Гайнц Вільгельм Рюманн (нім. Heinz Wilhelm Rühmann; 7 березня 1902, Ессен — 3 жовтня 1994, ) — німецький актор і режисер.
Гайнц Вільгельм Рюманн | |||||
---|---|---|---|---|---|
Heinz Wilhelm Rühmann | |||||
Дата народження | 7 березня 1902[1][2][…] | ||||
Місце народження | Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] | ||||
Дата смерті | 3 жовтня 1994[1][2] (92 роки) або 4 жовтня 1994[4] (92 роки) | ||||
Місце смерті | d, Берг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина | ||||
Поховання | d | ||||
Громадянство | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх ФРН | ||||
Alma mater | d | ||||
Професія | кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, актор театру, кіноактор, співак, льотчик | ||||
Нагороди | |||||
IMDb | ID 0004464 | ||||
Гайнц Вільгельм Рюманн у Вікісховищі |
Життя і творчість
Гайнц Рюманн народився в сім'ї власника готелю. Дитинство пройшло у місті . У 1913 році сім'я переїхала до Ессена, де купила готель біля Центрального вокзалу. У 1916 році батьки хлопчика розлучилися; незабаром після цього батько покінчив життя самогубством. Мати з трьома дітьми переїхала до Мюнхена. У 1919–1920 роках, після закінчення реального училища, Рюманн вивчав акторську майстерність і у червні 1920 року отримав свою першу роль в театрі міста Бреслау. У 1922 році він поступив до театру Ганновера, де виступав разом з . Потім працював в театрах Бремена та Мюнхена. У серпні 1924 року Рюманн одружився з акторкою єврейського походження Марією Гербот.
У кіно Рюманн дебютував у 1926 році в німому фільмі «Das deutsche Mutterherz» («Серце німецької матері»). Його було запрошено до Берліна, де він грав у театрі разом з Марлен Дітріх. У 1930 році до актора прийшов великий успіх. Після участі у кінострічці «Die drei von der Tankstelle» («Троє з бензоколонки») він став — разом з Гансом Альберсом — одним з найпопулярніших артистів Веймарської Німеччини.
У роки правління в Німеччині націонал-соціалістів Рюманн прагнув не втручатися в політику. Проте це не перешкодило йому зробити запаморочливу кар'єру. У 1938 році він розлучився зі своєю першою дружиною (єврейкою). У 1939 році одружився з акторкою , з якою він познайомився у 1938 році на зйомках свого фільму «Лише брехня». У 1933–1945 роках Рюманн зіграв у 37 кінофільмах і поставив ще чотири. Націонал-соціалісти активно використовували талант актора у своїй пропаганді за часів Другої світової війни. У 1940 році Рюманну було присвоєно звання «державного артиста». Не дивлячись на те, що артист був відмінним пілотом, його звільнили від несення військової служби, а у серпні 1944 року за розпорядженням Геббельса внесли до списку осіб, назавжди звільнених від мобілізації.
По закінченні війни Рюманн деякий час проживав у Східній Німеччині й співпрацював там з радянською владою. Проте у березні 1946 року внаслідок політики денацифікації йому заборонили працювати актором на території радянської окупаційної зони. Рюманн переїхав до Західного Берліна. У 1947 році він заснував там кіностудію Comedia. У 1956 році артист знявся в кінокомедії , за гру в якій у 1957 році удостоївся премії німецьких кінокритиків. Радянським глядачам картина відома під назвою «Сила мундиру». У 1960-х роках він грав на сценах Мюнхена і Відня. У 1980 році виступав у програмі «Зірки на манежі» з радянським клоуном Олегом Поповим.
Музична діяльність
Рюманн мав приємний задушевний тенор, співав у кіно і з успіхом (особливо у 1930-ті та 1940-ві рр.) записувався на платівки. Принаймні, три пісні, що виконувалися ним, визнані в Німеччині «вічними» шлягерами: Ich brech' die Herzen der stolzesten Frau'n (1938), Das kann doch einen Seemann nicht erschüttern (матроська пісня, 1939) та (колискова) La-Le-Lu (ін.назва Unser Lied, 1955).
Пам'ять
Дві вулиці в Баварії, де актор прожив останні роки, названі його ім'ям. Похований в Ауфкірхені.
