Галакти́чний ві́тер або Космічний вітер[] — витікання газу з галактики в міжгалактичний простір. Пояснюється як розширення газу з високою температурою. Спостерігається як потік високошвидкісних заряджених частинок, що мають швидкість від 300 до 3000 км/сек. Розігрівання газу зумовлено двома джерелами енергії: спалахами зореутворення й активністю галактичних ядер.
Вважається, що галактичні вітри регулюють швидкість зореутворення: якщо галактичний вітер видме з галактики майже весь газ, зореутворення припиниться. Однак, у довгостроковій перспективі, цей газ буде охолоджуватися й падати назад на галактику, забезпечуючи її речовиною для майбутнього зореутворення. Також вони є джерелом збагачення міжгалактичного простору важкими елементами, які видуваються з галактики після спалахів наднових.
Приклад зореутворення
У разі активного зореутворення в галактиці, галактичні вітри живляться високошвидкісними зоряними вітрами новоутворених масивних зір (вони подібні до сонячного вітру, тільки набагато щільніші й потужніші) та спалахами наднових, на які масивні зорі перетворюються наприкінці свого еволюційного шляху. Під час таких вибухів у міжзоряне середовище викидається багато зоряної речовини.
Вітер простягається на відстань ~10 000 світлових років від центру галактики.
Приклад активного ядра галактики
У галактиках з активними ядрами, галактичні вітри живляться від надмасивної чорної діри, що перебуває в центрі галактики. Коли на чорну діру падає речовина, то повної енергії, яка вивільняється в акреційного диску й галактичних джетах, може бути досить, щоб розігріти газ у галактиці й створити потужний галактичний вітер.
Високошвидкісний (~ 3000 км/сек) та сильно розігрітий (~100 000 К) вітер походить від центральної надмасивної чорної діри. Цей вітер, швидше за все, живиться акреційним диском, який простягається на відстань до 300 світлових років від чорної діри. Оптичне випромінювання навколо центральної ділянки є результатом утворення зір у внутрішніх спіральних рукавах галактики.
Спостереження
Розповсюдженим способом досліджувати потоки в далеких об'єктах є спектроскопія. Холодний газ вітру поглинає фотони, які випромінюються зорями галактики. Шляхом вимірювання довжини хвилі ліній поглинання і детального вивчення профілю ліній астрономи можуть визначити швидкість газу і його густину уздовж лінії. Цю техніку застосовують, щоб дослідити, як швидкість галактичних вітрів залежить від фізичних властивостей галактик.
Примітки
- Галактичний вітер // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 94. — .
- . COSMOS - The SAO Encyclopedia of Astronomy. Swinburne University of Technology. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- Christy Tremonti. . www.astro.wisc.edu. The UW-Madison Astronomy Department. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 25 грудня 2016.(англ.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galakti chnij vi ter abo Kosmichnij viter dzherelo vitikannya gazu z galaktiki v mizhgalaktichnij prostir Poyasnyuyetsya yak rozshirennya gazu z visokoyu temperaturoyu Sposterigayetsya yak potik visokoshvidkisnih zaryadzhenih chastinok sho mayut shvidkist vid 300 do 3000 km sek Rozigrivannya gazu zumovleno dvoma dzherelami energiyi spalahami zoreutvorennya j aktivnistyu galaktichnih yader Vvazhayetsya sho galaktichni vitri regulyuyut shvidkist zoreutvorennya yaksho galaktichnij viter vidme z galaktiki majzhe ves gaz zoreutvorennya pripinitsya Odnak u dovgostrokovij perspektivi cej gaz bude oholodzhuvatisya j padati nazad na galaktiku zabezpechuyuchi yiyi rechovinoyu dlya majbutnogo zoreutvorennya Takozh voni ye dzherelom zbagachennya mizhgalaktichnogo prostoru vazhkimi elementami yaki viduvayutsya z galaktiki pislya spalahiv nadnovih Priklad zoreutvorennyaRentgenivske zobrazhennya Galaktiki Sigara v yakij vidbuvayetsya spalah zoreutvorennya z teleskopa Chandra Dilyanki zoreutvorennya pokazano yaskravimi plyami Galaktichnij viter pokazano pomaranchevoyu plyamoyu U razi aktivnogo zoreutvorennya v galaktici galaktichni vitri zhivlyatsya visokoshvidkisnimi zoryanimi vitrami novoutvorenih masivnih zir voni podibni do sonyachnogo vitru tilki nabagato shilnishi j potuzhnishi ta spalahami nadnovih na yaki masivni zori peretvoryuyutsya naprikinci svogo evolyucijnogo shlyahu Pid chas takih vibuhiv u mizhzoryane seredovishe vikidayetsya bagato zoryanoyi rechovini Viter prostyagayetsya na vidstan 10 000 svitlovih rokiv vid centru galaktiki Priklad aktivnogo yadra galaktikiKombinovane zobrazhennya galaktiki Messye 77 NGC 1068 z aktivnim yadrom rentgenivske viprominyuvannya pokazano chervonim optichne zelenim U galaktikah z aktivnimi yadrami galaktichni vitri zhivlyatsya vid nadmasivnoyi chornoyi diri sho perebuvaye v centri galaktiki Koli na chornu diru padaye rechovina to povnoyi energiyi yaka vivilnyayetsya v akrecijnogo disku j galaktichnih dzhetah mozhe buti dosit shob rozigriti gaz u galaktici j stvoriti potuzhnij galaktichnij viter Visokoshvidkisnij 3000 km sek ta silno rozigritij 100 000 K viter pohodit vid centralnoyi nadmasivnoyi chornoyi diri Cej viter shvidshe za vse zhivitsya akrecijnim diskom yakij prostyagayetsya na vidstan do 300 svitlovih rokiv vid chornoyi diri Optichne viprominyuvannya navkolo centralnoyi dilyanki ye rezultatom utvorennya zir u vnutrishnih spiralnih rukavah galaktiki SposterezhennyaRozpovsyudzhenim sposobom doslidzhuvati potoki v dalekih ob yektah ye spektroskopiya Holodnij gaz vitru poglinaye fotoni yaki viprominyuyutsya zoryami galaktiki Shlyahom vimiryuvannya dovzhini hvili linij poglinannya i detalnogo vivchennya profilyu linij astronomi mozhut viznachiti shvidkist gazu i jogo gustinu uzdovzh liniyi Cyu tehniku zastosovuyut shob dosliditi yak shvidkist galaktichnih vitriv zalezhit vid fizichnih vlastivostej galaktik PrimitkiGalaktichnij viter Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 94 ISBN 966 613 263 X COSMOS The SAO Encyclopedia of Astronomy Swinburne University of Technology Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 23 grudnya 2016 Christy Tremonti www astro wisc edu The UW Madison Astronomy Department Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 25 grudnya 2016 angl Posilannya