Ганна Еберг швед Hanna öberg нар 2 листопада 1995 19951102 Кіруна шведська біатлоністка олімпійська чемпіонка чемпіонка

Ганна Еберг (швед. Hanna Öberg; нар. 2 листопада 1995(19951102), Кіруна) — шведська біатлоністка, олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу. Старша сестра біатлоністки Ельвіри Еберг.

Ганна Еберг
швед. Hanna Öberg

Загальна інформаціяГромадянство

ШвеціяНародження2 листопада 1995^[1] (28 років)
Кіруна, Норрботтен, Швеція^[2]^[3]Alma mater^dВебсторінкаhanna-oberg.seСпортВид спортубіатлонУчасть і здобутки Ганна Еберг у Вікісховищі

Нагороди

Золота медаль газети «Свенска даґбладет» (2018)

^d (2018)

Q117086457? (28 січня 2019)

Олімпіади
Золото	Пхьончхан 2018	індивідуальна гонка 15 км
Золото	Пекін 2022	естафета 4х6 км
Срібло	Пхьончхан 2018	естафета 4х6 км
Чемпіонати світу
Золото	Естерсунд 2019	індивідуальна гонка 15 км
Золото	Обергоф 2023	індивідуальна гонка 15 км
Срібло	Естерсунд 2019	естафета 4х6 км
Срібло	Поклюка 2021	індивідуальна гонка 15 км
Срібло	Обергоф 2023	спринт 7,5 км
Бронза	Естерсунд 2019	одиночна змішана естафета
Бронза	Антерсельва 2020	масстарт 12,5 км
Бронза	Поклюка 2021	змішана естафета
Бронза	Поклюка 2021	одиночна змішана естафета

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійської чемпіонки Еберг здобула на Пхьончханській олімпіаді 2018 року в індивідуальній гонці. На тій же Олімпіаді вона у складі збірної Швеції виборола срібло в естафеті 4х6 км.

Чемпіонкою світу вона стала на світовій першості 2019 року, що проходила в Естерсунді, в індивідуальній гонці на 15 км. Ще дві медалі, срібну та бронзову, вона здобула в складі естафетних команд.

За підсумками сезону 2018—2019 Еберг здобула малий кришталевий глобус у заліку масстартів.

Виступи на Олімпійських іграх

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗМ
2018	Пхьончхан, Південна Корея	1	7	5	5	2	11
2022	Пекін, Китай	16	19	18	25	1	4

Виступи на чемпіонатах світу

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗМ	ОЗМ
2017	Гохфільцен, Австрія	55	40	49	—	6	6	Н/Д
2019	Естерсунд, Швеція	1	4	5	4	2	5	3
2020	Антерсельва, Італія	4	18	4	3	5	11	4
2021	Поклюка, Словенія	2	10	13	7	5	3	3
2023	Обергоф, Німеччина	1	2	12	—	—	9	—

Статистика кубка світу

У таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.

Місця 1–3: кількість подіумів
Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
Старти: кількість стартів
Естафета: включно зі змішаною

Місця	Індивід.	Спринт	Персьют	Мас-старт	Естафета	Разом
1	1			1		2
2					2	2
3		2	2		2	6
Чільна 10	3	5	5	6	19	38
В очках	5	12	11	6	19	53
Стартів	6	18	13	6	19	62
Станом на: Кінець сезону 2018/19

Подіуми на етапах кубків світу

Сезон	Етап	Вид гонки	Місце
2019–20	Естерсунд	Естафета	3-є
	Естерсунд	Одиночна змішана естафета	1-е
	Гохфільцен	Гонка-переслідування	2-е
	Обергоф	Естафета	2-е
	Рупольдінг	Спринт	2-е
	Рупольдінг	Гонка-переслідування	3-є
	Поклюка	Індивідуальна гонка	2-е
	Поклюка	Мас-старт	1-е
	Антерсельва	Мас-старт	3-є
	Нове Место	Мас-старт	2-е
2020–21	Контіолахті	Спринт	1-е
	Контіолахті	Спринт	1-е
		Гонка-переслідування	3-є
		Естафета	1-е
	Гохфільцен	Естафета	3-є
	Гохфільцен	Гонка-переслідування	2-е
	Обергоф	Спринт	2-е
	Обергоф	Одиночна змішана естафета	2-е
	Обергоф	Мас-старт	3-є
	Обергоф	Естафета	3-є
	Антерсельва	Мас-старт	2-е
	Поклюка	Індивідуальна гонка	2-е
		Змішана естафета	3-є
		Одиночна змішана естафета	3-є
	Нове Место	Естафета	1-е
2021–22	Естерсунд	Спринт	1-е
	Естерсунд	Естафета	3-є
		Естафета	1-е
		Гонка-переслідування	3-є
		Гонка-переслідування	2-е
		Гонка-переслідування	3-є
	Пекін	Естафета	1-е
		Естафета	2-е
		Одиночна змішана естафета	2-е
2022–23		Індивідуальна гонка	1-е
		Естафета	1-е
		Естафета	2-е
		Естафета	1-е
	Обергоф	Спринт	2-е
	Обергоф	Індивідуальна гонка	1-е