Обрана фільмографія
Рік | Назва українською | Мовою оригіналу | Роль | |||
---|---|---|---|---|---|---|
1930 | Троє з бензоколонки | Die Drei von der Tankstelle | Ганс | |||
1938 | Der Mann, der Sherlock Holmes war | сищик Мекі Макферсон / доктор Ватсон | ||||
1938 | 13 Stühle | Фелікс Рабе | ||||
1941 | Квакс, невдалий пілот | Quax, der Bruchpilot | Квакс | |||
1944 | Пунш з паленого цукру | Die Feuerzangenbowle | доктор Йоганнес Пфайффер | |||
1947 | Quax in Afrika | Квакс | ||||
1948 | Der Herr vom andern Stern | Пан з іншої зірки | ||||
1956 | Тітка Чарлея | Charleys Tante | Доктор Отто Дернбург | |||
1958 | Der eiserne Gustav | Густав Гартман | ||||
1959 | Ein Mann geht durch die Wand | Бушбаум | ||||
1960 | Der brave Soldat Schwejk | Йозеф Швейк | ||||
1960 | Das schwarze Schaf | Отец Браун | ||||
1962 | Er kann’s nicht lassen | панотець Браун | ||||
1965 | Корабель дурнів | Ship of Fools | Юлій Льовенталь | |||
1965 | Вінок з маргариток | Das Liebeskarussell | професор Хелльберг | |||
1967 | Operazione San Pietro | Кардинал Ерік Браун | ||||
1971 | Der Kapitän | Вільям Еббс |
Нагороди
- медаль Венеційського кінофестивалю (1938)
- присвоєно звання «Державний артист» (1940)
- особливий приз Венеційського кінофестивалю (1949)
- художня премія м. Берліна (1957)
- Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1966)
- премія Бамбі (1962, 1963, 1964, 1965, 1967, 1968, 1969, 1971, 1972, 1973, 1978, 1984)
- Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1972)
- премія (1972, 1973)
- Великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1977)
- Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Баварія) (1981).
Література
- Georg A. Weth: Heinz Rühmann Lebens-Rezepte eines unsterblichen Optimisten. Langen-Müller GmbH, München 2002, .
- Torsten Körner: Ein guter Freund: Heinz Rühmann. Aufbau-Verlag, Berlin 2003, .
- Torsten Körner. Rühmann, Heinz Wilhelm Hermann. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2005, Band 22, S. 219–221 (Digitalisat).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118603949 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Filmportal.de — 2005.
- Енциклопедія Брокгауз
- Find a Grave — 1996.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайнц Рюманн
- Бібліографія. Гайнц Рюманн // Німецька національна бібліотека
- Гайнц Рюманн [ 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Filmportal.de [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Spiegel Online Dossier: 7 Artikel 1949—2002 [ 13 травня 2015 у Wayback Machine.]
В іншому мовному розділі є повніша стаття Heinz Rühmann(нім.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з німецької.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gajnc Vilgelm Ryumann nim Heinz Wilhelm Ruhmann 7 bereznya 1902 Essen 3 zhovtnya 1994 nimeckij aktor i rezhiser Gajnc Vilgelm RyumannHeinz Wilhelm RuhmannData narodzhennya7 bereznya 1902 1902 03 07 1 2 Misce narodzhennyaEssen Dyusseldorf Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Data smerti3 zhovtnya 1994 1994 10 03 1 2 92 roki abo 4 zhovtnya 1994 1994 10 04 4 92 roki Misce smertid Berg Shtarnberg Verhnya Bavariya Bavariya NimechchinaPohovannyadGromadyanstvo Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij Rejh FRNAlma materdProfesiyakinorezhiser kinoprodyuser scenarist aktor teatru kinoaktor spivak lotchikNagorodiKavaler Velikogo Hresta 2 klasu ordena Za zaslugi pered FRNVelikij oficerskij hrest ordena Za zaslugi pered FRNKomandor ordena Za zaslugi pered FRN Bavarskij orden Maksimiliana Za dosyagnennya v nauci ta mistectvi z 1980 roku IMDbID 0004464 Gajnc Vilgelm Ryumann u VikishovishiZhittya i tvorchistGajnc Ryumann narodivsya v sim yi vlasnika gotelyu Ditinstvo projshlo u misti U 1913 roci sim ya pereyihala do Essena de kupila gotel bilya Centralnogo vokzalu U 1916 roci batki hlopchika rozluchilisya nezabarom pislya cogo batko pokinchiv zhittya samogubstvom Mati z troma ditmi pereyihala do Myunhena U 1919 1920 rokah pislya zakinchennya realnogo uchilisha Ryumann vivchav aktorsku majsternist i u chervni 1920 roku otrimav svoyu pershu rol v teatri mista Breslau U 1922 roci vin postupiv do teatru Gannovera de vistupav razom z Potim pracyuvav v teatrah Bremena ta Myunhena U serpni 1924 roku Ryumann odruzhivsya z aktorkoyu yevrejskogo pohodzhennya Mariyeyu Gerbot U kino Ryumann debyutuvav u 1926 roci v nimomu filmi Das deutsche Mutterherz Serce nimeckoyi materi Jogo bulo zaprosheno do Berlina de vin grav u teatri razom z Marlen Ditrih U 1930 roci do aktora prijshov velikij uspih Pislya uchasti u kinostrichci Die drei von der Tankstelle Troye z benzokolonki vin stav razom z