У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гамарник Гама рник Григо рій Олекса ндрович 22 квітня 1929 Зінов євськ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гамарник.

Гама́рник Григо́рій Олекса́ндрович (22 квітня 1929, Зінов'євськ — 18 квітня 2018, США) — радянський український борець класичного стилю, багаторазовий чемпіон СРСР з греко-римської боротьби, , срібний призер . Учасник літніх Олімпійських ігор 1960. Капітан збірної СРСР з греко-римської боротьби, суддя міжнародної категорії, Заслужений майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України. Єврей за походженням.

Григорій Гамарник
Гамарник Григорій Олександрович

Загальна інформаціяНаціональністьєврейГромадянство

РосіяНародження22 квітня 1929
Зінов'євськуСмерть18 квітня 2018
СШАЗріст171 смВага73 кгAlma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту УкраїниСпортКраїна

СРСРВид спортуборотьбаДисциплінагреко-римська боротьбаСпортивне званняЗаслужений майстер спорту
Заслужений тренер УкраїниНац. збірна

СРСРТренериАрам ЯлтирянЗавершення виступів1960Участь і здобуткиОлімпійські ігри Літні Олімпійські ігри 1960 Гамарник Григорій Олександрович у Вікісховищі

Нагороди

Заслужений майстер спорту СРСР

Заслужений тренер України

Представник СРСР
Греко-римська боротьба
Чемпіонат світу з боротьби
Золото		до 67 кг
Срібло		до 73 кг

Григорій Гамарник (у червоному) на обложці журналу "Фізкультура та Спорт" (11/1958)

Життєпис

Григорій Гамарник народився у Зінов'євську. Через голод родина змушена була переїхати до Ташкента. У 1944 році почав займатися акробатикою, однак вже за рік перейшов до секції боротьби. Виступав за місцеву спортивну команду, здобував звання чемпіона Узбецької РСР та переможця першості Середньої Азії. У 1952 році вступив до Київського інституту фізичної культури, де почав тренуватися під керівництвом Арама Ялтиряна та захищати кольори спортивного товариства «Динамо» (Київ). Того ж року став срібним призером . У 1953 році Гамарник здобув перше «золото» чемпіонату СРСР, а два роки потому тріумфував на , вже на першому етапі здолавши чинного на той час чемпіона світу . Незважаючи на те, що Фрей зламав Гамарнику пальці, радянський борець дійшов до фіналу, де переміг фіна .

У 1956 році на I Спартакіаді народів СРСР Григорія Гамарника було визнано найкращим борцем класичного стилю у вазі до 73 кг. З 1956 по 1958 рік він був незмінним чемпіоном СРСР, а у 1958 році здобув «срібло» , поступившись лише турку .

У 1960 році Гамарник взяв участь у перших і єдиних для себе Олімпійських іграх, що відбувалися у Римі, де змушений був задовольнитися всього лише п'ятим місцем. Після завершення кар'єри борця займався тренерською діяльністю, був удостоєний почесного звання Заслужений тренер України (1963). У 70-х роках очолював Федерацію боротьби. Суддя міжнародної категорії (1979).

З 1992 року Григорій Гамарник мешкає у США. Брав участь у створенні Єврейської емігрантської спортивної асоціації. У 2003 році рішенням редакції газети «Єврейський світ» (рос. Еврейский мир) був включений до десятки найкращих спортсменів-євреїв XX сторіччя.

Григорій Гамарник не дожив усього чотирьох днів до свого 89-го дня народження. 18 квітня 2018 року о 5 годині ранку перестало битися серце славетного борця.

Досягнення

Заслужений майстер спорту СРСР (1958)
Заслужений тренер України
Чемпіон світу з боротьби:
Срібний призер чемпіонату світу з боротьби:
: , , ,
Срібний призер :
Бронзовий призер : , , ;

Державні нагороди

Орден «Знак Пошани» (1957)

Примітки

. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
Богатырское начало и душевная красота (рос.) . «Еврейский мир». Процитовано 29 червня 2014.
. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.

Посилання

(англ.) . «Sport Reference». Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2014.
(рос.) . «Ассоциация ветеранов спорта». Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2014.
(рос.) . «Евреи глазами именитых друзей и недругов». Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 29 червня 2014.
(рос.) . «Сегодня». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 червня 2014.
(укр.) . «News». Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
(рос.) . «Еврейский обозреватель». Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 1 листопада 2018.

[1] . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.

[2] Богатырское начало и душевная красота (рос.) . «Еврейский мир». Процитовано 29 червня 2014.

[3] . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.