 391 402 doi 10 1111 j 1540 6563 1997 tb00998 x cherez JSTOR a b Uglow Jennifer S Hinton Frances Hendry Maggy 1999 The Northeastern Dictionary of Women s Biography s 246 ISBN 9781555534219 Garon Sheldon M 1997 Molding Japanese minds the state in everyday life Princeton N J Princeton University Press s 132 133 142 143 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gani Motoko amp oldid 41340148