Gansom Albersom odnim z najpopulyarnishih artistiv Vejmarskoyi Nimechchini U roki pravlinnya v Nimechchini nacional socialistiv Ryumann pragnuv ne vtruchatisya v politiku Prote ce ne pereshkodilo jomu zrobiti zapamorochlivu kar yeru U 1938 roci vin rozluchivsya zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu yevrejkoyu U 1939 roci odruzhivsya z aktorkoyu z yakoyu vin poznajomivsya u 1938 roci na zjomkah svogo filmu Lishe brehnya U 1933 1945 rokah Ryumann zigrav u 37 kinofilmah i postaviv she chotiri Nacional socialisti aktivno vikoristovuvali talant aktora u svoyij propagandi za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni U 1940 roci Ryumannu bulo prisvoyeno zvannya derzhavnogo artista Ne divlyachis na te sho artist buv vidminnim pilotom jogo zvilnili vid nesennya vijskovoyi sluzhbi a u serpni 1944 roku za rozporyadzhennyam Gebbelsa vnesli do spisku osib nazavzhdi zvilnenih vid mobilizaciyi Po zakinchenni vijni Ryumann deyakij chas prozhivav u Shidnij Nimechchini j spivpracyuvav tam z radyanskoyu vladoyu Prote u berezni 1946 roku vnaslidok politiki denacifikaciyi jomu zaboronili pracyuvati aktorom na teritoriyi radyanskoyi okupacijnoyi zoni Ryumann pereyihav do Zahidnogo Berlina U 1947 roci vin zasnuvav tam kinostudiyu Comedia U 1956 roci artist znyavsya v kinokomediyi za gru v yakij u 1957 roci udostoyivsya premiyi nimeckih kinokritikiv Radyanskim glyadacham kartina vidoma pid nazvoyu Sila mundiru U 1960 h rokah vin grav na scenah Myunhena i Vidnya U 1980 roci vistupav u programi Zirki na manezhi z radyanskim klounom Olegom Popovim Muzichna diyalnist Ryumann mav priyemnij zadushevnij tenor spivav u kino i z uspihom osoblivo u 1930 ti ta 1940 vi rr zapisuvavsya na plativki Prinajmni tri pisni sho vikonuvalisya nim viznani v Nimechchini vichnimi shlyagerami Ich brech die Herzen der stolzesten Frau n 1938 Das kann doch einen Seemann nicht erschuttern matroska pisnya 1939 ta koliskova La Le Lu in nazva Unser Lied 1955 Pam yat Dvi vulici v Bavariyi de aktor prozhiv ostanni roki nazvani jogo im yam Pohovanij v Aufkirheni Obrana filmografiyaRik Nazva ukrayinskoyu Movoyu originalu Rol 1930 Troye z benzokolonki Die Drei von der Tankstelle Gans 1938 Der Mann der Sherlock Holmes war sishik Meki Makferson doktor Vatson 1938 13 Stuhle Feliks Rabe 1941 Kvaks nevdalij pilot Quax der Bruchpilot Kvaks 1944 Punsh z palenogo cukru Die Feuerzangenbowle doktor Jogannes Pfajffer 1947 Quax in Afrika Kvaks 1948 Der Herr vom andern Stern Pan z inshoyi zirki 1956 Titka Charleya Charleys Tante Doktor Otto Dernburg 1958 Der eiserne Gustav Gustav Gartman 1959 Ein Mann geht durch die Wand Bushbaum 1960 Der brave Soldat Schwejk Jozef Shvejk 1960 Das schwarze Schaf Otec Braun 1962 Er kann s nicht lassen panotec Braun 1965 Korabel durniv Ship of Fools Yulij Lovental 1965 Vinok z margaritok Das Liebeskarussell profesor Hellberg 1967 Operazione San Pietro Kardinal Erik Braun 1971 Der Kapitan Vilyam EbbsNagorodiMogila Gajnca Ryumanna v Aufkirheni medal Venecijskogo kinofestivalyu 1938 prisvoyeno zvannya Derzhavnij artist 1940 osoblivij priz Venecijskogo kinofestivalyu 1949 hudozhnya premiya m Berlina 1957 Velikij hrest ordena Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 1966 premiya Bambi 1962 1963 1964 1965 1967 1968 1969 1971 1972 1973 1978 1984 Velikij oficerskij hrest ordena Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 1972 premiya 1972 1973 Velikij hrest iz zirkoyu i plechovoyu strichkoyu ordena Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 1977 Orden Maksimiliana Za dosyagnennya v nauci ta mistectvi Bavariya 1981 LiteraturaGeorg A Weth Heinz Ruhmann Lebens Rezepte eines unsterblichen Optimisten Langen Muller GmbH Munchen 2002 ISBN 3 7844 2854 1 Torsten Korner Ein guter Freund Heinz Ruhmann Aufbau Verlag Berlin 2003 ISBN 3 7466 1925 4 Torsten Korner Ruhmann Heinz Wilhelm Hermann Neue Deutsche Biographie Berlin 2005 Band 22 S 219 221 Digitalisat PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118603949 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Find a Grave 1996 d Track Q63056PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gajnc Ryumann Bibliografiya Gajnc Ryumann Nimecka nacionalna biblioteka Gajnc Ryumann 26 grudnya 2014 u Wayback Machine na sajti Filmportal de 20 sichnya 2015 u Wayback Machine Spiegel Online Dossier 7 Artikel 1949 2002 13 travnya 2015 u Wayback Machine V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Heinz Ruhmann nim Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z nimeckoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi nimecka Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad