Ганна Гомонай

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гомонай.

Гомона́й Ганна Станісла́вівна (нар. 29 травня 1979, Київ) — українська журналістка та телеведуча.

Гомонай Ганна Станіславівна
Ім'я при народженні	Ганна Станіславівна Гомонай
Народилася	29 травня 1979(1979-05-29) (45 років) Київ
Країна	Україна
Національність	українка
Місце проживання	Оттава^[1]
Діяльність	журналістка, телеведуча
Відома завдяки	телеведуча
Alma mater	Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У шлюбі з	Андрій Шевченко
Діти (2^[1])	Марічка (нар. 2004), Софійка (нар. 2018)
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Освіта

• Закінчила київську середню школу № 251.
• З 1996 по 1997 рік навчалася в ліцеї ім. Августіна Курну (м. Грей, Франція).
• У 2003 році закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, магістр.

Кар'єра

Після завершення навчання почала працювати на «Новому каналі», де з 1999 по 2004 рік була репортеркою новин, авторкою та ведучою програми «Спецрепортер».

У 2004 році перейшла на «5 канал», де працювала ведучою новин.

У 2005 році була запрошена працювати на телеканал «К1», який тоді тільки створювався, де до 2007 року була ведучою інформаційно-аналітичної програми «Один день».

У 2007 році перейшла працювати ведучою на «Інтер». Спочатку вела «Подробности» (2007-2008), потім денні та вечірні випуски новин. Згодом протягом двох років поєднувала роботу в новинах та "Ранку з "Інтером“. Під час Євромайдану, який маніпулятивно висвітлювався "Інтером", звільнилася з «Новин» і залишилася ведучою «Ранку» та спецпроєктів каналу.

Разом із Савіком Шустером з 2007 по 2008 рік вела популярний проєкт «Великі українці». Зайняла принципову позицію після скандалу з імовірною фальсифікацією результатів проєкту: всупереч офіційній позиції каналу виступила на користь перерахунку голосів.

У 2011 була ведучою святкового концерту до 20-ліття Незалежності України на Майдані Незалежності.

У серпні 2014 року залишила посаду ведучої ранкової програми після того, як керівництво «Інтера» повернуло в ефір телеведучих, дискредитованих упередженим ставленням до Євромайдану, і повернулася в новинну службу.

Учасниця ТОП-30 найуспішніших телеведучих України за версією журналу «Фокус».

З 2015 по 2021 рік проживала у місті Оттава, куди переїхала разом з чоловіком, призначеним послом України в Канаді.

Під час перебування у Канаді працювала з організаціями української громади, дипломатичної спільноти. Організовувала програму візитів до Канади українських Перших Леді Марини Порошенко та Олени Зеленської.

Після закінчення дипломатичної каденції чоловіка повернулася в Україну й у грудні 2021 почала роботу ведучою на парламентському телеканалі «Рада».

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну — ведуча інформаційного телемарафону "Єдині новини". 24 лютого 2022 року разом з Вадимом Карп'яком стала першою ведучою телемарафону. Спеціалізується на розмовних студіях. У рамках марафону брала інтерв'ю у Бориса Джонсона (Велика Британія), Христі Фрілданд (Канада), Марка Рютте (Нідерланди), Міхала Мартіна (Ірландія), Маріуша Блащака (Польща) та багатьох інших.

У червні 2022 була ведучою заходу із вшанування пам'яті дітей, забраних війною, — за участю Першої Леді Олени Зеленської та дипломатичного корпусу, акредитованого у Києві.

Була ведучою Саміту Перших леді та джентльменів у 2022 та 2023.

Особисте життя

Чоловік — журналіст, політик і дипломат Андрій Шевченко.

Доньки — Марічка (2004 р. н.) та Софійка (2018 р. н.).

Фільмографія

• 2007 —  — епізодична роль

Примітки

1. https://canada.mfa.gov.ua/persons/shevchenko-andriy-vitaliyovich
2. . Телеканал Интер (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
3. . LIGA. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
4. ДУСЯ (27 листопада 2012). . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
5. . detector.media (укр.). 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
6. . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 25 квітня 2011.
7. . Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
8. 30 найуспішніших телеведучих України. Рейтинг Фокуса [ 23 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
9. . officiel-online.com (рос.). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 23 листопада 2019.
10. Довженко, Гала Скляревська, Отар (16 грудня 2021). . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
11. 120 млн гривень на автомобілі швидкої медичної допомоги для України: світ об'єднався на другому Саміті перших леді та джентльменів. president.org.ua. 24 липня 2022. Процитовано 18 червня 2023.
12. Ганна Гомонай: Важливо в ефірі говорити українською [ 8 травня 2018 у Wayback Machine.] Україна молода

Посилання

• Гомонай Анна [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Телепрограма «Українці в Торонто»
• Анна Гомонай: Я стала ведущей задолго до того, как муж пошел в политику [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Ганна Гомонай: Кожна людина — вчитель… [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Родинна фотосесія [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
• «За мої випуски новин мені не соромно» [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Гаряча лінія в «КП-Україна»
• Інтерв'ю з Марком Рютте
• Інтерв'ю з Борисом Джонсоном
• Інтерв'ю з Христею Фрілданд
• Інтерв'ю з Міхалом Мартіном
• Інтерв'ю з Маріушем Блащаком
• Інтерв'ю Ганни Гомонай про телемарафон "Єдині новини"