Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ганс Гюбнер нім Hans Hübner 13 жовтня 1837 Дюссельдорф 4 липня 1884 Геттінген німецький хімік доктор наук професор Гетті

Ганс Гюбнер

Ганс Гюбнер

Ганс Гюбнер (нім. Hans Hübner; 13 жовтня 1837, Дюссельдорф — 4 липня 1884, Геттінген) — німецький хімік, доктор наук, професор Геттінгенського університету.

Ганс Гюбнер
нім. Hans Hübner
image
Народився13 жовтня 1837(1837-10-13)[1]
Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький союз
Помер4 липня 1884(1884-07-04)[1] (46 років)
Геттінген, Німецька імперія
Країнаimage Німеччина
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
Дрезденський технічний університет
Галузьхімія
ЗакладГеттінгенський університет
Науковий ступіньдоктор наук
ЧленствоГеттінгенська академія наук
image Ганс Гюбнер у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї художника [de] і його дружини Пауліни Бендеман, сестри художника [de].

Закінчивши Дрезденську гімназію, навчався в Дрезденському технічному університеті, потім від 1857 року вивчав хімію в Геттінгенському університеті, де 1859 року, захистивши дисертацію «Про акролеїн», став доктором наук. Працював з Робертом Бунзеном у Гейдельберзі і Фрідріхом Кекуле у Генті, де поповнив свої знання в галузі органічної хімії.

Від 1863 року — габілітований доктор, продовжив викладацьку роботу в університеті Геттінгена. Від 1870 року як доцент, від 1874 року до своєї смерті 1884 року — як повний професор і директор Генеральної хімічної лабораторії (Хімічний інститут) (до 1882 року спільно з Фрідріхом Велером). Після смерті Велера (1882) продовжив керівництво інститутом до своєї передчасної смерті через інфаркт у віці 46 років.

Протягом 1865—1871 років разом із Ф. Ф. Бейльштейном редагував спеціалізований хімічний журнал «Zeitschrift für Chemie».

Член Геттінгенської академії наук.

Вибрані праці

  • 1870 : Über die Stellung der Wasserstoffatome im Benzol (у співавт.).
  • 1871 : Untersuchungen über Glycerin- und Alkylverbindungen und ihre gegenseitigen Beziehungen (у співавт.).
  • 1873 : Über isomere Dinitrophenole (у співавт.).
  • 1873 : Über Bromtoluole und Verhalten ihrer Wasserstoffatome (у співавт.).
  • 1879 : Nitrosalicylsäuren und die Isomerien der Benzolabkömmlinge.
  • 1881 : Anhydroverbindungen.

Примітки

  1. https://www.deutsche-biographie.de/sfz34142.html

Посилання

  • Життєпис [ 15 листопада 2016 у Wayback Machine.](нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gans Gyubner nim Hans Hubner 13 zhovtnya 1837 Dyusseldorf 4 lipnya 1884 Gettingen nimeckij himik doktor nauk profesor Gettingenskogo universitetu Gans Gyubnernim Hans HubnerNarodivsya13 zhovtnya 1837 1837 10 13 1 Dyusseldorf Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuzPomer4 lipnya 1884 1884 07 04 1 46 rokiv Gettingen Nimecka imperiyaKrayina NimechchinaDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitet Drezdenskij tehnichnij universitetGaluzhimiyaZakladGettingenskij universitetNaukovij stupindoktor naukChlenstvoGettingenska akademiya nauk Gans Gyubner u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi hudozhnika de i jogo druzhini Paulini Bendeman sestri hudozhnika de Zakinchivshi Drezdensku gimnaziyu navchavsya v Drezdenskomu tehnichnomu universiteti potim vid 1857 roku vivchav himiyu v Gettingenskomu universiteti de 1859 roku zahistivshi disertaciyu Pro akroleyin stav doktorom nauk Pracyuvav z Robertom Bunzenom u Gejdelberzi i Fridrihom Kekule u Genti de popovniv svoyi znannya v galuzi organichnoyi himiyi Vid 1863 roku gabilitovanij doktor prodovzhiv vikladacku robotu v universiteti Gettingena Vid 1870 roku yak docent vid 1874 roku do svoyeyi smerti 1884 roku yak povnij profesor i direktor Generalnoyi himichnoyi laboratoriyi Himichnij institut do 1882 roku spilno z Fridrihom Velerom Pislya smerti Velera 1882 prodovzhiv kerivnictvo institutom do svoyeyi peredchasnoyi smerti cherez infarkt u vici 46 rokiv Protyagom 1865 1871 rokiv razom iz F F Bejlshtejnom redaguvav specializovanij himichnij zhurnal Zeitschrift fur Chemie Chlen Gettingenskoyi akademiyi nauk Vibrani praci1870 Uber die Stellung der Wasserstoffatome im Benzol u spivavt 1871 Untersuchungen uber Glycerin und Alkylverbindungen und ihre gegenseitigen Beziehungen u spivavt 1873 Uber isomere Dinitrophenole u spivavt 1873 Uber Bromtoluole und Verhalten ihrer Wasserstoffatome u spivavt 1879 Nitrosalicylsauren und die Isomerien der Benzolabkommlinge 1881 Anhydroverbindungen Primitkihttps www deutsche biographie de sfz34142 htmlPosilannyaZhittyepis 15 listopada 2016 u Wayback Machine nim

Дата публікації:
Топ